Порівняння Logitech G903 Lightspeed Wireless Hero vs Logitech G502 Lightspeed Wireless Gaming Mouse

Найбільше прискорення під час руху, при якому миша зберігає нормальну працездатність; при перевищенні цього показника можливий «зрив» курсору (переміщення в несподіване місце через некоректну обробку даних з сенсора).

Чим різкіше рухається мишка — тим більше прискорення, що діє на неї. Відповідно, даний параметр визначає чутливість до різких рухів, те, наскільки дана модель здатна нормально сприймати й обробляти такі рухи. Високі значення максимального прискорення (40 G, 50 G) важливі насамперед в динамічних іграх — особливо для професійних кіберспортсменів і досвідчених ентузіастів. Якщо ж миша купується для порівняно нескладних задач (робота з документами, веб-серфінг тощо) — на цей показник можна не звертати особливої уваги.

Параметр ips (inches per second) - це лінійна швидкість руху мишки, виражена в дюймах за секунду, коли сенсор маніпулятора здатний зчитувати поверхню. У топових моделей максимальна швидкість переміщення миші нерідко сягає 400-600 IPS, проте частіше зустрічаються пристрої з показником IPS в районі 200.

Наявність на мишці окремої кнопки снайпера».

Дана особливість зустрічається переважно в ігрових моделях (див. «За напрямом»). При натисканні на кнопку снайпера чутливість миші (DPI) значно знижується (удвічі) і, відповідно, сповільнюється рух курсору/прицілу; для відновлення початкових налаштувань досить відпустити кнопку. Одним з найпопулярніших способів застосування цієї функції як раз і є снайперська стрільба в іграх-шутерах. Це пов'язано з тим, що при використанні оптичного прицілу зі збільшенням (особливо високим) штатна чутливість мишки може виявитися занадто високою для комфортного прицілювання, і зручніше буде її знизити.

Найчастіше кнопка снайпера в мишці розташовується на бічній стороні, під великим пальцем.

Хват — спосіб утримання в руці — для якого найкраще підходить конкретна модель.

Типи хвата поділяють за положенням руки на мишці. Цей параметр актуальний насамперед для ігор: для максимальної ефективності гравцеві потрібна миша, яка відповідає звичному типу хвата. Особливо це важливо для професійного кіберспорту, де будь-яка дрібниця може стати запорукою перемоги або поразки. Тому типи хвата зазначаються переважно для геймерських мишей (див. «За напрямом»). При цьому можна зустріти твердження, що ті чи інші види хвата оптимально підходять для тих чи інших жанрів ігор, проте це не зовсім правильно: головним критерієм вибору є особисті вподобання та особливості користувача. Наприклад, деякі гравці цілком успішно використовують «повільний» долонний хват у динамічних шутерах, компенсуючи знижену швидкість хорошою реакцією; а інші навіть у квестах надають перевагу «швидкому» кігтьовому або пальцевому утриманню.

Ось детальніший опис найпопулярніших варіантів хвата:

— Долонний. Спосіб утримання, при якому до мишки торкаються і пальці повністю, і велика частина долоні. Іншими словами, при такому хваті долоня з пальцями лежить на мишці, максимально контактуючи з нею. Саме під цей варіант першопочатково робиться більшість мишок, популярний він також у геймерських моделях. Більшість моделей, спеціалізованих саме під долонний хват, має велику довжину, а також характерну несиметричну конструкцію з виступами й западина...ми на корпусі — для максимальної ергономічності; хоча зустрічаються і винятки. У будь-якому разі головні переваги цього способу утримання миші — мінімальне навантаження на зап'ястя, а також хороша плавність і точність рухів. З іншого боку, швидкість переміщення мишки може виявитися дещо меншою, ніж при інших видах хвата.

— Кігтьовий. Кігтьовим називають хват, при якому кисть користувача утворює дугу й торкається мишки тільки нижньою частиною долоні й кінчиками пальців. При цьому класичний кігтьовий хват передбачає майже перпендикулярне розташування кінчиків пальців щодо кнопок, однак ця вимога не є строго обов'язковою — пальці можуть лежати й під невеликим кутом. У будь-якому разі завдяки зменшенню площі контакту й наданню більшої свободи для руки таке утримання забезпечує більшу швидкість, ніж долонне, і водночас воно простіше для освоєння, ніж пальцеве. Тому багато геймерів вважають кігтьовий хват оптимальним варіантом для шутерів, екшенів і стратегій у реальному часі, де важлива швидкість реакції. Спеціалізовані миші для такого способу утримання зазвичай дещо коротші, ніж традиційні «долонні», також вони нерідко мають хаарктерний «горб» у задній частині корпусу.

— Пальцевий. Хват, при якому користувач торкається миші лише кінчиками пальців, долоня не контактує з маніпулятором (однак зап'ястя залишається нерухомим). Цей вид роботи дає змогу досягти високої швидкості реакції, проте він досить складний для освоєння і не відрізняється точністю, особливо через відсутність досвіду. Утім, багато користувачів застосовують такий спосіб утримання інтуїтивно, не замислюючись; спеціально ж освоюють пальцевий хват переважно професійні гравці й захоплені ентузіасти. Миші цього формату зазвичай мають невелику вагу з центром ваги, зміщеним ближче до передньої частини, а корпус робиться порівняно коротким, найчастіше — симетричним, а «горб» (виступ) розташовується ближче до центру корпусу, а то й взагалі відсутній (у розрахунку на те, що долоня все одно не торкається миші).

Зазначимо, що є моделі, які поєднують у собі кілька варіантів хвата — аж до усіх трьох відразу. У конструкції таких мишок може передбачатися підлаштування до того чи іншого способу утримання, проте наявність такої можливості не завадить уточнити.

Наявність в мишці власної вбудованої пам'яті.

Основний і, по суті, єдиний спосіб застосування вбудованої пам'яті — зберігання різних розширених налаштувань (наприклад, функцій програмованих клавіш, а то й цілих профілів користувача під різні ігри або інші задачі). Подібна можливість актуальна переважно для геймерів, тому практично всі моделі з цією особливістю належать до ігрових.

Наявність підсвічування в конструкції миші.

Така підсвічування може забезпечуватися тим же світлодіодом, який освітлює поверхню під сенсором, або окремими джерелами світла. Вона може мати різний колір, а найбільш прогресивні системи — підсвічування RGB — дають змогу налаштовувати відтінок на свій розсуд. У будь-якому разі підсвічування надає мишці незвичайний і стильний зовнішній вигляд, до того ж вона може мати ще й спеціальні ефекти (див. нижче). Втім, у цій функції є не тільки естетичний, але і цілком практичний сенс: наприклад, зміна кольору може використовуватися як індикатор рівня DPI (див. вище) або як сигналізація про низький заряд батареї. З іншого боку, підсвічування впливає на вартість пристрою, а реальна необхідність в ній є не так часто — мало того, у багатьох випадках (наприклад, в офісі) зайва «ілюмінація» і зовсім ні до чого. Тому більшість сучасних мишей все ж не мають підсвічування.

Наявність у мишки додаткових ефектів підсвічування. Детальніше про підсвічуванні див. вище, а її ефекти можуть бути різними — починаючи від плавної зміни яскравості та/або кольору і закінчуючи колірними і світловими сигналами, а також синхронізацією підсвічування (для моделей з синхронізацією в цьому пункті вказується підтримувана технологія синхронізації).

На останній функції варто зупинитися окремо. Сама по собі синхронізація дозволяє «узгодити» підсвічування миші з підсвічуванням інших компонентів системи — корпусу, відеокарти, клавіатури, монітора і ін. Завдяки такому погодженням можна створювати різні незвичайні ефекти: синхронне зміна кольору і яскравості, «кольорові хвилі», «біжать вогні» і т. ін. Однак для такої роботи всі компоненти системи повинні підтримувати одну технологію синхронізації — а така технологія, зазвичай, у кожного виробника своя. Так що перед покупкою не завадить уточнити сумісність. Втім, деякі миші здатні працювати відразу з декількома варіантами — наприклад, iCUE від Corsair і MLS (Mystic Light Sync) від MSI.

Загальна вага мишки. Для моделей з дротовим підключенням, зазвичай, вказується без урахування кабелю, а для пристроїв з регулюванням ваги (див. вище) — без тягарців.

Цей параметр важливий насамперед для професійного ігрового застосування, хоча і для звичайних користувачів він нерідко виявляється актуальним. Теоретично менша вага сприяє швидкості і знижує стомлюваність. Водночас на практиці багато чого залежить від особистих звичок та уподобань користувача: дуже легка мишка може не відчуватися в руках і не давати знайомого зворотного зв'язку. Тому, хоча у більшості мишок нижня межа ваги становить 60 – 80 г, проте навіть серед професійних ігрових моделей зустрічаються значно масивніші пристрої — на 120 – 140 г і більше. Найлегший же різновид «гризунів» — ноутбучні (див. «Призначення»), серед них трапляються пристрої і менш ніж на 60 г.

Також зазначимо, що вага до деякої міри залежить від розмірів та властивостей пристрою, однак однозначної залежності тут немає: схожі за габаритами і функціоналу моделі можуть помітно відрізнятися за масою.