Порівняння Gigabyte B850M DS3H vs Gigabyte B850M D3HP

Кількість фаз живлення процесора, передбачене в материнській платі.

Дуже спрощено фази можна описати як електронні блоки особливої конструкції, через які живлення поступає на процесор. Завдання таких блоків полягає в тому, щоб оптимізувати це живлення, зокрема звести до мінімуму коливання потужності при зміні навантаження на процесор. Загалом чим більше фаз, тим нижче навантаження на кожну з них, тим стабільніше живлення і довговічніше електроніка плати. А чим потужніший CPU і чим більше в ньому ядер — тим більше фаз потрібно для нього; це кількість ще більше збільшується, якщо процесор планується розганяти. Наприклад, для звичайного чотириядерного чипу нерідко виявляється досить всього чотирьох фаз, а для розігнаного їх може знадобитися не менше восьми. Саме через це у потужних процесорів можуть виникати проблеми при використанні недорогих малофазових «материнках».

Детальні рекомендації щодо вибору кількості фаз під конкретні серії і моделі CPU можна знайти в спеціальних джерелах (у тому числі документації на сам процесор). Тут же відзначимо, що при великій кількості фаз на материнці (понад 8) частина з них може бути віртуальними. Для цього реальні електронні блоки доповнюються подвоювачами або навіть потроювачами, що, формально, збільшує число фаз: наприклад, 12 заявлених фаз можуть являти собою 6 фізичних блоків з подвоювачами. Однак віртуальні фази сильно поступаються реальним можливостям — по суті, вони являють собою лише доповнення, злегка поліпшують...характеристики реальних фаз. Так що, скажімо, у нашому прикладі коректніше говорити не про дванадцятьох, а лише про шість (хоча і поліпшених) фазах. Ці нюанси треба обов'язково уточнювати при виборі материнки.

Кількість конекторів USB C 3.2 gen1, передбачених у материнській платі.

Конектори USB C (всіх версій) використовуються для підключення до «материнки» портів USB C, розташованих на зовнішній стороні корпусу (зазвичай на передній панелі, рідше зверху чи збоку). Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, як правило, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості корпусних роз'ємів USB C, які можна з нею використовувати.

Нагадаємо, USB C є відносно новим типом USB-роз'єма, він виділяється невеликими розмірами та двосторонньою конструкцією; такі роз'єми мають свої технічні особливості, тому під них потрібно передбачати окремі конектори. Конкретно версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 та USB 3.0) забезпечує швидкість передачі даних до 4,8 Гбіт/с. Крім того, на роз'ємі USB C ця версія підключення може підтримувати технологію USB Power Delivery, яка дозволяє подавати на зовнішні пристрої живлення потужністю до 100 Вт; однак обов'язковою ця функція не є, її наявність у конекторах тієї чи іншої «материнки» варто уточнювати окремо.

Кількість конекторів USB C 3.2 gen2, передбачених у материнській платі.

Конектори USB C (усіх версій) використовуються для підключення до «материнки» портів USB C, розташованих на зовнішній стороні корпусу (зазвичай на передній панелі, рідше зверху або збоку). Спеціальним кабелем такий порт з'єднується з конектором, при цьому один конектор, як правило, працює тільки з одним портом. Іншими словами, кількість конекторів на материнській платі відповідає максимальній кількості корпусних роз'ємів USB C, які можна з нею використовувати.

Нагадаємо, USB C є відносно новим типом USB-роз'єму, він відрізняється невеликими розмірами та двосторонньою конструкцією; такі роз'єми мають свої технічні особливості, тому для них потрібно передбачати окремі конектори. А конкретно версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як USB 3.1 gen2 і USB 3.1) працює на швидкостях до 10 Гбіт/с і дозволяє реалізувати технологію USB Power Delivery, завдяки якій потужність живлення USB-периферії може досягати 100 Вт на порт. Втім, наявність Power Delivery у конкретних материнках (і навіть у конкретних конекторах на одній платі) варто уточнювати окремо.

Конектор для підключення адресної світлодіодної стрічки як декоративного підсвічування корпусу комп'ютера. Цей тип «розумних» стрічок базується на особливих світлодіодах, кожен з яких складається зі LED-світла і вбудованого контролера, що дозволяє гнучко керувати яскравістю за спеціальним цифровим протоколом і створювати вражаючі ефекти.

Тип інтерфейсу LAN, передбаченого в конструкції материнської плати. LAN (відомий також як RJ-45 Ethernet) — стандартний роз'єм для дротового підключення до комп'ютерних мереж; може використовуватися і для локалок, і для Інтернету. Тип такого роз'єму позначається на максимальній швидкості. Зазначимо, що в наш час навіть недорогі «материнки» оснащуються зазвичай досить швидкими адаптерами LAN — як мінімум гігабітними. Сенс таких характеристик полягає не тільки (а часто і не стільки) у тому, щоб прискорити передачу великих об'ємів даних, а ще й в тому, щоб знизити лаги в мережеве з'єднання. Це буває важливо для задач, що вимагають хорошої швидкості реакції або точної синхронізації — таких, як онлайн-ігри.

— 1 Гбіт/с. Стандарт, застосовуваний у переважній більшості материнських плат настільного (не серверного) призначення. З одного боку, забезпечує більш ніж пристойну швидкість з'єднання, достатню навіть для великих обсягів інформації; з іншого — обходиться недорого і може встановлюватися навіть у найпростіші бюджетні «материнки».

— 2.5 Гбіт/с. Поліпшена версія гігабітного стандарту, вона ж — спрощений і кілька здешевлений варіант 5-гігабітного. Зустрічається в окремих «материнках» ігрового призначення.

— 5 Гбіт/с. Свого роду перехідний варіант між порівняно простим гігабітний LAN (див. вище) і прогресивним 10-гігабітним (див. нижче). Зустр...ічається в деяких геймерських «материнках». Обходиться цей стандарт дешевше 10-гігабітного, при цьому швидкість зв'язку все одно виходить досить пристойною, а лаги — низькими.

— 10 Гбіт/с. Подібна швидкість передачі даних незамінна для великих об'ємів інформації; крім того, вона забезпечує високу швидкість проходження окремих блоків даних, що важливо для зниження лагів в онлайн-іграх. Водночас даний інтерфейс з'явився відносно недавно і коштує недешево. Тому застосовується він переважно в топових «материнських платах» геймерського і серверного призначення (див. «За напрямом»).

— 100 Мбіт/с. Вельми популярний у свій час стандарт, на сьогодні вважається застарілим — у світлі поширення більш швидких версій LAN. Зустрічається вкрай рідко, переважно в окремих бюджетних платах.

Кількість роз'ємів USB 2.0, встановлених на задній панелі материнської плати.

Нагадаємо, USB є найпопулярнішим сучасним роз'ємом для підключення різної зовнішньої периферії — від клавіатур і мишей до спеціалізованого обладнання. А USB 2.0 — це найстаріша з актуальних на сьогодні версій даного інтерфейсу; вона помітно поступається більш нової USB 3.2 як по швидкості (до 480 Мбіт/с), так і по потужності живлення і функціоналом. З іншого боку, навіть таких характеристик нерідко буває достатньо для невибагливої периферії (на кшталт тих же клавіатур/мишей); а пристрою більш нових версій цілком можна підключати до роз'ємам цього стандарту — вистачило б потужності живлення. Так що дана версія USB все ще зустрічається в сучасних материнських платах, хоча нових моделей з роз'ємами USB 2.0 випускається все менше.

Відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі ПК, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.

Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати. У даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB A.

Версія USB 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 та USB 3.0) є безпосередньою наступницею та подальшим розвитком інтерфейсу USB 2.0. Основними відмінностями є збільшена в 10 разів максимальна швидкість передачі даних — 4,8 Гбіт/с — а також більш висока потужність живлення, що важливо при підключенні кількох пристроїв до одного порту через розгалужувач (хаб). При цьому до такого роз'єму можна підключати периферію й інших версій.

Чим більше роз'ємів передбачено в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнської плати без використання додаткового обладнання (USB-розгалужувачів). На ринку можна зустріти плати, що мають на задній панелі більше 4 портів USB 3.2 gen1. При цьому зазначимо, що окрім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, підключені до таких конекторів). Докладніше про це див. нижче.

Кількість власних роз'ємів USB 3.2 gen2, передбачених на задній панелі материнської плати. В даному випадку маються на увазі традиційні, повнорозмірні порти типу USB-A.

Версія USB 3.2 gen2 (раніше відома як USB 3.1 gen2 і просто USB 3.1) є подальшим розвитком USB 3.2 після версії 3.2 gen1 (див. вище). Цей стандарт забезпечує швидкість підключення до 10 Гбіт/с, а для живлення зовнішніх пристроїв в таких роз'ємах може передбачатися технологія USB Power Delivery (див. нижче), що дозволяє видавати до 100 Вт на пристрій (втім, підтримка Power Delivery не є обов'язковою, її наявність варто уточнювати окремо). Традиційно для стандарту USB, даний інтерфейс зворотно сумісний з попередніми версіями — простіше кажучи, до такого порту можна без проблем підключити пристрій з підтримкою USB 2.0 або 3.2 gen1 (хіба що швидкість роботи буде обмежуватися можливостями більш повільної версії).

Чим більше роз'ємів передбачено в конструкції — тим більше периферійних пристроїв можна підключити до материнки без використання додаткового обладнання (USB-пристроїв). В окремих моделях материнських плат кількість портів даного типу становить 5 і навіть більше. При цьому відзначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і конектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, приєднані до таких конекторів). Детальніше про це див. нижче.

Кількість роз'ємів USB C версії 3.2 gen1, передбачених на задній панелі материнської плати.

USB C являє собою відносно новий тип роз'єму, що застосовується як у портативній техніці, так і у настільних ПК. Він має невеликі розміри та зручну двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в роз'єм будь-якою стороною. А версія підключення 3.2 gen1 (раніше відома як USB 3.1 gen1 та USB 3.0) дозволяє працювати на швидкостях до 4,8 Гбіт/с. Крім того, при використанні цієї версії з роз'ємом USB C у такому порту можна реалізувати технологію USB Power Delivery, що дозволяє подавати на зовнішні пристрої живлення потужністю до 100 Вт (хоча далеко не кожний порт USB C 3.2 gen1 на материнських платах підтримує Power Delivery).

Щодо кількості, то в сучасних материнках майже не зустрічається більше одного роз'єму USB C 3.2 gen1. Це пов'язано з двома моментами. По-перше, для настільних ПК випускається не так багато периферії з штекером USB C — більш популярні все ж таки повнорозмірні USB A; по-друге, багато виробників віддають перевагу портам USB C більш просунутих версій — 3.2 gen2 і 3.2 gen2x2 (див. нижче). Також зазначимо, що крім роз'ємів на задній панелі, USB-підключення можуть забезпечувати і коннектори на самій платі (точніше, порти на корпусі, під'єднані до таких конекторів). Докладніше про це див. нижче.