Порівняння Xiaomi Mi TV Q2 55 55 " vs TCL 55C735 55 "

Максимальна яскравість зображення, забезпечувана екраном телевізора.

Зображення на екрані повинно бути досить яскравим для того, щоб для його розгляду не доводилося надмірно напружувати очі. Однак і занадто висока яскравість небажана — вона теж буде призводити до стомлення. При цьому оптимальний рівень яскравості залежить від навколишніх умов: чим інтенсивніше навколишнє світло — тим яскравіше повинен бути і екран телевізора. Так, у сонячний день екран, можливо, доведеться «викрутити» на максимум, а ввечері, при приглушеному світлі, більш комфортним буде порівняно тьмяне зображення. Крім того, зазначимо, що для великих екранів вимагається більш висока яскравість, оскільки вони розраховані на більшу відстань до глядача.

Таким чином, чим вище число в даному пункті — тим більший запас по яскравості має дана модель, тим краще вона покаже себе при інтенсивному зовнішньому освітленні. Найменшим показником, достатнім для більш-менш комфортного перегляду в будь-яких умовах, вважається 300 кд/м² для моделей з діагоналлю до 32", 400 кд/м² для моделей в діапазоні 32 – 55" і 600 кд/м² для великих екранів на 60" і більше. При цьому запас по яскравості в будь-якому разі зайвим не буде. А ось при менших показниках, можливо, для комфортного перегляду доведеться кілька затемнювати кімнату.

Рівень динамічної контрастності, забезпечуваною екраном телевізора.

Контрастність у загальному значенні — це співвідношення яскравості між максимально яскравим білим і максимально темним чорним кольором, який здатний видати екран. За інших рівних умов чим вище контрастність екрану — тим краще якість передачі кольору і деталізація, тим менша ймовірність, що на занадто яскравих або занадто темних ділянках зображення неможливо буде розглянути деталі. Формально основною характеристикою екранів вважається статична контрастність (див. вище), проте навіть у прогресивних матрицях вона відносно невисока. Тому виробники пішли на хитрість, ввівши в обіг таку характеристику, як «динамічна контрастність».

Динамічна контрастність — це різниця між найяскравішим білим кольором на максимальних налаштуваннях яскравості екрану і самим темним чорним на мінімальних. Значення такої контрастності можуть бути вражаючими — набагато вище статичної — проте досягти таких показників у межах одного кадру неможливо, і динамічна контрастність вказується швидше в рекламних цілях, ніж для опису реальних характеристик екрану. Тим не менше, не можна сказати, що цей показник абсолютно не пов'язаний з реальністю. Річ у тім, що в багатьох телевізорах використовується автоматичне управління яскравістю, змінює налаштування залежно від особливостей зображення. Таке управління ґрунтується на тому, що при відображенні яскравих сцен нема чого забезпечувати глибокий рівень чорного кольору, а в т...емних не потрібна висока яскравість світлих ділянок — такі особливості людського ока. Це означає, що на яскравих сценах можна підвищувати загальну яскравість, а на темних — знижувати; максимальний перепад яскравості, досяжний у такому режимі роботи, якраз і описується динамічною контрастністю.

Час відгуку можна описати як максимальний час, необхідний кожному пікселю екрана для зміни яскравості, іншими словами — найбільший час від надходження на піксель управляючого сигналу до перемикання його в заданий режим. Фактичний час перемикання може бути і менше, якщо яскравість змінюється незначно, він може обчислюватися мікросекундами. Однак значення має саме найбільший час — він описує гарантовану швидкість спрацьовування кожного пікселя.

З часом відгуку безпосередньо пов'язана насамперед частота зміни кадрів (див. відповідний пункт): чим менше час відгуку – тим більшу частоту кадрів можна забезпечити на цій матриці. Втім, фактична швидкість зміни кадрів може бути і менше теоретичного максимуму, все залежить від «начинки» телевізора. Також відзначимо, що загальна якість зображення в динамічних сценах залежить передусім від частоти кадрів. Тому можна сказати, що час відгуку є допоміжним параметром: звичайному користувачеві ці дані потрібні вкрай рідко, а в характеристиках вони наводяться в основному в рекламних цілях.

Найбільша частота зміни кадрів, що підтримується телевізором.

Зазначимо, що в даному разі мова йде саме про власну частоту кадрів екрану, без додаткового оброблення зображення (див. «Індекс динамічних сцен»). Ця частота має бути не нижче, ніж швидкість зміни кадрів у відтворюваному відео — інакше можливі ривки, перешкоди та інші неприємні явища, що погіршують якість картинки. Крім того, чим вище частота кадрів — тим більш плавним і згладженим буде виглядати рух в кадрі, тим краще буде деталізація рухомих предметів. Проте тут варто відзначити, що швидкість відтворення нерідко обмежується властивостями контенту, а не характеристиками екрану. Приміром, фільми нерідко записуються з частотою 30 к/с, а то і 24 – 25 к/с, тоді як більшість сучасних телевізорів підтримує частоти 50 або 60 Гц. Цього достатньо навіть для перегляду висококласного контенту в роздільній здатності HD (швидкості вище 60 к/с у такому відео зустрічаються вкрай рідко), проте на ринку зустрічаються і більш «швидкі» екрани: на 100 Гц, 120 Гц і 144 Гц. Подібні швидкості, зазвичай, свідчать про досить високий клас екрана, також вони нерідко передбачають застосування різних технологій, покликаних поліпшити якість динамічних сцен.

Індекс динамічних сцен (ІДС), забезпечуваний екраном телевізора.

ІДС — досить специфічний параметр, який можна назвати «видима частота кадрів». Його поява пов'язана з тим, що для динамічних сцен вкрай бажана висока швидкість зміни кадрів — вона забезпечує плавність зображення і хорошу деталізацію рухомих об'єктів. Однак з технічних причин у більшості екранів неможливо досягти показників вище 200 Гц. Для того, щоб виправити ситуацію, виробники застосовують спеціальні технології, що створюють ефект збільшення частоти кадрів.

Такі технології можуть мати різні назви, проте принцип роботи у них один — вставка додаткових кадрів між «власними» кадрами відео, що відтворюється. А індекс динамічних сцен описує загальну ефективність такої технології, використовуваної в телевізорі. Приміром, ІДС 200 Гц означає, що якість зображення на екрані приблизно відповідає частоті кадрів 200 Гц, хоча реальна швидкість зміни кадрів нерідко становить 50 – 60 Гц.

У найбільш прогресивних моделях індекс динамічних сцен може становити до 3000 Гц, а телевізорами з високим індексом динамічних сцен вважаються варіанти з показником понад 3000 Гц. Проте варто відзначити, що подібні характеристики є скоріше рекламним ходом, ніж реальною перевагою: фактично порогом для людського сприйняття є 400 – 500 Гц, подальше підвищення ІДС не дає явно видимого поліпшення зображення.

Підтримка телевізором технології розширеного динамічного діапазону — HDR.

Ця технологія призначена для розширення діапазону яскравості, який відтворює телевізор; простіше кажучи, HDR-модель буде краще відображати яскравіший білий і темніший чорний, аніж «звичайний» телевізор. На практиці це означає значне поліпшення якості передачі кольору. З одного боку, HDR забезпечує дуже «живе» зображення, близьке до того, що бачить людське око, з великою кількістю відтінків і тонів, які звичайний екран передати не здатний; з іншого боку, ця технологія дає змогу добиватися дуже яскравих і соковитих кольорів.

Варто враховувати, що для повноцінного використання цієї функції необхідний не тільки HDR-телевізор, але й контент (фільми, телемовлення тощо), першопочатково «заточений» під HDR. Також відзначимо, що існує декілька різних технологій HDR, не сумісних одна з одною. Тому при купівлі телевізора з цією функцією вкрай бажано уточнити, яку саме версію HDR він підтримує (HDR10, HDR10+ або Dolby Vision). А зустрічаються такі:

— HDR10. Історично перший зі споживчих HDR-форматів, менш досконалий, ніж описані нижче варіанти, проте дуже поширений. Зокрема, HDR10 підтримують практично всі стрімінгові сервіси, які взагалі надають HDR-контент, також він є загальноприйнятим для дисків Blu-ray. Дає змогу працювати з гли...биною кольору 10 біт (звідси й назва). Водночас пристрої такого формату сумісні й з контентом у HDR10+, хоча його якість буде обмежуватися можливостями оригінального HDR10.

— HDR10+. Удосконалена версія HDR10. За тієї ж глибини кольору (10 біт) використовує так звані динамічні метадані, що дають змогу передавати інформацію про глибину кольору не тільки для груп з декількох кадрів, але й для окремо взятих кадрів. Завдяки цьому досягається додаткове поліпшення передачі кольору.

— Dolby Vision. Прогресивний стандарт, який використовується, зокрема, у професійному кінематографі. Дає змогу добиватися глибини кольору 12 біт, використовує описані вище динамічні метадані, до того ж дає можливість передавати в одному відеопотоці відразу два варіанти зображення — HDR і звичайне (SDR). Водночас Dolby Vision базується на тій же технології, що й HDR10, тому в сучасній відеотехніці цей формат зазвичай поєднується з HDR10 або HDR10+.

Сумісність телевізора зі спеціальними технологіями синхронізації кадрів, застосовуваними у відеокартах AMD.

Звертати увагу на цей параметр варто в тому разі, якщо ви плануєте використовувати телевізор в якості ігрового монітора для ПК або ноутбука з графічним адаптером AMD. А спеціальні технології синхронізації застосовуються для того, щоб узгодити частоту оновлення екрану з частотою кадрів вхідного відеосигналу. Така необхідність виникає з тієї причини, що частота кадрів, яка видається відеокартою, може «плавати» при зміні навантаження на відеоадаптер (особливо це характерно для вимогливих ігор); а якщо ця частота не збігається з частотою оновлення екрану — на зображенні з'являються розриви та інші небажані артефакти.

Технологія AMD, застосовувана для усунення цього ефекту, носить назву FreeSync. В наш час вона представлена на ринку в трьох версіях — оригінальній FreeSync і двох розширених:

— AMD FreeSync Premium Pro. Максимально прогресивна і функціональна версія, раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Крім синхронізації за частотою оновлення, передбачає також підтримку HDR (див. вище), виведення зображення на частоті кадрів не нижче 120 Гц при роздільній здатності Full HD, а також компенсацію низької частоти кадрів (LFC). Суть LFC полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче мінімальної частоти, підтримуваної екраном — один і той самий кадр виводиться на екран декілька разів..., що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки».

— AMD FreeSync Premium. Дещо спрощена, порівняно з FreeSync Premium Pro. Не передбачає роботи з HDR, в іншому повністю аналогічна.

Марка акустичної системи (динаміків), встановлених в телевізорі.

Даний пункт вказується в тому випадку, якщо телевізор оснащений просунутою акустикою, яка помітно перевершує за якістю звичайні колонки. Така інформація додатково підкреслює високий рівень пристрою. При цьому в характеристиках зазвичай наводиться не повна назва акустичної системи, а лише назва бренду-наприклад, Bang & Olufsen, Harman Kardona>, JBL і т. п.: навіть такої інформації в даному випадку цілком достатньо.

Номінальна потужність звуку, що видається акустичною системою телевізора.

Чим більший екран і чим більше передбачуване відстань до глядача-тим потужніше повинна бути акустика для того, щоб її було нормально чутно. Виробники враховують цей момент, до того ж найчастіше передбачають ще й солідний запас по гучності. Так що якщо телевізор купується для домашнього перегляду в тихій спокійній обстановці — на потужність звуку можна не звертати особливої уваги: її гарантовано вистачить для такого застосування. Спеціально ж шукати моделі з динаміками високої потужності має сенс для галасливої обстановки — наприклад, кафе або іншого громадського закладу. Докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що навіть в таких випадках непоганою альтернативою може стати підключення зовнішніх колонок.