Порівняння BAKKU BK-9205A vs Resanta DT-890B+

Точність вимірювання, що забезпечується приладом.

Точність вимірювання для мультиметрів прийнято вказувати за найменшою похибкою (у відсотках), яку прилад здатний забезпечити при вимірюваннях постійного струму. Чим менше число в даному пункті – тим, відповідно, вище точність. При цьому підкреслимо, що враховується саме найменша похибка (найбільш висока точність), що досягається зазвичай лише в певному діапазоні вимірювань; в інших діапазонах точність може бути і нижче. Наприклад, якщо в діапазоні «1 – 10 В» прилад дає максимальне відхилення в 0,5%, а в діапазоні «10 – 50 В» — 1%, то в характеристиках буде вказано 0,5 %. Проте, за даним показником цілком можна оцінювати і порівнювати сучасні мультиметри. Так, прилад з меншою заявленою похибкою, як правило, і в цілому буде точнішим, ніж аналогічна за характеристиками модель з більшою похибкою.

Дані щодо точності вимірювань в інших діапазонах і режимах можуть наводитися в докладних характеристиках приладу. Втім, на практиці ця інформація потрібна не так часто — лише для окремих специфічних задач, де принципово необхідно знати можливу похибку.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти постійний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний постійний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування бортової електромережі автомобілів, особливо старих, особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший постійний струм (див. «Рід струму»), який прилад здатний заміряти без перевантажень і пов'язаних з цим неприємностей (на кшталт «вилітання» запобіжників або навіть виходу з ладу).

При виборі за цим параметром варто пам'ятати, що навіть при порівняно низьких напругах струми можуть бути досить високими, якщо джерело живлення забезпечує відповідну потужність — наприклад, автомобільний акумулятор 12 В цілком здатний видавати струм в сотні ампер. Власне, сумісність з високими постійними струмами важлива насамперед для приладів автомобільного призначення; втім, цим справа не обмежується.

Для безпечного використання бажано мати певний запас по максимальному струму. Також не варто забувати, що перед вимірами потрібно виставити відповідні налаштування.

Верхня межа нижнього піддіапазону, в якому прилад може заміряти змінний струм (див. «Рід струму»).

Робочі діапазони сучасних мультиметрів та інших вимірювальних приладів зазвичай поділяються на піддіапазони. Це робиться для точності і зручності при вимірах: чим нижче піддіапазон, чим менші значення він охоплює — тим вище точність вимірювань на малих показниках струму. Мінімальний змінний струм описує саме нижній діапазон, розрахований на найслабші значення сили струму: до прикладу, якщо в характеристиках у цьому пункті зазначено 500 мкА — це означає, що нижній піддіапазон дозволяє заміряти струм від 0 до 500 мкА.

Вибирати за цим показником варто з урахуванням специфіки планованого застосування: наприклад, прилад з низькими показниками може стати в нагоді при тонких роботах, таких як ремонт комп'ютерів або мобільних телефонів, а ось для обслуговування побутових електромереж особливо висока чутливість по струму не потрібно.

Найбільший опір, яке прилад здатний ефективно заміряти.

При виборі по даному показнику потрібно насамперед враховувати найбільші опору, які передбачається заміряти. А якщо мова йде про аналоговому приладі (див. «Тип»), потрібно також пам'ятати, що в міру наближення до максимальним опорами точність виміру різко падає. Це пов'язано з особливостями вимірювання і градуювання шкали в таких приладах: наприклад, при максимальному опір 1 МОм ціна ділення в діапазоні 0 – 2 кОм може становити 0,2 кОм, у діапазоні 2 – 6 кОм — 0,5 кОм, в діапазоні 6 – 10 кОм — вже 1 кОм, а ближче до максимуму цей показник може досягати десятків і навіть сотень килоом. Тому вибирати аналоговий прилад стоїть з таким розрахунком, щоб його максимальний опір було хоча б в 10 разів вище найбільших опорів, які планується заміряти — тільки за цієї умови забезпечується більш-менш прийнятна точність вимірів.

Предмети, що входять у комплект поставки крім власне приладу.

— Акумулятор. Джерело живлення необхідний для роботи схем цифрового приладу (див. «Тип»), а в аналогових він використовується при всіх вимірах, крім вимірів напруги і сили струму. Акумулятор в якості такого джерела найчастіше найбільш зручний (докладніше див. «Живлення»); його наявність в комплекті позбавляє від необхідності купувати батарею окремо. Водночас відзначимо, що термін «акумулятор» в даному випадку є досить умовною — під ним може розумітися як перезаряджається елемент, так і найпростіша одноразова батарейка. Цей момент не завадить уточнити перед покупкою.

— Вимірювальні щупи. Щупи є базовим інструментом, необхідним для більшості вимірювань; по суті, єдиний тип приладів, здатний обходитися без щупів — це осцилографи (див. «Пристрій»). Наявність щупів в комплекті зручно перш за все тим, що такі аксесуари оптимально підходять під конкретний прилад — важливий момент з урахуванням того, що сучасні мультиметри можуть відрізнятися за конструкцією і розміру гнізд під щупи.

— Дата-кабель. Кабель для підключення приладу до комп'ютера. Найбільш популярні роз'єми, що зустрічаються в таких кабелях — RS-232 (COM-порт) і USB, конкретний варіант в кожному разі варто уточнювати окремо. Однак хай там що, підключення до комп'ютера дає безліч дод...аткових можливостей — наприклад, автоматичне збереження результатів вимірювань або навіть порівняння вимірюваних параметрів з еталонними; конкретний функціонал залежить від моделі приладу і використовується.

— Кейс/чохол. Футляр для зберігання і перенесення приладу. Кейсами прийнято називати футляри з жорстких матеріалів, чохлами — з м'яких. У будь-якому разі футляр забезпечує не тільки захист від пилу, вологи, ударів і т. ін., але і додаткова зручність — у ньому, зазвичай, передбачається місце не тільки для приладу, але і для аксесуарів до нього (тих же щупів). При цьому кожен тип футляра має свої переваги: кейси міцні і добре захищають пристрій від ударів, чохли більш компактні як при використанні, так і в неробочий час. Зрозуміло, для зберігання і транспортування можна застосовувати і імпровізовану упаковку, однак комплектний футляр як мінімум зручніше, а то й надійніше.

Наявність підставки в конструкції приладу.

Така підставка, зазвичай, являє собою розкладну пластину або рамку в нижній частині корпусу. У розкритому стані вона дозволяє встановити прилад під кутом до поверхні, на якій він лежить — таке становище нерідко буває більш зручним, ніж строго горизонтальне.