—
USB A. Класичний загальноприйнятий порт USB, який останнім часом активно втрачає позиції більш досконалому порту USB C.
—
USB C. Від класичного, повнорозмірного USB цей роз'єм відрізняється набагато меншими розмірами, а також двосторонньою конструкцією, що дозволяє вставляти штекер будь-якою стороною. Цей інтерфейс рідко зустрічається в настільних ПК, проте стає все популярнішим у ноутбуках, планшетах, телефонах. Зазначимо, що стандарт Type C описує лише конструкцію роз'єму; версія (інтерфейс) USB описані в пункті нижче.
Основною відмінністю версій інтерфейсу є пропускна здатність — швидкість.
—
USB 2.0. Застаріла версія 2.0 забезпечує швидкість передачі даних до 480 Мбіт/с. Зустрічається тільки в портах USB A.
—
USB 5Gbps (3.2 gen1). Попередні назви стандарту USB 3.1 gen1 та USB 3.0 (вміють же заплутати). На відміну від 2.0 дана версія забезпечує в 10 разів більшу максимальну швидкість (4.8 Гбіт/с), а також більшу потужність живлення, що дозволяє підключати енергоємні пристрої та обширні розгалужувачі.
—
USB 10Gbps (3.2 gen2). Подальше вдосконалення стандарту USB 3.2 gen1 (і як прийнято, не раз перейменована попередня назва USB 3.1 gen1 та просто USB 3.1), що дозволило досягти максимальної швидкості 10 Гбіт/с та ще більшої потужності живлен
...ня зовнішніх пристроїв.
— USB 20Gbps (3.2 gen2x2). Як випливає з назви, інтерфейс підтримує швидкості до 20 Гбіт/с.
— USB4 40Gbps / Thunderbolt 4. Підключення USB4 або Thunderbolt 4 хаба до ПК дозволяє через один кабель одночасно передавати дані на швидкості до 40 Gbps, підключати кілька моніторів (наприклад, два 4K або один 8K дисплей), використовувати високошвидкісні накопичувачі з PCIe, подавати живлення пристроям до 100 Вт та підключати периферію на кшталт мережевих карт, аудіоінтерфейсів та зарядних пристроїв, перетворюючи один порт USB-C в універсальну док-станцію з безліччю функцій.
— Lightning. Фірмовий інтерфейс компанії Apple, що застосовується в її компактних пристроях (iPhone, iPad та iPod touch), починаючи з 2012 року. За особливостями застосування повністю аналогічний описаному вище microUSB, з поправкою на те, що зустрічається тільки в «яблучних» гаджетах і не використовується іншими виробниками.
— Внутрішній USB. Різновид стандарту USB, що застосовується для підключення внутрішніх картридерів (див. «Тип», «Призначення»). Від зовнішнього USB відрізняється роз'ємом; підключити картридер з таким підключенням можна тільки до конекторів на материнській платі, із зовнішніми USB-портами він несумісний. Решта характеристик повністю аналогічна відповідному стандарту зовнішнього USB (див. вище).
— microUSB. Зменшена версія зовнішнього інтерфейсу USB (див. вище): габарити такого роз'єму в рази менші, ніж у повнорозмірного, що дозволяє застосовувати його в портативній техніці, зокрема смартфонах та планшетах. Власне, саме на таку техніку зазвичай і розраховані картридери та хаби, що використовують для підключення цей інтерфейс. Зазначимо, що нормальна робота можлива лише в тому випадку, якщо основний пристрій здатний працювати в режимі USB-хоста (ця функція має назву USB On-the-Go).Основний матеріал, який використовується для корпусу пристрою.
- Пластик. Пластик легкий, дешевий, досить практичний, у т.ч. має непогані показники міцності. До того ж він дозволяє створювати корпуси складної форми і практично будь-якого забарвлення.
-
Метал. Як правило, для металевих корпусів використовуються метали на основі алюмінію. Такі корпуси значно міцніші за пластикові, а також мають стильний зовнішній вигляд. З іншого боку, по ударозахисту цей матеріал не має переваг перед пластиком, а коштує дорожче та й важити може значно більше.
