Вік
Рекомендації за віком є досить умовними, проте відступати від них все одно не рекомендується. Наприклад конструктори для дітей, що підросли, можуть містити дрібні деталі, які цікава маленька дитина може проковтнути. У той же час набори для маленьких прості у складання та нецікаві дорослим дітям. А конструктор, що не підходить за віком, може виявитися занадто складним і незручним, засмутити або навіть злякати малюка.
Зазначимо, що вікова категорія певною мірою характеризує і максимальний вік, у якому може стати в нагоді конструктор. Наприклад, набір на
1+ та
2+ навряд чи привабить
8-річного і навіть
7-річного учня молодших класів, а складна конструкція
14+,
16+ і навіть
18+ часто виявляється цікавою навіть для дорослих за 30 і навіть за 40. Втім, навіть у межах однієї вікової категорії багато залежить від особливостей конкретного набору, зокрема від типу ігри. А варіанти констукторів бувають на будь-який вік. Крім перерахованих вище, зустрічаються також
3+,
4+,
5+,
6+,
9+,
10+,
11+,
12+.
Кількість деталей
Загальна кількість деталей, що входить в комплект поставки конструктора. При цьому в підрахунку, зазвичай, враховуються і деталі, з яких складаються окремі персонажі (тулуб, руки-ноги-голова тощо) — незважаючи на те, що фігурки найчастіше постачаються зібраними і на розбирання при штатному застосуванні не розраховані. Також відзначимо, що комплект може включати і кілька запасних деталей, на випадок поломки або втрати якогось із основних елементів.
Рухомі елементи (механіка)
Деталі та елементи, які після складання конструктора можуть рухатися, але не мають привід від мотора; простіше кажучи — рухомі частини, які потрібно рухати вручну. Це можуть бути, наприклад, вікна та двері, люки, гвинти, стріли кранів і т. ін. Винятком є обертові колеса — вони в даному випадку не вважаються рухомими елементами.
Механічні рухомі елементи можуть поєднуватися з моторизованими (див. нижче).
Інерційний рух
Можливість руху зібраної моделі інерційним способом.
У подібних моделях колеса пов'язані з пружиною або іншим подібним пристроєм, здатним запасати механічну енергію. Для запуску потрібно відтягнути конструкцію назад, так щоб колеса провернули, «зарядивши» пружину. Після цього достатньо відпустити модель — і пружина розкрутить колеса, дозволивши проїхати певну відстань.
Інерційні двигуни» прості, недорогі і можуть бути досить швидкими. Правда, їх «заряду» вистачає не більше ніж на кілька секунд, але це не можна назвати серйозним недоліком — запуск інерційних моделей може бути вельми забавним заняттям.
