Макс. діаметр зрізу
Найбільший діаметр (товщина) гілки, з яких здатний впоратися інструмент.
Чим більше максимальний діаметр зрізу — тим потужніше дана модель, тим нижче ймовірність, що певна гілка виявиться інструменту «не по зубах». Водночас варто враховувати, що для забезпечення високої потужності потрібні довгі ручки і міцні леза, що відповідним чином позначається на габаритах, вазі і ціною. Тому вибирати за цим параметром варто з певним запасом, проте водночас цей запас не повинен бути занадто великим.
Що стосується конкретних цифр, то максимальний діаметр
20 мм і менше вважається відносно невеликим, проте його нерідко виявляється цілком достатньо для нескладних робіт.
21 – 30 мм — середнє значення,
31 – 40 мм — вище середнього, а в сучкорезах максимальна товщина може і
перевищувати 40 мм.
Довжина леза
Довжина лез, передбачених в інструменті. Зазвичай, в характеристиках вказується робоча довжина лез — від вістря до поворотної осі.
І довгі, і короткі леза мають свою специфіку, переваги та недоліки. Так, велика довжина оптимально підходить для роботи з порівняно тонкими гілками: вона дозволяє зрізати їх за кілька разів, а також дає можливість дотягуватися у важкодоступні місця. Водночас короткі леза більш компактні і дають більше зусилля при тій же довжині рукояток, що зручно під час роботи з товстими гілками. Більш детальні рекомендації щодо вибору довжини лез під конкретну ситуацію можна знайти в спеціальних джерелах.
Знімне лезо
Наявність
знімного леза (лез) в конструкції інструмента. Ця особливість забезпечує додаткову зручність і економію. По-перше, лезо зазвичай зручніше точити і чистити, знявши його з інструменту; по-друге, зіпсоване лезо можна замінити на нове, куплене окремо — це дешевше, ніж купувати новий інструмент цілком.
Матеріал накладок
Матеріал, з якого виконані додаткові накладки на рукоятку інструмента. Найчастіше цей матеріал відрізняється від матеріалу самої рукоятки (див. вище), але бувають і винятки — наприклад, додаткові пластикові накладки на пластикову ж рукоять. Хай там що, найбільш популярні види матеріалів такі:
— Гума. Зручний, практичний і недорогий, а тому — надзвичайно популярний матеріал. Надійний при утриманні і водночас порівняно м'який, завдяки чому відмінно підходить і для пластикових і металевих ручок: гумові накладки не ковзає в руці, не холодять шкіру в прохолодну погоду і забезпечують додатковий комфорт завдяки м'якості. До недоліків гуми можна віднести слабку стійкість до подряпин і декілька більш високу вартість, ніж у іншого популярного варіанти — пластику. Втім, загалом ці недоліки не можна назвати критичними.
— Пластик. Ще один досить популярний матеріал, який широко використовується насамперед зі сталевими й алюмінієвими важелями. Пластик забезпечує надійність утримання, він не ковзає в руці, як метал; крім того, подібні накладки не бояться вологи і можуть грати ще й роль додаткового захисту від корозії. Правда, пластик твердіше гуми і кілька менш надійний і довговічний; з іншого боку, і коштує він помітно дешевше.
— Дерево. Матеріал, що застосовується рідко, в основному з металевими (сталевими) рукоятками. Дерево дуже привабливо з точки зору зручності: воно приємне на дотик, не холодить руки і майже не ковзає. З іншого боку, такі накладки...менш надійні, ніж гумові або пластикові, вони погано переносять вологу (матеріал може набрякнути і пожолобитися) і контакти з гострими предметами (можуть утворитися тріски, що загрожують скалками). Так що спеціально шукати дерев'яні ручки має сенс перш за все в тому випадку, якщо ви є принциповим прихильником класики.
— Пробка. Пробка не ковзає в руках і відмінно вбирає вологу, завдяки чому надійно тримається в руках. Крім того, цей матеріал м'який і пружний, що дає додаткову зручність і комфорт. Водночас у порівнянні з тією ж гумою пробка менш довговічна: вона порівняно легко пошкоджується і без спеціального догляду швидко вбирає забруднення, через що може втратити «товарний вигляд», а потім і робочі властивості. Як наслідок, коркові накладки зустрічаються вкрай рідко — в окремих моделях садового інструменту.
