Порівняння Kratki Bravo 2 vs Kratki Sierra

Призначення визначає передусім спосіб встановлення, а іноді — ще й особливості дизайну каміна. Зустрічаються підлогові, підлогові портальні, настільні, настінні, вбудовуються , вбудовані кутові і вуличні. Детальніше про кожен:

— Класичний підлоговий. Пристрої, що імітують традиційні портальні каміни. Розраховані на встановлення впритул до стіни, випускаються також кутові моделі. Стійкість такому пристрою забезпечує в основному масивна основа для додаткової надійності може передбачатися кріплення до стіни і/або підлоги. Технічно можна поставити «класику» і посеред кімнати, однак це не має сенсу ні з практичної, ні з естетичної точки зору: полум'я в подібних біокамінах закрите з трьох сторін і видиме тільки спереду. Зазначимо, що стиль оформлення «класичних» моделей може бути різним: зустрічаються і багато прикрашені, вигадливі вироби в стилі ретро, і суворі мінімалістичні рішення в стилі «хай-тек».

— Підлоговий. У цю категорію включені в основному острівні підлогові біокаміни — пристрої, розраховані на встановлення посеред приміщення, на певній відстані від стін. Вони дещо більш мобільні, ніж класичні підлогові (див. відповідний пункт): «класика» зазвичай встановлюється у розрахунку на постійн...е перебування на одному місці, а «звичайний» підлоговий біокамін можна без особливих труднощів переміщати по приміщенню і навіть з кімнати в кімнату. Ще одна відмінність — дизайн: даний різновид найчастіше виконується в сучасному мінімалістичному стилі, з поєднанням скла і металу. Зазначимо, що для острівного підлогового біокаміна потрібно досить просторе приміщення.

— Настільний. Моделі, які не мають власної підставки і встановлюються на стільницю або іншу аналогічну поверхню. Це один з найбільш компактних різновидів біокамінів, подібні моделі займають помітно меншу площу, ніж підлогові, і мають вагу до 6 кг — при тому, що теплова потужність у них якщо і нижче, то ненабагато. Завдяки цьому настільні моделі можна застосовувати в якості переносних обігрівачів і джерел освітлення — як декоративного, так і цілком практичного. Наприклад, такий камін можна тримати на столі у вітальні і періодично брати з собою на час вечірніх «посиденьок» в альтанці.

— Настінний. Моделі, що підвішуються на стіну за допомогою саморізів або іншого аналогічного кріплення; такий монтаж простіше, ніж вбудовування, але складніше, ніж підлогове встановлення. З іншого боку, настінні пристрої мають невелику товщину, не займають місця на підлозі, а розміщувати їх можна практично на будь-яких стінах (за винятком тонких перегородок) і на будь-якій висоті, що буває незамінним для створення оригінального оформлення інтер'єру.

— Вбудований. Моделі, розраховані на вбудовування безпосередньо в стіну (втім, для пальників допускаються й інші варіанти вбудовування, детальніше див. «Тип»). Монтаж такого каміна є досить складною і трудомісткою справою, для цього потрібно підготувати нішу, причому не всяка стіна підійде для цього. Зате після встановлення біокамін взагалі не займає місця в приміщенні — за винятком рамки, яка виступає на пару сантиметрів. Крім того, подібний пристрій в принципі неможливо перекинути. Зустрічаються і кутові моделі, які добре доповнять інтер'єр в стінах, колонах, що випирають, коли актуально щоб камін був видимий не тільки з лицьового боку, але і збоку.

— Вуличний. Біокаміни, розраховані на постійне перебування поза приміщенням. Такий камін можна встановити, наприклад, в альтанці, під навісом у дворі, на літньому майданчику ресторану тощо. Ключовою відмінністю вуличних моделей є підвищена стійкість до вологи, перепадів температур, пилу і інших несприятливих чинників, пов'язаних з перебуванням на вулиці. Деякі з подібних пристроїв мають оригінальне оформлення — наприклад, у вигляді багаття. А за способом встановлення вуличні каміни найчастіше належать або до підлогових, або до настільних (див. відповідні пункти).

Теплова потужність, що виробляється під час роботи біокаміна; для моделей з регулюванням інтенсивності полум'я вказується потужність на максимальному режимі.

Даний показник характеризує інтенсивність обігріву, забезпечувану пристроєм. Для оцінки інтенсивності можна скористатися такою формулою: для опалення 1 м2 приміщення у звичайній квартирі з висотою стелі 2,5 – 3 м необхідно 100 Вт теплової потужності. Таким чином, наприклад, камін з потужністю 1,7 кВт зможе ефективно обігріти кімнату площею до 17 м2. Існують й більш детальні, спеціалізовані формули, в т. ч. для використання на вулиці; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Зазначимо тільки, що в приміщенні біокамін зазвичай є лише додатковим джерелом тепла. Тому і дані про теплової потужності призначені в основному для того, щоб знати, як варто перенастроювати основну систему опалення при включенні каміна.

Споживання биокамином палива в штатному режимі роботи, а для моделей з регулюванням інтенсивності полум'я — на максимальній інтенсивності.

Знаючи споживання палива і ємність бака, можна обчислити тривалість горіння, якщо вона не вказана в характеристиках. Крім того, дані про «апетит» пристрої можуть знадобитися для оцінки витрат на його експлуатацію. Правда, фактична витрата може бути і менше заявленого, якщо пристрій використовується не на повну потужність; конкретне його значення для таких випадків варто з'ясовувати вже на практиці.

Тривалість горіння біокаміна на повній заправці; вказується для максимальної інтенсивності полум'я, при зниженій інтенсивності горіння фактичний час роботи може бути і більше. Таким чином, заявлена в характеристиках тривалість горіння — це гарантований мінімум часу, що пристрій може пропрацювати на повному баку (або найменший час, необхідне для того, щоб спалити повний бак палива — в деяких ситуаціях доводиться дивитися і з цієї сторони).

Незважаючи на умовність, за цією характеристикою цілком можна порівнювати між собою різні пристрої: більш «довгограючий» камін і на практиці буде працювати довше.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу біокаміна.

— ДСП/МДФ. Корпус з деревостружкових плит (ДСП) або деревно-волокнистих плит середньої щільності (MDF); перші обходяться дешевше, другі більш міцні і щільні. Даний матеріал популярний в класичних підлогових камінах (див. «Призначення»), виконаних під старовину або в схожому стилі. Для забезпечення пожежної безпеки деревні плити обробляються спеціальними складами, що надають їм вогнетривкість; тим не менш, топки таких камінів зазвичай відбуваються зсередини негорючими матеріалами.

— Метал. Під «металом» можуть матися на увазі різні матеріали, але найчастіше мова йде про сталь або алюміній. Відмінності між ними в даному контексті незначні: сталь трохи дешевше, алюміній помітно легше. Що стосується загальних особливостей, то металеві корпуси дуже міцні, надійні, пожежобезпечні і мають солідний зовнішній вигляд. Вони зустрічаються у всіх різновидах біокамінів (див. «Призначення»), найчастіше металеві корпуси мають мінімалістичний, «хай вписався " в сучасний» вигляд.

— Скло. Варіант, характерний для моделей в стилі хай-тек/модерн. В біокамінах, зазвичай, використовується спеціальне загартоване і жаростійке скло; тим не менш, цей матеріал все одно є досить крихким, його потрібно берегти від сильних ударів, особливо точкових. Зазначимо, що скляний корпус» — поняття досить умовне. Так, у вбудованих моделях (див. «Призначення») з цього матеріалу може робитися декоративна рамка навколо...топки; у настільних скляний корпус, встановлений прямо на пальник, може грати одночасно роль захисного скла; а в настінних пальник може закріплюватися між двома стеклами, скріпленими за допомогою металевих стрижнів.

— Пластик. Пластик коштує відносно недорого і легко може приймати навіть найскладніші форми. З іншого боку, цей матеріал погано переносить нагрівання; існують і жаростійкі різновиди пластику, але з низки причин цей матеріал все одно не користується популярністю в біокамінах.

— Камінь. Камінь використовується виключно в класичних підлогових камінах (див. «Призначення») як дизайнерський матеріал, що надає пристрою солідний зовнішній вигляд і максимальну схожість з традиційним дров'яним каміном. Камінь може бути як натуральним, так і штучним, цей момент варто уточнювати окремо. У будь-якому разі даний матеріал має красивий малюнок поверхні, він міцний, надійний, довговічний і абсолютно негорючий. Головний недолік каменю — висока ціна. Крім того, такі пристрої дуже масивні, але після установки цей момент з недоліку перетворюється на перевага — перекинути кам'яний біокамін практично неможливо.

— Бетон. Бетон відрізняється, з одного боку, високою міцністю, надійністю і стійкістю до несприятливих факторів, з іншого — великою вагою і слабкою придатністю для застосування всередині приміщень. Тому подібні корпусу зустрічаються вкрай рідко, в окремих моделях вуличних біокамінів.