Порівняння Eaton 5E 2200 USB IEC Gen2 2200 ВА vs Marsriva MR-UF1500P 1500 ВА

9 Агод

USB

Час, необхідний для перемикання навантаження на живлення від мережі живлення від батареї. До резервних та інтерактивних ДБЖ (див. Тип) в цей момент відбувається короткочасне зникнення напруги — відповідно, чим менше час перемикання на батарею, тим більш рівномірне живлення забезпечує джерело при пропажі напруги. В ідеалі час перемикання для традиційної частоти змінного струму 50 Гц повинно становити не більше 5 мс (чверть одного періоду синусоїди). У інверторних ДБЖ час перемикання за визначенням дорівнює нулю.

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Максимальна сила струму, споживаного ДБЖ. На практиці максимального значення сила струму досягає лише тоді, коли ДБЖ працює від мережі з максимальною потужністю навантаження і повністю розрядженою батареєю. Тим не менш, при розрахунку навантаження на електромережі цей параметр варто враховувати.

Робоча частота змінного струму, що подається на вхід ДБЖ — а якщо точніше, той діапазон частот цього струму, в якому пристрій може видати на навантаження належне живлення за рахунок власних регуляторів, не використовуючи батарею. При виході з цього діапазону ДБЖ перемикається в батарейний режим. Найменший діапазон вхідних напруг мають резервні ДБЖ (див. «Тип»), найбільший — інверторні.

Максимальна вихідна потужність, що видається ДБЖ, іншими словами — найбільша повна потужність навантаження, допустима для даної моделі.

Цей показник вимірюється у вольт-амперах (загальний сенс цієї одиниці той самий, що і у вата, а різні назви використовуються для того, щоб розділити різні види потужності). Повна споживана потужність навантаження, припущена в даному випадку, є сумою двох потужностей — активної і реактивної. Активна потужність — це фактично ефективна потужність (у характеристиках електроприладів саме вона вказується в ватах). Реактивної називають потужність, що витрачається даремно» котушками і конденсаторами в пристроях змінного струму; при великій кількості котушок та/або конденсаторів ця потужність може становити досить значну частину від загального енергоспоживання. Зазначимо, що для нескладних завдань можна користуватися даними про ефективної потужності (вона нерідко наводиться і для ДБЖ — див. нижче); але для точних електротехнічних розрахунків варто використовувати повну.

Найпростіше правило вибору за даним показником звучить так: максимальна вихідна потужність ДБЖ в вольт-амперах повинна бути як мінімум в 1,7 разу вище, ніж загальна потужність навантаження у ватах. Існують і більш детальні формули розрахунку, що враховують особливості різних типів навантаження; їх можна знайти в спеціальних джерелах. Що стосується конкретних значень, то найбільш скромні сучасні ДБЖ видають 700 – 1000 ВА, а то і ...href="/ua/list/178/pr-6816/">менше — цього достатньо для живлення ПК середньої продуктивності; а в найбільш «великовагових» моделях цей показник може становити 8 – 10 кВа і вище.

ККД (коефіцієнтом корисної дії) у разі ДБЖ є відношення вихідної потужності до потужності, споживаної від мережі. Це один з основних параметрів, що визначають загальну ефективність пристрою: чим вище ККД — тим менше енергії ДБЖ витрачає даремно (за рахунок нагріву деталей, електромагнітного випромінювання тощо). У сучасних моделях значення ККД може досягати 99%.

Кількість розеток, підключених до резерву живлення (батареї), передбачене в конструкції ДБЖ. Для того, щоб ДБЖ виконував свою основну роль (забезпечував резерв живлення на випадок перебоїв з електрикою), відповідні електроприлади потрібно підключати саме до цих розеток. Розетки мають стандартну форму і сумісні з абсолютною більшістю популярних вилок під мережі 230 В.

Мінімально в ДБЖ передбачено 1 або 2 розеткі, у більш прогресивних їх може бути 3 і більше.

Гніздо під певний тип штепселя у конструкції ДБЖ.

– Тип F (Schuko). Традиційна європейська розетка з двома круглими отворами по центру та контактами заземлення у вигляді двох металевих скоб (вгорі та внизу гнізда). Термін Schuko приклеївся до цього типу розеток завдяки скороченню від німецького Schutzkontakt – захисний контакт.

– Тип E (французька). Розетка французького зразка має в своєму розпорядженні два круглі отвори і виступаючий заземлюючий штир трохи вище них по центру. Стандарт набув поширення у Франції, Польщі та Бельгії (поряд із традиційним типом розеток F).

– Тип G (британська). Вилка під такі розетки складається з двох плоских горизонтальних штирів і одного вертикального плоского штиря для заземлення. Зустрічається стандарт переважно у країнах Сполученого Королівства, на Мальті, Кіпрі, в Сінгапурі та Гонконгу.

– Тип B (американські). Розетки на американський манер призначені для вилок із двома плоскими штирями та заземлюючим контактом напівкруглої форми. Тип B набув широкого поширення у регіонах із напругою 110-127 В — США, Японії, Саудівської Аравії тощо.

Кількість роз'ємів C13/C14 з резервом живлення, передбачене в конструкції ДБЖ.

Електроприлади, підключені до роз'ємів із резервом, застраховані від зникнення напруги у мережі — у разі вони переключаються на батарею. Сам же роз'єм C13/C14 також відомий як «комп'ютерна розетка»; він видає самі 230 У, як і звичайна побутова мережу, проте сумісний з вилками для традиційних розеток, т.к. використовує три плоскі контакти. Втім, є перехідники між цими стандартами.

Мінімально для одного робочого місця в ДБЖ передбачено 1, 2 або 3 роз'єми C13/C14. У більше просунутих, наприклад би мовити офісних, кількість роз'ємів C13/C14 може бути і більше - 4 порти, 6 роз'ємів, 8 і навіть більше