Порівняння HyperX Cloud Stinger 2 Core vs Razer Kraken X Lite

Конструкція штекера, передбаченого в навушниках. Даний параметр є актуальним насамперед для моделей з інтерфейсом mini-Jack (див. «Підключення») — інші штекери здебільшого робляться прямими, виключення зустрічаються вкрай рідко.

— Прямий. Традиційний, найбільш простий і невигадливий варіант — штекери, не мають ніяких вигинів. Зазвичай, без обмежень сумісні зі стаціонарною аудіотехнікою, ПК, ноутбуками і т. ін. А ось для смартфонів і інших портативних гаджетів даний варіант не завжди є оптимальним — все залежить від того, яким чином гаджет розташовується в кишені або чохлі. У деяких випадках — наприклад, при носінні смартфона в звичайному кишені штанів — такий дріт може перехилятися в районі штекера, через що швидко приходить в непридатність; у таких випадках варто звернути увагу на Г-образні або зігнуті штекери (див. нижче).

— Г-подібний. Штекери, загнуті під 90° у формі букви Р. Розраховані в основному на застосування зі смартфонами і іншими кишеньковими пристроями: такі пристрої при носінні можуть розташовуватися таким чином, що загнутий штекер буде більш зручний, ніж прямий. Втім, Г-подібна конструкція може виявитися оптимальним вибором для стаціонарної техніки, де дріт навушників підходить до роз'єму під прямим кутом, наприклад, така ситуація нерідко зустрічається у комп'ютерах і ноутбуках.

— Під кутом 45°. Різновид описаного вище Р-...подібного штекера, загнута не під прямим, а під меншим кутом (не обов'язково рівно 45°). Також розрахована переважно на кишенькову техніку, причому при подібному застосування такі штекери вважаються навіть більш зручними і надійними, ніж традиційні Г-образні. А ось для стаціонарних пристроїв навряд чи має сенс спеціально шукати модель з подібним роз'ємом (хоча технічно цілком можливо і таке застосування).

Довжина кабелю, яким укомплектовані навушники з відповідною можливістю підключення.

Оптимальна довжина кабелю залежить від планованого формату застосування «вух». Так, для портативних гаджетів нерідко бракує 1 метра і менше, для комп'ютера бажано мати дріт на 1 – 2 м, а краще на 2 – 3 м. А моделі з більшою довжиною кабелю — 3 – 5 м і навіть більше — призначені в основному для специфічних завдань, таких як підключення до телевізора або використання в студіях звукозапису.

Нагадаємо, що у деяких моделях кабель робиться знімним (див. нижче) і може бути при необхідності замінений на довший або коротший. Також зазначимо, що існують подовжувальні кабелі, що дозволяють збільшити довжину основного дроту; такий кабель може навіть входити в комплект поставки, цей момент (і довжина додаткового кабелю) зазвичай уточнюється в примітках.

Формат звуку, підтримуваний навушниками.

— Стерео. Двоканальне звучання, що дозволяє до певної міри створювати ефект об'ємного звуку (за рахунок різниці в правому і лівому каналі). Конструкція навушників (два динаміка, по одному на кожне вухо) першопочатково «заточена» саме під стерео, тому абсолютна більшість моделей підтримують саме цей формат звуку.

— Моно. Одноканальний звук, не створює ефекту об'ємності. Таке маркування означає, що дана модель оснащена одним навушником; при цьому на ринку зустрічається два різновиди подібних пристроїв. Перший — це навушники, що першопочатково мають тільки одну чашечку і призначені для ситуацій, коли друге вухо потрібно залишити відкритим (наприклад, для роботи на телефоні в офісі). Другий — це пристрої true wireless (див. «Тип кабелю»), що продаються по одному, на заміну втраченого навушника з початкової пари.

— 5.1. Першопочатково формат 5.1 призначений для створення об'ємного звуку, який може надходити з будь-якої сторони (surround). Він передбачає наявність 5 основних каналів (центр, фронт лівий/правий, тил лівий/правий) і одного басового. В навушниках ефект подібного звучання досягається за рахунок використання декількох динаміків в кожній чашці. Такі моделі дуже зручні при перегляді фільмів з багатоканальним звуком, а також в іграх – вони забезпечують потужний ефект занурення. З іншого боку, обходяться подібні навушники недешево, до того ж вони вимагають спец...ифічного способу підключення (наприклад, по USB).

— 5.1 (віртуальний). Моделі з підтримкою об'ємного звуку 5.1 (див. вище), в яких ефект surround досягається не за рахунок кількості динаміків, а за рахунок спеціальних технологій оброблення звуку. Це дещо знижує точність у порівнянні з «не-віртуальною» багатоканальністю, зате дозволяє помітно знизити вартість і вага навушників. Втім, динаміків в таких моделях також може бути декілька — наприклад, для поділу за частотами.

— 7.1. Формат 7.1 являє собою описаний вище багатоканальний 5.1, доповнений ще двома основними каналами. Локалізація цих каналів залежить від конкретного різновиду 7.1, однак у будь-якому разі вони посилюють ефект об'ємності. З іншого боку, повноцінна підтримка такого формату помітно позначається на габаритах, вазі і ціні навушників, а контенту зі звуком 7.1 випускається помітно менше, ніж 5.1.

— 7.1 (віртуальний). «Віртуальний» різновид описаного вище формату 7.1, в якому ефект об'ємного звуку забезпечується насамперед за рахунок спеціального оброблення сигналу, а не за рахунок наявності окремих випромінювачів під кожен канал. Аналогічно віртуального 5.1, такий формат роботи дещо знижує достовірність звучання, проте ця різниця часто буває непомітною, а самі навушники виходять більш простими і недорогими. Тому більшість сучасних 7.1-моделей підтримують саме віртуальний формат цього звуку.

— 9.1 (віртуальний). Подальший розвиток ідеї багатоканального звуку: 5 каналів, як 5.1 (див. вище), доповнені ще 4 каналами для більш точної локалізації чутного звуку. Як і в інших віртуальних форматах, об'ємність в даному випадку забезпечується спеціальними алгоритмами оброблення.

Варто пам'ятати, що фактичне звучання буде залежати не тільки від навушників, але і від джерела сигналу: наприклад, монофонічний запис навіть у «вухах» 9.1 не стане об'ємним.

— 3D звук. Об'ємне звучання з локалізацією джерел звуку в тривимірному просторі дозволяє глибоко поринути в атмосферу фільмів або зануритися у віртуальний ігровий світ. Механіка просторового 3D-звучання забезпечує локалізацію джерел звуку навколо слухача та у вертикальній площині. Алгоритми реалізації 3D-звуку в навушниках відрізняються щодо програмної та апаратної підтримки, проте всі вони націлені на досягнення ефекту реалістичності того, що відбувається. Об'ємний звук давно став стандартом для фільмів, а останнім часом функція 3D-звучання все частіше зустрічається в іграх та музичних треках.

Діапазон звукових частот, який здатні відтворити навушники.

Чим ширше цей діапазон, тим повніше навушники відтворюють спектр звукових частот, тим нижче ймовірність, що занадто низькі або надто високі частоти виявляться недоступними. Однак тут слід враховувати деякі нюанси. Насамперед нагадаємо, що діапазон сприйняття людського вуха становить в середньому від 16 Гц до 22 кГц, та для повної картини достатньо, щоб навушники перекривали цей діапазон. Проте сучасні моделі можуть помітно виходити за ці межі: у багатьох пристроях нижній поріг не перевищує 15 Гц, а то і 10 Гц, а верхня межа може досягати 25 кГц, 30 кГц і навіть більше. Такі широкі діапазони сам по собі не дають практичних переваг, проте вони зазвичай свідчать про високий клас навушників, а іноді наводяться лише в рекламних цілях.

Другий важливий момент полягає в тому, що широкий частотний діапазон сам по собі не є гарантією хорошого звучання: якість звуку залежить ще від цілого ряду параметрів, насамперед амплітудно-частотної характеристики навушників.

Номінальна чутливість навушників. Технічно це гучність, на якій вони звучать при підведенні до них певного стандартного сигналу з підсилювача. Таким чином, чутливість є одним з параметрів, які визначають загальну гучність звучання навушників: чим вона вища — тим голосніше буде звук при тому ж рівні вхідного сигналу та інших рівних умов. Втім, не потрібно забувати, що рівень гучності залежить також від опору (імпедансу, див. вище); мало того, підбирати «вуха» під конкретний пристрій варто спершу за імпедансом, а вже потім — за чутливістю. При цьому один параметр можна компенсувати іншим: наприклад, модель з високим опором і високою чутливістю зможе працювати навіть на порівняно слабкому підсилювачі.

Що стосується конкретних цифр, то навушники з показниками в 100 дБ і менше розраховані в основному для використання в тихій обстановці (в деяких подібних моделях чутливість не перевищує 90 дБ). Для застосування на вулиці, у транспорті та інших аналогічних умовах бажано мати більш чутливі навушники — близько 101 – 105 дБ, а то і 110 дБ. А в деяких моделях цей показник може досягати 116 – 120 дБ і навіть більше.

Також зазначимо, що цей параметр актуальний виключно при дротовому підключенні за аналоговим стандартом — наприклад, через mini-jack 3.5 mm. При використанні цифрових інтер...фейсів на зразок USB і бездротових каналів на зразок Bluetooth звук проходить оброблення у вбудованому перетворювачі навушників, і якщо планується в основному подібне застосування — на чутливість можна не звертати особливої уваги.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, які видаються даною моделлю навушників.

Даний параметр визначає кількість нелінійних спотворень, що вносяться навушниками відтворений звук. Чим він нижчий, тим менше таких спотворень, тим чистіше і ближче до оригіналу виявляється звучання. Так, показник в 1 % і більше можна вважати в кращому випадку терпимим, від 0,5 % до 1 % — хорошим, менше 0,5 % — відмінним (такі показники допустимі навіть для моніторних навушників), а менше 0,1 % — практично ідеальним.

Варто враховувати, що сам по собі низький коефіцієнт гармонік ще не гарантує якісного звучання — багато залежить від інших особливостей навушників, насамперед АЧХ.

Діапазон звукових частот, які може нормально «почути» власний мікрофон навушників.

Теоретично чим ширше цей діапазон, тим більш прогресивним і якісним є мікрофон, тим ближче звук, переданий їм, до реального. На практиці ж великий охоплення по частотам потрібна далеко не завжди. Так, робочий діапазон людського вуха становить близько 16 – 22 000 Гц, та й то верхню його частину чують далеко не всі. А людська мова зазвичай охоплює частоти від 500 Гц до 2 кГц, принаймні цього діапазону вважається цілком достатньо для її передачі. Так що якщо мікрофон потрібен вам для нескладних завдань на зразок спілкування по Скайпу або в ігровому чаті на діапазон частот можна не звертати особливої уваги: навіть у найскромніших моделях він більш ніж достатній для нормальної передачі мови.

Чутливість власного мікрофона навушників.

Чим чутливіший мікрофон - тим вище буде рівень сигналу з нього, при тій же гучності звуку, і тим краще ця модель підходить для того, щоб уловлювати тихі звуки. І, навпаки, низька чутливість дає змогу фільтрувати фонові шуми. У той же час відзначимо, що ці нюанси важливі переважно при професійній роботі зі звуком. А для нескладних завдань на кшталт голосового спілкування телефоном чи через Інтернет чутливість не має особливого значення: у навушниках такої спеціалізації вона підбирається таким чином, щоб гарантовано забезпечити працездатність мікрофона.

Наявність системи шумоподавлення у власному мікрофоні навушників.

Відповідно до назви, така система призначена для усунення сторонніх шумів – насамперед під час розмов. У її основі зазвичай лежить електронний фільтр, який пропускає звук людського голосу і відсікає фонові звуки на кшталт міського шуму, гулу вітру в ґратах мікрофона тощо. У результаті навіть у галасливій обстановці завдяки шумоподавленню мікрофона мова виходить чіткою та розбірливою; щоправда, система неминуче вносить спотворення у підсумковий звук, але вони у разі некритичні.

- ENC. Технологія шумоподавлення навколишнього середовища ENC (Environment Noise Cancellation) суттєво знижує рівень навколишнього шуму за допомогою спрямованих мікрофонів. Застосовується як в ігрових гаджетах, щоб геймери могли спокійно спілкуватися в голосовому чаті, наприклад і в TWS-моделях навушників, щоб можна було комфортно говорити по телефону в шумній обстановці.

- cVc. Шумопригнічення мікрофона cVc (Clear Voice Capture) - просунута технологія, яка зустрічається переважно у дорогих моделях навушників. Алгоритми cVc ефективно пригнічують відлуння та шуми з навколишнього середовища. Обробка звуку із застосуванням цієї технології здійснюється відразу на декількох рівнях ― алгоритм визначає референсний рівень сигнал-шум, автоматично підлаштовує мову під потрібний рівень гучності, застосовує адаптивні еквалайзери для обробки всього голосу, а також спеціалізовані...фільтри для очищення від низькочастотного бубнежу, сибілянтів та шиплячих.