Порівняння Marsriva KP7 Pro

9 x DC 12 В, 1 x DC 5 В

vs Marsriva KP3 Pro

8.4 Агод

Вхідна напруга, на яку розраховане ДБЖ. Цей параметр практично визначає ще й тип мережі — різні напруги відповідають різній кількості фаз:

— 1 фаза (230 В). Підключення до звичайних побутових мереж стандарту 230 В. Саме такі мережі використовує більшість пристроїв, що живляться через ДБЖ: комп'ютери, відео- і аудіотехніка, газові котли, кондиціонери, медичне обладнання тощо. Тому й переважна більшість сучасних ДБЖ розраховані саме на 230 В. При цьому відносно малопотужні моделі можуть працювати прямо від розетки, а от для пристроїв з високою максимальною вихідною потужністю — від 3,5 кВА — може знадобитися спеціальний формат підключення (напряму до щитка).

— 3 фази (400 В). Підключення до трифазних мереж формату 400 В. Такі мережі застосовуються для живлення потужного промислового обладнання, а також для підведення енергії від підстанцій на цілі сегменти електромережі (наприклад, будівлю повністю). Відповідно, у випадку ДБЖ використовувати таку вхідну напругу має сенс тільки в найбільш потужних моделях, розрахованих на значне навантаження — наприклад, цілий датацентр, або промисловий цех з високими вимогами до безперервності процесу. Ефективна вихідна потужність таких ДБЖ становить від 4 кВт, а вихідна напруга (див. нижче) може бути як одно-, так і трифазною.

— 1 фаза (230 В)/3 фази (400 В). ДБЖ, що допускають підключення до будь-якого з описаних вище типів мереж. Біл...ьшість таких пристроїв — це, по суті, моделі під три фази, доповнені можливістю роботи ще й від 230 В. Варто враховувати, що для роботи від однофазної мережі таким моделям зазвичай потрібне підключення напряму до щитка, а вихідна потужність при такому підключенні може виявитися нижче заявленого максимуму (цей момент не завадить уточнити окремо).

У цьому разі мається на увазі діапазон вхідної напруги, в якому ДБЖ здатний видавати на навантаження стабільну напругу тільки за рахунок власних регуляторів, не перемикаючись на батарею. У резервних ДБЖ (див. «Тип») цей діапазон досить невеликий, приблизно від 190 до 260 В; в інтерактивних і особливо інверторних він значно ширший. Деякі моделі ДБЖ дають змогу вручну задавати діапазон вхідної напруги.

Байпас (by-pass) означає такий режим роботи ДБЖ, при якому живлення на навантаження подається безпосередньо з зовнішнього джерела електричної мережі, дизель-генератора і т. ін. — практично без обробки в самому ДБЖ. Цей режим може включатися як автоматично, так і вручну.

— Автоматичний байпас є свого роду заходом безпеки. Він включається в тому випадку, коли ДБЖ в штатному режимі не може забезпечити живлення навантаження — наприклад, при перевантаження ДБЖ за рахунок різкого збільшення споживаної потужності навантаження.

— Ручний байпас дозволяє включити цей режим за бажанням користувача, незалежно від параметрів роботи. Це може бути необхідно, наприклад, для «гарячої» заміни батареї (детальніше див. нижче) або для пуску устаткування, у якого пускова потужність перевищує потужність ДБЖ. Технічно він також може грати роль заходи безпеки, однак автоматичні системи в цьому сенсі надійніше.

У деяких ДБЖ передбачені обидва варіанти вмикання байпаса.

Ефективна вихідна потужність ДБЖ, по суті — максимальна активна потужність навантаження, яке можна підключати до пристрою.

Активна потужність витрачається безпосередньо на роботу пристрою; вона позначається у ватах. Крім неї, більшість приладів змінного струму споживає також реактивну потужність, яка «даремно» (умовно кажучи) витрачається котушками і конденсаторами. Повна потужність (позначається у вольт-амперах) як раз і є сумою активної і реактивної потужностей; саме цю характеристику варто використовувати при точних електротехнічних розрахунках. Детальніше див. «Максимальна вихідна потужність»; тут же відзначимо, що при підборі ДБЖ для відносно нескладного застосування цілком можна користуватися і однієї тільки ефективною потужністю. Це як мінімум простіше, ніж перераховувати вати, заявлені в характеристиках пристроїв, в вольт-ампер повній потужності.

Найбільш скромні сучасні ДБЖ видають не більше 500 Вт. 501 – 1000 Вт можна вважати середнім значенням, 1,1 – 2 кВт — вище середнього, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 2 кВт і може досягати вельми вражаючих значень (до 1000 кВт і більше окремих ДБЖ промислового класу).

Наявність у пристрої роз'єму DC (або кількох таких виходів) для живлення зовнішніх пристроїв постійним струмом. Стандартне гніздо DC має круглу форму та штирок у центрі. Однак за глибиною та діаметром його розміри можуть відрізнятися. Напруги, що виводяться на DC-вихід, можуть бути різними.

Наявність в ДБЖ роз'єма LAN з підтримкою подачі живлення PoE (Power over Ethernet). Ця технологія дає змогу передавати по Ethernet-кабелю енергію для живлення мережевих пристроїв. Живити такі пристрої можна безпосередньо від «безперебійника», що забезпечує резервування обладнання на випадок перебоїв з енергопостачанням. До розряду подібних пристроїв можна віднести IP камери відеоспостереження, точки доступу, різні датчики тощо.

Ємність батареї, встановленої в ДБЖ. Для моделей з кількома батареями це одночасно і загальна робоча ємність, і ємність кожної окремої батареї: акумулятори в таких пристроях зазвичай підключаються послідовно, так що їх загальна ємність відповідає ємності кожного окремого елемента.

Теоретично більш висока ємність батареї означає можливість довше живити навантаження певної потужності. Однак на практиці цей параметр є скоріше довідковим, ніж практично значущим. Річ у тім, що фактична кількість енергії, що накопичується батареєю, залежить не тільки від ємності в ампер-годинах, але і від напруги у вольтах; ця напруга часто не уточнюється в характеристиках, при тому що для точних розрахунків її необхідно знати. Так що при виборі варто орієнтуватися на більш «наближені до життя» характеристики — насамперед на прямо заявлений час роботи в різних режимах (див. вище).

Тип акумулятора, встановлений у «безперебійнику».

– Склотканинна (AGM). Прогресивний різновид свинцево-кислотних АКБ з електролітом в адсорбованому стані: відсіки такого акумулятора заповнені пористим матеріалом, який містить кислоту. При цьому корпус батареї герметичний і AGM-моделі є такими, що не обслуговуються. Ця технологія є найпопулярнішою в акумуляторах для «безперебійників»: вона ідеально підходить для батарей, що працюють у буферному режимі (тобто коли доводиться рідко розряджатися і, як правило, потроху). Крім того, вона забезпечує тривалий термін служби та й обходяться AGM-батареї недорого. З недоліків цього варіанта можна відзначити неможливість поповнення електроліту при його витоку, а також погану переносимість перезаряду (хоча останнє при якісному контролері живлення стає неактуальним).

– Гелева (GEL). Різновид свинцево-кислотних акумуляторів, що використовує електроліт у вигляді гелю. GEL-акумулятори найкраще придатні для роботи в циклічному режимі – тобто коли батареї потрібно довго живити навантаження з розрядкою майже до нуля, потім заряджатися і знову забезпечувати тривале автономне живлення. А ось для буферного режиму, в якому працюють більшість ДБЖ (тривалий час стояти напоготові, щоб у разі збою ненадовго підтримати енергопостачання) ця технологія з низки причин підходить погано. Тому купувати такі батареї є сенс лише в тих випадках, коли «безпребійнику» д...оводиться вмикатися практично щодня — наприклад, у нестабільних мережах з постійними та тривалими перебоями у подачі енергії.

– Літій-іонна (Li-Ion). Ключовими перевагами літій-іонних акумуляторів можна назвати високу ємність при невеликих габаритах та вазі. Також батареї Li-Ion не схильні до «ефекту пам'яті» і здатні досить швидко заряджатися. Зрозуміло, цей варіант не позбавлений недоліків – перш за все, це чутливість до низьких і підвищених температур, а при перевантаженні літій-іонний акумулятор може спалахнути або навіть вибухнути. Втім, завдяки використанню вбудованих контролерів ймовірність подібних «аварійних» ситуацій надзвичайно мала і загалом переваги цієї технології помітно перекривають недоліки.

– Літій-залізо-фосфатна (LiFePO4). Прогресивна модифікація літій-іонних акумуляторів (див. вище), розроблена для усунення деяких недоліків оригінальної технології. Літій-залізо-фосфатні акумулятори характеризуються великою кількістю робочих циклів заряду/розряду, хімічною та термічною стабільністю, переносимістю низьких температур, нетривалим часом заряду (зокрема високими струмами) та безпекою в експлуатації. Імовірність «вибуху» батареї LiFePO4 при перевантаженні зведена практично до нуля, та й загалом такі акумулятори без проблем справляються з високими піковими навантаженнями і тримають робочу напругу майже до повного розряду.

Можливість вмикання ДБЖ в режимі «холодного старту».

Холодним стартом називають такий режим вмикання, при якому зовнішнє живлення відсутній, а підключена до ДБЖ навантаження живиться відразу від батареї ДБЖ (яка, зрозуміло, повинна бути заряджена). Подібний режим буває особливо корисний в екстрених випадках — наприклад, якщо потрібно терміново надрукувати документ, а світла немає.