Порівняння Panasonic Nordic CS-HZ25UKE/CU-HZ25UKE 25 м² vs Panasonic Nordic CS/CU-HZ9RKE 25 м²

Для визначення номінальної потужності кондиціонерів у режимі охолодження прийнято використовувати Британську Теплову Одиницю BTU. Параметр вказується переважно для спліт- та мультиспліт систем із настінною установкою. Потужність обладнання позначається BTU за годину, при цьому 1 BTU/год дорівнює порядку 0.293 Вт. Номінальна потужність кондиціонера часто кратна 1000 BTU. Показник визначає, скільки тисяч BTU/год забезпечує кліматична техніка. Наприклад, маркування «9 BTU» означає агрегат на 9000 BTU/год, або близько 2600 Вт ефективної потужності.

Практичний зміст показника потужності полягає в тому, що за BTU можна легко визначити рекомендовану площу стандартного приміщення в квадратних метрах: достатньо помножити вказану в характеристиках цифру на 3. Так, для 9 BTU вона буде відповідати 9*3 = 27 м². Зауважимо, що суворого співвідношення між BTU і ватами в цьому списку немає: наприклад, до тієї ж категорії 9 BTU входять кондиціонери з ефективною потужністю від 2360 до 2900 Вт. Насправді навіть такого приблизного співвідношення буває цілком достатньо розуміння того, який кондиціонер необхідно розглядати під обслуговування певної «квадратури».

Режими охолодження і вентиляції є в кожній моделі за визначенням. А кондиціонери зі зволоженням зустрічаються порівняно рідко. Для них обов'язковим є протилежний формат —осушення та обігрів.

— Охолодження. Режим зниження температури повітря в приміщенні — основна функція будь-якого кондиціонера. Зазначимо, що звичайні кондиціонери при охолодженні ще й видаляють з повітря вологу, однак за рахунок зниження температури відносна вологість в такому режимі змінюється незначно (або не змінюється взагалі). А ось охолоджувачі (див. «Тип») — навпаки, насичують повітря, що остуджується, вологою.

— Вентиляція. Режим, при якому кондиціонер забезпечує тільки циркуляцію повітря по приміщенню, не змінюючи його температуру і вологість. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для перемішування повітря і вирівнювання температури; крім того, при проходженні через кондиціонер повітря фільтрується, що буває корисно, наприклад, для очищення від пилу і диму, або для забезпечення гігієни у приміщенні, де перебуває хвора людина. Підкреслимо, що вентиляцію потрібно відрізняти від підмішування свіжого повітря (див. «Функції»): можливість додавання повітря зовні зустрічається дуже рідко і тільки в дорогих моделях кондиціонерів.

— Осушення. Режим видалення надлишків вологи з повітря. Ця функція працює за рахунок конденсації в...одяної пари на холодному теплообміннику кондиціонера; зібрана волога зазвичай виводиться назовні через дренажну трубку або накопичується в спеціальному резервуарі. Зазначимо, що конденсація відбувається і в режимі охолодження (див. вище); режим осушення відрізняється від нього тим, що температура повітря, яке пропускається через кондиціонер, змінюється дуже незначно — зазвичай не більше ніж на 1 °С — а ось вологість падає досить помітно.

— Обігрів. Режим підвищення температури повітря в приміщенні. Варто враховувати, що більшість кондиціонерів з цією функцією не розраховані на використання в якості повноцінних систем опалення — їх завданням є «допомога» таким системам, а також обігрів в міжсезоння, коли основне опалення не працює. Крім того, допустима зовнішня температура (див. «Мінімальна t для режиму обігріву») може бути різною: приміром, далеко не кожен агрегат з режимом обігріву здатний працювати в мороз. З іншого боку, зустрічаються і винятки — потужні холодостійкі моделі, що наближаються за характеристиками до теплових насосів і витримують температури в -25 °С і навіть нижче.

— Зволоження. Режим підвищення вологості повітря. Така необхідність часто виникає в зимовий час: при нагріванні повітря від опалювальних приладів його відносна вологість знижується (а загальний комфорт в приміщенні пов'язаний саме з відносною вологістю). Крім того, в приміщеннях, де є маленькі діти, повітря рекомендується спеціально зволожувати. Режим зволоження в кондиціонерах зустрічається вкрай рідко і тільки в моделях преміумкласу. І в тому, і в іншому разі для роботи зволожувача потрібен запас води, який потрібно контролювати і періодично поповнювати.

— Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому переважно в моделях середнього рівня і вище.

— Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

— Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

— Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається переважно для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

— Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

Додаткові функції, передбачені в пристрої.

— Інверторний компресор. Наявність в кондиціонері компресор з інверторним управлінням потужністю. Моделі без інвертора мають лише два режими роботи — повна потужність і «вимк.»; а задана інтенсивність обігрівання/охолодження забезпечується за рахунок вмикання і вимикання компресора на певні проміжки часу. Зі свого боку, принцип інверторного управління полягає в плавній зміні потужності компресора, що дає змогу уникати постійних вмикань і вимикань. Такий формат роботи дає цілий ряд переваг: мінімальний знос, відсутність стрибків напруги і зайвого навантаження на мережу, а також комфортний (невисокий і стабільний) рівень шуму. Головний недолік інверторних моделей — досить висока вартість.

— Таймер. Функція, що дає змогу задавати час автоматичного відключення кондиціонера. Завдяки таймеру можна, наприклад, запустити кондиціонер перед відходом до сну і спокійно заснути, не переживаючи про відключення пристрою — він сам вимкнеться через заданий користувачем час. А в деяких моделях таймер є складовою нічного режиму (див. нижче).

— Авторестарт. Автоматичне відновлення налаштувань кондиціонера після відключення живлення. Простіше кажучи, при відновленні живлення пристрій з даною функцією продовжить працювати в тому ж режимі, що й до перерви з подачею енергії.

— Сенсор забрудненості повітря. Сенсор, який відстежує наявність диму, пилу та інших забруднень у повітрі, що проходить через кондиціонер. Застосування такого датчика може бути різним: одні моделі здатні самостійно запускати режим вентиляції (фільтрації повітря) при виявленні забруднень, в інших сенсор відповідає тільки за автоматичне вимикання, а вмикати вентиляцію потрібно вручну. Однак у будь-якому разі ця функція помітно полегшує спостереження за якістю повітря.

— Сенсор присутності. Датчик, що відслідковує наявність в приміщенні людей. Використовуючи дані про місцезнаходження людей в приміщення, кондиціонер може змінювати напрямок потоку в бік від людей, тим самим захищаючи від протягів. Якщо присутність людей не виявлена, то кондиціонер може перейти в режим зниженого енергоспоживання і працювати не на повну потужність, підтримуючи комфортну температуру, а залежно від реалізації даного функціоналу, може і зовсім відключатися, якщо тривалий час в приміщенні відсутня активність. Це сприяє економії енергії і дає додаткову гарантію на той випадок, якщо користувач забуде вимкнути кондиціонер вручну.

— Привод вертикальних жалюзі. Наявність власного приводу у вертикальних стулок на виході кондиціонера. Нагадаємо, в більшості моделей вихід для повітря має вигляд щілини, оснащеної двома видами заслінок – горизонтальною (зазвичай однією), по довжині, і вертикальними, по висоті. За замовчуванням привод від мотора має тільки горизонтальна стулка: це дає можливість змінювати напрямок потоку повітря по вертикалі, а також закривати повітропровід у неробочий час. Однак в деяких сучасних кондиціонерах (переважно настінних, див. «Тип») передбачається також привод вертикальних стулок – він дає змогу повертати їх з боку в бік, змінюючи напрямок потоку повітря по горизонталі. Це помітно розширює можливості з налаштування агрегату під особливості ситуації.

— Самодіагностування. Можливість автоматичного виявлення несправностей і помилок у роботі кондиціонера. Конкретні особливості роботи цієї функції можуть бути різними: в одних моделях «здоров'я» агрегата відстежується постійно або автоматично перевіряється через певні проміжки часу, в інших-подібна процедура запускається тільки вручну. Зазвичай, системи самодіагностування здатні автоматично усувати дрібні неполадки, які не потребують зовнішнього втручання; про серйозніші проблеми пристрій повідомляє користувача – наприклад, кодом помилки на дисплеї.

— Управління зі смартфона. Можливість дистанційного управління кондиціонером зі смартфона або іншого аналогічного пристрою — наприклад, планшета. Зазвичай, для цього потрібно встановити на пристрій спеціальний додаток. Таке управління може бути більш зручним і наочним, ніж використання пульта ДУ — у додатку можна передбачити різні специфічні параметри і функції, недоступні для пульта (наприклад, розклад роботи по днях тижня). Крім того, через додаток можна в реальному часі стежити за параметрами роботи кондиціонера — виставленою температурою, швидкістю, програмою тощо – і отримувати повідомлення про неполадки. А деякі моделі з цією функцією можна навіть підключати до Інтернету та отримувати доступ до управління кондиціонером з будь-якої точки земної кулі, де є доступ у Всесвітню мережу. З'єднання з управляючим гаджетом може здійснюватися по Bluetooth або Wi-Fi, залежно від моделі; в деяких пристроях для роботи цієї функції може знадобитися використання зовнішнього Wi-Fi модуля (див. нижче).

— Підключення модуля Wi-Fi. Таке оснащення помітно розширює функціонал: з'єднання по Wi-Fi може використовуватися для управління зі смартфона або навіть через Інтернет, для передачі статистики та інших службових даних на зовнішні пристрої (смартфон, ноутбук тощо), для дистанційної діагностики і усунення несправностей і т. п. Конкретний набір можливостей, пов'язаних з бездротовим модулем, варто уточнювати окремо; проте в будь-якому разі дана особливість характерна переважно для досить прогресивних моделей. Зазначимо, що сучасні кондиціонери можуть оснащуватися і вбудованими модулями Wi-Fi. Однак при покупці подібної моделі доводиться відразу доплачувати за додаткові можливості зв'язку, тоді як з окремим Wi-Fi адаптером є вибір — його можна купити як разом з кондиціонером, так і окремо, пізніше (або навіть взагалі не купувати, якщо ця функція виявиться непотрібною).

— I Feel (пульт з датчиком температури). Наявність датчика температури в комплектному пульті дистанційного управління. Зазвичай, на такому пульті знаходиться також окрема кнопка, при натисканні на яку кондиціонер заміряє температуру в місці розташування пульта ДУ, тобто в безпосередній близькості до користувача. Це дає змогу точніше регулювати мікроклімат, ніж при використанні датчика на внутрішньому блоці — пристрій оцінює температуру в місці знаходження користувача, а не в місці встановлення внутрішнього блока.

Типи додаткових фільтрів, якими штатно укомплектований кондиціонер (крім найпростіших фільтрів механічного очищення, які є у всіх моделях).

Підкреслимо, що мова йде саме про фільтри, що постачаються в комплекті; деякі моделі дають змогу окремо докупити додаткові елементи для очищення повітря, але ця можливість в даному разі не враховується. Що стосується конкретних варіантів, то найбільшою популярністю в сучасних кондиціонерах користуються іонізатори, різні антибактеріальні фільтри (у тому числі катехіновий елементи і УФ-лампи), пристосування для тонкого очищення (включаючи HEPA-фільтри), антигрибкові, антиалергенні, дезодоруючі і формальдегідні фільтри, а також елементи, які об'єднують в собі відразу кілька функцій (наприклад каталітичні). Ось докладний опис кожного з них:

– Іонізатор. Дія іонізатора ґрунтується на насиченні повітря негативно зарядженими іонами. Вони забезпечують відчуття свіжості повітря, мають бактерицидний ефект, вважаються корисними для здоров'я загалом. Одним із прогресивних різновидів іонізаторів також є плазмові (електростатичні)...фільтри. Разом з насиченням повітряних мас корисними аероіонами, на них покладаються завдання з очищення повітря. Такі фільтри здатні досить ефективно знищувати шкідливі мікроорганізми, руйнувати деякі шкідливі речовини, затримувати крихти пилу, диму, сажі тощо – ці частинки під дією іонізованого повітря самі набувають заряду і притягуються до пластин фільтра.

– Тонкого очищення. Під даним терміном зазвичай маються на увазі прогресивні механічні фільтри, що забезпечують фільтрацію повітря на мікроскопічному рівні. Конкретна ефективність подібних пристосувань може бути різною; її в кожному разі варто уточнювати окремо. Відзначимо також, що описані нижче HEPA теж, по суті, є фільтрами тонкого очищення; однак вони використовують специфічний принцип роботи і першопочатково відрізняються високою ефективністю. Тому наявність HEPA-фільтрів вказують окремо.

– HEPA-фільтр. Особливий різновид механічних фільтрів тонкого очищення. Завдяки особливій конструкції мікроканалів, через які в такому фільтрі проходить повітря, подібні пристосування можуть затримувати частинки з набагато меншими розмірами, ніж діаметр мікроканалів. Для порівняння: ефективність фільтра HEPA оцінюють за здатністю затримувати забруднення розміром 0,1 - 0,3 мікрона (з такими частинками подібний фільтр найменш ефективний), тоді як розмір більшості бактерій починається з 0,5 мікрон. За ефективністю подібні фільтри ділять на класи; в наш час актуальні класи HEPA від 10 (затримує не менше 85% згаданих частинок) до 14 (ефективність фільтрації досягає 99,995 %).

— Катехіновий. По суті – різновид описаних нижче антибактеріальних фільтрів, створений на основі катехінів — природних органічних речовин з потужним антиоксидантним ефектом. Такі фільтри характеризуються високою ефективністю в боротьбі з бактеріями і вірусами, однак і коштують недешево; в світлі цих особливостей їх і виділяють в окрему категорію.

— Каталітичний. Найчастіше під цим терміном мають на увазі фотокаталітичні, або «цеолітні», фільтри — пристосування, що працюють за рахунок особливої речовини (фотокаталізатора) і УФ-випромінювання. Під дією такого випромінювання каталізатор розкладає органіку, що потрапля на нього, на простіші речовини – зазвичай воду і вуглекислий газ. Така технологія не тільки дає змогу видаляти з повітря шкідливі домішки (причому на рівні окремих молекул), але і забезпечує непоганий бактерицидний і антивірусний ефект. При цьому подібний фільтр практично не потребує обслуговування: фотокаталізатор не витрачається в процесі роботи, а продукти реакції вільно випаровуються назовні. З іншого боку, і ціна подібних елементів досить висока.

— Антибактеріальний. Різні фільтри, призначені для знищення бактерій та інших шкідливих організмів — вірусів, грибків тощо. Конкретний принцип дії, рівень ефективності і правила обслуговування таких фільтрів можуть бути різними, ці подробиці варто уточнювати за документацією на кондиціонер. Однак якщо дезінфекція повітря має для вас принципове значення — подібний фільтр однозначно буде не зайвим. Відзначимо в цьому зв'язку лише два нюанси. По-перше, в дану категорію зазвичай не включають катехінові елементи, хоча вони мають те ж призначення (див. вище); по-друге, далеко не всякий антибактеріальний фільтр здатний ефективно боротися з вірусами – цей момент, знову ж таки, не завадить уточнити окремо.
Також варто враховувати, що якими б ефективними не були фільтри кондиціонера – ретельна дезінфекція повітря не є його основним завданням, для цих цілей варто застосовувати спеціалізовані пристрої.

– Антигрибковий. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря шкідливих грибків – наприклад, цвілі. Таку функцію в тій чи іншій мірі мають і описані вище антибактеріальні пристосування; однак цей різновид фільтрів в цьому плані значно більше ефективний. З іншого боку, необхідність інтенсивно боротися саме з грибками виникає не так часто, а для інших ситуацій зазвичай цілком вистачає тих же антибактеріальних фільтрів. Так що антигрибкові елементи в сучасних кондиціонерах застосовуються досить рідко.

– Антиалергенний. Фільтри, призначені в першу чергу для видалення з повітря забруднень, що викликають алергію: рослинного пилку (в тому числі від кімнатних рослин), пилових кліщів, частинок шерсті домашніх тварин тощо. конкретний принцип роботи таких фільтрів може бути різним, його варто уточнювати окремо. Так, в порівняно недорогих кондиціонерах зазвичай використовується найпростіше механічне очищення, і термін «антиалергенний» є скоріше маркетинговим ходом, ніж реальним описом спеціалізації фільтра. У більш прогресивних моделях нерідко передбачаються досконаліші технології – наприклад, ензимний фільтр, що розкладає алергени на найпростіші нешкідливі речовини на зразок води і вуглекислого газу.

– УФ-лампа. Лампа, яка обробляє повітря, що проходить через кондиціонер, УФ-випромінюванням. Таке оброблення забезпечує бактерицидну дію: ультрафіолет нейтралізує більшість бактерій, вірусів і грибків. Правда, в цілому ефективність подібних ламп не особливо висока; однак вони є відмінним доповненням до антибактеріального фільтру. І навіть без такого фільтра якість очищення повітря у кондиціонера з УФ-лампою буде вище, ніж у аналогічної моделі без такої лампи.
Окремо підкреслимо, що не варто плутати цю функцію з описаним вище каталітичним (фотокаталітичним) фільтром — УФ-лампи мають набагато простішу конструкцію і принцип роботи.

– Дезодоруючий (вугільний). Спеціалізований фільтр, призначений в тому числі для боротьби з неприємними запахами. Діє на молекулярному рівні, пропускаючи звичайне повітря і поглинаючи молекули речовин, що створюють неприємні запахи; само собою, здатний затримувати і більші частинки, такі, як дим. В якості фільтруючого елемента найчастіше використовується активоване вугілля – звідси і один з варіантів назви; зустрічаються фільтри на основі інших речовин, однак і вони мають схожі властивості. Варто мати на увазі, що в будь-якому дезодоруючому фільтрі робочий елемент потрібно періодично міняти – при вичерпанні ресурсу він втрачає корисність і може навіть сам виділяти шкідливі речовини.

— Формальдегідний. Спеціалізований фільтр для видалення з повітря формальдегіду і деяких інших шкідливих органічних сполук (наприклад, аміаку, бензолу та/або сірководню). Джерелом таких речовин можуть стати як зовнішні забруднення (наприклад, викиди промислових підприємств), так і деякі предмети в самому приміщенні: нові меблі або штори, деякі види підлогових і настінних покриттів (відразу після нанесення), зіпсовані продукти харчування, сигаретний дим тощо. Конкретний принцип роботи фільтрів цього типу може бути різним. Найчастіше використовується так званий кріокаталітичний елемент, в якому каталізатор розкладає органіку на більш прості нешкідливі компоненти, а потім відновлює свої властивості за рахунок холоду при роботі кондиціонера на охолодження. Крім того, схожі можливості мають багато каталітичних (фотокаталітичних) фільтри (див. вище), тому один такий елемент може бути заявлений в характеристиках відразу як два типи фільтрів — і каталітичний, і формальдегідний.

Крім описаних вище різновидів, в сучасних кондиціонерах можуть зустрічатися і інші види фільтрів, зокрема:

— Повітроочисний. Загальна назва, що застосовується для різних типів фільтрів. Цим терміном нерідко позначаються найпростіші елементи грубого очищення (в рекламних цілях — щоб список фільтрів в характеристиках був більше). Однак зустрічається й інший варіант – пристосування, які створені на основі специфічних фірмових технологій і не вписуються ні в один з описаних вище різновидів; такі пристосування можуть поєднувати в собі одночасно кілька функцій (наприклад, тонка фільтрація і антибактеріальний ефект).

— Пиловловлювальний. Найчастіше мова йде про найпростіший механічний фільтрі, що затримує пил і інші порівняно великі частинки. Такими пристосуваннями оснащуються практично всі сучасні кондиціонери, проте в деяких моделях наявність «пилових» фільтрів уточнюють окремо — переважно з метою реклами.

– З вітаміном С. Фільтр, що насичує повітря вітаміном С. Вважається, що таке доповнення позитивно впливає на імунітет і стан шкіри; однозначних підтверджень цьому немає, проте в умовах дефіциту вітамінів таке пристосування точно не буде зайвим.

— Попередній. Механічний фільтр грубого очищення, що встановлюється перед основним набором фільтрів. Затримує порівняно великі забруднення, не даючи їм змогу досягти інших фільтруючих елементів і знімаючи з них частину «навантаження». При цьому конструкція попереднього фільтра, як правило, максимально проста, а його обслуговування обмежується періодичним витрушуванням або промиванням.

– «Іонний» (наприклад, Smart Ion тощо). Як правило — той же електростатичний фільтр (див. вище), проте представлений під тією чи іншою фірмовою назвою.

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Коефіцієнт охолодження ЕЕR, забезпечуваний кондиціонером. Обчислюється як співвідношення корисної робочої потужності кондиціонера в режимі охолодження до споживання електроенергії. Наприклад, пристрій, що видає 6 кВт робочої потужності в режимі охолодження і споживає при цьому 2 кВт, буде мати EER 6/2 = 3.

Чим вище цей показник — тим більш економічним є кондиціонер і тим вище його клас енергоефективності при охолодженні (див. нижче). Власне, для кожного класу є свої чіткі вимоги щодо EER.

Варто відзначити, що даний показник вважається не дуже достовірним, і в Європейському союзі введено інший коефіцієнт, більш наближений до практики — ПРОВИДЕЦЬ. Детальніше про нього див. «Сезонний коефіцієнт SEER охолодження».

Найменша температура зовнішнього повітря, при якій кондиціонер здатний нормально функціонувати в режимі охолодження.

Потреба в охолодженні повітря виникає не тільки в холодну погоду — наприклад, ефективний тепловідвід постійно необхідний у закритих приміщеннях з великою кількістю тепловиділяючого обладнання (таких, як серверні). А обмеження за мінімальною температурою зовнішнього повітря обумовлено тим, що велика різниця температур між конденсатором (нагрівачем) зовнішнього блока і навколишнім середовищем може призвести до пошкодження контурів.

Відзначимо, що в кондиціонерах побутового призначення цей поріг може бути досить високим — +20 °С і навіть вище (до +25 °С); втім, в побуті додаткове охолодження зазвичай потрібне для більш теплої погоди, а такі температури повітря не настільки високі, щоб викликати значний дискомфорт. А ось у професійних агрегатах мінімальна температура для режиму охолодження може бути значно нижче нуля — до -40 °С і навіть нижче.

Також варто сказати, що за наявності режиму обігрівання допустима температура для нього помітно нижче, ніж для режиму охолодження. Це пов'язано з різницею між форматами роботи кондиціонера в цих режимах.

Найменша температура зовнішнього повітря, при якій кондиціонер здатний нормально функціонувати в режимі обігрівання.

Сучасні кондиціонери з режимом обігрівання є досить холодостійкою технікою. Так, моделі, де даний температурний поріг перевищує 0 °С, зустрічаються вкрай рідко. Дуже багато агрегатів, навіть досить недорогих, мають мінімальну допустиму для обігрівання температуру в межах -5 ... -10 °С або -11 ... -15 °С. Моделей з показниками в -16 ... -20 °С і -21 ... -25 °С хоч і значно менше, але все одно чимало, а кондиціонери, здатні гріти при -25 °С і нижче, впритул наближаються за можливостями до теплових насосів.