Герой класичної книги сказав: «Автомобіль — не розкіш, а засіб пересування». А з розвитком і вдосконаленням автомобілів до цієї функції додалося ще безліч інших, іноді вельми далеких від первісного задуму творців перших авто.
Одна з таких функцій — робота в якості пересувної електростанції, джерела живлення для різного електричного обладнання, яке доводиться використовувати у відриві від цивілізації. Зрозуміло, для такого використання існують пересувні генератори; але якщо автомобіль має власної бортовою мережею, генератором і акумуляторною батареєю — навіщо зайвий раз використовувати додаткове обладнання?
Однак тут виникає проблема: побутове обладнання, що підключається до розеток, розраховане на змінний струм при напрузі 220 В, тоді як бортові мережі авто видають постійний струм з набагато меншою напругою — 12 В (на легкових машинах) або 24 В (у важкій техніці). Існує, звичайно, безліч спеціалізованих автомобільних аксесуарів; однак, по-перше, далеко не всі «звичайні» електроприлади дублюються автомобільними аналогами, а по-друге, витрачатися на додаткові спеціалізовані пристрої не завжди виправдано. Є інший, більш оптимальний у багатьох випадках варіант — обзавестися автомобільним інвертором.
Інвертор — це прилад, що перетворює постійний струм бортової мережі в змінний на 220 В. Завдяки цьому, а також наявністю розеток, до такого приладу можна підключати техніку, що працює від звичайної побутової мережі. А деякі моделі мають навіть USB-роз'єми для зарядки портативних гаджетів.
Щоб успішно вибрати автомобільний інвертор, потрібно звернути увагу на кілька параметрів. По-перше, це напруга бортової мережі, на яке він розрахований (про це говорилося вище). По-друге — кількість розеток та інших роз'ємів: воно повинно бути не менше, ніж кількість приладів, які планується одночасно підключати до пристрою.
Говорячи про одночасному підключенні декількох споживачів, варто також пам'ятати про такий важливий параметр, як вихідна потужність інвертора: вона повинна бути не нижче, ніж загальне енергоспоживання навантаження, інакше можливі різні неприємності. Зазначимо, що виділяють номінальну потужність (на якій інвертор може працювати необмежено довго) і максимальну (з обмеженням по часу, зазвичай близько 2 -3 год).
Окремо варто сказати про підключення навантаження, чутливої до якості живлення. Річ у тім, що далеко не всі інвертори забезпечують ідеальну синусоїду напруги; у деяких моделях вона апроксимоване (наближена). Такого «наближеного» струму цілком вистачає для більшості техніки, але делікатне обладнання може працювати некоректно або навіть вийти з ладу. Для нього варто застосовувати моделі з повноцінною синусоїда; щоправда, вони помітно дорожче.
Мобільні
