Пусковий струм
Номінальний пусковий струм пускозарядного пристрою або бустера (див. «Тип»).
У цьому разі мається на увазі струм, який пристрій в режимі запуску двигуна може видавати протягом порівняно тривалого часу (як мінімум 30 с, а то і більше). Цей показник повинен бути не нижче номінального пускового струму, споживаного стартером авто — інакше пристрою просто не вистачить потужності для ефективної прокрутки стартера і запуску двигуна. Інформацію про необхідний пусковому струмі можна уточнити по документації на машину, або за характеристиками акумулятора, який стандартно в ній використовується. Для більшості легкових авто цей показник лежить в діапазоні від
200 до 400 А;
менш потужні пускові пристрої призначаються в основному для мотоциклів та іншого аналогічного транспорту, а більш потужні — для автобусів, вантажівок та іншої важкої техніки, серед таких «пускачів» зустрічаються моделі на
400 – 600 А і навіть
більше.
Ємність вбудованого акумулятора
Місткість власного акумулятора, передбаченого в конструкції пуско-зарядного пристрою.
Власними батареями оснащуються, зазвичай, бустери і «пускачі» з функцією повербанка (див. «Тип»). Основне призначення такого акумулятора з точки зору допомоги в прикурюванні - забезпечити живлення, необхідне для запуску двигуна. Однак у деяких моделях акумулятор відповідає за інші функції, наприклад, роботу вбудованого компресора або ліхтарика. Чим більша ємність акумулятора, тим довше пристрій здатний пропрацювати, і тим більше завдань він зможе виконати на одному заряді.
У пускових пристроях з функцією powerbank цей параметр наводиться ще й для оцінки того, скільки енергії акумулятор може накопичити і потім передати на підключені гаджети. Важливо враховувати, що є номінальна (заявлена) та реальна ємність — остання завжди менша, адже вона враховує неминучі втрати при перетворенні енергії. Зазвичай різниця становить від 30 до 40%, тобто. модель з батареєю умовної ємності на 10 000 мАч повністю не зарядить смартфон з АКБ на 3 000 мАч тричі, а в кращому разі забезпечить два цикли живлення, адже на практиці її робоча ємність становить близько 6 000 мАг. Тому зіставляти значення мАг батареї свого гаджета з номінальним показником ємності вбудованого акумулятора не зовсім коректно — варто обов'язково враховувати, що реальна ємність завжди менша за «паспортну».
USB type C
Наявність у конструкції ПЗУ роз'єму
USB-C для підзарядки гаджетів відповідним кабелем. Через популяризацію даного порту таке рішення не виглядає незвичайним, а навпаки допомагає йти в ногу з часом.
Крім кількості таких портів може вказуватися напруга та сила струму, на яких працює порт, а також максимальна потужність зарядки.
- Сила струму. Максимальний струм, що видається через роз'єм USB type C на пристрій, що заряджається. Зазначимо, що різні порти зарядної станції може виводиться різний струм (наприклад, 1.5 А і 2.1 А). У такому випадку зазвичай вказується найбільша сила струму.
- Потужність. Максимальна потужність у Ват (Вт), яку зарядна станція здатна видавати на один гаджет, що заряджається. Висока вихідна потужність порту USB type C дозволяє прискорити процес заряджання. Однак відповідну потужність повинна підтримуватися заряджається, інакше швидкість процесу обмежуватиметься характеристиками гаджета.
DC роз'єм для гаджетів
Наявність у пристрої
роз'єму DC (або кількох таких роз'ємів) для живлення зовнішніх гаджетів постійним струмом.
Стандартне гніздо DC має круглу форму і штирек в центрі. А напруги, виведені на нього, вони можуть бути різними, найпопулярніші варіанти — 18 – 20 В для живлення ноутбуків і 12 В для різних спеціалізованих пристроїв. В цей же гніздо може підключатися перехідник-прикурювач, докладніше про нього див. нижче.
Джерело живлення
Джерела зовнішнього живлення, на які штатно розраховано пристрій.
—
230 В. Живлення від звичайної побутової мережі. Більшість апаратів з подібним живленням допускають підключення прямо в розетку; однак якщо споживана потужність перевищує 3,5 кВт, може знадобитися інший спосіб підключення безпосередньо до щитка. Ці подробиці варто уточнювати по інструкції.
—
12/230 В. Можливість живлення та від стандартної побутової мережі 230 В і від 12-вольтової бортової мережі автомобіля. Даний варіант зустрічається в основному серед бустерів, при цьому підключення до мережі 12 В зазвичай здійснюється через прикурювач і використовується для зарядки вбудованого акумулятора пристрою.
—
400 В. Живлення від трифазних мереж 400 В. Трифазне підключення зустрічається не так часто, як 230 В, воно доступно в основному в майстернях, великих гаражах автопарків та інших приміщеннях виробничого призначення. Тому живлення від 400 В передбачається лише в найпотужніших «пускачах», для яких 230 В уже недостатньо. Такі пристрої розраховані в основному на важку техніку на кшталт автобусів, вантажівок, бульдозерів тощо
— 230/400 В. Можливість підключення пристрою і до 230-вольта, і до 400-вольта мереж. Детальніше про особливості тих і інших див. вище. Тут же відзначимо, що подібна універсальність зустрічається в деяких агрегатах високої потужності, які ш
...татно використовують трифазні мережі, однак за відсутності такого підключення можуть працювати і від однофазних. При цьому варто враховувати, що такий пристрій, швидше за все, не вийде подключитк звичайної розетки — для нього знадобиться спеціальний формат підключення.
— Від прикурювача. Підключення до бортової мережі автомобіля через стандартне гніздо прикурювача. У цьому разі мається на увазі робота тільки від прикурювача, без будь-яких інших варіантів зовнішнього живлення. Даний варіант зустрічається вкрай рідко (частіше таке підключення поєднується з можливістю роботи від 230 В, детальніше див. вище). Використовується він у деяких моделях зарядних пристроїв, призначених для роботи у форматі «від прикурювача до прикурювача». Такий формат дозволяє заряджати акумулятор прямо в авто, не знімаючи його: один штепсель вставляється в прикурювач машини з включеним двигуном, яка відіграє роль «польовий електростанції», другий — в прикурювач машини, де встановлений заряджається акумулятор.
— Від генератора. Моделі, розраховані на підключення до генераторів з нестабільними показниками напруги. Найбільш популярний спосіб застосування таких пристроїв — підключення безпосередньо до автомобільного генератора, звідси і назва. Однак, крім цього, може передбачатися сумісність з менш традиційними джерелами енергії — наприклад, сонячними панелями або вітрогенераторами. У будь-якому разі при такому підключенні необхідно постійно відслідковувати коливання сигналу і реагувати на них, залишаючи параметри струму на виході практично незмінними; в повній мірі на таке здатні лише автоматичні ЗП (див. «Тип»).
