Об'єм
Номінальний об'єм — один з ключових параметрів жорсткого диску, що визначає, скільки інформації може на нього поміститися. Для SSHD в цьому пункті вказується об'єм тільки жорсткого диска, для RAID-масивів — загальний об'єм масиву.
Об'єми інформації в сучасному світі постійно зростають і потребують все більшого об'єму накопичувачів. Так що здебільшого цілком має сенс вибирати диск побільше. По суті, питання вибору за цим параметром часто впирається лише в ціну: від об'єму напряму залежить вартість накопичувача.
Якщо ж питання стоїть таким чином, що потрібно вибрати диск «менше і дешевше, але щоб вистачило» — варто оцінити об'єми інформації, з якими доведеться мати справу, і специфіку використання. Наприклад, для звичайного офісного ПК, призначеного переважно для роботи з документами, внутрішнього диска на
2 ТБ і навіть на
1 ТБ буде більш ніж достатньо, а захопленому геймеру потрібно
4 ТБ,
6 ТБ і навіть
8 ТБ не виявляться зайвими. Якщо ж використовувати диск для запису з відеокамер, тоді можна обзавестися
HDD на 10 ТБ,
12 ТБ,
14 ТБ,
16 ТБ,
18 ТБ і більше.
Гарантія виробника
Гарантія виробника, передбачена для даної моделі.
Фактично це мінімальний термін служби, обіцяний виробником за умови дотримання правил експлуатації. Найчастіше фактичний термін служби пристрою виявляється помітно довше гарантованого.
Об'єм буфера обміну
Об'єм власної оперативної пам'яті жорсткого диска. Ця пам'ять є проміжною ланкою між швидкодіючої оперативної пам'яттю комп'ютера і відносно повільною механікою, яка відповідає за читання і запис інформації на пластинах диска. Зокрема, буфер служить для зберігання найбільш часто запитуваних даних з диска — таким чином, зменшується час доступу до них.
Технічно розмір буфера впливає на швидкість роботи жорсткого диска — чим більше буфер, тим швидше працює диск. Однак це досить незначний вплив, і на рівні людського сприйняття значна різниця у швидкодії помітна тільки тоді, коли об'єм буфера двох накопичувачів відрізняється у багато разів — наприклад,
8 Мб і
64 Мб.
Частота обертання шпинделя
Для накопичувачів, що використовуються в ПК (див. Призначення), стандартними швидкостями вважаються
5400 об/хв(звичайна) і
7200 об/хв(підвищена). Зустрічаються і
специфічні варіанти, зокрема моделі з можливість регулювання обертів залежно від навантаження. У серверних HDD, своєю чергою, можуть застосовуватися і вищі швидкості —
10000 об/хв і навіть
15000 об/хв.
Швидкість передачі даних
Швидкість передачі даних між диском і клієнтськими пристроями визначається типом накопичувача, частотою обертання шпинделя, об'ємом буфера пам'яті і роз'ємами підключення. Останній параметр є найбільш важливим, оскільки перевищити пропускну здатність конкретного інтерфейсу неможливо.
Споживана потужність під час роботи
Кількість енергії, споживана диском при читанні і запису інформації. Фактично це пікова потужність, саме в цих режимах накопичувач споживає найбільше енергії.
Дані про споживаної потужності HDD необхідні насамперед для розрахунку загального енергоспоживання системи і вимог до блоку живлення для неї. Крім того, для ноутбуків, які планується часто використовувати «у відриві від розеток», бажано вибирати накопичувачі більш економний.
Споживана потужність при очікуванні
Кількість енергії, споживана диском «на холостому ходу». У включеному стані пластини диска обертаються незалежно від того, чи відбувається запис або зчитування інформації або ні — на підтримку цього обертання і йде енергія, споживана при очікуванні.
Чим менша споживана потужність при очікуванні — тим більш економічний диск, тим менше він витрачає енергії. Водночас відзначимо, що на практиці цей параметр актуальне переважно при виборі накопичувача під ноутбук, коли енергоефективність має вирішальне значення. Для стаціонарних ПК «холосте» енергоспоживання не грає особливої ролі, а при розрахунку вимог до блоку живлення потрібно враховувати не даний показник, а споживану потужність під час роботи (див. вище).
Рівень шуму при зчитуванні
Рівень шуму, що виробляється диском при зчитуванні і/або запису інформації. Джерелом звуку в даному випадку є рухомі пластини диска, а також механіка, керуюча зчитувальними голівками. Чим нижче рівень шуму — тим більш комфортне використання пристрою. Максимальний шум, що виробляється сучасними жорсткими дисками під час роботи, становить близько 50 дБ — це можна порівняти зі звуковим фоном в середньому офісі.
Рівень шуму у режимі очікування
Рівень шуму, виробленого диском «на холостому ходу», коли операцій зчитування і/або запису не проводиться. Джерелом звуку в даному випадку є пластини — вони обертаються весь час, поки диск включений; оскільки інша механіка не задіяна, шум у режимі очікування, зазвичай, нижче, ніж при читанні/запису. Чим нижче рівень шуму — тим більш комфортно використання пристрою. Максимальний рівень шуму сучасних жорстких дисків в режимі очікування становить близько 40 дБ — це порівнянно з неголосною людською мовою.
