Порівняння UleFone Power Armor 18T Ultra 512 ГБ vs UleFone Power Armor 18 Ultra 512 ГБ / 12 ГБ

Кількість і типи змінних карт (SIM карти пам'яті), яке можна встановити в телефон. У нашому каталозі даний параметр уточнюється тільки для апаратів, що допускають установку більш ніж однієї «сімки» — найчастіше мова йде про 2 SIM-карти, проте можна зустріти пристрої з трьома і навіть чотирма відповідними слотами.

Від початку сенс подібного функціоналу полягає в тому, щоб на одному апараті можна було використовувати кілька телефонних номерів. Таким чином можна, наприклад, об'єднати в одному пристрої, робочий і особистий номер, окремі пакети для дзвінків та Інтернету і т. п. Однак варто мати на увазі, що в сучасних апаратах (особливо смартфонах) нерідко передбачається комбінована конструкція «SIM + SIM/карта пам'яті»: один із слотів призначається тільки для SIM, другий може використовуватися і для «сімки», і для карти пам'яті типу microSD або Nano Memory (див. «Слот для карт пам'яті»). При цьому окреме гніздо під карту пам'яті в пристрої відсутнє, так що користувачеві доводиться вибирати — або другий номер, або додаткове сховище даних. Тому якщо ви хочете одночасно використовувати 2 SIM-карти і карту пам'яті — варто звернути увагу на моделі, де така можливість прямо заявлена.

Також варто враховувати, що окремі слоти можуть розрізнятися за типом сумісних SIM-карт; де...тальніше див. нижче.

Кількість окремих об'єктивів, яка передбачена в модулі основної (тилової) камери апарата. Вказується тільки в тому разі, якщо об'єктивів декілька. Кожне «вічко» при цьому має свою матрицю і, практично, є окремою камерою; проте вони цілком можуть використовуватися у поєднанні одне з одним, формуючи один знімок за даними з декількох об'єктивів або взаємно доповнюючи можливості одне одного. У якості ілюстрації другого варіанту можна привести такий приклад: при використанні зуму смартфон може автоматично перемикатися з основної оптики на телеоб'єктив, коли обрана користувачем кратність перевищує певний поріг.

Найпростіший варіант основного модуля з кількома об'єктивами — подвійна камера, однак все частіше зустрічаються апарати з 3 і більше тиловими камерами (в окремих моделях кількість об'єктивів може досягати шести). У будь-якому разі ці камери зазвичай відрізняються за характеристиками й виконують різні функції. Так, звичайна кольорова камера може доповнюватися об'єктивом для чорно-білої зйомки, який поліпшує контрастність; у деяких моделях об'єктиви з різними фокусними відстанями дають змогу вибирати оптимальний кут огляду для тих чи інших умов; інформація з допоміжного об'єктива (див. нижче) зазвичай застосовується для регулювання глибини фокуса на вже готовому знімку тощо. Ці деталі варто уточнювати окремо, проте в будь-якому разі декілька об'єктивів означають розширені можливості зйомки.

Характеристики основного об'єктиву тилової камери, встановлених у телефоні. У моделях з кількома об'єктивами (див. «Кількість об'єктивів») основним вважається «вічко», що відповідає за базові можливості зйомки і не має вираженої спеціалізації (ширококутний, телеоб'єктив тощо). Тут можуть вказуватися чотири основні параметри: роздільна здатність, світлосила (досить часто зустрічається оптика з високою світлосилою), фокусна відстань, додаткові дані матриці.

Дозвіл(у мегапікселях, МП)
Дозвіл матриці, яка використовується для основного об'єктиву. Бюджетні варіанти оснащуються модулем на 8 МП і нижче, багато моделей мають камеру 12 МП / 13 МП, також останнім часом популярна тенденція до нарощування мегапікселів. Часто в смартфонах можна зустріти основний фотомодуль на 48 МП, 50 МП, 64 МП та навіть 108 МП.

Від роздільної здатності сенсора безпосередньо залежить найбільша роздільна здатність одержуваного зображення; а висока роздільна здатність «картинки», у свою чергу, дає змогу краще відображати дрібні деталі. З іншого ж боку, саме собою збільшення числа мегапікселів може призвести до погіршення загальної якості зобра...ження — через менший розмір кожного конкретного пікселя зростає рівень шумів. У результаті безпосередньо роздільна здатність камери на якість зйомки впливає слабко - більше залежить від фізичного розміру матриці, особливостей оптики та різних конструктивних хитрощів, що застосовуються виробником.

Світлосила
Світлосила визначає здатність об'єктиву пропускати світло. Записується вона дрібним числом, наприклад f/1.9. При цьому чим більше кількість в знаменнику - тим нижче світлосила, тим менше світла проходить через оптику інших рівних. Тобто, наприклад, об'єктив f/2.6 буде «темнішим», ніж f/1.9.

Висока світлосила дає камері низку переваг. По-перше, вона покращує якість зйомки за низького освітлення. По-друге, з'являється можливість знімати на малих витримках, зводячи до мінімуму ефект «ворушки» і розмиття предметів, що рухаються в кадрі. По-третє, на світлосильній оптиці простіше добитися гарного розмиття фону (боке) — наприклад, при портретній зйомці.

Фокусна відстань(у міліметрах)
Фокусною відстанню називають таку відстань між матрицею та центром об'єктиву (сфокусованого на нескінченність), при якому на матриці виходить максимально чітке зображення. Втім, для смартфонів у характеристиках вказується не фактична, а наприклад звана еквівалентна фокусна відстань (ЕФР) – умовний показник, перерахований за особливими формулами; про нього і йтиметься. За цим показником можна оцінювати і порівнювати між собою камери з різним розміром матриць (фактична фокусна відстань для цього використовувати не можна, наприклад як при різному розмірі сенсора одна і та ж реальна фокусна відстань буде відповідати різним кутам огляду).

Як би там не було, від ЕФР безпосередньо залежить кут огляду та ступінь збільшення: більша фокусна відстань дає менший кут огляду і більший розмір окремих предметів, що потрапили в кадр, а зменшення цієї відстані, у свою чергу, дає змогу охоплювати більший простір. У більшості сучасних смартфонів фокусна відстань основної камери лежить у діапазоні від 13 до 35 мм; якщо порівнювати з оптикою традиційних фотоапаратів, то об'єктиви з ЕФР до 25 мм можна віднести до ширококутних, більше 25 мм до універсальних моделей «з ухилом у ширококутну зйомку». Подібні значення вибираються з урахуванням того, що смартфони нерідко використовуються для зйомки в стиснених умовах, коли при малій відстані в кадр потрібно вмістити досить простір. Збільшення картинки, за потреби, найчастіше здійснюється цифровим способом - за рахунок запасу мегапікселів на матриці; Проте трапляються й моделі з оптичним збільшенням (див. нижче) — їм наводиться не одне значення, а весь робочий діапазон ЕФР (нагадаємо, оптичний зум здійснюється зміною фокусної відстані).

Кут огляду(у градусах) Кут огляду характеризує розмір простору, що охоплюється об'єктивом, а також розмір окремих предметів, що «видимі» камерою. Чим більший цей кут — тим більша частина сцени потрапляє у кадр, проте тим дрібнішими виходять окремі предмети на зображенні. Кут огляду безпосередньо пов'язаний з фокусною відстанню (див. вище): збільшення цієї відстані звужує поле зору об'єктиву, і навпаки.

Зазначимо, що цей параметр загалом вважається важливим скоріше для професійного застосування камери, ніж для аматорської фотозйомки. Тому дані з кута огляду наводять в основному для смартфонів, оснащених просунутими камерами — у тому числі, щоб підкреслити таким чином високий клас камер. Що стосується конкретних значень, то для основного об'єктиву вони зазвичай лежать в діапазоні від 70 ° до 82 ° - це відповідає загальній специфіці такої оптики (універсальна зйомка з упором на загальні сцени і широке охоплення на невеликих відстанях).

Додаткові дані матриці
Додаткова інформація щодо матриці, встановленої в основному об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (у дюймах), наприклад і модель сенсора, а іноді обидва параметри відразу. У будь-якому разі подібні дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласною матрицею, яка помітно вирізняється на загальному тлі. З моделлю все досить просто: знаючи назву сенсора, можна знайти докладні дані щодо нього. Розмір варто розглянути докладніше.

Діагональ матриці зазвичай вказується в дрібних частинах дюйма — відповідно, наприклад, сенсор на 1/2.3" буде більшим, ніж 1/2.6". Більші матриці вважаються більше просунутими, тому що при тому ж дозволі вони дають змогу досягти кращої якості зображення. Логіка тут проста - за рахунок великої площі сенсора кожен окремий піксель також має більші розміри і на нього потрапляє більше світла, що покращує чутливість та знижує шуми. Зрозуміло, фактична якість картинки залежатиме також від інших параметрів, але загалом більший розмір сенсора, зазвичай, означає більше просунуту камеру. У просунутих фотофлагманах можна зустріти матриці з фізичним розміром 1”, що можна порівняти з датчиками зображення, що застосовуються у топових компактних фотоапаратах із незмінною оптикою.

Характеристики ультраширококутного об'єктива основної камери, яка встановлена в телефоні.

Ці подробиці актуальні тільки для камер із кількома об'єктивами (див. «Кількість об'єктивів») — причому не всіх, а лише тих, де є «вічко» з малою фокусною відстанню (значно меншою, ніж в основному об'єктиві) і, відповідно, більшими кутами огляду. Його й називають ультрашироким. У цьому ж пункті можуть зазначатися чотири головних параметри: роздільна здатність, світлосила, фокусна відстань і додаткові дані матриці.

Роздільна здатність (в мегапікселях, МП)
Роздільна здатність матриці, яка використовується для ультраширокого об'єктива.

Від роздільної здатності сенсора безпосередньо залежить найбільша роздільна здатність зображення, яке отримується; а висока роздільна здатність «картинки», зі свого боку, дає можливість краще відображати дрібні деталі. З іншого боку, саме по собі збільшення числа мегапікселів може призвести до погіршення загальної якості зображення — внаслідок меншого розміру кожного конкретного пікселя зростає рівень шумів. У результаті безпосередньо роздільна здатність камери на якість зйомки впливає мало — багато чого залежить також від розміру матриці, особливостей оптики й різних конструктивних хитрощів, які використовує виробник. Водночас відзначимо, що чим більше в камері мегапікселів — тим вища ймовірність того, що в ній реалізовані різні додаткові рішення, які спрямовані на поліпшенн...я якості картинки.

Що стосується конкретної роздільної здатності ультраширокої оптики, то вона може відповідати числу мегапікселів у основного об'єктива (див. «Основний об'єктив») або бути нижчою, іноді — досить помітно (наприклад, 8 МП при основній оптиці на 48 МП). Це пов'язано з тим, що надширококутний об'єктив нерідко відіграє другорядну роль, для якої невеликої роздільної здатності буває більш ніж достатньо.

Світлосила
Світлосила описує здатність об'єктива пропускати світло. Записується вона дробовим числом, наприклад f/1.9. При цьому чим більше число в знаменнику — тим нижчою є світлосила, тобто, наприклад, об'єктив f/2.6 буде пропускати менше світла, ніж f/1.9.

Висока світлосила дає камері низку переваг: вона дає можливість вести зйомку на малих витримках, забезпечуючи стабільність зображення, а також полегшує зйомку при слабкій освітленості й зйомку з художнім розмиттям фону (боке). Однак для ультраширокого об'єктива ці можливості не так важливі, як для основної камери — подібні об'єктиви зазвичай мають специфічне призначення, і в них бажанішою нерідко виявляється мала світлосила, яка дає змогу збільшити глибину різкості. Так що загалом даний параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим при виборі.

Фокусна відстань
Фокусною відстанню називають таку відстань між матрицею і центром об'єктива (сфокусованого на нескінченність), при якій на матриці виходить максимально чітке зображення. Утім, для смартфонів у характеристиках вказується не фактична, а так звана еквівалентна фокусна відстань (ЕФВ) — умовний показник, що перерахований за особливими формулами; про нього й піде мова. За цим показником можна оцінювати й порівнювати між собою камери з різним розміром матриць (фактичну фокусну відстань для цього використовувати не можна, оскільки при різному розмірі сенсора одна й та ж реальна фокусна відстань буде відповідати різним кутам огляду).

В будь-якому разі, від ЕФВ прямо залежить кут огляду й ступінь збільшення: більша фокусна відстань дає менший кут огляду й більший розмір окремих предметів, які потрапили до кадру, а зменшення цієї відстані, зі свого боку, дає змогу охоплювати ширший простір. Ультраширока оптика, за визначенням, повинна мати зовсім невеликі фокусні відстані — менші, ніж у відповідної основної оптики. Однак фокусні відстані «ультраширококутників» зазвичай лежать в діапазоні 13 – 26 мм; такі значення не рідкісні й серед основних об'єктивів. Водночас нічого нелогічного тут немає — річ у співвідношенні фокусних відстаней у кожному окремому смартфоні. Наприклад, апарат із основною оптикою на 25 мм може мати ультраширокий об'єктив на 16 або 17 мм; а моделі з основним об'єктивом меншим ніж на 24 мм зазвичай взагалі не мають додаткової ультраширокої оптики, оскільки з цією роллю цілком справляється наявний об'єктив. Також відзначимо, що різниця між цими типами оптики буває не настільки значною, як можна було б уявити; а в окремих апаратах обидві фокусні відстані взагалі однакові, відмінність у спеціалізації досягається через особливості обробки зображення в кожному об'єктиві.

Кут огляду (у градусах) Кут огляду характеризує величину простору, який охоплюється об'єктивом, а також розмір окремих предметів, які бачить камера. Чим більший цей кут — тим більша частина сцени потрапляє в кадр, однак тим дрібнішими виходять окремі предмети на зображенні. Кут огляду безпосередньо пов'язаний із фокусною відстанню (див. вище): збільшення цієї відстані звужує поле зору об'єктива, і навпаки.

Відзначимо, що даний параметр загалом вважається важливим швидше для професійного використання камери, ніж для аматорської фотозйомки. Тому дані про кут огляду наводять найчастіше для смартфонів, які обладнані прогресивними камерами — у тому числі для того, щоб підкреслити таким чином високий клас камер. Що стосується конкретних значень, то ультраширококутна оптика за визначенням має досить широкі кути охоплення — від 107° і вище; у деяких моделях цей показник досягає 125°.

Додаткові дані матриці
Додаткова інформація щодо матриці, яка встановлена в ультраширокому об'єктиві. У цьому пункті може вказуватися як розмір по діагоналі (у дюймах), так і модель сенсора, а іноді — обидва параметри відразу. У будь-якому разі такі дані наводяться в тому випадку, якщо апарат оснащений висококласною матрицею, яка помітно виділяється на загальному фоні. Із моделлю все доволі просто: знаючи назву сенсора, можна знайти детальні дані щодо нього. Розмір варто розглянути детальніше.

Діагональ матриці традиційно вказується в дробових частинах дюйма — відповідно, наприклад, сенсор на 1/3.1" буде більшим, ніж 1/4". Більші матриці вважаються досконалішими, оскільки при тій же роздільній здатності вони дають можливість досягти кращої якості зображення. Це пов'язано з тим, що завдяки більшій площі сенсора кожен окремий піксель також має більші розміри й на нього потрапляє більше світла, що поліпшує чутливість і знижує шуми. Зрозуміло, що фактична якість картинки буде залежати й від низки інших параметрів, але загалом більший розмір сенсора, зазвичай, означає більш досконалу камеру. Однак варто зазначити, що в ультрашироких об'єктивах сенсори зазвичай помітно дрібніші, ніж в основних — наприклад, досить поширеними варіантами є якраз згадані 1/3.1" і 1/4". Це пов'язано насамперед із другорядною роллю таких камер.

Наявність допоміжного об'єктива в модулі основної (тилової) камери смартфона. Загальним для всіх допоміжних об'єктивів є те, що вони самостійно не здійснюють зйомку, а лише забезпечують основну камеру тими чи іншими корисними додатковими даними. А ось види цих даних і, відповідно, способи застосування допоміжних камер можуть бути різними.

Так, в одних смартфонах встановлюється додаткове «вічко» зовсім невеликої роздільної здатності, яке використовується для отримання спеціальної інформації про глибину різкості в деяких режимах зйомки (насамперед у портретному). Такий формат роботи надає ряд цікавих функцій — зокрема, дає можливість змінювати глибину фокусування на вже готовому знімку, переміщуючи фокус на той чи інший предмет. Ще один цікавий варіант — так звані ToF (часопрольотні) камери, які працюють за принципом далекомірів і здатні створювати 3D-моделі різних об'єктів (у тому числі зчитувати міміку з обличчя користувача). Зустрічаються й інші варіанти, як-от чорно-біла додаткова камера для розширення динамічного діапазону й світлосильна для поліпшення якості зйомки при слабкому освітленні.

Наявність в смартфоні макрооб'єктива. В одних моделях цю функцію виконує окреме спеціалізоване «вічко», в інших — об'єктив основної камери, що працює в особливому режимі.

Нагадаємо, макрозйомка, для якої застосовуються подібні об'єктиви — це спеціальний режим, що дозволяє отримувати дуже великі і деталізовані зображення мініатюрних предметів (наприклад, краплі роси або дрібної комахи). Такий режим найчастіше використовується як художній прийом, проте він може стати в нагоді і в інших цілях — наприклад, наукових. А наявність повноцінного макрооб'єктива означає, що смартфон має досить прогресивні можливості такої зйомки. При цьому зазначимо: основна камера вважається макрооб'єктивом тільки в тому випадку, якщо вона здатна здійснювати макрозйомку з відстані 3 см або менше.

Об'єктив-мікроскоп – нечастий гість на борту сучасних смартфонів. По суті це додатковий модуль для макрозйомки, але з величезною кратністю зумування (20х - 30х, а то і 50х - 60х). З його допомогою можна знімати крихітні об'єкти та текстури, розглядаючи на знімках небачені оку деталі. Щоб фото вийшло, потрібно тримати смартфон нерухомо і ідеально виміряти відстань для наведення на різкість функції автофокусування в камері-мікроскопі немає. Зате такий об'єктив нерідко доповнюється кільцевим спалахом із постійним режимом свічення — для досягнення якісного результату камері-мікроскопу потрібно добре «бачити» об'єкт зйомки та отримувати достатньо світла.

Тепловізор дає змогу отримувати теплову карту місцевості, яка накладається на зображення з основної камери. Тобто тепловізор і камера смартфона працюють у зв'язці. Сфера застосування тепловізора дуже широка. Завдяки тепловому сенсору можна виявляти: місця витоку тепла з будівлі; проводку, що гріється; наявність тварин в окрузі, коли вже стемніло тощо. Для використання мобільного тепловізора передбачається спеціальне ПЗ, за аналогією з програмою камери смартфона. Зрозуміло, можливості мобільного тепловізора сильно поступаються потенціалу окремої теплової візуючої техніки. Зокрема тепловізор на мобільному телефоні дає картинку з мінімальною роздільною здатністю, у межах близько 80х60 пікселів. Може застосовуватися в будівельних телефонах і місцями може замінити професійний тепловізор.

Технологія швидкої зарядки, підтримувана апаратом.

Сама по собі швидка зарядка, як випливає з назви, зменшує час зарядки в порівнянні зі стандартною процедурою. Для цього використовується підвищена напруга і/або сила струму, а також спеціальне «розумне» управління процесом. Але ось можливості і особливості такої зарядки можуть бути різними, залежно від конкретної технології, використовуваної в апараті. Цю ж технологію має підтримувати і зарядний пристрій — тільки так можна на 100% гарантувати коректну роботу. Правда, деякі види швидкої зарядки взаємно сумісні – проте цей момент варто уточнювати окремо, і не завжди сумісність є повною.

Ось короткий опис найбільш популярних в наш час технологій:

— Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, створена Qualcomm і використовувана в смартфонах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 передбачено 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилося плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше апарати з новішою версією Quick Charge сумісні і з більш старими зарядниками, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій — таких, як Asus BoostMaster і Meizu mCharge. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність пристроїв з підтримкою цих технологій потрібно уточнюва...ти окремо.

— Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в смартфонах з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

— Samsung Charge (Samsung Fast Charge, Adaptive Fast Charging). Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі новіших стандартів. Проте здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

— Power Delivery (Power Delivery 2.0). «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB С; може використовуватися в смартфонах різних брендів, оснащених таким роз'ємом. Також відзначимо, що Power Delivery підтримують не тільки зарядні пристрої і повербанки, але і окремі USB-порти комп'ютерів і ноутбуків.

— Asus BoostMaster. Фірмова технологія, що застосовується в смартфонах Asus. За характеристиками аналогічна Quick Charge 2.0; помітно поступається багатьом більш сучасним форматам, проте в цілому досить ефективна.

— Meizu mCharge. Фірмова технологія компанії Meizu. Цікава, зокрема, тим, що поєднує в собі Quick Charge від Qualcomm і Pump Express Plus від MediaTek; сумісність з цими технологіями не завадить уточнити окремо, проте проблеми в цьому плані виникають не так часто.

— Huawei Power Up. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що сумісність не гарантується. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

— Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але досить солідний показник.

— Honor SuperCharge. Технологія, що застосовується в основному в прогресивних смартфонах Honor. До 2020 року цей бренд належав Huawei, так що Honor SuperCharge — це, фактично, та ж Huawei SuperCharge Protocol, тільки з удосконаленнями і доопрацюваннями (принаймні в апаратах, випущених після 2020 року).

— OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких апаратах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при включеному дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, однак ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge.

— OnePlus Warp Charge. Фірмовий стандарт OnePlus, випущений в 2018 році в тому числі на зміну Dash Charge. Позиціонується як технологія, здатна ефективно функціонувати навіть при інтенсивному використанні смартфона — зокрема, під час ігор.

— Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як у фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія — під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

— Oppo Super Flash Charge (SuperVOOC Flash Charge). Розвиток технології Oppo VOOC. Одна з найшвидших (на 2021 рік) технологій зарядки, дає змогу зарядити акумулятор на 4000 мАгод трохи більше ніж за пів години. Передбачає використання спеціальних двокоміркових батарей.

— Vivo Flash Charge. Фірмова технологія компанії Vivo. Характеризується високою потужністю і швидкістю: процес зарядки батареї на 4000 мАгод займає всього 13 хвилин.

— Realme Dart Charge. Фірмова технологія бренду Realme. Має середні, за сучасними мірками, показники потужності і швидкості.

— Motorola TurboPower. Фірмова технологія Motorola, що зустрічається практично у всіх сучасних смартфонах і планшетах цього бренду, а також в окремих пристроях від Lenovo. Доступна в декількох версіях. Не характеризується особливою швидкістю, проте в цілому має цілком гідні характеристики; до того ж апарати з Turbo Power повноцінно сумісні також з зарядниками, що підтримують Quick Charge (версії 2.0 і вище).