Порівняння Philips 55OLED910 vs Philips 55OLED820

Сумісність телевізора зі спеціальними технологіями синхронізації кадрів, застосовуваними у відеокартах AMD.

Звертати увагу на цей параметр варто в тому разі, якщо ви плануєте використовувати телевізор в якості ігрового монітора для ПК або ноутбука з графічним адаптером AMD. А спеціальні технології синхронізації застосовуються для того, щоб узгодити частоту оновлення екрану з частотою кадрів вхідного відеосигналу. Така необхідність виникає з тієї причини, що частота кадрів, яка видається відеокартою, може «плавати» при зміні навантаження на відеоадаптер (особливо це характерно для вимогливих ігор); а якщо ця частота не збігається з частотою оновлення екрану — на зображенні з'являються розриви та інші небажані артефакти.

Технологія AMD, застосовувана для усунення цього ефекту, носить назву FreeSync. В наш час вона представлена на ринку в трьох версіях — оригінальній FreeSync і двох розширених:

— AMD FreeSync Premium Pro. Максимально прогресивна і функціональна версія, раніше відома як AMD FreeSync 2 HDR. Крім синхронізації за частотою оновлення, передбачає також підтримку HDR (див. вище), виведення зображення на частоті кадрів не нижче 120 Гц при роздільній здатності Full HD, а також компенсацію низької частоти кадрів (LFC). Суть LFC полягає в тому, що коли частота кадрів вихідного відеосигналу падає нижче мінімальної частоти, підтримуваної екраном — один і той самий кадр виводиться на екран декілька разів..., що дає змогу зберегти максимальну плавність «картинки».

— AMD FreeSync Premium. Дещо спрощена, порівняно з FreeSync Premium Pro. Не передбачає роботи з HDR, в іншому повністю аналогічна.

Марка акустичної системи (динаміків), встановлених в телевізорі.

Даний пункт вказується в тому випадку, якщо телевізор оснащений просунутою акустикою, яка помітно перевершує за якістю звичайні колонки. Така інформація додатково підкреслює високий рівень пристрою. При цьому в характеристиках зазвичай наводиться не повна назва акустичної системи, а лише назва бренду-наприклад, Bang & Olufsen, Harman Kardona>, JBL і т. п.: навіть такої інформації в даному випадку цілком достатньо.

Номінальна потужність звуку, що видається акустичною системою телевізора.

Чим більший екран і чим більше передбачуване відстань до глядача-тим потужніше повинна бути акустика для того, щоб її було нормально чутно. Виробники враховують цей момент, до того ж найчастіше передбачають ще й солідний запас по гучності. Так що якщо телевізор купується для домашнього перегляду в тихій спокійній обстановці — на потужність звуку можна не звертати особливої уваги: її гарантовано вистачить для такого застосування. Спеціально ж шукати моделі з динаміками високої потужності має сенс для галасливої обстановки — наприклад, кафе або іншого громадського закладу. Докладні рекомендації з цього приводу можна знайти в спеціальних джерелах, тут же відзначимо, що навіть в таких випадках непоганою альтернативою може стати підключення зовнішніх колонок.

Кількість динаміків, встановлених в телевізорі.

Теоретично для роботи зі звуком достатньо одного динаміка, однак у більшості моделей початкового і середнього рівня (а також багатьох пристроях преміумкласу) динаміків передбачається два — для роботи у форматі стерео, дозволяє добитися деякої об'ємності звучання. А кількість динаміків більше двох зазвичай означає, що телевізор має розширені можливості аудіо — наприклад, такі, як сабвуфер або саундбар (див. нижче).

Декодер загалом можна описати як стандарт, у якому записаний цифровий звук (нерідко — багатоканальний). Для нормального відтворення такого звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital і DTS, поступово поліпшуючись і додаючи нові фішки. Завершальною стадією у 2020 році стали декодери Dolby Atmos і DTS X.

— Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорсткий розподіл звуку по каналах, а обробку аудіооб'єктів, завдяки чому може використовуватися практично з будь-якою кількістю каналів на відтворювальній системі — звук буде розподілений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудіооб'єкт було чути максимально близько до визначеного для нього місця. При використанні Dolby Atmos вкрай бажаною вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих у стелю). Утім, у крайньому разі можна обійтися і без них.

— DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не за окремими каналами, а через аудіооб'єкти. У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися об'єкт, який добре чує користувач, і як він повинен переміщуватися, а процесор відтворювального пристрою обробляє цю інформацію та визначає, як саме потрібно розподілити звук по наявних каналах, щоб досягти необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звукових каналів — їх мож...е бути скільки завгодно, система автоматично розподілить звук по них, досягаючи потрібного звучання. Також відзначимо, що даний декодер дає змогу окремо регулювати гучність діалогів.

- VRR. Технологія адаптивної синхронізації кадрової частоти VRR (Variable Refresh Rate) дозволяє в реальному часі регулювати частоту оновлення зображення на екрані телевізора відповідно до фреймрейту на виході ігрової консолі або підключеного комп'ютера. Функція забезпечує плавність промальовування динамічних сцен, усуває розриви кадрів, гарантує комфортний та стабільний геймплей. Реалізована технологія із стандартом HDMI v 2.1.

- ALLM. Автоматичний режим із низькою затримкою для ігор (Auto Low Latency Mode). Телевізор перемикається в ігровий режим, коли підключено геймерську консоль. Зменшення затримки виводу на екрані ТВ-панелі забезпечується за рахунок припинення частини функцій обробки зображень. Режим ALLM також може бути корисним для караоке та відеодзвінків.

- eARC. Інтерфейс HDMI v 2.1 має вдосконалений аудіоканал eARC (enhanced Audio Return Channel). Технологія дозволяє пересилати звук вищої якості із телевізора на саундбар або AV-ресивер. Для нього заявлена підтримка найновіших аудіоформатів з високою швидкістю передачі даних до 192 кГц, стиснутих 5.1 та 7.1, а також 32-канального стисненого звуку. Також eARC підтримує Dolby TrueHD, DTS-HD Master Audio, DTS: X, Dolby Atmos.

- CEC. Система CEC (Consumer Electronics Control) заточена під віддалене керування підключеною до телевізора технікою за допомогою одного пульта дистанційного керування. Поєднання пристроїв з Т...В-панеллю здійснюється за допомогою кабелю HDMI.

— Коаксіальний S/PDIF). Інтерфейс для передачі звуку в цифровому форматі, що дозволяє передавати багатоканальний звук по одному кабелю з роз'ємом RCA («тюльпан»). По стійкості до перешкод даний стандарт дещо програє оптичному (див. нижче) — це зумовлено принциповими відмінностями між цими інтерфейсами. З іншого боку, електричний кабель більш надійний, ніж оптоволокно, і не такий чутливий до тиску і перегинів.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю; допускає передачу багатоканального звуку. Примітний повною нечутливістю до електромагнітних перешкод. З іншого боку, оптоволоконний кабель досить крихкий, його потрібно берегти від перегинів і сильних натискань.

— Mini-Jack (3.5 мм) на навушники. Стандартний роз'єм 3.5 мм для підключення навушників. Навушники можуть стати у нагоді, якщо потрібно дотримуватися тиші і використовувати динаміки телевізора не можна — наприклад, в пізній час доби; або навпаки, якщо навколо шумно і звук телевізора погано чути. Велика частина сучасних «вух» використовує штекер mini-Jack, тому саме цей роз'єм є стандартним виходом на навушники в телевізорах. А в деяких моделях такий вихід може застосовуватися також в ролі лінійного — наприклад, для підключення окремих колонок, звукозаписуючого пристрою тощо.

— На сабвуфер. Окремий вихід для підключення до телевізора сабвуфе...ра — динаміка для відтворення низьких і наднизьких частот. Аудіосистеми без сабвуферів зазвичай відтворюють ці частоти досить слабо. Застосування «саба» дозволяє досягти максимально глибокого і насиченого звучання, що особливо актуально при перегляді фільмів з великою кількістю спецефектів або високоякісних записів з концертів. Водночас варто відзначити, що подібні виходи в телевізорах зустрічаються досить рідко: передбачається, що вимогливому слухачеві скоріше підійде повноформатна зовнішня аудіосистема, ніж окремий сабвуфер.

— Лінійний. Стандартний аналоговий інтерфейс для передачі звуку; зазвичай, передбачає передачу двоканального стерео. Використовується насамперед для підключення до телевізорів активних колонок та іншої аудіотехніки (наприклад, аудіоресиверів або підсилювачів потужності). Може використовувати різні типи роз'ємів, однак найчастіше передбачається або mini-Jack 3.5 мм, або пара гнізд RCA під кабелі «тюльпан». Зазначимо, що тут мається на увазі саме окремий лінійний вихід; в деяких моделях цю функцію може виконувати роз'єм 3.5 мм для навушників (див. вище), однак для них наявність лінійного виходу не вказується.

– окремі 2 ніжки. Дві ніжки в якості опорних зазвичай розташовуються по різні боки нижньої грані корпусу ТВ-панелі. Подібний конструктив передбачає розміщення телевізора на досить великій плоскій поверхні, яка простягається уздовж всього нижнього борту пристрою. На двох «ногах» телевізор часто стоїть стійкіше, ніж на одній ніжці.

– 1 ніжка на платформі. Опора для корпусу телевізора з платформою круглої або прямокутної форми, яка всією своєю площиною стикається з поверхнею розміщення ТВ-панелі (столом, тумбою тощо).

– 1 ніжка з опорами. Підставки такого роду складаються з однієї ніжки і основою різноманітних геометричних форм, яка утримує корпус телевізора. Таке рішення забезпечує надійну стійкість ТВ-панелі, а в плані дизайну вона є стильним елементом оформлення конструкції.

— Цільна. Суцільнолита підставка з двома або більше точками кріплення до нижньої частини корпусу телевізора і монолітними рамками в якості суцільної опори для встановлення ТВ-панелі на рівній поверхні столу або тумби.

Електрична потужність, штатно споживана телевізором. Даний параметр сильно залежить від діагоналі екрана і потужності звуку (див. вище), проте він може визначатися іншими параметрами — насамперед додатковими функціями і технологіями, реалізованими в конструкції. Варто відзначити, що більшість сучасних LCD-телевізорів досить економічні, і найчастіше даний параметр не відіграє суттєвої ролі — здебільшого енергоспоживання складає порядку декількох десятків ватів. І навіть великі моделі з діагоналлю 70 – 90" споживають близько 200 – 300 Вт — це можна порівняти з системним блоком малопотужного настільного ПК.