Порівняння ZTE MF79U vs Huawei E3276s-920

Швидкості підключення по Wi-Fi, точніше-стандарти Wi-Fi, підтримувані модемом з відповідними можливостями (див. «Тип», «Підключення»).

— Wi-Fi 3 (802.11g). Подальший розвиток стандарту Wi-Fi 1 (802.11b), розроблений насамперед в розрахунку на підвищення пропускної здатності з'єднання (2.4 ГГц) і представлений в 2003 році. Обладнання 802.11g повністю зворотно сумісне з 802.11b, тому навіть найпростіші з сучасних Wi-Fi пристроїв підтримують обидва цих стандарти.

— Wi-Fi 4 (802.11n). Стандарт Wi-Fi, що є подальшим розвитком описаних вище форматів – зокрема, за рахунок доповнення їх підтримкою технології MIMO (розподіл введення і виведення між декількома антенами). Представлений в 2009 році. Основна робоча частота – 2,4 ГГц, проте зустрічаються пристрої, доповнені 5-ГГц діапазоном.

— Wi-Fi 5 (802.11ас). Побудований на основі 802.11n, представлений в кінці 2013 року. Основні удосконалення торкнулися збільшення кількості потоків на другій частоті (5 ГГц) і впровадження більш прогресивних стандартів MIMO і модуляції, що дало змогу відповідним чином підвищити пропускну здатність.

Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).

Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.

Найбільшу відстань, на якому вбудований модем роутер здатний забезпечити зв'язок по інтерфейсу Wi-Fi (див. «Підключення»).

Варто враховувати, що на практиці радіус дії сильно залежить від ряду факторів, не пов'язаних з основними характеристиками модему: наявністю перешкод і перешкод на шляху проходження сигналу, характеристиками Wi-Fi модуля, що підключається пристрою, зарядом акумуляторів в цьому пристрої або самому модемі і т. ін. Тому фактичні показники дальності можуть бути помітно нижче заявлених: наприклад, під час роботи через стіну вони помітно знижуються. Однак дана характеристика досить наочно описує загальну «далекобійність» пристрою, та й порівняння різних моделей по ній цілком допускаються.

Також відзначимо, що далеко не завжди має сенс купувати пристрій з максимальним радіусом дії — хоча велика дальність забезпечує додаткову зручність, вона вимагає високої потужності передавача, що значно збільшує габарити та ціну модему. Тому при виборі варто виходити насамперед з передбачуваного використання формату. Приміром, якщо 3G-з'єднання потрібно Вам для виходу в Інтернет в дорозі з планшета, дальності дії в кілька метрів буде цілком достатньо (до того ж вона знизить ймовірність підключення сторонніх до переносний точці доступу). А ось для установки у великому приватному будинку має сенс підшукати модель «подальнобойней».

Технології передачі даних, підтримувані модемом.

— GPRS. Найстаріша з застосовуваних на сьогоднішній день технологій зв'язку. Розроблена як стандарт для стільникових мереж GSM, що дає змогу передавати дані паралельно з голосовим зв'язком і текстовими повідомленнями, а також тарифікувати доступ в мережу за кількістю переданих даних, а не за часом підключення (як в попередньому стандарті CSD). На момент створення була досить прогресивною, однак зараз вважається остаточно застарілою і застосовується лише в тих ситуаціях, коли прогресивніші стандарти використовувати неможливо.

— EDGE Технологія, створена як модифікація описаного вище GPRS, яка дозволила б збільшити пропускну здатність каналу і підвищити надійність зв'язку. В іншому цей стандарт повністю аналогічний GPRS за основним практичним особливостями.

— W-CDMA. Один з ранніх стандартів зв'язку третього покоління (3G). Застосовується в мережах формату UMTS. Однією з головних переваг таких мереж є можливість побудови мереж на основі існуючої інфраструктури GSM. Тому UMTS і конкретно W-CDMA використовується багатьма операторами мобільного зв'язку на початковому етапі переходу з 2G на 3G.

— HSUPA. Технологія зв'язку третього покоління (3G), розвиток описаної вище W-CDMA. Назва розшифровується як High-Spe...ed Uplink Packet Access — високошвидкісна пакетна передача даних в напрямку «від абонента». Це, власне, і описує призначення даної технології: вона збільшує швидкість передачі даних з модему на базову станцію, що може знадобитися для деяких специфічних задач — наприклад, відеозв'язку.

— HSDPA. Подальше, після HSUPA, удосконалення стандарту W-CDMA (див. вище). Належить до мереж третього покоління (3G), проте вважається «розширеним» стандартом, через що мережі з підтримкою HSUPA можуть позначатися як 3.5G, 3G+ тощо. Сама назва — «High-Speed Downlink Packet Access» — перекладається як «високошвидкісна пакетна передача даних від базової станції на пристрій».

— HSPA+. Найпрогресивніший на сьогоднішній день стандарт зв'язку третього покоління на основі мереж UMTS (W-CDMA). Завдяки ряду удосконалень дає змогу досягти вищих швидкостей, ніж описані вище варіанти, наближаючись за можливостями до мереж четвертого покоління; тому іноді умовно позначається як 3.75G.

— WiMAX. Першопочатково WiMAX був створений в двох версіях — «мобільній» і «стаціонарній»; в переважній більшості сучасних стільникових модемів застосовується другий варіант. Він належить до стандартів четвертого покоління — 4G (тоді як «мобільний» був конкурентом 3G-технологій, хоча іноді в маркетингових цілях також позначається як зв'язок 4 покоління). Деякий час тому WiMAX активно поширювався як альтернатива дротовому широкосмуговому підключенню до Інтернету (зокрема, як оптимальний варіант для приватного сектора, куди дотягнути кабель важко). Однак зараз цей стандарт поступово втрачає популярність, зокрема, у зв'язку з розвитком і поширенням досконалішого LTE (який не має до того ж поділу на «мобільний» і «стаціонарний» різновид).

— LTE. Стандарт стільникового зв'язку четвертого покоління, найпопулярніша 4G-технологія на сьогоднішній день — зокрема, завдяки тому, що є подальшим розвитком W-CDMA/UMTS і може бути впроваджений шляхом вдосконалення існуючих мереж (причому як UMTS, так і CDMA2000). Ще одна причина популярності — однакова зручність як для стаціонарного, так і для мобільного устаткування. З іншого боку, при виборі модему даного стандарту варто мати на увазі, що в різних країнах діапазони і канали LTE можуть відрізнятися, тому сама по собі підтримка цієї технології ще не гарантує сумісність з конкретною мережею. Також потрібно враховувати, що в деяких країнах мережі LTE ще тільки знаходяться на етапі розгортання, а в деяких — взагалі відсутні.

— EV-DO (Rev.A). EV-DO — технологія передачі даних третього покоління (3G), що застосовується в мобільних мережах стандарту CDMA (не плутати з W-CDMA, побудованої на іншому базовому стандарті – UMTS). Зазначимо, що в деяких країнах даний різновид 3G-мереж набув поширення набагато раніше, ніж W-CDMA і її модифікації, причому з низки технічних причин застосовується переважно для передачі даних — тобто для роботи 3G-модемів. Що ж до Rev.A, то це — друга за рахунком і найпоширеніша версія стандарту EV-DO.

— EV-DO (Rev.B). Третя за рахунком версія технології EV-DO, розвиток і удосконалення Rev.A; докладніше див. вище. Тут же відзначимо, що даний стандарт також часто використовується як 3G-зв'язок для передачі даних; зона покриття не настільки велика, як у попередньої версії, але все ж охоплює більшість великих населених пунктів і їх околиці. Також варто враховувати, що для використання всіх можливостей Rev.В необхідний модем з підтримкою цієї версії, а цим можуть похвалитися далеко не всі сучасні EV-DO-пристрої.

При оцінці можливостей модему варто враховувати, що наведені для кожної технології значення швидкості є максимумом, якого на практиці можна досягти лише в ідеальних умовах. Фактичні ж значення швидкості, зазвичай, нижче потенційно можливих; вони можуть залежати як особливостей мережі, потужності сигналу та інших технічних моментів, так і від політики оператора і умов конкретного тарифу.