Порівняння X-Treme Force vs Terra Incognita Winter

— Мішок-кокон. Мішки-кокони мають нерівномірну ширину: в плечах вони ширші, а до ніг звужуються. Така форма вважається оптимальною для збереження тепла завдяки невеликий (порівняно з мішком-ковдрою) площі зовнішньої поверхні спальника, а також тому, що лежати в коконі доводиться досить щільно. Як наслідок, до цього типу належить більшість кемпінгових і експедиційних спальників (див. «Призначення»). Недоліком коконів є дещо менший комфорт, ніж у мішків-ковдр.

— Мішок-ковдра. Мішки цього типу мають прямокутну форму, з рівномірною шириною по всій довжині. Вони дещо гірше підходять для низьких температур, ніж кокони, однак більш зручні і універсальні: у самому мішку є більше вільного простору, а конструкція дозволяє розстебнути його повністю і використовувати в ролі ковдри або підстилки.

— Мішок-комбінезон. Спальний мішок, виконаний у відповідності з назвою, у вигляді комбінезона і має рукави і штанини. У такому виробі можна не тільки спати, але і пересуватися по табору; деякі виробники прямо позиціонують мішки-комбінезони як рішення для тих, «хто ненавидить вилазити з теплого спальника вранці». Такий «одяг», зазвичай, не є перешкодою ні під час пасивного відпочинку на кшталт посиденьок біля багаття, ні навіть під час активної діяльності зразок рубання дров. У конструкції зазвичай передбачаються прорізи для рук, а також знімні «черевики», які можна...зняти перед надяганням більш серйозного взуття або використовувати в якості «капців» для переходу в кілька метрів. По напрямку (див. вище) мішки-комбінезони зазвичай належать до кемпінгових — для трекінгового і тим більше експедиційного застосування краще підходять більш традиційні конструкції.

– Бівак. Бівачний мішок – це вітрозахисний та водонепроникний чохол для спальника. Спочатку біваку створили для гірських сходжень та зимових походів. Біві бувають з аркою біля узголів'я і без неї. Виготовляються бівальні мішки з дихаючої мембранної тканини. Вони дозволяють використовувати спальники з килимками чи карематами різної сезонності. Бівак займає мінімум місця у рюкзаку, має легку вагу, не вимагає підбору місця встановлення, швидко сохне після дощу. Цей атрибут туристичної амуніції доречний тим, хто не хоче брати в похід намет або спати під тентом.

Оскільки спальний мішок належить до туристичної екіпіровки, його вага може виявитися однією з ключових характеристик. Тут варто враховувати два моменти: по-перше, більше утеплення зазвичай вимагає більшої кількості матеріалу і збільшує вагу, а по-друге, теплі моделі з невеликою вагою коштують значно дорожче більш важких варіантів з тими ж температурними характеристиками.

Також при виборі спальника варто визначитися, для чого Ви його купуєте. Якщо мова йде про пікніках, фестивалях і інших нескладних виїздах на природу без тривалих піших переходів, або якщо Ви плануєте возити спорядження на авто — на вагу можна не звертати особливої уваги, зосередившись на інших характеристиках. Якщо ж Ви плануєте вирушити в тривалі піші або велосипедні походи, варто підібрати модель з мінімальною вагою.

Що стосується конкретних цифр, то більшість сучасних спальників належать до діапазону 1,1 – 1,5 кг або 1,6 – 2 кг, хоча є й чимало ультралегких моделей — 1 кг і менше. Показник в 2,1 – 2,5 кг вважається вже досить значним, а вага в 2,6 – 3 кг і більше зустрічається в основному в двох різновидах спальників: окремих експедиційних моделях з високим ступенем утеплення, а також двомісних виробах.

Деякі виробники використовують для позначення цієї температури власні критерії, проте переважно застосовують загальноприйнятий стандарт. Згідно з ним, t комфорту — це найнижча температура навколишнього повітря, за якої чоловік у термобілизні може комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) у розслабленій позі. Звісно, фактичний комфорт залежатиме від особливостей організму і підготовки конкретної людини.

Деякі виробники використовують для позначення цієї температури свої власні критерії, однак переважно використовують загальноприйнятий стандарт. Згідно з ним, t межі комфорту — це найнижча температура навколишнього повітря, при якій чоловік в термобілизні зможе проспати в спальному мішку всю ніч (мінімум 8 годин) у теплозберігаючій позі (згорнувшись «калачиком»), зберігаючи тепловий баланс. Звичайно, в кожному окремому випадку комфорт залежатиме також від особливостей організму та підготовки туриста.

Деякі виробники використовують для позначення цієї температури власні критерії, проте переважно дотримуються загальноприйнятого стандарту. Згідно з ним t комфорту — це найменша температура навколишнього повітря, при якій жінка в термобілизні може комфортно, не прокидаючись від холоду, проспати в спальнику всю ніч (щонайменше 8 годин) у розслабленій позі. Звісно, фактичний комфорт залежатиме від особливостей організму та підготовки конкретної людини.

Деякі виробники використовують для позначення цієї температури власні критерії, однак переважно використовують загальноприйнятий стандарт. Згідно з ним, t межі комфорту — це найнижча температура навколишнього повітря, при якій жінка в термобілизні зможе проспати в спальнику всю ніч (мінімум 8 годин) у теплонезберігаючій позі (скрутившись «калачиком»), зберігаючи тепловий баланс. Звісно, у кожному окремому випадку комфорт залежатиме ще й від особливостей організму та підготовки туриста.

Кількість окремих шарів утеплювача, передбачених у спальному мішку. Багатошарова конструкція значно покращує «утеплюючі» характеристики спальника — по-перше, за рахунок додаткових прошарків повітря між шарами наповнювача, а по-друге, за рахунок перекриття шва одного шару іншим шаром. Для літніх спальників (див. «Сезонність») достатнім вважається 1-2 шари, в осінньо-весняних їх зазвичай 2-3, а в зимових — мінімум 3 шари.

Варто відзначити, що кількість шарів зазвичай вказується для синтетичного наповнювача (див. «Утеплювач»); пухова утеплення не укладається шарами.

Крім стандартних елементів конструкції спального мішка у вигляді капюшона (може також бути знімним), підголівника,внутрішньої кишені, теплового валика блискавки, петлі для сушіння і можливості з'єднання можуть бути наявними і світлонакопичуюча петля, відділення під подушку, тепловий комір, застібка в ногах, москітна сітка, компресійний мішок.

— Капюшон. Класичний капюшон, що прикриває голову людини, яка знаходиться в спальнику. Така деталь забезпечує додаткову теплоізоляцію: по-перше, за рахунок того, що вона закриває від холоду шию, потилицю і більшу частину голови, а по-друге, за рахунок зменшення простору, через який зі спальника може вивітрюватися тепло.

— Знімний капюшон. Різновид капюшона (див. вище) з можливістю зняти його за бажанням користувача. Це робить спальник більш універсальним: у теплу погоду можна зняти капюшон, щоб він не заважав, а при похолоданні — пристебнути назад, забезпечивши максимальний захист від холоду.

— Підголівник. Підкладка без можливості утяжки...навколо голови, що застосовується для більш комфортного розміщення на спальному місці і зниження тепловтрат через голову в прохолодні ночі. Використовується в спальниках типу мішки-ковдри. Підголівники для спальних мішків часто бувають прямокутної форми і з інтегрованою подушкою.

— Москітна сітка. Захисна сітка, яка прикриває обличчя людини, яка лежить в спальнику. Така сітка затримує докучливих комарів та інших комах, водночас через неї вільно проходить повітря.

— Застібка в ногах. Окрема застібка, розміщена в області ніг. У теплу погоду таку застібку можна розстебнути, не розкриваючи мішок цілком — таким чином, ноги не будуть потіти в спальнику, а решта тіла залишиться прикритим. Роль застібки може виконувати як блискавка, так і стяжка. При цьому застібка на блискавці нерідко робиться з двома бігунками, даючи цим змогу створити вентиляційний отвір для ніг у будь-якій частині нижнього сегмента спального мішка.

— Можливість з'єднання. Можливість з'єднати спальник з іншим мішком (мішками), утворивши спальне місце на кілька осіб (зазвичай на двох, але в деяких моделях можливо і більше). Така функція буде корисна на випадок похолодання: поодинці зігрітися в спальнику буває непросто, а ось кілька осіб в одному мішку додатково гріють одне одного. При виборі варто враховувати, що спальники різних виробників (і навіть різні моделі від одного виробника) можуть відрізнятися за конструкцією і розміром блискавок. Так що якщо ви збираєтеся використовувати цю функцію — варто звернути особливу увагу на сумісність.

— Світлонакопичуюча петля. Петля на собачці блискавки, має вставку зі світлонакопичуючого матеріалу. Цей матеріал «заряджається» в світлий час доби, а в темний — світиться сам. Таким чином, застібку можна знайти навіть у повній темряві; це забезпечує не тільки комфорт, але і додаткову безпеку на випадок, коли треба терміново вибратися зі спальника.

— Внутрішня кишеня. Кишеня, розташована з внутрішнього боку спальника. У такому відсіку зручно зберігати документи та інші невеликі, але цінні речі: вкрасти їх із внутрішньої кишені непросто, та й імовірність втратити вміст під час сну зводиться практично до нуля.

— Відділення під подушку. Спеціальне відділення, в яке можна помістити подушку або її замінник (наприклад, пакет змінного одягу) без остраху пошкодити або розтягнути сам спальник.

— Тепловий комір. Додатковий комір, який щільно охоплює шию людини, що знаходиться в спальнику. Таким чином забезпечується додаткове ущільнення і максимально перекривається доступ повітря до тіла і ніг. Крім того, комір допомагає голові і шиї швидше зігрітися.

— Тепловий валик блискавки. Система утеплення блискавки, зазвичай у вигляді теплоізолюючого валика або смуги вздовж усієї застібки. Блискавка є одним з найбільш слабких місць спальника з точки зору теплоізоляції, а тому при виборі спальника для низьких температур (особливо експедиційного, див. «За призначенням»), варто звернути увагу на наявність теплового валика, що запобігає втраті тепла.

— Петлі для сушіння. Спеціальні петлі, що дають змогу підвісити спальник для просушування — на мотузці або навіть на гілках дерева. Зазначимо, що досвідчені туристи рекомендують «вентилювати» спальний мішок щоранку, оскільки за ніч у ньому неминуче накопичується волога; ну і в будь-якому разі в підвішеному стані мокрий спальник висихає значно швидше, ніж лежачи на землі.

— Компресійний мішок. Мішок-чохол для зберігання і перенесення спальника, оснащений компресійними стяжками. Такі стяжки дають змогу сильно стиснути чохол з упакованим в нього спальником, максимально витиснути повітря зсередини і зменшити таким чином розміри упаковки — це значно спрощує транспортування. Однак зазначимо, що постійно тримати спальник стисненим не можна, для тривалого зберігання стяжки повинні бути ослаблені.

Розміри спального мішка у розгорнутому вигляді. Хоча позначення розмірів включає три традиційні цифри, у разі спальників є своя особливість: ці цифри позначають не довжину, ширину і висоту (глибину, товщину), а довжину, ширину в районі плечей і ширину в ногах. Наприклад, позначення 220х80х50 означає 220 см у довжину, 80 см ширини в плечах та 50 см ширини в ногах (докладніше про спальники з різницею ширини див. «Тип»).

Вважається, що оптимальні розміри спальника такі:

— Довжина — на 15-20 см більша за зріст людини (для спальників з каптуром) або його висоти до плечей (для спальників без каптура).
— Ширина в плечах — така, щоби спальник щільно облягав і водночас не заважав рухатися.
— Ширина в ногах (для коконів, див. «Тип») — така, щоб можна було трохи зігнути ноги без натягу тканини спальника (інакше можливі втрати тепла, та й зношуватися вона буде сильніше).

Зауважимо, що ці вимоги відносяться насамперед до спальників, призначених для використання у холодну погоду. Якщо Ви купуєте спальник для літніх виїздів, вимоги по ширині не такі критичні - головне, щоб Вам не було тісно і довжина збігалася.

Зрозуміло, у складеному вигляді спальник займає значно менше місця – див. «Розміри (у складеному вигляді)».