Порівняння Samsung Odyssey G5 34 34 " чорний vs Samsung Odyssey G5 32 32 "

— Монітор. В даному разі маються на увазі монітори, розраховані в основному на класичне використання – в якості екрану для персонального комп'ютера. Функціонал їх може бути досить різноманітним — від екранів початкового рівня з 1-2 входами для підключення до багатофункціональних моделей з вбудованими динаміками, ТВ-тюнерами, пультами ДУ тощо. Те ж стосується і діагоналі. Більшість традиційних моніторів належать до діапазону 22-30" (такі розміри на сьогоднішній день вважаються оптимальними для екранів, дистанція до яких визначається шириною робочого столу), проте зустрічаються і великоформатні пристрої, діагональ яких може перевищувати 32".

— Портативний монітор. Окрема каста моніторів, призначених для підключення до ноутбуків. Їх відрізняють невеликі розміри діагоналі, що не перевищують 18 дюймів, тонкий формат і відсутність підставки, в результаті чого вони зовні нагадують планшети.

— Ігровий монітор. Монітори, що вважаються оптимально підходящими для ігор. Це не обов'язково пристрої, спеціально створені для подібного застосування (хоча є й такі); проте всі ігрові монітори мають ряд ознак, які напевно оцінять геймери. По-перше, роздільна здатність (див. нижче) у таких моделях становить не нижче, ніж Full HD. По-друге, матриці відрізняються малим часом відгуку — 5 мс, що дає змогу якісно відображати динамічні сцени; а частота кадрів нерідко досягає 120 Гц і навіть більше (хоча зус...трічаються і досить скромні значення). По-третє, пристрої цього типу нерідко мають спеціальні ігрові (див. нижче) і подібні з ними функції — зокрема, більшість геймерських моніторів сумісні з технологіями FreeSync та/або G-Sync (див. «Функції і можливості»).

— РК-панель. Однією з ключових ознак, що відрізняють РК-панелі від звичайних моніторів, є велика різноманітність роз'ємів: крім відеовиходів, до неї входять допоміжні порти на зразок LAN або RS-232 (див. «Роз'єми (додатково)»). Також вважається, що РК-панель в обов'язковому порядку повинна вішатися на стіну, однак тут є своя специфіка. Чимало пристроїв цього типу дійсно робляться в розрахунку тільки на настінне встановлення, а деякі моделі допускають об'єднання у відеостіну, що транслює одне зображення на декілька екранів. Але крім цього, зустрічаються рішення, які оснащені підставками і допускають настільне застосування (а іноді — взагалі на нього розраховані). При цьому перший різновид, «чисто настінний», може мати практично будь-яку діагональ — в тому числі і скромні 21 – 22"; а ось розміри «настільних» панелей починаються з 32", до того ж вони найчастіше мають прогресивні матриці на зразок IPS. У будь-якому разі, подібні екрани застосовуються в основному в досить специфічних областях. Так, настінне встановлення зручне для організації інформаційних табло на вокзалах, в аеропортах, торгових центрах, для застосування на виставкових стендах, в конференц-залах тощо. Настільні моделі стануть в нагоді тим, для кого ключове значення мають великий розмір і висока якість зображення. Також серед них зустрічається чимало пристроїв з сенсорними екранами, що ще більше розширює можливості користувача.

— Плазмова панель. Пристрої цього типу багато в чому схожі з описаними вище РК-панелями, проте мають і деякі ключові відмінності. Головна з них полягає в технології, що використовується для екрану: замість рідкокристалічної матриці в плазмових панелях використовуються комірки, заповнені спеціальним газом і покриті речовиною, що світиться — люмінофором. Подібна технологія забезпечує дуже високу якість зображення, з глибокою передачею кольору і контрастністю. Водночас створити плазмову комірку невеликого розміру непросто, через що пікселі на екранах цього типу мають більш строгі обмеження за розміром. Як наслідок, плазмові панелі в принципі не бувають маленькими — 42" для такого екрану вважається чи не мінімальним розміром. Крім того, зворотною стороною описаних переваг є також дещо менший термін служби і більш висока вартість, ніж у РК-матриць. Внаслідок цього «плазма» особливого поширення не отримала, купуються такі пристрої в основному не для «громадського», а для особистого використання — наприклад, в якості екрану домашнього кінотеатру або як обладнання для прогресивного геймера.

— Відеостіна. Моделі, призначені для побудови відеостін. Така стіна являє собою масив з великого числа складених впритул екранів, здатних працювати злагоджено і видавати загальне зображення великого розміру; кожен екран при цьому відповідає за свій фрагмент картинки. Подібні конструкції застосовуються, зокрема, на концертах та інших масових заходах, де окремих екранів вже не вистачає. Головною особливістю моніторів для відеостін є дуже тонка рамка — завдяки цьому межі між сегментами практично непомітні, і зображення сприймається як цілісне.

– Інформаційний дисплей. Вузькоцільове обладнання, що передбачає стаціонарний спосіб монтажу. Такі дисплеї встановлюються на стіну, вбудовуються у спеціальні ніші чи отвори. Призначаються вони для роботи як цифрові вивіски, для трансляції рекламних матеріалів, відтворення різного відеоконтенту. Окремі екземпляри інформаційних дисплеїв можуть підтримувати сенсорне управління, мати встановлену операційну Smart-систему та інші «розумні» функції. Як правило, для управління роботою подібної техніки використовується спеціалізоване фірмове програмне забезпечення.

Розмір матриці монітора по діагоналі в дюймах.

Даний параметр є одним з найважливіших для будь-якого екрану — він визначає загальний розмір робочої області. Загалом вважається, що більш великі монітори більш комфортні: великий екран дає змогу бачити великий фрагмент тексту, зображення тощо без необхідності прокручувати «картинку». З іншого боку, діагональ безпосередньо впливає на габарити, вагу і вартість монітора. Крім того, варто пам'ятати, що екрани з однаковою діагоналлю можуть мати різне співвідношення сторін і різну спеціалізацію: так, широкоформатні моделі зручні для ігор і перегляду фільмів, а для роботи з документами краще підходять класичні рішення 4:3 або 5:4. Зараз на ринку представлені монітори різної діагоналі, серед них найбільш популярні: 19-20", 22", 23 – 24", 25 – 26", 27 – 28", 29 – 30", 32", 34" і більше.

Власна роздільна здатність монітора. В ідеалі роздільна здатність відеосигналу повинна бути такою ж, тоді якість зображення на екрані буде максимальною.

Загалом чим вищою є роздільна здатність — тим вища деталізація і тим більш прогресивним є екран, однак тим дорожче він буде коштувати (за інших однакових умов) і тим більша потужність відеокарти буде потрібна для нормальної роботи з такою роздільною здатністю. Що ж стосується конкретних значень, то вони в сучасних моніторах досить різноманітні, проте всі роздільні здатності можна розділити на декілька загальних категорій:

— HD (720). Екрани, що підходять для HD-відео з роздільною здатністю 1280х720. Відзначимо, що в цю категорію включені також моделі з роздільною здатністю 1024х768 — цей показник дещо менший, ніж необхідно для відображення HD в оригінальному розмірі, однак якість HD-зображення на такому екрані все одно виходить досить високою. Найпопулярніший варіант серед HD-моніторів — 1366х768, зустрічаються також моделі 1280х768, 1280х800 і неширокоекранні (5:3) 1280х1024.

— Full HD (1080). Монітори під зображення у форматі Full HD. Класичний, найпопулярніший варіант такої роздільної здатності — 1920х1080 (формат 16:9), однак серед моніторів зустрічаються й інші варіанти — зокрема такі специфічні, як ультраширокоформатний (32:9) 3840х1080, а...також 1600х1200 (кадр 1920х1080 у нього «не влазить» по ширині, але цю роздільну здатність все одно прийнято відносити до Full HD). На сьогоднішній день Full HD є непоганим компромісом між якістю зображення, вартістю екрана й вимогами до відеокарти. Як наслідок, саме цей формат найпопулярніший серед сучасних моніторів.

— Quad HD. Свого роду проміжний варіант між популярним Full HD і прогресивним вимогливим Ultra HD 4K. Охоплює роздільні здатності від 1920х1440 до 3200х2400, хоча більшість сучасних Quad HD-моніторів вписуються в більш вузький діапазон — від 2560х1440 до 3840х1600. Такий екран може стати непоганим варіантом для тих, кому «Full HD замало, а 4K — забагато».

— Ultra HD (4K). Цей стандарт передбачає розмір кадру по горизонталі приблизно в 4000 пікселів, однак конкретні роздільні здатності можуть змінюватись. Популярні варіанти, що зустрічаються в моніторах, включають 3840х2160, 4096х2160 і 4096х2304. Загалом UHD 4K дає в 4 рази більше пікселів на екрані, ніж у Full HD; подібні роздільні здатності характерні для висококласних моніторів і найчастіше поєднуються з великою діагоналлю — від 27" (хоча зустрічаються і винятки).

— Ultra HD (5K). Ще більш удосконалений стандарт, ніж UHD 4K, який передбачає розмір кадру по горизонталі близько 5000 пікселів — наприклад, 5120х2160. Застосовується вкрай рідко, здебільшого в топових екранах професійного призначення.

— 8K. Подальший, після 5K, розвиток HD-стандартів, що передбачає кадр із розміром по горизонталі близько 8000 пікселів — наприклад, один з варіантів роздільної здатності 8K у моніторах складає 7680x4320. Дає змогу отримати надзвичайно чітке й деталізоване зображення, однак такі монітори з високою роздільною здатністю обходяться дуже дорого, та й джерело сигналу в такій роздільній здатності знайти не так просто. Тому поки що на ринку представлені лише одиничні моделі 8K-моніторів.

Розмір однієї точки (пікселя) на екрані монітора. Цей параметр пов'язаний з максимальною роздільною здатністю монітора та його розміром по діагоналі— чим вище роздільна здатність, тим менше розмір пікселя (при незмінній діагоналі) і навпаки, чим більше діагональ, тим більше розмір одного пікселя (при незмінному роздільній здатності). Чим менше розмір одного пікселя — тим більш чітке зображення буде виводити монітор, тим менше буде помітна його зернистість, що особливо важливо на великих моніторах. З іншого боку, малий розмір пікселя створює дискомфорт під час роботи з дрібними деталями і текстом — в основному це стосується моніторів з невеликою діагоналлю.

Максимальна частота зміни кадрів, підтримувана монітором на рекомендованому (максимальному) роздільній здатності.

Чим вище частота кадрів — тим більш згладженим буде виглядати рух на екрані, тим менш помітні на ньому будуть ривки і змазування. Зрозуміло, фактична якість зображення прямо залежить також від відеосигналу, але для нормального перегляду відео з великою частотою кадрів її має підтримувати і монітор.

При виборі за цим параметром варто мати на увазі, що на більш низьких роздільних здатностях, ніж максимальне, підтримувана частота кадрів може бути вище. Наприклад, модель з матрицею 1920х1080 і заявленою частотою кадрів у 60 Гц на зниженому роздільній здатності може давати 75 Гц; але частота кадрів 75 Гц вказується в характеристиках тільки в тому випадку, якщо вона підтримується на власному (максимальному) роздільній здатності монітора.

Зазначимо також, що висока частота кадрів особливо важлива для ігрових моделей (див. «Тип»). У більшості з них цей показник становить 120 Гц і вище; оптимальним варіантом по співвідношенню ціни і якості багато вважають монітори з частотою 144 Гц, однак зустрічаються і більш високі значення — 165 Гц і 240 Гц. А монітори на 100 Гц можуть являти собою як н...едорогі ігрові моделі, так і прогресивні домашні.

Оцінити всі частоти кадрів, на яких здатний працювати даний монітор, можна за заявленою в характеристиках частоті вертикальної розгортки (див. нижче).

Охват монітора по колірній моделі NTSC.

Будь охват вказується у відсотках, однак не щодо всього різноманіття видимих кольорів, а щодо умовного простору (колірної моделі). Це пов'язано з тим, що жоден сучасний екран не здатний відобразити всі видимі людиною кольору. Тим не менш, чим більше колірне охоплення — тим ширше можливості монітора, тим якісніше виходить його перенесення кольорів.

Конкретно ж NTSC являє собою одну з перших кольорових моделей, створених ще в 1953 році з появою кольорового телебачення. Вона не застосовується при виробництві сучасних моніторів, однак часто використовується для їх опису та порівняння. NTSC охоплює більший діапазон кольорів, ніж стандартно застосовувана в комп'ютерній техніці sRGB: наприклад, охоплення всього в 85 % по NTSC дає близько 110% sRGB. Так що колірне охоплення по даній моделі зазвичай наводиться в рекламних цілях — як підтвердження високого класу монітора; дуже хорошим показником в таких випадках вважається 75 % і більше.

— VGA. Роз'єм, який розроблений для передачі аналогового відеосигналу ще в епоху ЕПТ-моніторів (спеціально під них). Нині вважається застарілим і поступово виходить з ужитку, зокрема, через слабку пропускну здатність, що не дає змогу повноцінно працювати з HD-контентом, а також подвійне перетворення сигналу при використанні VGA в РК-моніторах (що може стати потенційним джерелом перешкод).

— DVI. Роз'єм для передачі відеосигналу, який розроблений спеціально під РК-пристрої, включаючи монітори. Хоча першопочатково абревіатура DVI розшифровується як «цифровий відеоінтерфейс», цей інтерфейс допускає також аналогову передачу даних. Власне, існує три основних різновиди DVI: аналоговий, комбінований і цифровий. Перший різновид у сучасній комп'ютерній техніці майже вийшов з ужитку (цю функцію фактично виконує роз'єм VGA), а виключно цифровий роз'єм — DVI-D — у нашому каталозі вказується окремо (див. нижче). Тому, якщо в характеристиках монітора вказаний «просто DVI» — швидше за все, мова йде про комбінований роз'єм DVI-I. За характеристиками аналогового відеосигналу він аналогічний до описаного вище VGA (і навіть сумісний із ним через найпростіший перехідник), за цифровими можливостями — DVI-D (одноканальному, не Dual Link). Утім, у зв'язку з поширенням суто цифрових стандартів DVI-I зустрічається дедалі рідше.

— DVI-D....Різновид описаного вище інтерфейсу DVI, який підтримує виключно цифровий формат відеосигналу. Стандартний (Single Link) інтерфейс DVI-D дає змогу передавати відео з роздільною здатністю до 1920х1080 при частоті кадрів 75 Гц або 1920х1200 при частоті кадрів 60 Гц, чого вже достатньо для роботи з сучасними роздільними здатностями до Full HD включно. Крім цього, зустрічається двоканальний (Dual Link) різновид цього роз'єму, який має збільшену пропускну здатність і дає можливість працювати з роздільними здатностями аж до 2560х1600 (на 60 Гц; або 2048х1536 на 75 Гц). Відповідно, конкретний тип DVI-D залежить від роздільної здатності монітора. При цьому одноканальний екран можна підключити до двоканальної відеокарти, але не навпаки. Також зазначимо, що з роз'ємами ситуація схожа: порти Single Link і Dual Link дещо відрізняються за конструкцією, і одноканальний кабель сумісний із двоканальним входом/виходом, але, знову ж таки, не навпаки.

— DisplayPort. Інтерфейс, що спочатку створений для передачі відео (втім, може застосовуватися і для аудіосигналу - в цьому DisplayPort аналогічний HDMI). Зустрічається у багатьох сучасних моделях моніторів. Зазначимо, що монітори з входами DisplayPort сумісні також із виходами Thunderbolt (через перехідник).

Конкретні можливості цього роз'єму залежать від його версії. У сучасних моніторах трапляються такі варіанти:

• v.1.2. Найбільш рання із загальнопоширених у наш час версій, випущена у 2010 році. Саме в ній вперше були представлені такі можливості, як підтримка 3D та можливість послідовного (daisy chain) підключення кількох екранів. Версія 1.2 дає змогу передавати 5К-відео на частоті кадрів 30 к/с, робота з вищими дозволами (до 8К) також можлива, але вже з певними обмеженнями.
• v.1.3. Версія DisplayPort, випущена у 2014 році. Має у півтора рази більшу пропускну здатність, ніж v.1.2, і дає змогу передавати відео 8К на 30 к/с, 5К – на 60 к/с та 4К – на 120 к/с. Крім того, у цій версії з'явилася функція Dual-mode, що дає змогу підключатися до виходів HDMI та DVI через найпростіші пасивні перехідники.
• v 1.4. У цій версії максимальна частота кадрів при роботі з одним екраном збільшилася до 120 к/с для стандарту 8K і до 240 к/с для стандартів 4K і 5K (при цьому дані передбачається передавати зі стисненням за технологією DSC — Display Stream Compression). З інших особливостей можна згадати сумісність з HDR10 та можливість одночасної передачі до 32 каналів звуку.
• v 2.1. Версія зразка 2022 року, що використовує ту ж специфікацію фізичного рівня, що USB4. Пропускну спроможність інтерфейсу наростили вдвічі порівняно з v 1.4 (до 80 Гбіт/с, з яких передачі даних доступно 77.37 Гбіт/с). При цьому реалізовано підтримку підключення дисплеїв з роздільною здатністю аж до 16К при 60 к/с, 8К при 120 к/с, 4К при 240 Гц і 2К при 480 Гц (без додаткового використання технології DSC — Display Stream Compression). Довжина кабелів DP40 (з пропускною спроможністю 40 Гбіт/с) тепер може перевищувати два метри, а DP80 (80 Гбіт/с) – більше одного метра.

— Mini Display Port. Зменшена версія описаного вище DisplayPort, яка застосовується переважно в ноутбуках; особливо популярна у лептопах від Apple. Останнім часом намітилася тенденція заміни Mini Display Port на універсальний інтерфейс Thunderbolt; однак цей інтерфейс працює через той же роз'єм і надає ті ж можливості. Іншими словами, монітори можуть підключатися до Thunderbolt (версій 1 і 2) через штатний кабель miniDisplayPort, без використання адаптерів (для v3 перехідник все ж таки знадобиться).

— HDMI. Інтерфейс HDMI спочатку створений для передачі відео високої роздільної здатності та багатоканального звуку в цифровому вигляді по одному кабелю. Це найбільш популярний із сучасних інтерфейсів подібного призначення, виходи HDMI є практично обов'язковими як для комп'ютерних відеокарт, наприклад і для медіацентрів, DVD/Blu-ray програвачів та іншої техніки.

Наявність у моніторі кількох виходів даного типу дає змогу тримати його підключеним одночасно до кількох джерел сигналу - наприклад, комп'ютера та супутникового ТВ-тюнера. Таким чином можна перемикатися між джерелами через програмні налаштування, не пораючись з перепідключенням кабелів, а також використовувати функцію PBP.

При цьому сам порт має різні версії, а найпоширеніші в наш час такі:

• - V.1.4. Найраніша версія з активно застосовуваних у наш час; з'явилася у 2009 році. Підтримує роздільну здатність до 4096х2160 при 24 к/с, а в стандарті Full HD (1920х1080) частота кадрів може досягати 120 к/с; можлива також передача 3D-відео.
• - V.2.0. Версія, представлена у 2013 році як масштабне оновлення стандарту HDMI. Підтримує 4K відео з частотою кадрів до 60 к/с (завдяки чому також відома як HDMI UHD), а також до 32 каналів звуку та до 4 аудіопотоків одночасно. Також у цій версії з'явилася підтримка надширокого формату 21:9.
• - v.2.1. Досить значне, порівняно з версією 2.0 оновлення, представлене наприкінці 2017 року. Подальше підвищення пропускної спроможності дозволило передбачити на підтримку дозволів до 8К на 120 к/с включно. Також були внесені покращення щодо роботи з HDR. Зазначимо, що для всіх можливостей HDMI v 2.1 потрібні кабелі типу HDMI Ultra High Speed, хоча базові функції доступні і зі звичайними кабелями.

— Підтримка Adaptive Sync. Підтримка екраном технології адаптивної кадрової синхронізації VESA Adaptive-Sync.

Функція націлена на синхронізацію частоти оновлення дисплея із частотою кадрів графічного процесора, щоб зменшити затримку, мінімізувати артефакти та усунути візуальні розриви зображення. Екрани з сертифікацією Adaptive-Sync повинні працювати з частотою оновлення від 120 Гц за промовчанням, причому кадрова частота повинна бути в змозі знизитися до 60 Гц. Реальний час відгуку таких дисплеїв має становити не менше 5 мс. Важливо, що технологія VESA Adaptive-Sync доступна лише для інтерфейсу DisplayPort версії не нижче 1.2a.

— USB B (для відеосигналу). Різновид інтерфейсу USB, який використовується для передачі відеосигналу. Не вдаючись у технічні подробиці, можна сказати, що під цим терміном об'єднані всі види USB-входів, що не належать до Type A або Type З. Це можуть бути, наприклад, квадратні гнізда, аналогічні тим, що використовуються в принтерах, або невеликі вузькі і довгі роз'єми, які лише трохи перевищують за розміром microUSB. Власне, ключовими перевагами USB B є саме різноманітність варіантів і можливість у кожному окремому випадку передбачити роз'єм, що оптимально підходить під дану модель - наприклад, згаданий вузький роз'єм добре вписується в корпуси портативних екранів невеликої товщини. З іншого боку, такі моделі є менш універсальними за варіантами підключення: для підключення до комп'ютера потрібен спеціальний кабель-перехідник. Такій кабель зазвичай постачається в комплекті, але при його пошкодженні чи втраті знайти заміну може бути непросто.

— USB З (DisplayPort AltMode). Ще один різновид USB-інтерфейсу, який використовується для роботи з відеосигналом. Має невеликі розміри (не набагато більше microUSB) та двосторонню конструкцію, що дає змогу підключати штекер будь-якою стороною – це робить Type З зручнішим, ніж попередні стандарти. При цьому відзначимо, що подібний монітор може бути розрахований на підключення до виходу USB З (принаймні, саме такий кабель-перехідник може поставлятися в комплекті), цей момент не завадить уточнити окремо.

— Інтерфейс Thunderbolt. Thunderbolt є протоколом передачі даних (застосовується у пристроях Apple), пропускна спроможність у якому сягає 40 Гбіт/с. Сам роз'єм як і швидкість залежить від версії: Thunderbolt v1 і v2 використовує miniDisplayPort (див. вище), монітори з входами Thunderbolt не обов'язково сумісні з оригінальними виходами miniDisplayPort - цю сумісність не завадить уточнити окремо. А Thunderbolt v3 оснований на роз'єм USB З (див. вище).

- KVM-перемикач. Наявність у моніторі перемикача KVM – Keyboard, Video, Mouse. Цей модуль дає змогу керувати двома або більше комп'ютерами за допомогою одного монітора, однієї клавіатури та однієї миші, швидко перемикаючись між різними ПК (наприклад, "стаціонарником" та ноутбуком). KVM-перемикач підвищує продуктивність праці за необхідності використання кількох комп'ютерів одночасно чи по черзі і дає змогу позбутися безладу на робочому столі. Для перемикання з одного комп'ютера на інший достатньо буквально одного натискання миші у фірмовому програмному забезпеченні або запрограмованої кнопки на клавіатурі.

- Сенсор освітленості. Датчик відстежує яскравість навколишнього освітлення. Застосовується в основному для автоматичного підстроювання яскравості самого монітора особливо обстановки: наприклад, якщо в кімнаті темніє, зображення на екрані теж можна зробити більше тьмяним, а під сонячним світлом для нормальної видимості яскравість повинна бути високою. Це забезпечує додатковий комфорт для користувача, а також сприяє економії енергії.

- Сенсор присутності. Датчик визначає наявність людини перед екраном. Найчастіше використовується для автоматичного керування сплячим режимом: якщо перед монітором певний час нікого немає, підсвічування екрана вимикається, а після повернення користувача - вмикається назад. Це сприяє економії енергії та збільшує тер...мін служби матриці. Крім того, датчик може стати в нагоді і для більше специфічних завдань - наприклад, для контролю присутності співробітника на робочому місці.

- PBP (Picture by Picture). Можливість відображення на моніторі одночасно двох "картинок" - з двох різних джерел, кожен з яких підключений до свого відеовходу. Така можливість може виявитися дуже корисною у випадках, коли доводиться працювати одночасно з двома пристроями — наприклад, з ноутбуком і основним системним блоком. Зображення з обох пристроїв зазвичай виводиться пліч-о-пліч. Зазначимо, що для ефективної роботи PBP екран має бути досить великим, тому ця функція зустрічається здебільшого серед моніторів із відповідною діагоналлю – від 27” і вище.

- Flicker Free. Технологія керування яскравістю, що усуває зайве мерехтіння екрана. Ідея цієї технології полягає в тому, щоб зменшувати яскравість зображення безпосередньо за рахунок зниження яскравості підсвічування (тоді як у моніторах без Flicker Free яскравість регулюється за рахунок включення та вимкнення підсвічування з великою частотою). Завдяки відсутності мерехтіння знижується навантаження на очі та нервову систему, і робота з монітором (особливо тривала) стає більше комфортною.

- AMD FreeSync. Сумісність монітора з технологією AMD FreeSync. Як випливає з назви, ця технологія використовується в графічних адаптерах AMD - наприклад що шукати монітор з такою сумісністю варто, якщо у вашому комп'ютері стоїть відповідна відеокарта. А загальна ідея FreeSync полягає в тому, щоб узгодити частоту кадрів монітора та частоту відеосигналу з відеокарти. Подібна необхідність виникає у світлі того, що в деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це характерно для сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. FreeSync дає змогу уникнути цього.
Зазначимо, що в даному випадку йдеться про оригінальну версію даної технології — підтримка FreeSync Premium і Premium Pro вказується окремо, про ці версії див. нижче. Аналогічне рішення від NVIDIA зветься G-Sync; воно також описано нижче.

- AMD FreeSync Premium Pro. Найбільш просунута (на початок 2020 року) версія описаної вище технології FreeSync раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Як випливає з першої назви, однією з особливостей цієї версії є підтримка HDR. Крім того, для FreeSync Premium Pro заявлено частоту кадрів не нижче 120 к/с при роздільній здатності Full HD, а також функцію компенсації низької частоти кадрів (LFC). Суть цієї функції полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче за мінімальну частоту, підтримувану монітором — один і той же кадр виводиться на екран кілька разів, що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки». За твердженням творців, FreeSync Premium Pro особливо добре працює в іграх; а багато сучасних ігор спочатку створюються для роботи з цією технологією.

- AMD FreeSync Premium. Проміжний варіант між базовою технологією AMD FreeSync та просунутою FreeSync Premium Pro. Докладніше обидві ці версії технології описані вище; а FreeSync Premium не має підтримки HDR (на відмінність від версії Pro), проте працює з тією ж частотою кадрів (не нижче 120 к/с при роздільній здатності 1920x1080) і також використовує технологію компенсації низької частоти кадрів LFC.

- NVIDIA G-Sync. Технологія узгодження частоти кадрів монітора та частоти кадрів відеосигналу, що використовується у відеокартах NVIDIA. Необхідність у такому узгодженні виникає через те, що у деяких випадках частота кадрів відеосигналу може «плавати» (особливо це притаманно сучасних ігор та інших ресурсомістких завдань); а розбіжність із частотою оновлення монітора може призводити до появи нерівностей, ривків та інших артефактів. Аналогічна технологія від AMD зветься Freesync (див. вище).
Зазначимо, у цьому випадку мається на увазі підтримка оригінальної технології G-Sync, спочатку закладена під час виробництва. Підтримка більше сучасної G-Sync Ultimate, як і відповідність G-Sync Compatible, вказуються окремо (див. нижче).

- NVIDIA G-Sync Ultimate. Різновид описаної вище технології G-Sync, що передбачає не просто узгодження частоти кадрів з відеокартою, а й низку покращених характеристик самого монітора. Так, моделі з даним маркуванням обов'язково підтримують HDR (причому за дуже високим стандартом - не нижче DisplayHDR1000), а також мають широке колірне охоплення, нерідко вимірюване по DCI P3 (про те і інше див. вище). Більшість таких моніторів належать до ігрових (див. «Тип»).

- NVIDIA G-Sync Compatible. Ця особливість вказується для моніторів, які спочатку не створювалися для використання з технологією G-Sync (див. вище), проте за підсумками тестування виявилися сумісні з нею. Всі подібні пристрої – це моделі з функцією AMD FreeSync (також описано вище), які були протестовані nVIDIA і показали здатність повноцінно працювати ще й із G-Sync. З точки зору користувача різниця полягає в тому, що монітори G-Sync Compatible обходяться помітно дешевше за аналоги з G-Sync, проте можуть поступатися їм за якістю картинки — для таких моніторів не проводяться додаткові тести на якість зображення, обов'язкові для пристроїв з початковою підтримкою G -Sync.

- Сертифікація CalMAN. Наявність монітора сертифіката «СalMAN Verified». Такий сертифікат видається високоякісним екранам після перевірки та калібрування з використанням CalMAN – професійного набору програмних інструментів, що застосовується для роботи з кольором та регулювання кольори передачі матриць. Точність цих інструментів така, що вони користуються навіть голлівудські кінематографісти; а у разі моніторів сертифікація CalMAN є додатковою ознакою високої якості – вона означає, що кольори на такому екрані відображатимуться максимально достовірно. Подібні моделі призначені в основному для професіоналів, що працюють з кольором, а також для цінителів високоякісного відеоконтенту.

- Сертифікація Pantone. Наявність у монітора сертифіката Pantone Validated — тобто свідоцтва про відповідність колірній системі Pantone (PMS). Це професійна колірна система, створена однойменною компанією і широко застосовується в дизайні та поліграфії. Одна з базових ідей Pantone полягає в тому, щоб кожен колір залишався незмінним на всіх етапах роботи – від узгодження загальної ідеї до друку/випуску кінцевого продукту; для цього всім охопленим системою відтінкам присвоюються кодові назви, які використовуються в роботі. У разі моніторів сертифікація Pantone означає, що при роботі з матеріалами та програмними інструментами, що використовують дану колірну схему, кольори на екрані максимально точно відповідатимуть фактичним відтінкам Pantone. Підкреслимо, що про ідеальну відповідність не йдеться (ЖК-матриці фізично не здатні адекватно відобразити деякі відтінки); крім того, монітори з такою сертифікацією можуть мати різне колірне охоплення — як у відсотках, наприклад і по системах, що використовуються для позначення (sRGB, Adobe RGB, DCI P3 — див. вище). Однак навіть якщо колір знаходиться за межами можливостей екрана, він відображатиметься настільки точно, наскільки це взагалі можливо. Тому для професійних завдань, пов'язаних із інтенсивним використанням Pantone, варто обирати саме монітори з офіційною сертифікацією; як приклад подібних завдань можна назвати друк іміджевої поліграфії.

- Приціл. Можливість відображати на екрані (як правило, в центрі) перехрестя прицілу – причому за рахунок роботи самого монітора незалежно від налаштувань ігри. Ця функція може бути корисною в деяких «стрілялках» — наприклад, якщо в самій грі традиційне перехрестя відсутня і точна стрілянина можлива лише при використанні прицільних пристроїв на зброї, або якщо деякі види зброї взагалі не передбачають перехрестя. У багатьох моніторах форму та/або колір перехрестя можна вибрати з кількох варіантів.

- Таймер. Можливість відображати на екрані лічильник часу. Ця функція розрахована в основному на стратегії в реальному часі, хоча може стати в нагоді і в інших випадках - наприклад, якщо геймер схильний захоплюватися і забувати про те, що потрібно вчасно припинити гру. Як правило, шкала таймера робиться напівпрозорою - це забезпечує хорошу видимість і водночас не заважає процесу.

— Відображення FPS. Можливість відображати на моніторі поточну частоту кадрів у процесі ігри. Ця функція дає змогу контролювати навантаження на відеоадаптер і полегшує підбір оптимальних налаштувань деталізації - щоб гра не перетворилася на «слайдшоу» і в той же час картинка залишилася більше-менш якісною. Зазначимо, що можливість відображення FPS є в деяких іграх, проте для повної гарантії краще мати такій інструмент у моніторі.

- ...>Висвітлення темних ділянок. Функція, що дає змогу підвищувати яскравість окремих темних ділянок на екрані, не «засвічуючи» решту зображення. Один із найпопулярніших способів застосування цієї функції - виявлення супротивників, що ховаються в темних місцях.