Порівняння JBL Bar Studio vs JBL Boost TV

Штатний спосіб встановлення звукового проєктора.

— Поличний. Саме по собі встановлення на поличку максимально просте і потребує мінімуму зусиль. Однак за відсутності полички у відповідному місці доведеться або повісити її там (для чого, швидше за все, знадобиться свердлити стіни), або встановити проєктор «де вийде» і спробувати налаштувати звучання потрібним чином (причому успіх такого встановлення не гарантований).

— Настінний. Проєктори, оснащені кріпленнями для підвішування на стіну — зазвичай у вигляді кронштейнів або виїмок на корпусі під цвяхи, саморізи або інші закріплені в стіні монтажні пристосування. Цей варіант хороший тим, що місце встановлення проєктора можна вибрати на свій розсуд, не обмежуючись наявністю поличок — головне, щоб була вільна стіна.

Поличний/настінний. Проєктори, що допускають як установку на поличку, так і підвішування на стіну. Обидва ці варіанти описані вище. Тут же відзначимо, що спосіб встановлення визначає не тільки конструкцію корпуса, але і деякі особливості звуку, що видається проєктором. На практиці це означає, що «чисто настінний» проєктор при встановленні на поличку не зможе видати звук належної якості, навіть якщо з самим встановленням проблем не виникне. Іншими словами, якщо Вам потрібен пристрій, придатний і для полиці, і для підвішування на стіну — варто вибирати з моделей, для яких така можливість...прямо заявлена.

— Підставка під телевізор. Фактично подібні моделі являються собою різновид описаних вище поличних проєкторів, що має плоский корпус, завдяки чому зверху на такий пристрій можна встановити телевізор. При цьому звуковий проєктор не буде закривати органи управління і датчик пульта ДУ, розташовані під екраном (тоді як зі звичайними поличними моделями такі проблеми часто виникають при розміщенні на одній полиці з телевізором). Недоліком «підставок» можна назвати досить великі розміри в глибину.

Підтримка проєктором функції віртуального об'ємного звучання.

Сенс цієї функції полягає в тому, що за рахунок особливих налаштувань звуку та відображення звукових променів від стін приміщення слухач чує більше каналів, ніж реально є в проекторі (див. «Формат звуку»). Наприклад, система 3.1 з віртуальним об'ємним звучанням може видавати звук, схожий на об'ємний 5.1. Це дає змогу досягти ефекту «занурення» у звук, не збільшуючи кількість каналів та вартість проєктора. З іншого боку, достовірність такого звучання зазвичай помітно гірша, ніж у реального об'ємного звуку, а загальна якість сильно залежить від особливостей конкретного приміщення.

Зазначимо, що функція віртуального об'ємного звуку вказується для систем формату 2.0, 2.1, 3.0, 3.1. У просунутих багатоканальних системах апріорі є додаткові канали для відтворення об'ємного звуку.

Декодер загалом можна описати як стандарт, у якому записаний цифровий звук (нерідко багатоканальний). Для нормального відтворення звуку необхідно, щоб відповідний декодер підтримувався пристроєм. Першими ластівками багатоканального декодування були Dolby Digital та DTS, поступово покращуючись та приносячи нові фішки. Заключною стадією на 2020 рік стали декодери Dolby Atmos та DTS X.

- Dolby Atmos. Декодер, який використовує не жорсткий розподіл звуку каналами, а обробку аудіооб'єктів, завдяки чому може застосовуватися практично з будь-яким числом каналів на відтворювальній системі — звук буде розділений між каналами з таким розрахунком, щоб кожен аудіооб'єкт був чутний максимально близько до місця, що покладається для нього. При використанні Dolby Atmos дуже бажаним вважається наявність стельових колонок (або динаміків, спрямованих у стелю). Втім, у крайньому випадку можна обійтися без них.

- DTS X. Аналог описаного вище Dolby Atmos, коли звук розподіляється не окремими каналами, а через аудіооб'єкти. У цифровому сигналі міститься інформація про те, де (за задумом режисера) повинен знаходитися об'єкт, що чує користувач і як він повинен переміщатися, а процесор відтворюючого пристрою обробляє цю інформацію і визначає, яким саме чином потрібно розподілити звук по наявних каналах, щоб домогтися необхідної локалізації. Завдяки цьому DTS X не прив'язаний до конкретної кількості звуков...их каналів - їх може бути скільки завгодно, система автоматично розділить звук по них, вимагаючи потрібного звучання. Також відзначимо, що цей декодер дає змогу окремо регулювати гучність діалогів. Окремим різновидом DTS X є декодер DTS Virtual:X для забезпечення об'ємного звуку без використання саундбару додаткових колонок, спрямованих вгору. Для досягнення бажаного ефекту DTS Virtual:X може покладатися лише два канали та окремий сабвуфер.

- IMAX Enhanced. Знак відповідності IMAX Enhanced присвоюється обладнанню, яке відповідає вимогам сертифікації аудіопристроїв від компанії IMAX Corporation. У поєднанні зі звуковою технологією DTS забезпечується фірмове звучання "як у IMAX-кінотеатрах" у себе вдома. Найбільш точне відтворення такого аудіо можливе у системах з великою кількістю каналів (від 5.1 і більше). Зазначимо, що для ефекту повного занурення сертифікація IMAX Enhanced має поширюватись і на відеообладнання для відтворення контенту (телевізор, проектор тощо).

- USB A. У цьому випадку мається на увазі роз'єм USB, що дозволяє підключати до проектора зовнішні накопичувачі («флешки», жорсткі диски) та відтворювати з них контент безпосередньо. При цьому моделі з відеовиходами (див. нижче) часто можуть працювати як медіацентр, виводячи відеосигнал на телевізор або інший зовнішній екран.

- USB З. У саундбарах використовується для передачі цифрового звуку з мінімальними втратами якості, замінюючи традиційні AUX та оптичні роз'єми. На відмінність від аналогових підключень, USB-З передає звук без спотворень і може підтримувати високу роздільну здатність аудіопотоку, включаючи формати Hi-Res. Він також дозволяє одночасно передавати звук та живлення, що спрощує підключення до пристроїв. Однак більшою мірою даний порт є актуальним для портативних пристроїв, відповідно головне призначення - це підключення саундбару до ноутбука.

- Mini-Jack (3.5 мм). Сам по собі роз'єм 3.5 мм може використовуватись у різних видах інтерфейсів; у цьому випадку мається на увазі лінійний аудіовхід з гніздом під mini-Jack. Такій вхід використовується переважно для підключення до звукового проектора портативної аудіотехніки (плеєрів, смартфонів).

- RCA. Технічно RCA (у просторіччі "тюльпан") - це тип роз'єму, який може застосовуватися в різних інтерфейсах. Однак терміном "вхід RCA" прийня...то позначати лише лінійні входи для підключення аналогового сигналу у форматі стерео. Зазначимо, що такий вхід і двох гнізд під кабелі RCA, т.к. по одному кабелю може передаватися лише один канал звуку.

- Оптичний. Роз'єм для підключення цифрового аудіосигналу через оптоволоконний кабель TOSLINK. Цей інтерфейс дозволяє передавати багатоканальний звук і практично несприйнятливий до електричних перешкод; його недоліком є крихкість кабелю.

- Коаксіальний S/P-DIF. Роз'єм для підключення цифрового аудіосигналу через електричний кабель з RCA роз'ємом (не плутати з лінійним RCA, описаним вище). Схожий з описаним вище оптичним входом, зокрема, можливістю передачі багатоканального звуку через один роз'єм. У той же час коаксіальний кабель, з одного боку, не такий делікатний, а з іншого - чутливий до електричних перешкод (тому для такого підключення бажано використовувати спеціальний екранований дріт).

- Композитний. В даному випадку мається на увазі не повноформатний композитний інтерфейс з трьох роз'ємів, що дозволяє передавати аудіо та відеосигнал, а лише один роз'єм для роботи з відео. Оскільки звукові проектори зображення не відтворюються, композитний вхід застосовується для передачі відеосигналу через проектор на інший пристрій, такий як телевізор. Композитний відеоінтерфейс не дозволяє працювати з HD та не відрізняється високою якістю; з іншого боку, він широко поширений і може використовуватися навіть для роботи із відверто застарілою відеотехнікою. Зазвичай цей вхід використовує роз'єм RCA («тюльпан») жовтого кольори.

- Компонентний. Вхід, призначений для прийому аналогового відеосигналу для подальшої передачі на інший пристрій - телевізор, відеопроектор тощо. Дане з'єднання зазвичай використовує три роз'єми RCA, по кожному з яких передається свій компонент відеосигналу (звідси і назва). Завдяки цьому компонентний інтерфейс відрізняється гарною пропускною здатністю та якістю картинки, він дозволяє працювати з HD та вважається найбільш просунутим сучасним стандартом аналогового відео.

- Вхід керування ІЧ. Роз'єм для підключення зовнішнього інфрачервоного приймача дистанційного керування. При правильному розміщенні такий приймач дасть змогу використовувати пульт дистанційного керування навіть у тих місцях, звідки сигнал з пульта не може дістати до основного (вбудованого) датчика - наприклад, в іншій кімнаті. Зазначимо, що роль приймача може грати не тільки спеціалізований пристрій, але й інший компонент аудіосистеми, наприклад, підсилювач з виходом керування ІЧ.

Кількість HDMI входів в конструкції звукового проєктора.

HDMI є найбільш популярним сучасним інтерфейсом для роботи з HD-контентом, він дозволяє передавати по одному кабелю відео високої роздільної здатності одночасно з багатоканальним звуком. Наявність декількох входів дозволяє тримати кілька джерел сигналу одночасно підключеними до проєктора і вибирати джерело з пульта, не борсатися з перепідключенням дротів.

Загальна кількість динаміків, встановлених у корпусі звукового проєктора (зовнішній сабвуфер у цьому підрахунку не враховується).

При тому ж форматі звуку (див. вище) більша кількість динаміків, як правило, забезпечує більшу достовірність і точнішу локалізацію окремих джерел звуку. Особливо це актуально для моделей із функцією віртуального об'ємного звучання.

Діаметр високочастотних динаміків («твиттеров»), встановлених в звуковому проєкторі. Чим більше діаметр динаміка — тим вище може бути його потужність, однак тим нижче робочий діапазон. Тому твітери, зазвичай, мають невеликі розміри, а необхідна потужність може забезпечуватися їх загальною кількістю (див. вище).

Діаметр низькочастотних (або комбінованих низько-середньочастотних, в двосмугових системах) динаміків, встановлених у звуковому проєкторі. Для динаміків даного діапазону особливо важливий великий розмір — саме дифузори великого діаметра найкраще працюють на низьких частотах, забезпечуючи при цьому добру потужність. Вважається, що для голівки, що працює у форматі сабвуфера, бажаний розмір не менше 200 мм. А ось низькочастотні динаміки загального діапазону можуть бути і відносно невеликими.

Діаметр широкосмугових динаміків, які встановлені у звуковому проєкторі. Широкосмуговими називають динаміки, що відповідають за відтворення всього основного діапазону частот — від НЧ (за винятком найнижчих) до ВЧ. Вони застосовуються в односмугових проєкторах. Загальне правило акустики свідчить, що чим більший динамік — тим вищою може бути його потужність і тим нижчі його робочі частоти. Відповідно, розмір широкосмугових динаміків зазвичай відносно невеликий.