Порівняння Navitel MSR550 NV vs Navitel R450 NV

Матриця є ключовим елементом будь-якої цифрової камери; саме від неї і від технологій оброблення сигналу насамперед залежить якість одержуваного зображення. В даному випадку під типом мається на увазі швидше марка або бренд матриці; він, як правило, вказується в тому випадку, якщо реєстратор оснащений високоякісним сенсором, що помітно перевершує більшість рішень на ринку.

Одним з найпопулярніших таких варіантів є Sony. Конкретні характеристики матриць (IMX179, IMX222, IMX291, IMX307, IMX317, IMX322, IMX323, IMX326, IMX335, IMX415) можуть різнитися, але в будь-якому випадку такий сенсор є ознакою висококласного відеореєстратора.

Крім того, зустрічаються моделі, оснащені матрицями від інших виробників — Aptina, OmniVision, Samsung (GalaxyCore), Sandvik. Подібні рішення в цілому вважаються більше простими і демократичними, ніж Sony — як за ціною, так і за функціоналом. Тим не менш, компанія Samsung має чимало на...працювань у сфері електроніки, і навіть такі порівняно «прості» сенсори зазвичай є більше прогресивними і якісними, ніж «ноу-нейми».

Ще один виробник, що випускає досить якісні матриці — Panasonic. Такі сенсори поширені не так широко, як описані вище, однак все одно зустрічаються в відеореєстраторах, в тому числі досить прогресивних.

Модель відеочипу або процесора, що використовується у відеореєстраторі.

Термін «відеочип» використовують в основному для пристроїв з класичними можливостями, «процесор» — для прогресивних моделей з великою кількістю нестандартних функцій. Однак у будь-якому разі мова йде про один і той же компонент — основний обчислювальний блок, від характеристик якого залежать можливості реєстратора загалом. Знаючи модель відеочипа/процесора, можна знайти детальні дані по ньому і оцінити, наскільки вас влаштує прилад на основі такої електроніки. З найбільш прогресивних сучасних чипів можна назвати, зокрема, Ambarella A7L, Ambarella A12, Novatek NTK96655, Novatek NTK96660 і HiSilicon Hi3516.

Кут огляду, який забезпечується основною камерою відеореєстратора. Зазвичай, вказується по діагоналі кадру, рідше — по горизонталі, через цієї моделі з однаковими цифрами в характеристиках можуть дещо відрізнятися за фактичним полю зору. Так що якщо у вас є сумніви з цього приводу — при виборі не завадить знайти і подивитися зразки відео з різних моделей.

За інших рівних умов більш широкий кут огляду дозволяє охопити більший простір, однак окремі деталі в кадрі виходять більш дрібними. Крім того, ширококутні об'єктиви дають геометричні спотворення картинки (втім, для їх усунення може передбачатися DEWARP, див. «Функції»). Що стосується конкретних цифр, то кути огляду до 120° включно вважаються для сучасних реєстраторів порівняно невеликими, значення 121 – 140° можна назвати середніми, 141 – 160° — вище середніх, а найбільш ширококутні моделі здатні охопити простір більш ніж в 160°.

— Радар-детектор. Датчик, що реагує на випромінювання поліцейського радара й попереджує водія про те, що швидкість руху може фіксуватися приладом. Відеореєстратори із цією функцією належать до окремої категорії — комбо-приладів (див. «Тип»). Нагадаємо, що радар-детектори випускаються і у вигляді окремих приладів, однак комбо-прилад займає менше місця при встановленні. З іншого боку, «протирадарний» функціонал у комбінованих відеореєстраторах загалом дещо скромніший, ніж в окремо виготовлених радар-детекторах. Та й коштують комбо-прилади досить недешево (хоча, найчастіше — дешевше, ніж пара з окремого реєстратора і радар-детектора з аналогічними можливостями). Окремо підкреслимо, що наявність цієї функції не звільняє від обов'язку дотримуватись швидкості, визначеної правилами дорожнього руху.

— Сигнатурне розпізнавання. Функція описаного вище радар-детектора, яка поліпшує точність розпізнавання і знижує імовірність помилкових спрацьовувань. Для цього в пам'ять приладу вносяться зразки (сигнатури) випромінювань найпопулярніших моделей радарів, а при виявленні сигналу прилад порівнює його з даними в пам'яті. Таким чином, можна досить точно визначити, чи є отриманий сигнал випромінюванням радара (і якого саме), або ж це просто зайва перешкода. Недоліки детекторів із сигнатурним розпізнаванням — досить висока вартість, дещо збільшений час спрацьовування і неможливість «впізнавання» радарів, не зан...есених у пам'ять (утім, деякі моделі мають можливість оновлення бази сигнатур).

— Режим парковки. Спеціальний режим, що дає змогу фіксувати на відео надзвичайні події під час стоянки автомобіля; для роботи використовується G-сенсор (див. «Функції зйомки»). У режимі парковки реєстратор знаходиться в «сплячому» режимі, а якщо G-сенсор фіксує удар, вмикається повноцінний запис. При цьому відео з буфера «приклеюється» до початку запису, що дає можливість зафіксувати не тільки сам момент події, але й кілька секунд до неї.

— Датчик руху. Функція реєстратора, заснована на виявленні руху в об'єктиві камери. Таким чином, якщо реєстратор «розуміє», що в кадрі відбувається рух, здійснюється автоматична зйомка. Це дає змогу налаштувати автовмикання відеореєстратора при початку руху, а також записати можливі ДТП, крадіжки, угони машин з парковок, які потрапили в полі зору вашого пристрою.

— Голосове управління. Можливість управляти відеореєстратором за допомогою голосових команд. Конкретний перелік таких команд (і мов, які підтримуються приладом) може бути різним, у залежності від моделі. Однак у будь-якому разі така функція сприяє безпеці руху: вона дає змогу не знімати руки з керма й не відволікатися від дороги на управління реєстратором.

— Управління жестами. Можливість управління приладом за допомогою жестів. Зазначимо, що можливості такого управління у відеореєстраторах сильно обмежені: зазвичай, для цього використовується датчик, що реагує на рух руки користувача перед приладом і здатний виконувати лише одну певну дію. Тим не менш, навіть така можливість забезпечує додаткову зручність і безпеку (у порівнянні з натисканням кнопок і тим більше роботою з меню): рух рукою займає долі секунди, при цьому водій практично не відволікається від дороги. Що стосується конкретних функцій, які реалізуються через жестове управління, то вони можуть включати захист записаного ролика від перезапису, збереження фотознімка, відключення звукового сигналу від радар-детектора (див. вище) тощо. У деяких моделях така функція жорстко прописана в налаштуваннях і не переналаштовується, в інших є можливість вибрати один з декількох варіантів.

— Wi-Fi-модуль. Технологія Wi-Fi відома переважно як засіб бездротового доступу до Інтернету, однак вона може застосовуватися і для прямого зв'язку з іншим пристроєм. Способи застосування цієї технології в реєстраторах можуть бути різними, залежно від функціоналу. Наприклад, одні моделі здатні через таке підключення оновлювати мітки на картах для GPS-навігатора й бази даних GPS-інформатора (див. вище); інші дають змогу завантажувати відзняте відео безпосередньо в Інтернет (наприклад, на YouTube); а найпрогресивніші прилади з цією функцією мають сенсорні екрани й при знятті з кріплення можуть застосовуватися навіть як повноцінні планшети з можливістю перегляду вебсторінок і встановлення різних додатків. Зустрічаються і досить специфічні можливості — наприклад, трансляція відзнятого відео чи такого, що знімається, на смартфон або планшет, роздача мобільного Інтернету на інші прилади (за наявності 3G/4G модуля) тощо. Зазначимо, що кількість громадських точок доступу Wi-Fi постійно збільшується, вони є на більшості великих заправок і нерідко передбачаються в певних зонах великих міст (парках, історичних і ділових кварталах тощо). Тому вийти у Світову мережу з реєстратора, не витягуючи його з авто, може виявитися набагато простіше, ніж це виглядає на перший погляд.

— 3G/4G-модем. Модуль мобільного зв'язку 3G або 4G. Призначений здебільшого для передачі даних — простіше кажучи, для користування мобільним Інтернетом; голосові дзвінки для відеореєстраторів вважаються надмірністю і, зазвичай, не підтримуються. Швидкість зв'язку в сучасних мобільних мережах нерідко порівнянна з підключенням через Wi-Fi; тому варіанти використання підключення 3G/4G можуть бути досить різноманітними, залежно від конкретної моделі. Утім, найчастіше зустрічаються три функції: завантаження інформації про пробки й інші актуальні дані (оновлення для GPS-інформатора, прогноз погоди тощо); робота в ролі GPS-трекера (за наявності цієї функції — див. вище); а також режим точки доступу Wi-Fi, з роздаванням мобільного Інтернету на інші пристрої (зрозуміло, що за наявності власного модуля Wi-Fi). Якщо ж порівнювати 3G/4G і Wi-Fi, то мобільний зв'язок є практично всюди, проте за користування ним доводиться платити.

— Bluetooth. Наявність у реєстраторі вбудованого модуля Bluetooth. Ця технологія використовується для прямого бездротового з'єднання з іншими пристроями; її застосування може бути різним, у залежності від функціоналу конкретного реєстратора. Один з найпопулярніших варіантів — трансляція звуку на магнітолу з підтримкою Bluetooth або на гарнітуру самого водія: це можуть бути різні повідомлення з навігатора, радар-детектора тощо, сигнали системи «Антисон» (див. вище), а в деяких моделях — навіть музика з вбудованого плеєра. Інший популярний формат використання — обмін файлами зі смартфоном, ноутбуком або іншим подібним пристроєм (насамперед копіювання відзнятих матеріалів). Крім цього, можуть передбачатися й інші, більш специфічні способи використання Bluetooth. І тут варто зазначити, що більшість реєстраторів з такою функцією працюють на Android (див. відповідний пункт), так що набір варіантів у них досить великий — фактично він обмежується асортиментом сумісних додатків.

— Динамік. Власний динамік, який установлений у корпусі відеореєстратора. Через такий динамік може відтворюватися, наприклад, звуковий супровід при перегляді знятого відео, голосові підказки з GPS-навігатора/інформатора, сигнали радар-детектора (див. вище) тощо. Щоправда, варто врахувати, що потужність звуку може бути досить невисокою, і в шумній ситуації з прослуховуванням динаміка можуть виникнути труднощі.

Діагональ дисплея, встановленого в відеореєстраторові.

Великий дисплей, з одного боку, дає додаткову зручність, з іншого — позначається на габаритах і ціною всього пристрою. Тому виробники вибирають діагональ з таким розрахунком, щоб приладом можна було нормально користуватися і водночас він не був занадто дорогим і громіздким. Так, класичним реєстратору, який не має додаткових функцій, досить і невеликого дисплея — на 2 – 2,5 дюйма, 1,5 – 2 дюйми, а то й менше: він цілком дозволяє керувати налаштуваннями і контролювати, що саме потрапляє в кадр, а для повноцінного перегляду відзнятих матеріалів все одно буде потрібно комп'ютер, телевізор або інший великий екран. Розмір в 2,5 – 3" за мірками таких пристроїв можна вже назвати середнім, а екрани 3" і більш характерні в основному для досить прогресивних моделей, нерідко з великою кількістю додаткових функцій.

Також зазначимо, що існують моделі, взагалі не мають дисплея. Для управління параметрами роботи і перевірки положення кадру такий реєстратор підключається до зовнішнього пристрою — наприклад, до смартфону по Wi-Fi.

Роздільна здатність дисплея, встановленого в реєстраторі.

Чим вище роздільна здатність (при тій же діагоналі) — тим більш чітким виходить зображення, однак тим дорожче сам екран. Водночас для установки камери в потрібне положення і для роботи з базовими налаштуваннями приладу високі роздільні здатності не потрібні. Так що звертати увагу на цей параметр варто лише в тому випадку, якщо ви плануєте використовувати додаткові функції, що вимагають якісної «картинки» — наприклад, GPS-навігатор (див. «Функції») або виносну камеру, що грає роль камери заднього виду.

Найбільший об'єм карти пам'яті, допустимий для пристрою. Це обмеження пов'язано насамперед з тим, що для роботи з великими об'ємами потрібно більш потужна апаратна начинка. Крім того, є нюанси, пов'язані з окремими підвидами карт. У будь-якому разі перевищувати це значення не можна: з великою ймовірністю реєстратор або буде працювати некоректно, або не зможе працювати взагалі, а то й повністю вийде з ладу.

Більшість сучасних реєстраторів підтримує карти об'ємом до 32 ГБ або 64 ГБ, але зустрічаються моделі, сумісні і з більш місткими картами — на 128 ГБ, а то і 256 ГБ.

Наявність у конструкції пристрою резервного джерела живлення. Таке джерело включається в роботу, коли основне живлення від бортової автомобільної мережі недоступне, для фіналізації запису при вимкненні запалювання, при ДТП та інших ситуаціях (наприклад, якщо необхідно переглянути відзняті ролики на відеореєстраторі).

- Акумулятор. Акумулятор під капотом у реєстраторів найчастіше має невисоку ємність, достатню для декількох хвилин автономної роботи. Як правило, це літій-іонна або літій-полімерна батарея, яка є додатковою гарантією на випадок нештатних ситуацій. Насамперед, акумулятор може стати в нагоді при ДТП: якщо через пошкодження зникне напруга в гнізді прикурювача, реєстратор все одно збереже працездатність і зможе зняти ще як мінімум кілька хвилин після події.

- Суперконденсатор (іоністер). Особливий накопичувач енергії – конденсатор надвисокої ємності. Такій накопичувач має низку переваг перед акумулятором. Зокрема, суперконденсатори несприйнятливі до низьких і високих температур, сонячних променів, вони не втрачають ємність у міру зношування, не спалахують і не вибухають навіть в екстремальних ситуаціях. Та й при сильному ударі (наприклад, у разі ДТП) подібне джерело живлення залишиться працездатним з більшою ймовірністю, ніж акумулятор. Іоністери по праву вважаються набагато більше просунутим та надійним варіантом резервного живлення. Щоправда, ємності такого конденсатора...вистачає лише на збереження останнього записаного відео та коректне вимкнення – він не дає змогу пристрою функціонувати автономно навіть протягом кількох хвилин. Однак при традиційному використанні відеореєстраторів більшого, в цілому, і не потрібно, тому в таких випадках практичні переваги даного типу резервного живлення помітно переважують недоліки.

Ємність власного акумулятора, встановленого в пристрої (див. «Джерело живлення»).

Від цього показника залежить передусім загальне призначення акумулятора. Якщо в реєстраторі використовується порівняно скромна батарея, до 500 мАгод — це найчастіше означає, що вона відіграє роль резервного живлення на випадок відключення від прикурювача (наприклад, при ДТП, коли бортова мережа вийшла з ладу). У таких випадках на ємність можна не звертати особливої уваги — її, зазвичай, гарантовано вистачає як мінімум на кілька хвилин автономної запису, а для постійної роботи пристрій все одно доведеться підключити до прикурювача. А от для повноцінного (не «запасного») живлення потрібні набагато більш ємкі акумулятори — хоча б на 800 мАгод, а в ідеалі на 1000 мАгод і вище. Винятком є ультракомпактні мотоциклетні моделі, які не мають екранів і не споживають багато енергії — для них іноді буває достатнім 200 мАгод або навіть менше.

Зазначимо, що теоретично більш ємна батарея дозволяє пристрою пропрацювати довше без заряджання. Однак на практиці порівнювати різні моделі за цим показником, по суті, немає сенсу: адже автономність реєстратора залежить ще й від його енергоспоживання, а воно визначається цілим рядом характеристик. Мало того, виробники іноді підбирають для різних моделей акумулятори різної ємності як раз з таким розрахунком, щоб досягти більш-менш однакового часу роботи на заряді.