Порівняння Kurzweil M210 vs Kurzweil M1

Кількість голосів, підтримуване цифрових піаніно — якщо точніше, максимальну кількість голосів, яка інструмент здатний відтворити одночасно.

Цей параметр не варто плутати з кількістю нот, яке одночасно можна взяти на клавіатурі. Річ у тім, що в багатьох тембрах для кожної ноти використовується відразу кілька голосів (тон-генераторів) — тільки так можна досягти більш-менш достовірного звучання. Таким чином, необхідна кількість голосів може бути в рази вище числа нот — наприклад, на найпростіший акорд з 3 нот може знадобитися 9, а то і 12 голосів. Крім того, тон-генератори задіюються для відтворення партій автоакомпанементу і вбудованих композицій (див. нижче), і тут вже число голосів може вимірюватися десятками.

У світлі всього цього поліфонія на менш ніж 90 голосів характерна переважно для порівняно простих і недорогих інструментів, не розрахованих на складні завдання. Найменший показник, що зустрічається в сучасних цифрових піаніно — це 32 голоси. Більш-менш солідному інструменту бажано мати не менше 96 голосів, а в топових моделях цей показник може досягати 256.

Кількість стилів автоакомпанементу (див. вище), першопочатково записане в пам'ять цифрового піаніно.

Різні стилі автоакомпанементу відрізняються один від одного так само, як відрізняються один від одного різні мелодії — темпом, розміром, ритмічним малюнком, набором використовуваних інструментів і т. ін. Відповідно, чим більше стилів першопочатково є в інструменті — тим ширший вибір у музиканта і тим вище ймовірність знайти варіант, оптимально підходить під певну ситуацію. Правда, навіть велика кількість стилів не дає гарантії, що серед них виявиться відповідний; крім того, відзначимо, що при однаковій кількості стилів їх конкретний набір у різних інструментах теж може бути різним. Втім, на цей випадок можуть передбачатися користувальницькі стилі (див. нижче).

Резюмуючи, можна сказати так: якщо планується інтенсивно працювати з автоакомпанементом, крім кількості стилів не завадить уточнити їх конкретний асортимент.

Діапазон, у якому може змінюватися темп звуку, відтвореного інструментом. Мова може йти як про вбудованої мелодії або записаної на секвенсорі партії, так і про автоаккомпанементе, навчальній програмі або метрономе. Детальніше про всі ці функції див. відповідні пункти глосарію. Тут же відзначимо, що зміна темпу нерідко потрібне на практиці — наприклад, щоб прискорити першопочатково «мляве» супровід або сповільнити навчальну програму, складну для освоєння на оригінальному темпі.

Темп традиційно позначається в ударах в хвилину. Класичний, «академічний» діапазон охоплює варіанти від 40 уд\хв («grave», «дуже повільно») до 208 уд/хв («prestissimo», «дуже швидко»), однак у сучасних цифрових піаніно робочий діапазон темпів нерідко буває значно ширше.

Можливість тонкого налаштування цифрового піаніно за конкретним значенням частот.

Суть даної функції загалом аналогічна транспонированию — невелике зміщення кожної ноти по частоті вгору або вниз. Однак при тонкій настройці зсув відбувається не поступово (на ціле кількість півтонів), а дуже повільно та плавно — на певну кількість герц або навіть десятих герца відносно базового ладу. Базовий лад часто називають «440 Гц» — це стандартна частота ноти «ля» першої октави, за якої налаштовується весь звукоряд. Для музиканта тонке налаштування зазвичай виглядає як можливість виставити інше ключове значення частоти — наприклад, 438 Гц або 441,2 Гц.

Дана можливість може стати в нагоді для налаштування цифрового піаніно під інший інструмент, частоти в якому змінюються плавно — наприклад, гітару. У багатьох ситуаціях простіше поміняти параметри частоти в цифровому пристрої, ніж перетягати струни або іншим способом морочитися зі складної конфігурації.

— Mini-jack (лінійний). Будь лінійний вхід призначений для прийому сигналу в аналоговому форматі. Такий аудіосигнал можна відтворити засобами самого інструменту через вбудовані динаміки, зовнішню акустику або навушники, комутувати на зовнішнє обладнання (наприклад, підсилювач або аудиоресивер) або записати (за наявності секвенсора, див. вище). У цифрових піаніно найбільш популярним є перший варіант — відтворення; зазвичай звук, що подається на лінійний вхід, або служить акомпанементом для основної партії, або забезпечує додаткові ефекти. Що ж стосується стандарту mini-Jack, то це мініатюрний роз'єм, званий також «3.5 мм» і відомий багатьом як стандартний аудіороз'єм смартфона, ноутбука або комп'ютера. Втім, даний стандарт дуже популярний і в цифрових піаніно — серед зовнішніх джерел сигналу штекери mini-Jack зустрічаються загалом частіше, ніж повнорозмірні Jack.

— Jack (лінійний). Лінійний вхід, використовує роз'єм типу Jack (він же «6.35 мм»). За призначенням такої вхід не відрізняється від описаного вище входу типу mini-Jack. Що ж стосується роз'єми, то він крупніше mini-Jack за діаметром майже в 2 рази — однак, з урахуванням габаритів цифрових піаніно, це не можна назвати серйозним недоліком. При цьому гніздо Jack забезпечує більш якісне і надійне з'єднання, з меншою ймовірністю перешкод. Водночас з низки причин цей тип роз'єму в цифрових піаніно використовується рідше.

— MIDI in. Вхід, що дозволяє цифровому піанін...о приймати MIDI-сигнали із зовнішнього обладнання. MIDI — стандартний формат сигналу в електронних музичних інструментах; такий сигнал (MIDI-подія) створюється на кожне натискання клавіші і містить інформацію про номер ноти, силі, швидкості і тривалості натискання; далі ці сигнали можна записати і/або відтворити в певному тембрі. Можливість приймати MIDI-події з зовнішніх пристроїв може стати в нагоді, наприклад, при грі на двох клавішних інструментах відразу (щоб відтворювати всю музику на одному з них, з більш якісним звуком), або для використання цифрового піаніно в ролі адаптера для іншого інструменту, який не має потрібних тембрів. Крім того, технічно MIDI-сигнал можна комутувати на інші пристрої (див. «Виходи — MIDI thru»).

— USB to device (type A). Роз'єм USB, що дозволяє підключати до цифрового піаніно різні зовнішні пристрої. Втім, найчастіше асортимент таких пристроїв обмежується «флешками» та іншими накопичувачами. Однак навіть такий функціонал може забезпечувати досить великі додаткові можливості: з флешки можна програвати акомпануючі мелодії, оновлювати власні тембри і стилі автоккомпанемента (див. вище) або навіть прошивку інструменту, а на флешку — копіювати матеріали, записані секвенсором (а то й прямо писати музику), і т. ін. Конкретні можливості в різних моделях можуть бути різними, цей момент варто уточнити окремо.

— Кардридер. Пристрій для читання карт пам'яті — зазвичай, популярного формату SD. За призначенням дана функція аналогічна роботі з USB-флешкою (див. вище), з поправкою на те, що карти пам'яті будуть зручні насамперед при обміні даними з ноутбуком — кардридерами оснащені практично всі сучасні ноутбуки, чого не скажеш про настільних ПК.

— USB to host (type B). Роз'єм для підключення цифрового піаніно до комп'ютера за стандартом USB; при цьому інструмент відіграє роль периферійного пристрою. Можливості такого підключення можуть бути різними: запис виконуваної музики, оновлення прошивки, тембрів і стилів автоакомпанементу, застосування цифрового піаніно в ролі зовнішнього MIDI-клавіатури, тонке налаштування інструменту і усунення несправностей, тощо; конкретний функціонал відрізняється від моделі до моделі.

— MIDI out. Вихід, що дозволяє транслювати MIDI-сигнали (MIDI-події) з цифрового піаніно на зовнішні пристрої. MIDI-сигнал — це, по суті, «заготівля» звуку: сигнал, що формується при натисканні клавіші і містить інформацію про номер ноти, тривалості і сили натискання. На основі цього сигналу електроніка інструменту (або іншого пристрою) формує звук певного тону. MIDI-вихід може знадобитися для підключення цифрового піаніно, наприклад, до зовнішнього секвенсору для запису або до синтезатора для програвання в тембрі, якого немає в самому піаніно.

— MIDI thru. Вихід, який використовується для комутації MIDI-сигналів. Опис таких сигналів наведено вище, тут же відзначимо, що на виході MIDI thru дублюються сигнали, що надходять на MIDI-вхід цифрового піаніно. Ця функція може стати в нагоді в деяких специфічних випадках, наприклад, з'єднанні між собою кількох електронних інструментів.

Кількість смуг, передбачене у власній акустиці цифрового піаніно.

У односмуговою акустиці динаміки відповідають за відтворення всього частотного діапазону. Такі системи прості і недорогі, проте їх амплітудно-частотна характеристика далека від ідеальної — найчастіше вони непогано відтворюють середні частоти, а ось баси виходять слабкими і ненасиченими, ВЧ — нечіткими і змазаними. Це пов'язано з тим, що для кожної частоти є свої, окремі вимоги щодо конструкції динаміка, і поєднати їх в одному динаміці неможливо.

У світлі цього в акустичних системах, включаючи вбудовані АС цифрових піаніно, може передбачатися поділ на смуги — коли у конструкції передбачаються спеціалізовані динаміки для певної групи частот. Самий прогресивний варіант, що зустрічається в цифрових піаніно — три смуги, з окремими наборами динаміків під низькі, середні і високі частоти. Це дає змогу досягти якісного і достовірного звучання у всьому діапазоні, проте ускладнює і здорожує конструкцію. Тому двосмугова акустика зустрічається рідко, переважно в інструментах топового класу. А ось в інструментах середнього рівня частіше використовуються двосмугові АС (високі частоти на одному комплекті динаміків, середні плюс низькі — на іншому).