Україна
Каталог   /   Клімат, опалення та водопостачання   /   Охолодження і клімат   /   Кондиціонери

Порівняння Fujico FMA-12HRDN1 35 м²
на 1 блоки(ів)
vs EWT Passat S-120GDP-HRFN1 35 м²

Додати до порівняння
Fujico FMA-12HRDN1 35 м² на 1 блоки(ів)
EWT Passat S-120GDP-HRFN1 35 м²
Fujico FMA-12HRDN1 35 м²
на 1 блоки(ів)
EWT Passat S-120GDP-HRFN1 35 м²
Порівняти ціни 5Порівняти ціни 2
Відгуки
0
1
0
0
ТОП продавці
Типспліт-системаспліт-система
Тип монтажунастіннийнастінний
Номінальна потужність BTU1200012000
Рекомендована площа приміщення35 м²35 м²
Комплектація
внутрішній блок
зовнішній блок
внутрішній блок
зовнішній блок
Підключення внутрішніх блоків1 шт
Функції та можливості
Режими та програми
охолодження, обігрів, осушення, вентиляція
 
нічний режим
 
самоочищення
охолодження, обігрів, осушення, вентиляція
автовибір режиму роботи
нічний режим
чергове опалення
 
Функції
інверторний компресор
таймер
авторестарт
самодіагностика
підключення Wi-Fi модуля /Опціонально/
I Feel (пульт з датчиком температури)
інверторний компресор
таймер
авторестарт
самодіагностика
підключення Wi-Fi модуля
I Feel (пульт з датчиком температури)
Продуктивність
Споживана потужність (охолодження/нагрів)1080/1000 Вт1085/990 Вт
Потужність в режимі охолодження3200 Вт3500 Вт
Потужність у режимі обігрівання3500 Вт3670 Вт
Циркуляція повітря680 м³/год
Рівень шуму (макс/мін)40/- дБ42/26 дБ
Тип холодоагентуR410АR32
Ефективність
Сезонний коефіцієнт SEER охолодження5.77
Сезонний коефіцієнт SCOP обігріву3.84
Енергоефективність SEER (охолодження)A+A++
Енергоефективність SCOP (обігрів)AA+
Мін. t для режиму охолодження16 °C-15 °C
Макс. t для режиму охолодження43 °C
Мін. t для режиму обігрівання-15 °C-22 °C
Інше
Дисплейприхованийприхований
КомпресорGree
Максимальний перепад висот між блоками10 м
Максимальна довжина труб20 м
Габарити внутрішнього блока (ШхВхГ)750х285х200 мм845x289x209 мм
Габарити віконного/зовнішнього блока (ШхВхГ)730х545х285 мм848x596x320 мм
Вага внутрішнього блока8.5 кг10.5 кг
Вага зовнішнього блока27.8 кг31 кг
Колір корпусу
Дата додавання на E-Katalogвересень 2022травень 2020

Підключення внутрішніх блоків

Кількість внутрішніх блоків, які можна одночасно підключити до одного зовнішнього блоку.

Поділ на зовнішній та внутрішній блок мають спліт- та мультиспліт-системи (див. «Тип»). А цей параметр вказується лише для моделей, що постачаються у вигляді окремого зовнішнього модуля (див. «Комплектація»). Втім, спліт-системи за визначенням працюють лише з одним внутрішнім блоком, тому для них ця інформація може взагалі не уточнюватись. А ось для мультиспліт-систем вона має ключове значення - кількість внутрішніх компонентів відповідає числу кімнат, що обслуговуються. Найбільш скромні з подібних кондиціонерів підтримують всього 2 - 3 внутрішніх блоки ; Але навіть цього часто виявляється досить, тому такі моделі дуже популярні. Нерідко можна зустріти також рішення на 4 – 5 блоків, а найпотужніших і продуктивних рішеннях ця кількість може становити 6 – 10 і навіть більше.

Режими та програми

Режими охолодження і вентиляції є в кожній моделі за визначенням. А кондиціонери зі зволоженням зустрічаються порівняно рідко. Для них обов'язковим є протилежний формат —осушення та обігрів.

— Охолодження. Режим зниження температури повітря в приміщенні — основна функція будь-якого кондиціонера. Зазначимо, що звичайні кондиціонери при охолодженні ще й видаляють з повітря вологу, однак за рахунок зниження температури відносна вологість в такому режимі змінюється незначно (або не змінюється взагалі). А ось охолоджувачі (див. «Тип») — навпаки, насичують повітря, що остуджується, вологою.

— Вентиляція. Режим, при якому кондиціонер забезпечує тільки циркуляцію повітря по приміщенню, не змінюючи його температуру і вологість. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для перемішування повітря і вирівнювання температури; крім того, при проходженні через кондиціонер повітря фільтрується, що буває корисно, наприклад, для очищення від пилу і диму, або для забезпечення гігієни у приміщенні, де перебуває хвора людина. Підкреслимо, що вентиляцію потрібно відрізняти від підмішування свіжого повітря (див. «Функції»): можливість додавання повітря зовні зустрічається дуже рідко і тільки в дорогих моделях кондиціонерів.

— Осушення. Режим видалення надлишків вологи з повітря. Ця функція працює за рахунок конденсації в...одяної пари на холодному теплообміннику кондиціонера; зібрана волога зазвичай виводиться назовні через дренажну трубку або накопичується в спеціальному резервуарі. Зазначимо, що конденсація відбувається і в режимі охолодження (див. вище); режим осушення відрізняється від нього тим, що температура повітря, яке пропускається через кондиціонер, змінюється дуже незначно — зазвичай не більше ніж на 1 °С — а ось вологість падає досить помітно.

— Обігрів. Режим підвищення температури повітря в приміщенні. Варто враховувати, що більшість кондиціонерів з цією функцією не розраховані на використання в якості повноцінних систем опалення — їх завданням є «допомога» таким системам, а також обігрів в міжсезоння, коли основне опалення не працює. Крім того, допустима зовнішня температура (див. «Мінімальна t для режиму обігріву») може бути різною: приміром, далеко не кожен агрегат з режимом обігріву здатний працювати в мороз. З іншого боку, зустрічаються і винятки — потужні холодостійкі моделі, що наближаються за характеристиками до теплових насосів і витримують температури в -25 °С і навіть нижче.

— Зволоження. Режим підвищення вологості повітря. Така необхідність часто виникає в зимовий час: при нагріванні повітря від опалювальних приладів його відносна вологість знижується (а загальний комфорт в приміщенні пов'язаний саме з відносною вологістю). Крім того, в приміщеннях, де є маленькі діти, повітря рекомендується спеціально зволожувати. Режим зволоження в кондиціонерах зустрічається вкрай рідко і тільки в моделях преміумкласу. І в тому, і в іншому разі для роботи зволожувача потрібен запас води, який потрібно контролювати і періодично поповнювати.

Підмішування повітря. Можливість підмішувати свіже повітря зовні до повітря, яке пропускається через кондиціонер. Таким чином, моделі з цією функцією не просто змінюють температуру і вологість повітря, але ще й додатково освіжають його. З іншого боку, підмішування значно ускладнює як конструкцію самого кондиціонера, так і його встановлення. Тому дана функція зустрічається досить рідко, причому переважно в моделях середнього рівня і вище.

Автовибір режиму роботи. Функція, що позбавляє користувача від необхідності вручну управляти параметрами роботи кондиціонера. Фактично досить лише задати бажаний мікроклімат в приміщенні — після цього агрегат буде самостійно відслідковувати поточні умови і вибирати потрібний режим роботи. Найчастіше дана функція передбачає відстежування температури і автоматичне перемикання між охолодженням і обігріванням, однак у прогресивних моделях можуть передбачатися і обширніші можливості — наприклад, моніторинг вологості з автоматичним вмиканням осушення або навіть зволоження.

Нічний режим роботи. Функція, що дає можливість максимально комфортно використовувати кондиціонер в нічний час. Основних особливостей у такого режиму дві. По-перше, швидкість вентилятора встановлюється на мінімум, що дає змогу знизити рівень шуму і уникнути інтенсивних потоків повітря, які можуть потурбувати сплячих. По-друге, зміна температури відбувається дуже повільно і плавно — на пару градусів протягом двох-трьох годин; це вважається оптимальним для сну. Додатково в нічному режимі може передбачатися таймер, що вимикає кондиціонер по закінченню 7 – 8 годин.

Чергове опалення. Функція, що зустрічається в кондиціонерах з обігріванням (див. «Режими роботи»); призначається переважно для приватних будинків, дач та інших аналогічних місць, які можуть тривалий час залишатися без догляду в холодну пору року. При використанні чергового опалення кондиціонер підтримує в приміщенні невисоку плюсову температуру (близько +8..10 °С). Цього достатньо, щоб уникнути промерзання стін і пошкодження комунікацій, і водночас витрата енергії виходить невеликою.

Самоочищення. Режим автоматичного очищення внутрішніх частин кондиціонера — зазвичай за рахунок інтенсивного «продування» повітрям. Це дає змогу видалити пил, який накопичився всередині, і висушити надлишок вологи, а також перешкоджає розмноженню шкідливих мікроорганізмів. Водночас самоочищення не позбавляє від необхідності повноцінного ручного чищення або заміни робочих елементів у фільтрах кондиціонера.

Споживана потужність (охолодження/нагрів)

Споживана потужність кондиціонера в режимі охолодження і нагрівання; для моделей без функції обігріву, відповідно, є тільки одне число. Не слід плутати цей параметр з ефективною потужністю кондиціонера. Ефективна потужність — це кількість тепла, яке агрегат здатний «перекачати» в навколишнє середовище або в приміщення (докладніше див див. «Потужність у режимі охолодження», «Потужність в режимі обігріву»). У цьому ж пункті зазначається кількість електроенергії, споживаної пристроєм з мережі.

У всіх кондиціонерах споживана потужність в рази нижче ефективною — це пов'язано з особливостями роботи таких агрегатів. Водночас пристрою з однаковою ефективністю можуть розрізнятися по енергоспоживанню. У таких випадках більш економічні моделі зазвичай коштують дорожче, однак при постійному використанні різниця може швидко окупитися за рахунок меншого споживання електрики.

Також від цього нюансу залежать два моменти, пов'язаних з електротехнікою. По-перше, споживана потужність впливає на вимоги до живлення: моделі до 3 – 3,5 кВт можна підключати в звичайну розетку, а при більш високому енергоспоживанні потрібна живлення безпосередньо від щитка, або трифазне підключення (див. нижче). По-друге, споживана потужність потрібна для розрахунків навантаження на мережу і необхідних параметрів додаткового обладнання: стабілізаторів, аварійних генераторів, ДБЖ і т. п.

Потужність в режимі охолодження

Теплова потужність кондиціонера при роботі в режимі охолодження, іншими словами — кількість теплової енергії, яку агрегат здатний передати з приміщення в зовнішнє середовище при роботі в цьому режимі.

В цілому потужність охолодження до 2 кВт для сучасних кондиціонерів вважається дуже скромною, 2 – 3 кВт — невисокою, 3 – 4 кВт — середньою, 4 – 6 кВт - вище середньої, а в найбільш важких і продуктивних моделях цей показник може становити 6 – 8 кВт і навіть більше. Також для позначення потужності може застосовуватися умовна одиниця BTU, що першопочатково походить з Британії; в нашому каталозі 1 BTU приблизно відповідає 293 Вт, однак для зручності вибору допускаються деякі відхилення - наприклад, в категорію 7000 BTU належать агрегати потужністю від 1,8 до 2,3 кВт. Також у продажу можна зустріти кондиціонери на 9000, 12000, 18000, 24000 BTU і більше.

Що стосується вибору за даним показником, то найпростіша формула така: на 1 м2 площі приміщення повинно припадати не менше 100 Вт або 1/3 BTU теплової потужності. Таким чином, для оцінки...максимальної площі, що обслуговується, потужність у ватах потрібно розділити на 100, а потужність в BTU — помножити на три. Втім, всі ці розрахунки актуальні лише для стандартних житлових/офісних приміщень з висотою стель близько 2,5 – 3 м. Для інших умов потрібно використовувати складнішу формулу, яка являє собою суму трьох параметрів: 1) Q1 — теплоприток самого приміщення, обчислюється множенням площі приміщення на висоту стель і на коефіцієнт тепловіддачі (він становить від 30 до 40 Вт, залежно від умов); 2) Q2 — теплоприток від працюючої техніки (в середньому третина від загальної потужності всіх електроприладів); 3) Q3 — теплоприток від кожної людини (від 100 Вт при сидячій роботі до 300 Вт при важкому фізичному навантаженні). Докладніші рекомендації щодо подібних розрахунків можна знайти в спеціальних джерелах.

Особливий випадок являють собою зовнішні блоки кондиціонерів, що продаються окремо (див. «Комплектація»). В цьому разі потужність в режимі охолодження – це найбільша теплова потужність внутрішнього блоку (в тому ж режимі, зрозуміло), який можна підключити до даного зовнішнього блоку. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарний показник всіх внутрішніх блоків.

Потужність у режимі обігрівання

Потужність, забезпечувана кондиціонером в режимі обігрівання. Вказується за кількістю теплової енергії, що кондиціонер здатний «перекачати» із зовнішнього середовища в приміщення під час роботи в цьому режимі. Найскромніші сучасні агрегати мають потужність обігрівання в 2 – 3 кВт і навіть менше, у найбільш продуктивних вона досягає 6 – 8 кВт і більше.

При оцінці цієї потужності актуальні ті ж формули, що використовуються при розрахунках потужності традиційного опалення. Так, для повноцінного обігрівання звичайного житлового або офісного приміщення (зі стелями 2,5 – 3 м і нормальною теплоізоляцією) потрібна теплова потужність не нижче 100 Вт. Є і детальніші правила розрахунку, що дають змогу вирахувати необхідні характеристики для інших умов. А якщо мова йде про зовнішній блок, що продається окремо (див. «Комплектація»), то сенс даного параметра дещо інший – він позначає максимальну потужність внутрішнього блоку, який можна підключити до даного зовнішнього блоку для роботи в режимі обігрівання. Для мультиспліт-систем, відповідно, враховується сумарна потужність всіх внутрішніх блоків.

Нагадаємо, більшість кондиціонерів не розрахована на застосування в якості повноцінних систем опалення. Однак такий агрегат може виявитися непоганим доповненням до основної системи обігрівання; також він може стати в нагоді в міжсез...оння, коли опалення вже не працює, але зовні все ще досить прохолодно. При цьому кондиціонери менш затратні, ніж електричні обігрівачі: у обігрівача ефективна потужність дорівнює енергоспоживанню, а кондиціонер споживає набагато менше енергії, ніж «постачає» у приміщення, що обігрівається.

Також відзначимо, що для позначення ефективної потужності (у тому числі в режимі обігрівання) може також застосовуватися одиниця BTU (точніше, BTU/год). Таке позначення походить з Британії, 1 BTU (BTU/год) відповідає 0,293 Вт, а цифри в характеристиках кондиціонерів відповідають тисячам BTU/год. приміром, кондиціонер на 7 BTU буде видавати ефективну потужність в 7000 BTU/год, або близько 2 кВт. На практиці подібне маркування зручне тим, що за BTU можна з легкістю визначити рекомендовану площу стандартного приміщення (в м2): досить помножити зазначену в характеристиках на цифру 3. Так, у нашому прикладі потужності 7 BTU буде відповідати площа 7*3 = 21 м2.

Циркуляція повітря

Кількість повітря, що кондиціонер здатний пропустити через себе за годину.

Цей показник залежить від потужності і загального рівня пристрої, однак суворої залежності тут немає: моделі з однаковою ефективною потужністю можуть розрізнятися по швидкості циркуляції повітря. У таких випадках варто виходити з того, що більш висока швидкість сприяє рівномірному охолодження/нагріву повітря і зменшує час, необхідний для створення заданого мікроклімату; з іншого боку, більш продуктивні кондиціонери споживають більше енергії, мають більші габарити та/або коштують дорожче.

Рівень шуму (макс/мін)

Максимальний і мінімальний рівень шуму, що виробляється кондиціонером під час роботи; для спліт- і мультиспліт-систем (див. «Тип») за замовчуванням вказується для внутрішнього блока, а дані щодо зовнішнього блока можуть уточнюватися в примітках.

Рівень шуму вказується в децибелах; це нелінійна одиниця, тому простіше всього оцінювати цей параметр за порівняльними таблицями — їх можна знайти в спеціальних джерелах. Тут же відзначимо, що, відповідно до санітарних норм, максимальний рівень постійного шуму для житлових приміщень становить 40 дБ вдень і 30 дБ вночі; для офісів подібний показник становить 50 дБ, а у виробничих приміщеннях можуть допускатися і більш високі рівні гучності. Так що вибирати кондиціонер за цим показником варто з урахуванням того, де і як планується його використовувати.

Що стосується конкретних показників, то серед найтихіших сучасних кондиціонерів зустрічаються моделі з мінімальними показниками 23 – 24 дБ, 22 – 21 дБ, а іноді навіть 20 дБ і менше. Втім, не рідкістю є і агрегати на 31 – 31 дБ і 33 – 34 дБ; така гучність, зазвичай, не створює дискомфорту в денний час, але ось вночі вже не бажана. Тим не менш, в деяких ситуаціях гучніший кондиціонер може виявитися оптимальним вибором: зниження шуму позначається на вартості, іноді дуже помітно, і якщо пристр...ій не планується вмикати на ніч — можна не переплачувати за додаткове шумозаглушення.

Тип холодоагенту

Тип холодоагенту, що використовується в кондиціонері.

Холодоагент – рідина, що це легко випаровується, яка забезпечує перенесення тепла між зовнішнім і внутрішнім блоком (блоками). У просторіччі такі склади також називають фреонами, хоча це не зовсім технічно коректно. На практиці тип холодоагенту важливий перш за все при покупці блоків кондиціонера окремо - наприклад, для збірки мультиспліт-системи (див. «Тип»): все блоки повинні використовувати одну марку фреону, інакше вони виявляться несумісними. Втім, між різними складами є цілком помітні фізичні відмінності, іноді досить важливі.

Найбільшого поширення в наш час набули такі холодоагенти, як R22, R32, R407C, R410A, R134A і R290, ось їх детальніший опис:

— R22. «Найдавніший» з різновидів холодоагента, що зустрічаються в наш час. Характеризується невисокою вартістю, малим робочим тиском (що позитивно позначається на надійності і ціні самих контурів охолодження) та однорідністю складу, що дає змогу при витоку холодоагента не змінювати його цілком, а просто поповнювати систему потрібною кількістю рідини. Однак R22 екологічно небезпечний (переважно для озонового шару), через що в наш час він поступово витісняється прогресивнішими складами.

— R32. Досить прогресивний холодоагент, що поєднує в собі три ключові переваги: ефективність, екологічну...безпеку і однорідність. Так, кондиціонери під R32 можна зробити досить компактними і водночас потужними; ця речовина не руйнує озоновий шар і не чинить значного впливу на глобальне потепління; а однорідний склад дає можливість без проблем дозаправляти кондиціонер у разі витоку. Головним недоліком моделей з даним типом холодоагенту є висока ціна, пов'язана не стільки з вартістю самого R32, скільки зі специфічними вимогами до конструкції холодильного контуру.

— R407С. Холодоагент, створений як безпечна альтернатива R22; не чинить ніякого впливу на озоновий шар. Водночас коштує такий склад значно дорожче; робочий тиск у нього трохи вище, через що потрібна велика міцність охолоджуючого контуру (хоча і не настільки висока, як для R410A); а поліефірне масло, що використовується з R407C, схильне вбирати вологу і втрачати властивості. Крім того, цей наповнювач зеотропний (неоднорідний за складом): його компоненти мають різні температури кипіння і різну швидкість випаровування. У результаті навіть при невеликому витоку холодоагент втрачає свої властивості, і виправити ситуацію можна тільки повною перезаправкою кондиціонера.

— R410A. Ще одна «екологічна» альтернатива R22. На відміну від R407C, є азеотропним — складається з компонентів з однаковими характеристиками випаровування; так що при витоку співвідношення цих компонентів не змінюється, і в цьому разі допускається дозаправка контуру замість повної заміни вмісту. З іншого боку, R410A характеризується високим робочим тиском, що висуває серйозні вимоги до міцності і надійності охолоджуючого контуру і підвищує його вартість; та й сам холодоагент досить дорогий.

— R134A. Один із сучасних холодоагентів з прогресивними властивостями. Повністю однорідний, як R22, але при цьому абсолютно безпечний для озонового шару і характеризується низьким коефіцієнтом впливу на глобальне потепління. Недолік даного складу традиційний — висока вартість; крім того, він використовує поліефірне масло, схильне до вбирання вологи.

— R290. Зріджений пропан, що використовується в якості холодоагенту. Має цілий ряд переваг: нетоксичний, екологічно безпечний (нульовий вплив на озоновий шар, мінімальний вплив на глобальне потепління), однорідний (тобто не потребує повної заміни в разі витоку, досить поповнити кількість, якої бракує), використовується з мінеральним маслом, яке нечутливе до вологи. Крім того, пропан має невеликий робочий тиск, що спрощує конструкцію контурів та знижує їх вартість, а також низьку температуру на виході з компресора, що сприяє ефективності. Недоліків у цього холодоагенту два: вогненебезпечність і високі вимоги до потужності компресора, через що такі агрегати виходять досить важкими і громіздкими. Тому, незважаючи на всі переваги, R290 використовується досить рідко.

Сезонний коефіцієнт SEER охолодження

Сезонний коефіцієнт охолодження SЕЕR, забезпечуваний кондиціонером.

Сенс цього параметра аналогічний звичайним коефіцієнту охолодження — EER (див. вище): мова йде про співвідношення корисної потужності до витраченої, і чим вище коефіцієнт, тим більш ефективним є пристрій. Різниця між цими параметрами полягає в методиці виміру: EER вимірюється для строго стандартних умов (температура зовні +35 °С, робоче навантаження 100 %), тоді як ПРОВИДЕЦЬ більш наближений до реальності — він враховує сезонні коливання температури (для Європи) і деякі інші специфічні моменти, як-от підвищену ефективність інверторних компресорів. Тому з 2013 року на території Євросоюзу в якості основного параметра прийнято використовувати саме SEER; цю характеристику взяли на озброєння і для кондиціонерів, що поставляються в інші країни зі схожим кліматом.
Динаміка цін
Fujico FMA-12HRDN1 часто порівнюють
EWT Passat S-120GDP-HRFN1 часто порівнюють