Порівняння HP DesignJet T630 (5HB09A) vs Epson SureColor SC-T3100N

— На підлозі. Плоттери, розраховані на установку прямо на підлогу, на спеціальних підставках; наявність підставки для такого пристрою є обов'язковим, оскільки на ній розміщується різне допоміжне обладнання — зокрема, кошик для готових матеріалів. До підлоговим належать переважно прогресивні моделі, що відрізняються великою вагою і розмірами. Цей варіант зручний тим, що плоттер не потребує для установки додаткових поверхонь на зразок столів. З іншого боку, такий агрегат може створити незручність у тісних приміщеннях, де на підлозі мало вільного місця. Також відзначимо, що деякі підлогові моделі не комплектуються підставками, їх потрібно купувати окремо.

— Настільна. Плоттери, розраховані на розміщення на столі, верстаті або іншої аналогічної підставці. Така установка хороша в обмежених умовах, оскільки не потребує місця на підлозі. З іншого боку, вона накладає деякі обмеження по вазі і габаритам, через що настільні плоттери зазвичай розраховані на порівняно невеликі формати паперу — А2, рідше А1 (див. вище).

Приблизний час, що витрачається плоттером на друк одного аркуша.

Даний параметр наводиться для формату, на який розраховано пристрій (див. «Формат паперу»). А приблизними він є тому, що зазвичай наводиться для оптимальних або майже оптимальних умов друку: невисокої якості та роздільної здатності, порівняно нескладних зображень і т. п. Так що фактичний час друку аркуша може відрізнятися від заявленого в ту чи іншу сторону залежно від параметрів роботи — починаючи від згаданого якості та роздільної здатності і закінчуючи типом носія Тим не менш, за вказаними в характеристиками цифр цілком можна оцінювати різні моделі і порівнювати їх між собою: відмінність у заявленому часу, зазвичай, пропорційно відповідати і різниці в реальній швидкості роботи.

Також варто мати на увазі, що цей час зазвичай вказується по тривалості безпосередньо процесу друку — від захоплення листа подаючим механізмом до виходу готового відбитка з пристрою. Між печаткою окремих аркушів неминуче виникають перерви, так що загальний час друку виходить більшим, ніж час друку аркуша, помножене на число аркушів. Приміром, пристрій з витратами часу 36 с на аркуш в теорії мало б друкувати близько 100 листів за годину (1 год = 3600 с, 3600/36 = 100), однак на практиці такий плоттер зазвичай видає за цей час близько 70 – 75 аркушів.

Найменший обсяг краплі чорнила, який здатна видати друкуюча голівка струминного або аналогічного за технологією друку плоттера (див. «Тип»).

Цей параметр безпосередньо пов'язаний з роздільною здатністю друку (див. «Макс. роздільна здатність»): чим більше точок на дюйм — тим дрібніше повинні бути окремі точки і, відповідно, краплі. Водночас моделі з однаковим числом dpi можуть і дещо відрізнятися за цим параметром. У таких випадках варто виходити з того, що менший об'єм краплі потенційно забезпечує кращу якість друку, з більш точною передачею тонких ліній і границь між окремими областями зображення, проте подібні можливості відповідно впливають на ціну пристрою.

Найбільший діаметр рулону, який можна встановлювати в плоттер з функцією рулонної друку (див. вище). Цей параметр стане в нагоді насамперед для підбору носіїв: матеріал однієї і тієї ж ширини може випускатися в рулонах різного діаметра.

Кількість рулонів, яке можна одночасно встановити в плоттер з функцією друку з таких носіїв (див. вище).

Найчастіше подібні моделі робляться під один носій, однак зустрічаються і більш прогресивні агрегати — на 2 і більше рулону (в окремих випадках це число досягає 4). Сенс подібного функціоналу полягає в тому, щоб при друці можна було одночасно використовувати носії різних форматів (наприклад, А1 і А2) або/та типів (наприклад, глянцева і матова папір). Зрозуміло, в кожний конкретний момент часу можна друкувати тільки на одному матеріалі; проте наявність декількох рулонів дозволяє перемикатися між ними просто через налаштування плоттера, не борсатися з заміною носіїв.

Найменша щільність паперу, на якій плотер здатний нормально друкувати. Щільність виражається в грамах на квадратний метр; відповідно, чим щільніший папір — тим він товщий, а чим більше різниця між мінімальною і максимальною щільністю паперу — тим з більшим діапазоном матеріалів може працювати плотер.

Використання занадто тонких матеріалів може призвести до цілого ряду неприємностей: захоплення декількох аркушів, зминання, «зажовуванню» і т. ін. Тому якщо Ви плануєте використовувати папір невеликої щільності — варто звернути особливу увагу на дану характеристику.

Найбільша щільність паперу, з якої плоттер здатний нормально працювати. Детальніше про щільності загалом див. п. «Щільність паперу (хв)»; а на максимальне її значення варто звертати увагу, якщо Ви плануєте використовувати товсті матеріали. Не варто намагатися друкувати на більш щільних носіях, ніж заявлено в характеристиках пристрою: навіть якщо плоттер зможе нормально захопити таку папір, вона може привести до серйозної поломки.

Моделі картриджів, використовуваних в плоттері. Маючи ці дані, можна з легкістю знайти для пристрою «рідні» витратні матеріали.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний плоттером під час роботи. Чим нижче цей показник, тим менше незручностей оточуючим буде створювати пристрій. Водночас в сучасних плоттерах рівень шуму зазвичай не перевищує 60 дБ, що порівнянно з телевізором на середній гучності; а багато з них не «дотягують» до 50 дБ, відповідних неголосного розмови на відстані 2-3 м. А якщо врахувати ще й те, що плоттери зазвичай використовуються у виробничих приміщеннях, то можна сказати, що здебільшого даний показник не відіграє значної ролі.