Порівняння BLOW RA2 vs Adler AD 1184

Тип тюнера, який використовується в радіоприймачах.

— Аналоговий. Налаштування на потрібну частоту в таких тюнерах здійснюється за допомогою коліщатка. Така схема вважається більш зручною, ніж цифрова підлаштування (див. нижче), проте точність аналогових регуляторів нижче. Це може ускладнити використання приймача при великій кількості станцій в малому діапазоні частот (що особливо стосується FM-мовлення у великих містах). Крім того, аналоговий тюнер «не вміє» запам'ятовувати станції.

— Цифровий. Безпосереднє налаштування тюнера в таких приймачах виконує електронна схема; користувач лише задає необхідну частоту за допомогою кнопок збільшення/зменшення або, в прогресивних моделях, з цифрової клавіатури. Такі тюнери дещо менш зручні при ручному налаштуванні, проте вони добре справляються з тонким підлаштуванням. Також багато приймачів з цифровими тюнерами мають функцію запам'ятовування станцій (див. «Пам'ять станцій»), автоматичного пошуку всіх доступних станцій тощо.

— FM. Найбільш популярний серед радіослухачів на сьогоднішній день діапазон мовлення – в першу чергу за рахунок того, що абсолютна більшість музичних станцій ведуть мовлення саме в ньому. Це пов'язано з його особливостями: FM використовує частотну модуляцію, що дає можливість транслювати звук з досить високою якістю звучання, та ще й у форматі стерео. У смузі частот терміном «FM» зазвичай позначають частину УКХ-діапазону від 87,5 МГц до 108 МГц, хоча діапазон окремих приймачів може відрізнятися. Недоліком FM є обмежений радіус дії – в межах прямої видимості (до декількох десятків кілометрів), що закріпило за FM-станціями репутацію «міських».

— AM. Формально це позначення не діапазону, а типу модуляції: «amplitude modulation» — амплітудна модуляція. У радіоприймачах споживчого сегмента під AM найчастіше мають на увазі середньохвильовий діапазон близько 520-1610 кГц. Такі хвилі мають дальність поширення в сотні кілометрів, проте якість звуку в даному разі дещо гірше, ніж у FM, а тому AM-діапазон використовують в основному радіостанції «розмовного» жанру (наприклад, новинні або публіцистичні).

— SW. Мовлення на коротких хвилях (short wave) в загальному діапазоні від 2,5 МГц до 26,1 МГц з поділом на ряд окремих піддіапазонів. Якість звучання – середня. Короткі хвилі здатні досягти протилежного боку Землі, проте відразу за межами прямої видимості передавача утворюється «мертва зона» шириною в кілька десятків кілометрів....Як наслідок, SW зазвичай використовується для зарубіжних трансляцій.

— DAB. Абревіатура від Digital Audio Broadcasting, тобто «Цифрове радіомовлення». Цей термін описує ключову відмінність даного діапазону від описаних вище: мовлення в ньому здійснюється не в аналоговому, а в цифровому форматі, для передачі застосовується кодек MP2. Це дає ряд переваг над традиційними передавачами – зокрема, більшу дальність при меншій потужності і високу якість трансльованого звуку. Крім того, цей звук практично не схильний до спотворень: слабкі перешкоди на його якість не впливають, а при критичному зниженні потужності передавача сигнал не спотворюється, а пропадає цілком. Останнє, правда, можна записати в недоліки; але дійсно значущим недоліком даного варіанту є хіба що його слабка поширеність (поки) в країнах СНД. Технічно таке мовлення може здійснюватися в будь-якому діапазоні вище 30 МГц, проте на практиці використовується кілька варіантів (залежно від країни), що належать до УКХ-діапазону.

— DAB+. Оновлена і вдосконалена версія описаного вище стандарту DAB. Має всі характерні риси цифрового мовлення, а від попередника відрізняється більш високою якістю звуку при тих же бітрейтах — як за рахунок застосування іншого кодека (HE-AAC v2), так і завдяки використанню більш прогресивних алгоритмів для корекції перешкод. Мовлення DAB+ не можна приймати на приймачах під DAB: в кращому разі для цього знадобиться оновлення прошивки, а в гіршому — Вам доведеться міняти сам приймач.

Кількість станцій, тобто певних фіксованих частот, якe можна записати в пам'ять приймача. Це значно полегшує налаштування: точно підлаштувавши частоту один раз, надалі Ви зможете увімкнути потрібну станцію, просто вибравши її зі списку (а в деяких моделях достатньо один раз натиснути окрему кнопку). Пам'ять зазвичай мають приймачі з цифровим тюнером (див. «Тип тюнера»).

Технологія Radio Data System RDS використовується в основному в FM-діапазоні; вона дає змогу крім звукового сигналу передавати по радіо додаткову текстову інформацію — наприклад, назви композицій, які транслюються, анонси, рекламні повідомлення тощо. Відповідно для відображення даної інформації радіоприймач повинен бути обладнаний дисплеєм.

– USB-порт. Наявність роз'єму USB дає змогу підключити флешку, мобільні телефони, MP3-плеєри та іншу подібну периферію. Відповідно такі моделі мають вбудований плеєр і дають змогу використовувати підключені гаджети виключно як накопичувач.

— Кардридер. Як і описаний вище USB, даний пункт передбачає наявність вбудованого плеєра. А кардридер же дає змогу використовувати карти пам'яті в якості накопичувача, на якому будуть записані пісні.

— Лінійний вхід. Вхід для передачі звуку в аналоговому форматі. Через такий вхід можна підключити до радіоприймача зовнішнє джерело сигналу – наприклад, MP3-плеєр – і слухати музику через динаміки приймача. Незважаючи на розвиток цифрових стандартів, лінійний вхід досі є одним з найпопулярніших інтерфейсів підключення.

Максимальна потужність звуку, що видається динаміком (динаміками) приймача в штатному режимі, без перевантажень. Чим більше номінальна потужність — тим вище гучність звучання, однак більш гучні пристрої і енергії потребують більше.

Серед функцій в настільних годинниках і радіо можна зустріти: будильник, відстрочення сигналу будильника (Snooze), голосове сповіщення, календар, термометр, світовий час, < a href="/list/146/pr-46232/">таймер автовимкнення радіо, проєкцію часу, підсвічування циферблату, підсвічування корпусу, USB-порт для зарядки, бездротову зарядку гаджетів, ліхтарик. Детальніше про них:

— Будильник. Наявність в годиннику класичного будильника, який забезпечує подачу звукового сигналу в заданий користувачем час. Зрозуміло, ця функція може використовуватися не тільки для ранкової побудки, але і для інших попереджень. Тим не менше, найпопулярнішим способом застосування будильника є саме забезпечення ранкового підйому. У світлі цього в деяких моделях може передбачатися вельми специфічний спосіб вимкнення звукового сигналу — наприклад, шляхом встановлення на місце пропелера, що злітає з годинника при спрацьовуванні будильника; а деякі моделі одночасно з сигналом починають рухатися, і їх доводиться ловити. Таких варіантів може бути безліч, однак всі в...они функціонують за одним принципом: підштовхнути до активних дій і знизити ймовірність засинання після того, як звук був вимкнений. Годинники з оригінальними будильниками будуть особливо корисні для тих, хто схильний просипати час підйому, відключаючи сигнал і знову засинаючи.

— Відстрочка сигналу будильника (Snooze). Як випливає з назви, дана функція призначена для перенесення сигналу на пізніший час. Її сенс полягає в тому, щоб при спрацьовуванні сигналу користувач міг буквально одним натисканням кнопки пересунути час будильника на кілька хвилин. Відстрочка призначена насамперед для тих, хто бажає після сигналу будильника деякий час полежати в ліжку, перш ніж вставати: вона зводить до мінімуму ризик знову заснути і пропустити час підйому, при цьому натиснути кнопку Snooze («Дрімати») значно простіше, ніж переставляти будильник вручну. У деяких моделях час відстрочки фіксований (зазвичай близько 5 – 10 хвилин), в інших його можна налаштувати за власним бажанням.

— Голосове сповіщення. Наявність в годиннику системи голосового оповіщення. Один з найбільш популярних варіантів застосування такої системи — оголошення поточного часу по натисненню кнопки; в деяких ситуаціях такий спосіб дізнатися час буває зручніше, ніж спроба подивитися на циферблат. Теоретично можуть передбачатися й інші види сповіщення — наприклад, попередження про низький заряд батареї; проте з низки причин вони застосовуються рідко.

— Календар. Наявність в годиннику функції календаря. Ця особливість передбачає як мінімум відображення поточного числа місяця, однак цим справа не обмежується: навіть в годинниках зі стрілочними циферблатами (див. «Тип механізму») календар може охоплювати також день тижня або навіть поточний місяць, а в цифрових пристроях — ще й рік, номер тижня у році і безліч іншої інформації, аж до відображення календарних таблиць на кожний окремий місяць. Також календар може забезпечувати роботу інших функцій — наприклад, виставлення будильника на певні дні тижня.

— Термометр. Наявність в годиннику функції термометра дає можливість використовувати його для визначення температури повітря в приміщенні. Ця функція може виявитися не зайвою в тих випадках, коли потрібно підтримувати певний мікроклімат — наприклад, якщо в домі є дитина. Вбудовані термометри, зазвичай, робляться електронними, що забезпечує більш ніж достатню для побутового застосування точність. А в деяких моделях цифрова індикація температури може доповнюватися колірною — наприклад, за рахунок зміни кольору підсвічування корпусу (про саме підсвічуванні див. нижче).

— Світовий час. Наявність в годиннику функції світового часу дає змогу визначати поточний час в інших регіонах. Найчастіше для цього використовується додатковий циферблат, який заздалегідь виставляється на час часового поясу, що цікавить, і постійно відображає цей час; а в найбільш прогресивних моделях таких циферблатів може бути і кілька. Є й інші способи реалізації даної функції — наприклад, в моделях з РК-екранами (див. «Тип циферблата») може передбачатися швидке перемикання між місцевим часом і заданим часовим поясом. У будь-якому разі годинники з функцією світового часу бувають корисні в тих випадках, коли доводиться регулярно спілкуватися з людьми з інших часових поясів — зокрема, вони зводять до мінімуму ризик опинитися в незручній ситуації, зателефонувавши співрозмовнику посеред ночі або в інший невідповідний момент. З іншого боку, на сьогоднішній день існують практичніші способи стежити за поясним часом, ніж настільні годинники (наприклад, подібними інструментами оснащуються смартфони); тому дана функція зустрічається рідко, переважно в моделях класу «люкс».

— Таймер автовимкнення радіо. Таймер, що вимикає приймач після закінчення заданого часу. Таким чином, Вам не доведеться турбуватися про вимкнення пристрою вручну — достатньо встановити потрібний час, і приймач відключиться автоматично. Це може стати в нагоді, наприклад, якщо Ви любите засипати під музику: виставивши таймер, можна спокійно засинати, не переживаючи про зайві витрати енергії на «всенічне» мовлення (що особливо критично для пристроїв з автономним живленням, див. «Живлення»).

— Проєкція часу. Наявність в годиннику функції проєктора. Завдяки їй пристрій здатний відображати різні дані не тільки на циферблаті, але і на різних поверхнях — наприклад, проєктувати інформацію на стелю або стіну. У деяких випадках мітка від проєктора виявляється більш зручною і краще видимою, ніж основний циферблат. У відповідності з назвою даної функції, проєктор призначений насамперед для відображення часу; технічно ніщо не заважає виводити таким способом і інші дані, проте з низки причин така можливість передбачається рідко. Зазвичай, блок проєктора робиться поворотним, що дає можливість підлаштовувати його під різну обстановку.

— Підсвічування циферблата. Наявність в годиннику системи підсвічування циферблата. Таке підсвічування зручне в умовах слабкої освітленості: воно дає змогу побачити циферблат, не користуючись додатковими джерелами освітлення (простіше кажучи, подивитися на годинник можна навіть в повній темряві). Зазначимо, що в даному випадку мова йде про системи, що вмикаються на короткий час — зазвичай на кілька секунд, поки користувач тримає кнопку; символи на циферблаті, що постійно світяться, за підсвічування не вважаються, хоча їх теж без проблем можна бачити в темряві. А в деяких моделях підсвічування циферблата може поєднуватися з підсвічуванням корпусу (див. нижче).

— Підсвічування корпусу. Наявність в годиннику системи підсвічування корпусу. На відміну від описаного вище підсвічування циферблата, ця функція зазвичай не пов'язана з основним функціоналом годинника — вона грає декоративну роль, а також дає змогу застосовувати пристрій в ролі нічника.

— Ліхтарик. Вбудований ліхтарик дає змогу використовувати приймач як джерело освітлення. При цьому потужність таких джерел може бути досить високою, що забезпечує дальність ефективного застосування у кілька десятків метрів. Зазвичай ця функція передбачає спрямований промінь, але є також ліхтарики розсіяного світла.

— USB-порт для зарядки. Наявність порту для підключення стороннього гаджета і поповнення його енергії. Звичайно, дане рішення може бути застосоване при підключенні настільного годинника до живлення мережі 230 В, а сама швидкість буде посередньою.

— Бездротова зарядка. Можливість працювати в режимі Power Bank без використання кабелю. Зарядка гаджета здійснюється бездротовим способом, поклавши необхідний пристрій на зону для зарядки.

— Підставка для олівців. Наявність підставки для олівців у конструкції годинника. За конструкцією така підставка зазвичай являє собою характерний «стакан»; його форма може бути різноманітною, проте розміри зазвичай досить великі для того, щоб туди могло поміститися кілька канцелярських приналежностей досить великого розміру. Тому, незважаючи на назву, підставка цілком може використовуватися не тільки для олівців, але й для інших предметів — ручок, маркерів, ножиць тощо.

Колір символів, що відображаються на екрані цифрового циферблата (див. «Тип циферблата»). Класичні РК-дисплеї, що найчастіше застосовуються у ролі таких циферблатів, мають чорний колір символів — варіант, знайомий практично кожному, хто мав справу з електронними годинниками. Однак сучасні настільні годинники можуть передбачати й інші варіанти кольору — білий, червоний, синій, зелений, помаранчевий (жовтий) тощо; подібні кольори, як правило, є ознакою того, що циферблат використовує індикатори, які постійно світяться, і може бути видимим в темряві без додаткового підсвічування.

Деякі моделі «кольорових» годинників випускаються в декількох модифікаціях, що розрізняються кольором символів. А ось функція зміни кольору, як правило, не зустрічається — передбачити таке налаштування в РК-екранах, які грають роль циферблатів, досить складно й дорого.

Найбільш популярним варіантом матеріалу для корпусів на сьогоднішній день є пластик. При невисокій вартості він досить міцний і надійний, може мати будь-який колір і досить складну форму, що дає змогу створювати пристрої з різноманітним дизайном. Тому даний матеріал використовується у всіх цінових категоріях настільних годинників.

Крім цього, зустрічаються й інші варіанти; вони, як правило, свідчать про те, що годинник створений з акцентом не тільки на функціонал, але ще й привабливий зовнішній вигляд. Так, висококласні моделі зі стрілочним циферблатом часто використовують дерево, що підкреслює традиційний дизайн. Метал (переважно сталь) може зустрічатися і в класичному, і в оригінальному оформленні (годинник в склі). А в найдорожчих, «іміджевих» пристроях, головну цінність яких становить саме зовнішній вигляд, застосовуються також бронза, латунь, позолота, мармур і інші подібні матеріали преміумкласу.