Порівняння NETGEAR AC797 vs Huawei E5577

Покоління бездротової мережі Wi-Fi та діапазони частот, у яких модем роздає мобільний інтернет. Частота 2.4 ГГц забезпечує більшу дальність і краще проходить крізь стіни, 5 ГГц зазвичай забезпечує вищу швидкість і менше перешкод, а 6 ГГц надає додаткові вільні канали, але потребує сумісних пристроїв і гірше проходить крізь перешкоди. Водночас новіший Wi-Fi не прискорює мобільну мережу сам по собі: підсумкова швидкість також залежить від можливостей модему, покриття оператора та підключеної техніки.

— Wi-Fi 3 (802.11g). Застарілий стандарт, що працює в діапазоні 2.4 ГГц із теоретичною швидкістю до 54 Мбіт/с. Підходить для базового доступу до інтернету, але може помітно обмежувати швидкість сучасного LTE-з'єднання.

— Wi-Fi 4 (2.4 ГГц). Поширений стандарт 802.11n із хорошою дальністю дії та широкою сумісністю. Підходить для повсякденного використання, однак єдиний діапазон 2.4 ГГц сильніше піддається перешкодам і може обмежувати можливості швидкого LTE або 5G.

— Wi-Fi 5 (2.4 + 5 ГГц). Дводіапазонний варіант, що дає змогу використовувати 2.4 ГГц для кращого покриття або 5 ГГц для вищої швидкості та менш завантаженого ефіру. Це збалансоване рішення для дому, поїздок і одночасного підключення кількох пристроїв.

— Wi-Fi 6 (2.4 + 5 ГГц). Сучасний стандарт 802.11ax, який ефективніше розподіляє трафік між підключеними пристроями та стаб...ільніше працює під навантаженням. Добре підходить для роздачі швидкого LTE або 5G на кілька смартфонів, ноутбуків та іншої техніки.

— Wi-Fi 6 (2.4 ГГц). Варіант Wi-Fi 6, що працює виключно на частоті 2.4 ГГц. Поєднує сучасні механізми розподілу трафіку з хорошою дальністю покриття, але поступається дводіапазонним моделям за швидкістю та стійкістю до перешкод.

— Wi-Fi 6E (2.4 + 5 + 6 ГГц). Тридіапазонний розвиток Wi-Fi 6 із додатковою частотою 6 ГГц, де зазвичай менше перешкод і доступно більше вільних каналів. Переваги нового діапазону розкриваються лише на сумісній техніці, тоді як інші пристрої підключаються через 2.4 або 5 ГГц.

— Wi-Fi 7 (2.4 + 5 ГГц). Новітнє покоління бездротового зв'язку без підтримки діапазону 6 ГГц. Забезпечує ефективнішу передачу даних і може використовувати кілька діапазонів одночасно, але не підтримує найширші канали 320 МГц, доступні тридіапазонним моделям.

— Wi-Fi 7 (2.4 + 5 + 6 ГГц). Тридіапазонний варіант Wi-Fi 7, розрахований на максимальну пропускну здатність і мінімальні затримки. За підтримки з боку модему та підключеного пристрою може одночасно задіювати кілька діапазонів і використовувати канали завширшки до 320 МГц у діапазоні 6 ГГц.

Найбільша кількість пристроїв, які можна одночасно підключити до модему через Wi-Fi (див. «Підключення»).

Наявність даного обмеження пов'язана з тим, що оброблення мережевих запитів від декількох пристроїв відразу потребує досить великої кількості обчислювальних ресурсів, а їх в мініатюрній електроніці, на зразок бездротових модемів, не так багато. Втім, навіть недорогі моделі можуть підтримувати близько 5 – 6 пристроїв, чого більш ніж достатньо для більшості ситуацій; а в більш прогресивних модемах ця кількість може досягати 10.

Найбільшу відстань, на якому вбудований модем роутер здатний забезпечити зв'язок по інтерфейсу Wi-Fi (див. «Підключення»).

Варто враховувати, що на практиці радіус дії сильно залежить від ряду факторів, не пов'язаних з основними характеристиками модему: наявністю перешкод і перешкод на шляху проходження сигналу, характеристиками Wi-Fi модуля, що підключається пристрою, зарядом акумуляторів в цьому пристрої або самому модемі і т. ін. Тому фактичні показники дальності можуть бути помітно нижче заявлених: наприклад, під час роботи через стіну вони помітно знижуються. Однак дана характеристика досить наочно описує загальну «далекобійність» пристрою, та й порівняння різних моделей по ній цілком допускаються.

Також відзначимо, що далеко не завжди має сенс купувати пристрій з максимальним радіусом дії — хоча велика дальність забезпечує додаткову зручність, вона вимагає високої потужності передавача, що значно збільшує габарити та ціну модему. Тому при виборі варто виходити насамперед з передбачуваного використання формату. Приміром, якщо 3G-з'єднання потрібно Вам для виходу в Інтернет в дорозі з планшета, дальності дії в кілька метрів буде цілком достатньо (до того ж вона знизить ймовірність підключення сторонніх до переносний точці доступу). А ось для установки у великому приватному будинку має сенс підшукати модель «подальнобойней».

Швидкість мобільного зв'язку за стандартом 4G (LTE), підтримувана модемом.

Всьому сучасному LTE-обладнанню присвоюється та чи інша категорія (Cat.3, Cat.4, Cat.6, Cat.7, Cat.9, Cat.12, Cat.13, Cat.16, Cat.18, Cat.19, Cat.20, Cat.22), від якої безпосередньо залежить швидкість передачі даних. В даному пункті уточнюється як ця категорія, так і конкретні показники швидкості, причому за двома параметрами — на прийом і на передачу. Швидкість на передачу завжди значно нижче, але з урахуванням специфіки мобільного доступу в Інтернет даний момент зазвичай не критичний.

Відзначимо, що обладнання з різними категоріями швидкості буде цілком сумісне одне з одним, проте пропускна здатність буде обмежуватися можливостями більш повільного пристрою. Також варто сказати, що в даному пункті вказаний теоретичний максимум; практичні ж показники можуть бути помітно нижче (залежно від якості покриття, завантаженості ефіру, особливості конкретної електроніки). Тим не менш, модем з більш високою категорією швидкості і на практиці буде працювати швидше.

Наявність роз'єма для підключення зовнішньої знімної антени у конструкції модему. Значення всіх зовнішніх антен описано вище; тут же відзначимо, що роз'єм дає можливість використовувати з модемом досить великі пристрої, які значно перевищують за своїми можливостями «рідні» антени (як внутрішні, так і зовнішні незнімні). Крім того, антену під роз'єм користувач може вибрати на свій розсуд.

Можливість підключення так званої mimo-антени (саму антену, як правило, потрібно купувати окремо).

Технологія MIMO використовується в Wi-Fi зв'язку, а також в мережах 4G LTE (починаючи з Cat.2). Її загальний принцип полягає в тому, щоб розділити передається сигнал на кілька передавальних і приймаючих антен; при цьому кожна з передавальних антен транслює сигнал відразу на всі приймаючі (або хоча б на кілька з них). Подібний формат роботи дозволяє ефективніше використовувати частотний діапазон, збільшує фактичну швидкість передачі даних, а також підвищує стійкість до перешкод. Але ось антени для MIMO досить громіздкі, у випадку з модемами їх складно зробити вбудованими; та й потрібно подібний функціонал не так часто. Тому для роботи з даною технологією застосовуються окремі зовнішні антени.

Відзначимо, що навіть в переносних Wi-Fi точках (див. «Тип») дана функція використовується виключно для 4G/LTE; підключення по Wi-Fi здійснюється за рахунок вбудованих антен.

Наявність роз'єма для карт пам'яті у конструкції модему. Карти пам'яті дуже популярні в сучасній електроніці як змінні носії інформації; в бездротових модемах зустрічається два основні варіанти роботи з ними. Перший передбачає застосування в ролі зовнішнього картрідера, для обміну інформацією між картою і пристроєм, до якого модем підключений по USB (див. нижче); простіше кажучи, встановлення карти перетворює модем ще й у «флешку» зі знімною пам'яттю. А в моделях з Wi-Fi (див. «Тип») може передбачатися також можливість роботи в ролі сервера, що надає доступ до вмісту карти всім бездротовим пристроям, підключеним до модему. Що ж до типів карт, то найчастіше зустрічається підтримка стандарту microSD – вони досить мініатюрні, щоб без проблем поєднуватися з компактними корпусами бездротових модемів. Варто враховувати, що навіть в межах одного стандарту карт пам'яті існує кілька різновидів, і перед покупкою не завадить уточнити, з якими саме з них сумісний пристрій.

Ємність акумулятора, встановленого в модемі з відповідним типом живлення (див. нижче).

Чим вища ємність, тим довше акумулятор здатний пропрацювати без підзарядки, за інших рівних умов. Однак варто мати на увазі, що ситуація «інших рівних» практично не зустрічається в сучасних бездротових модемів. По-перше, різні технології передачі даних (див. вище) характеризуються різними показниками енергоспоживання; по-друге, навіть моделі з підтримкою одних і тих же стандартів можуть розрізнятися по енергоспоживанню (і часу роботи на заряді) через конструктивних відмінностей. Тому даний показник здебільшого є чисто довідковою інформацією, і порівнювати з нього навіть дуже схожі моделі можна лише приблизно. При виборі ж варто орієнтуватися насамперед на прямо заявлені характеристики часу автономної роботи (див. нижче).

Максимальний час роботи модему з живленням від акумулятора (див. «Живлення») на одному заряді в режимі Інтернет-серфінгу. Таке живлення характерне для Wi-Fi роутерів, тому, зазвичай, під Інтернет-серфінгом розуміється забезпечення доступу у Всесвітню мережу для зовнішнього Wi-Fi пристрою.

Дана характеристика є основним показником автономності для будь-якого модему з акумуляторним живленням, оскільки вона описує час використання його за основним призначенням без підзарядки. Водночас потрібно мати на увазі, що вимірюється цей показник в певних «ідеальних» умовах; фактичний же час роботи залежить від ряду факторів, включаючи інтенсивність серфінгу, об'єми переданих даних, кількість підключених пристроїв і відстань до них, рівень сигналу мережі тощо. Тому на практиці автономність модему може бути трохи нижче. Тим не менш, різні моделі цілком можна порівнювати одну з одною за заявленим у характеристиках часом роботи.