Порівняння Growatt MOD 11000TL3-X vs Huawei SUN2000-12KTL-M5

– Однофазна (230 В). Однофазне живлення добре відоме за класичними побутовими розетками на 230 В. Втім, сюди ж нерідко відносять моделі і під інші значення змінних напруг – наприклад, 110 В.

– Трифазна (400 В). Трифазне живлення напругою 400 В застосовується переважно для енергоненажерливих пристроїв, для яких мережі 230 В не дають достатньо потужності. Цей варіант можна використовувати як для приватних домоволодінь, так і в промисловому секторі.

– Однофазна / трифазна. Моделі з можливістю підключення і до однофазного живлення на 230 В, і до трифазного на 400 В. Це дає змогу застосовувати їх як з побутовими, так і з промисловими мережами – залежно від того, який варіант в даний момент зручніше.

- DC (постійна напруга). До цієї категорії зазвичай входять нечисленні інвертори для кемперів (автобудинків) (див. «Тип пристрою»). Вони заточені під роботу в автомобільних мережах із постійною напругою 12/24 В.

Коефіцієнт корисної дії інвертора для сонячних панелей

Показник ККД є відсотковим співвідношенням між кількістю енергії, яку пристрій видає на навантаження, та споживаною енергією від сонячної батареї. Що цей параметр — то ефективніша робота приладу і тим менше втрат при перетворенні. У сучасних інверторах для сонячних панелей значення ККД до 90% вважаються середніми, понад 90% - добрими.

Європейський коефіцієнт корисної дії інвертора вимірюється на основі кількох показників навантаження (наприклад, 10, 30, 50, 100%), що краще відображає реальні умови експлуатації пристрою. Адже, фактично, інвертори рідко працюють на повній потужності в постійному режимі. Для розрахунку Euro-показника береться до уваги середньозважене значення ККД інвертора за різних рівнів навантаження. Зазначимо, що єдиної загальноприйнятої формули тут не існує — вона може змінюватись в залежності від конкретного стандарту чи виробника обладнання. Проте Euro ККД дозволяє більш точно оцінювати ефективність роботи інвертора в умовах часткового та повного використання потужності.

Номінальна вихідна потужність інвертора, виражена у вольт-амперах (ВА). По суті, цей показник аналогічний потужності у ватах (Вт).

Під цим параметром мається на увазі потужність, яку пристрій може видавати споживачам протягом необмеженого часу. Вибирати за цим показником потрібно з тим розрахунком, щоб номінальна потужність інвертора перекривала споживану потужність передбачуваного навантаження приблизно на 15-20%. Також варто враховувати, що деякі електроприлади (зокрема агрегати з електродвигунами — пилососи, холодильники тощо) при запуску споживають значно більше енергії, ніж після виходу на режим. Для подібного навантаження потрібно уточнювати також пікову потужність інвертора (див. відповідний пункт) — вона має бути вищою, ніж пускова потужність навантаження.

Номінальна вихідна потужність інвертора, виражена у ватах (Вт).

Під цим параметром мається на увазі потужність, яку пристрій може видавати споживачам протягом необмеженого часу. Вибирати за цим показником потрібно з тим розрахунком, щоб номінальна потужність інвертора перекривала споживану потужність передбачуваного навантаження приблизно на 15-20%. Також варто враховувати, що деякі електроприлади (зокрема агрегати з електродвигунами — пилососи, холодильники тощо) при запуску споживають значно більше енергії, ніж після виходу на режим. Для такого навантаження потрібно уточнювати також пікову потужність інвертора (див. відповідний пункт) — вона повинна бути вищою, ніж пускова потужність навантаження.

Найбільша сумарна вихідна потужність у Ват (Вт), яку інвертор здатний видавати на навантаження протягом відносно короткого проміжку часу - близько 2 - 3 секунд. Як правило, ця потужність більша за номінальну (див. вище) на 30 – 50 %. Значення пікового навантаження може бути корисним при розрахунку спільної роботи інвертора з тими приладами, які споживають велику кількість енергії під час запуску (пилососами, насосами свердловинами, електроінструментом тощо). Правило тут просте — пікова потужність інвертора має бути не нижчою від пускової потужності навантаження.

Сила струму, яку пристрій здатний стабільно та безпечно видавати під час роботи в номінальному режимі (тобто протягом максимально тривалого часу без ризику виникнення перевантажень та збоїв). Показник виявляється у Амперах (А).

Максимальна сила струму в амперах (А), яку інвертор під час роботи здатний видати на виході без перевантажень та збоїв.

Форма, яку має графік напруги, що видається інвертором.

Це може бути чиста синусоїда з високою якістю вихідного сигналу – напруга на графіку змінюється рівномірно, без різких стрибків та перепадів. Вона максимально близька до параметрів звичайних розеток. Моделі з чистою синусоїдальною напругою дають змогу підключати практично будь-яке навантаження – аж до делікатної електроніки, чутливої до якості живлення. З іншого ж боку, подібна якість потребує застосування складних управляючих схем і помітно позначається на вартості інвертора, а реальна необхідність у ній є не завжди.

Ще один варіант форми вихідного сигналу – це модифікована (апроксимована) синусоїда. Як правило, подібні графіки будуються із ступінчастих ліній, іноді досить великих. Недоліком модифікованого синуса є неможливість роботи з чутливою технікою (наприклад, де встановлені асинхронні двигуни або трансформатори). Втім, за відсутності такої потреби цей момент не можна назвати критичним.