Пристроїв, що підключаються, до
Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).
Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.
Радіус дії
Найбільшу відстань, на якому вбудований модем роутер здатний забезпечити зв'язок по інтерфейсу Wi-Fi (див. «Підключення»).
Варто враховувати, що на практиці радіус дії сильно залежить від ряду факторів, не пов'язаних з основними характеристиками модему: наявністю перешкод і перешкод на шляху проходження сигналу, характеристиками Wi-Fi модуля, що підключається пристрою, зарядом акумуляторів в цьому пристрої або самому модемі і т. ін. Тому фактичні показники дальності можуть бути помітно нижче заявлених: наприклад, під час роботи через стіну вони помітно знижуються. Однак дана характеристика досить наочно описує загальну «далекобійність» пристрою, та й порівняння різних моделей по ній цілком допускаються.
Також відзначимо, що далеко не завжди має сенс купувати пристрій з максимальним радіусом дії — хоча велика дальність забезпечує додаткову зручність, вона вимагає високої потужності передавача, що значно збільшує габарити та ціну модему. Тому при виборі варто виходити насамперед з передбачуваного використання формату. Приміром, якщо 3G-з'єднання потрібно Вам для виходу в Інтернет в дорозі з планшета, дальності дії в кілька метрів буде цілком достатньо (до того ж вона знизить ймовірність підключення сторонніх до переносний точці доступу). А ось для установки у великому приватному будинку має сенс підшукати модель «подальнобойней».
Роз'єм для зовнішньої антени
Наявність
роз'єма для підключення зовнішньої знімної антени у конструкції модему. Значення всіх зовнішніх антен описано вище; тут же відзначимо, що роз'єм дає можливість використовувати з модемом досить великі пристосування, які значно перевищують за своїми можливостями «рідні» антени (як внутрішні, так і зовнішні незнімні). Крім того, антену під роз'єм користувач може вибрати на свій розсуд.
Підключення MIMO антени
Можливість підключення так званої mimo-антени (саму антену, як правило, потрібно купувати окремо).
Технологія MIMO використовується в Wi-Fi зв'язку, а також в мережах 4G LTE (починаючи з Cat.2). Її загальний принцип полягає в тому, щоб розділити передається сигнал на кілька передавальних і приймаючих антен; при цьому кожна з передавальних антен транслює сигнал відразу на всі приймаючі (або хоча б на кілька з них). Подібний формат роботи дозволяє ефективніше використовувати частотний діапазон, збільшує фактичну швидкість передачі даних, а також підвищує стійкість до перешкод. Але ось антени для MIMO досить громіздкі, у випадку з модемами їх складно зробити вбудованими; та й потрібно подібний функціонал не так часто. Тому для роботи з даною технологією застосовуються окремі зовнішні антени.
Відзначимо, що навіть в переносних Wi-Fi точках (див. «Тип») дана функція використовується виключно для 4G/LTE; підключення по Wi-Fi здійснюється за рахунок вбудованих антен.
Ємність акумулятора
Ємність акумулятора, встановленого в модемі з відповідним типом живлення (див. нижче).
Чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати без підзарядки, за інших рівних умов. Однак варто мати на увазі, що ситуація «інших рівних» практично не зустрічається в сучасних бездротових модемів. По-перше, різні технології передачі даних (див. вище) характеризуються різними показниками енергоспоживання; по-друге, навіть моделі з підтримкою одних і тих же стандартів можуть розрізнятися по енергоспоживанню (і часу роботи на заряді) через конструктивних відмінностей. Тому даний показник здебільшого є чисто довідковою інформацією, і порівнювати з нього навіть дуже схожі моделі можна лише приблизно. При виборі ж варто орієнтуватися насамперед на прямо заявлені характеристики часу автономної роботи (див. нижче).
Час роботи (інтернет-серфінг)
Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді в режимі Інтернет-серфінгу. Таке живлення характерне для Wi-Fi роутерів, тому, зазвичай, під Інтернет-серфінгом розуміється забезпечення доступу у Всесвітню мережу для зовнішнього Wi-Fi пристрою.
Дана характеристика є основним показником автономності для будь-якого модему з акумуляторним живленням, оскільки вона описує час використання його за основним призначенням без підзарядки. Водночас потрібно мати на увазі, що вимірюється цей показник в певних «ідеальних» умовах; фактичний же час роботи залежить від ряду факторів, включаючи інтенсивність серфінгу, об'єми переданих даних, кількість підключених пристроїв і відстань до них, рівень сигналу мережі тощо. Тому на практиці автономність модему може бути трохи нижче. Тим не менш, різні моделі цілком можна порівнювати одну з одною за заявленим у характеристиках часом роботи.
Час роботи (очікування)
Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») у режимі очікування на одному заряді батареї.
Даний режим можна описати як режим готовності. Він припускає, що пристрій увімкнений, його робочі схеми знаходяться під напругою та в будь-який момент готові зреагувати на вхідний сигнал або команду користувача, однак жодного обміну інформацією не відбувається і ніякі функції не працюють. Цей показник не такий важливий, як час роботи в режимі Інтернет-серфінгу (див. вище), однак він теж має практичне значення і дає змогу оцінити автономність пристрою — адже в перервах між сеансами зв'язку модем перебуває саме в режимі очікування.
