Порівняння Doogee T30 Ultra 256 ГБ vs Doogee T20 Ultra 256 ГБ

— Діагональ дисплея. Розмір екрана по діагоналі; традиційно вказується в дюймах. Більш великі екрани зручні як в перегляді, так і в сенсорному управлінні. З іншого боку, цей параметр безпосередньо впливає на розміри, енергоспоживання і ціну всього планшета (збільшення вартості нерідко пов'язано ще й з тим, що для більшого екрана бажана також більша роздільна здатність). Рідкісні птахи із сімейства сучасних планшетів. мають екрани на 7 дюймів; багато з них схожі на дещо збільшені смартфони. Розміри в 8 дюймів і 9 дюймів можна вважати базовими. 10-дюймова і 11-дюймова діагональ — це досить великий показник для планшета споживчого класу; а екрани в 12" і більше характерні в основному для моделей професійного рівня.

— Роздільна здатність. Роздільна здатність екрана в планшеті — розмір матриці в точках (пікселях) по горизонталі і вертикалі. Чим вище роздільна здатність дисплея — тим більш чітке, деталізоване і згладжене зображення він здатний відтворити. Висока роздільна здатність особливо важлива для дисплеїв з великою діагоналлю. Водночас вона помітно позначається на вартості — як через високу ціну самих екранів, так і через підвищені вимоги до продуктивності системи.

— PPI. Абревіатура від «points per inch», тобто «точок (пікселів) на дюйм». Цей па...раметр визначає, скільки пікселів розташовується на лінії довжиною в 1 дюйм (2,54 см), проведеній по горизонталі або вертикалі екрана; він безпосередньо залежить від роздільної здатності і розміру дисплея. В цілому чим більше значення PPI — тим більш чіткою, згладженою і, відповідно, якісною буде картинка на екрані. А при певній щільності пікселів людське око взагалі перестає розрізняти окремі точки, сприймаючи повністю згладжене зображення.

— Тип матриці. Технологія, за якою виготовлений дисплей планшетного ПК. На сьогоднішній день використовуються матриці таких типів:

• — TN-Film (Twisted Nematic+Film). Найстаріша з сучасних технологій виготовлення рідкокристалічних екранів. Такі матриці відрізняються малим часом відгуку, але мають невеликі кути огляду, і забезпечують відносно невисоку якість зображення. Деякий час вони були досить популярні завдяки невисокій вартості, однак на сьогоднішній день практично зійшли зі сцени через розвиток і здешевлення більш прогресивних технологій.
• — IPS (In Plane Switching). Такі матриці характеризуються відмінною кольоропередачею і широкими кутами огляду у всіх площинах перегляду. Першопочатково вони мали досить великий час відгуку і коштували дорого, проте технології не стоять на місці — удосконалені версії IPS є більш «швидкими» та недорогими. Завдяки цьому цей тип матриці зустрічається у всіх типах планшетів, навіть серед пристроїв бюджетного класу.
• — PLS (Plane to Line Switching). Тип матриці, розроблений інженерами компанії Samsung як недорога і більш якісна альтернатива оригінальній IPS, з підвищеною яскравістю і контрастністю. З низки причин застосовується переважно в пристроях середнього і вищого цінового діапазону.
• — LTPS (Low Temperature Poly Silicon). Технологія виробництва TFT-дисплеїв з використанням кремнію. Показники яскравості, контрастності і кутів огляду на рівні екранів вироблених на основі IPS. Ключовою особливістю даної технології є можливість вбудовування управляючої електроніки прямо в екран, але при цьому дані дисплеї залишаються легкими й тонкими. Така технологія досить дорога у виробництві, але за рахунок того що не потрібно використовувати додаткові чипи для управління зображенням, ціна кінцевих пристроїв знаходиться на прийнятному рівні.
• — MVA. Абревіатура від «Multi-domain Vertical Alignment». Один з найпопулярніших на сьогоднішній день різновидів технології VA. Є свого роду перехідним варіантом між TN-film і IPS (див. вище), поєднуючи ряд переваг обох типів. З одного боку, MVA-матриці забезпечують досить якісну передачу кольорів і глибокий чорний колір, з іншого — час відгуку в них набагато нижче, ніж в TN-film. У той же час подібні екрани не позбавлені недоліків: при строго перпендикулярному погляді відтінки чорного можуть «змазуватися» і зливатися, а колірний баланс в цілому відчутно залежить від кута огляду. В планшетах не отримала широкого розповсюдження.
• –AMOLED. Абревіатура від «Active Matrix Organic Light Emitting Diode», тобто активна матриця на органічних світлодіодах. На відміну від більшості інших типів екранів AMOLED-матриця сама по собі є джерелом світла і не потребує окремого підсвічування, що відчутно знижує енергоспоживання. При цьому такі екрани характеризуються високою якістю контрастності і кольоропередачі, а зображення на них добре видно навіть при яскравому зовнішньому освітленні. Головними недоліками AMOLED є складність у виробництві (як наслідок — висока ціна), а також схильність до нерівномірного зносу («вигорання») пікселів при тривалій роботі на високій яскравості, що може порушити кольоропередачу. З іншого боку, довести дисплей до такого зносу вельми складно, а виробники AMOLED-матриць постійно працюють над новими модифікаціями технології, покликаними усунути зазначені недоліки.
• — Super AMOLED. Допрацьована і вдосконалена версія технології AMOLED, створена компанією Samsung; компанія LG випускає такі екрани під маркою Ultra AMOLED. Одним з ключових поліпшень даної технології стало те, що в Super AMOLED екранах сенсорний шар вбудовується прямо в дисплей (а не робиться окремим). Це позитивно позначилося як на якості кольоропередачі і яскравості зображення, так і на точності і швидкості роботи сенсорів. Крім того, екрани цього типу на 20 % яскравіше оригінальних AMOLED, на 80 % менше виблискують і споживають на 20 % менше енергії.
• — Super Clear TFT. Технологія, створена Samsung спільно з Sony як альтернатива Super AMOLED дисплеям (попит на які виявився настільки високим, що у виробників просто не вистачило потужностей на випуск потрібної кількості). Створена на основі звичайної TFT з деякими поліпшеннями і доповненнями; за якістю зображення дещо програє Super AMOLED, але ненабагато, зате виробництво Super Clear TFT значно дешевше і простіше.
• — OLED. Різні різновиди матриць, заснованих на органічних світлодіодах. За такими особливостями, як кольоропередача, контраст, енергоспоживання, такі екрани аналогічні описаним вище AMOLED; відмінності можуть полягати в дрібних деталях технології. В цілому OLED-дисплеї є досить прогресивними, вони зустрічаються переважно в топових моделях планшетів. Головні недоліки OLED-екранів - висока ціна (яка, втім, постійно знижується в міру розвитку та вдосконалення технології), а також схильність органічних пікселів до вигоряння при тривалій трансляції статичних зображень або картинки зі статичними елементами (панель повідомлень, екранні кнопки тощо). ).

— Частота розгортки. Максимальна частота оновлення дисплея, іншими словами — найбільша частота кадрів, яку він здатний ефективно відтворити. Чим вище цей показник — тим більш плавним і згладженим виходить зображення, тим менше помітні «ефект слайдшоу» і розмиття предметів при русі на екрані. У той же час варто враховувати, що частота оновлення 60 Гц, підтримувана практично будь-яким сучасним планшетом, цілком достатня для більшості завдань; навіть відеоролики високої чіткості у наш час майже не використовують більшу частоту кадрів. Тому частота розгортки в нашому каталозі спеціально уточнюється в основному для екранів, здатних видати понад 60 Гц. Така висока частота розгортки — 90 Гц, 120 Гц, 144 Гц — може стати в нагоді в іграх і деяких інших завданнях, також вона поліпшує загальне враження від інтерфейсу ОС і додатків — рухомі елементи в таких інтерфейсах переміщуються максимально плавно і без змазування.

— HDR. Технологія дозволяє розширити динамічний діапазон екрана. В даному випадку мається на увазі діапазон яскравості - простіше кажучи, наявність HDR дозволяє екрану відображати яскравіший білий і темніший чорний колір, ніж на дисплеях без підтримки цієї технології. На практиці це дає помітне підвищення якості картинки: покращується насиченість і достовірність передачі різних кольорів, а деталі на дуже світлих або дуже темних ділянках кадру не тонуть у білому або чорному кольорі. Однак усі ці переваги стають помітними лише за умови, що контент, що відтворюється, спочатку записаний в HDR. В наш час застосовується кілька різновидів даної технології, ось їх особливості:

• HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів надзвичайно популярний і в наші дні: зокрема, підтримується практично всіма стрімінговими сервісами з HDR-контентом і стандартно застосовується для такого контенту на дисках Blu-ray. Забезпечує глибину кольору в 10 біт (більше мільярда відтінків). При цьому на апаратах з цією технологією можна відтворювати контент формату HDR10+ (див. нижче) — хіба що його якість обмежуватиметься можливостями оригінального HDR10.
• HDR10+. Вдосконалена версія HDR10. При тій же глибині кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дозволяють передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з кількох кадрів, а й окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове покращення кольору.
• Dolby Vision. Просунутий стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дозволяє досягти глибини кольору в 12 біт (майже 69 млрд відтінків), використовує згадані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення HDR і звичайне (SDR). При цьому Dolby Vision заснований на тій самій технології, що і HDR10, тому в сучасній електроніці цей формат нерідко поєднується з HDR10 або HDR10+.

— Скло Gorilla Glass. Спеціальне загартоване скло, що застосовується для покриття дисплеїв в сучасних гаджетах, включаючи планшети. Відрізняється підвищеною стійкістю до подряпин і ударів; а от конкретні властивості покриття Gorilla Glass залежать від його версії. Цей параметр також може уточнюватися в характеристиках планшета; ось найбільш актуальні на сьогодні версії:

• Gorilla Glass v3. Випущена в 2013 році, проте все ще зустрічається в сучасних пристроях. Це пов'язано насамперед з видатною стійкістю до подряпин: за цим показником третя версія «горили» залишалася неперевершеною аж до 2020 року (причому Gorilla Glass Victus, яка перехопила першість, в планшетах поки практично не використовується)
• Gorilla Glass v4. Покриття, створене в 2014 році. Основний акцент при розробці був зроблений на стійкості до ударів, завдяки чому цей показник, у порівнянні з попередньою версією, збільшився вдвічі (при товщині скла всього в 0,4 мм). А ось стійкість до подряпин дещо знизилася.
• Gorilla Glass v5. Версія, представлена в 2016 році. Стійкість до ударів, в порівнянні з попередником зросла в 1,8 разів, завдяки чому таке скло залишається цілим в 100 % випадків падіння з висоти 1,2 м (на рівну тверду поверхню) і в 80 % випадків падіння з висоти 1,6 м. Також дещо покращилася стійкість до подряпин, однак до показників v3 цей матеріал все одно не дотягує.
• Gorilla Glass v6. Версія зразка 2018 з упором на поліпшення ударостійкості. Вдвічі міцніше за 5-у версію, гарантовано витримує одноразові падіння з висоти 1.6 м і багаторазові (до 15 разів поспіль) з висоти 1 м.
• Gorilla Glass Victus. Після v3 це перша версія Gorilla Glass, де творці приділили стійкості до подряпин не менше уваги, ніж ударозахисту. Скло Victus дебютувало у 2020 році. Ударостійкість для нього заявлена на рівні 2 м при одноразовому падінні та 1 м при багаторазовому (до 20 разів поспіль).
• Gorilla Glass Victus+. Поліпшена модифікація захисного скла Gorilla Glass Victus, випущена у 2022 році. Наближена до кераміки зі стійкості до подряпин. Так, відповідно до мінералогічної шкали твердості Мооса скло починає дряпатися на рівні 7/10, тоді як оригінальна версія Victus дряпається на рівні 6/10.

Максимальна яскравість у нитках, що забезпечується екраном планшета.

Чим яскравіший дисплей, тим більш читабельним залишається на ньому картинка під інтенсивним зовнішнім освітленням. Також висока яскравість є важливою для коректного відображення HDR-контенту. Однак великий запас за цим показником позначається на вартості та енергоспоживання екрану. Виробники можуть вказувати стандартне, максимальне та пікове значення яскравості. При цьому між максимальною та піковою яскравістю не можна поставити знак рівності. Перша означає здатність екрана видавати зазначену яскравість по всій його площі, тоді як пікова — на обмеженій ділянці та нетривалий час (в основному для HDR-контенту).

Цей параметр показує, яка частина площі передньої панелі планшета посідає дисплей. Чим вище співвідношення дисплей/корпус - тим більше тонкими є рамки і тим компактніше планшет (при тій же діагоналі), тим витонченішим і естетичнішим він виглядає. Також цей показник важливий при утриманні планшета двома руками відразу (наприклад, в іграх): тонкі рамки або взагалі безрамкові моделі дають змогу далі пальцями дотягуватися, не знімаючи рук з пристрою.

Результат, показаний пристроєм при проходженні тесту продуктивності (бенчмарка) AnTuTu Benchmark.

AnTuTu Benchmark являє собою комплексний тест, розроблений спеціально для мобільних пристроїв, насамперед смартфонів і планшетів. При перевірці він враховує ефективність роботи процесора, пам'яті, графіки і систем введення-виведення, забезпечуючи таким чином досить наочне враження про можливості системи. Чим краще результат — тим більша кількість балів видається за підсумками. До топ-моделей за версією Antutu належать планшети, що набрали понад 500 000 балів.

Як і будь-який бенчмарк, цей варіант не дає абсолютної точності; детальніше про похибки вимірювання див. п. «3DMark Gamer's Benchmark».

Результат, показаний пристроєм під час проходження тесту продуктивності (бенчмарку) Geekbench.

Geekbench є спеціалізованим бенчмарком, призначеним для процесорів. З версії 4.0 тест застосовується ще й для графічних прискорювачів, під завісу 2019 вийшла редакція бенчмарку під номером «5». У характеристиках портативних гаджетів зазвичай наводяться дані саме з CPU. Під час тестування Geekbench імітує навантаження, що виникають під час виконання реальних завдань, та враховує як можливості одного ядра, наприклад і ефективність одночасної роботи кількох ядер. Завдяки цьому підсумкові результати непогано характеризують можливості процесора у повсякденному використанні. Крім того, тест є кроссплатформенним і дає змогу порівнювати між собою CPU різних пристроїв (смартфонів, планшетів, ноутбуків, ПК). У довідковій інформації вказуються значення багатоядерного тесту для процесора.

Місткість акумулятора, штатно встановленого в планшеті.

Теоретично ємніший акумулятор забезпечує більше тривалу роботу на заряді. Однак на практиці автономність планшета залежить ще й від його енергоспоживання – а на нього впливають характеристики процесора та екрана, встановлена ОС та інші фактори. Тому порівнювати за ємністю батареї можна лише моделі зі схожими характеристиками (і таке порівняння буде досить приблизним); а для оцінки автономності найкраще дивитися на прямо заявлений час роботи у різних режимах.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – проте цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

Ось короткий опис найбільш популярних в наш час технологій:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, створена Qualcomm і використовувана в гаджетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 було 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети з новішою версією Quick Charge сумісні і з більш старими зарядниками, але для повноцінного використання бажаний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій — таких, як Asus BoostMaster і Meizu mCharge. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність пристроїв з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що зас...тосовується в гаджетах з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Samsung Charge (Samsung Fast Charge, Adaptive Fast Charging). Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін використовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі новіших стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Huawei Power Up. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei FastCharge Protocol. Відносно проста технологія швидкої зарядки, застосовувана в гаджетах від Huawei. По суті – аналог Huawei Power Up, який принципово відрізняється лише назвою.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

Наявність в комплекті поставки чохла, що захищає пристрій при зберіганні та перенесенні. Комплектні чохли можуть мати різну конструкцію; один з найпопулярніших варіантів — аксесуар з відкидним фліпом, що прикриває екран, при цьому в деяких чохлах фліп може складатися в підставку. Втім, багато користувачів воліють купувати чохли на свій розсуд, не покладаючись на вибір виробника, так що цей варіант комплектації особливою популярністю не відрізняється.