Порівняння FiiO K11 R2R vs FiiO K11

Модель цифро-аналогового перетворювача, встановленого в пристрої.

Під ЦАП в даному випадку мається на увазі «серце» пристрою, основна схема, яка безпосередньо забезпечує конвертацію цифрового звуку в аналоговий. Назва моделі ЦАП призводять переважно в рекламних цілях — як ілюстрацію того, що у пристрої застосовані висококласні комплектуючі. Крім того, знаючи модель, можна знайти докладну інформацію про конкретному ЦАП; хоча на практиці така необхідність з'являється нечасто, вона все ж може виникнути в деяких специфічних випадках.

Діапазон частот звуку, підтримуваний пристроєм. Найчастіше мова йде про діапазон частот, який пристрій може видати в аналоговому аудіосигналі на виході.

Загалом чим ширший частотний діапазон — тим більш повним виходить звучання, тим нижче ймовірність, що перетворювач «відріже» верхні або нижні частоти. Однак потрібно враховувати, що людське вухо здатне чути звуки на частотах від 16 до 22 000 Гц, причому з віком верхня межа знижується. Так що з практичної точки зору передбачати більш широкий діапазон в аудіотехніці не має сенсу. А вражаючі цифри, що зустрічаються у висококласних пристроях (наприклад, 1 – 50 000 Гц) є швидше «побічним ефектом» прогресивних електронних схем і наводяться в характеристиках переважно з метою реклами. Також нагадаємо, що на загальну якість звучання впливає безліч інших факторів, крім частотного діапазону.

Співвідношення сигнал/шум, забезпечуване перетворювачем.

Даний параметр описує співвідношення гучності чистого звуку, видаваного пристроєм, до гучності власних шумів (які неминуче створює будь-який електронний пристрій). Таким чином, чим вище співвідношення сигнал/шум — тим чистіше звук, тим менше власні шуми ЦАП впливають на аудіосигнал. Показники до 80 дБ можна вважати прийнятними, до 100 дБ — непоганими, 100 – 120 дБ — хорошими, більше 120 дБ — відмінними. Втім, варто пам'ятати, що загальна якість звуку впливає не тільки цей параметр, але і безліч інших.

Зазначимо, що з співвідношенням сигнал/шум часто пов'язують таку характеристику, як динамічний діапазон (див. вище). Вони схожі за загальним змістом, обидва описують різницю між стороннім фоном і корисним сигналом. Проте рівень шуму при обчисленнях береться різний: для співвідношення сигнал/шум враховується фон перетворювача «на холостому ходу», а для динамічного діапазону — шум, що виникає при видачі низькорівневого сигналу. Цим і зумовлена різниця в цифрах.

Динамічний діапазон перетворювача визначається як співвідношення між максимальним рівнем сигналу, який він здатний видавати, і рівнем власного шуму при подачі сигналу з малою амплітудою. Зовсім спрощено цей параметр можна описати як різницю між самим тихим і самим гучним звуком, який може видавати пристрій.

Чим ширший динамічний діапазон, тим більш прогресивним вважається ЦАП, тим більш якісний звук він може видати, за інших рівних умов. Мінімальним значенням для сучасних пристроїв є близько 90 дБ, в топових моделях цей показник може досягати 140 дБ.

Також відзначимо, що даний параметр за своїм сенс схожий з співвідношенням сигнал/шум, однак заміряються ці характеристики по різному; докладніше про це див. нижче.

Коефіцієнт гармонійних спотворень, які видаються перетворювачем під час роботи.

Чим нижче цей показник, тим чистішою виходить звук, видаваний пристроєм, тим менше спотворень вноситься в аудіосигнал. Повністю уникнути таких спотворень неможливо, але можна знизити їх до рівня, не сприймається людиною. Вважається, що людське вухо не чує гармоніки, рівень яких становить 0,5% і нижче. Тим не менш, в висококласної аудіотехніці коефіцієнти спотворень можуть бути набагато більш низькими — 0,005 %, 0,001 % і навіть менше. В цьому є цілком практичний сенс: спотворення від окремих компонентів системи підсумовуються, і чим нижче коефіцієнт гармонік у кожного компонента — тим менше спотворень в результаті буде в чутному звуці.

- Підтримка ASIO. Підтримка звукового стандарту ASIO. Ця особливість є актуальною при підключенні до комп'ютера, коли пристрій фактично відіграє роль зовнішньої звуковий карти. Технологія ASIO відповідає за взаємодію між спеціалізованим ПЗ та звуковим обладнанням; при цьому вона забезпечує передачу даних з мінімальною затримкою, що дає змогу музикантам та звукорежисерам обробляти звук у режимі реального часу. Використовується цей стандарт виключно в операційних системах сімейства Windows, взаємодія з іншими ОС будується іншими способами (див., зокрема , «Підтримка MAC»).

- Підтримка DSD. Підтримка пристроєм стандарту DSD – специфічного стандарту цифрового аудіосигналу, який використовує т.з. густино-імпульсну модуляцію. Розрядність такого сигналу становить всього 1 біт, зате частота дискретизації досягає 2822,4 кГц (64 рази більше, ніж у форматі Audio CD). У порівнянні з більше поширеними стандартами, що використовують імпульсно-кодову модуляцію, цей формат забезпечує більше високу якість звуку, кращу стійкість до перешкод і помилок, а також менший рівень шуму. Загалом DSD вважається професійним стандартом, його підтримка зустрічається переважно у висококласному обладнанні.

- Підтримка MQA. Підтримка пристроєм стандарту MQA (Master Quality Authenticated), призначеного для збереження та передачі оригінал...ьної якості звукозаписів у високій роздільній здатності. Технологію винайшли у американській компанії Meridian Audio. Фактично MQA покращує стандартне цифрове аудіо, мінімізуючи фазові проблеми та модуляційні ефекти передзвону/відлуння. Технологія використовує спеціальні алгоритми стиснення, які дають змогу упаковувати високоякісні аудіофайли більше компактні розміри.

- I2S. Підтримка пристроєм стандарту I2S. Це формат цифрового звуку, спочатку розроблений для внутрішнього застосування - для передачі сигналу між окремими модулями всередині аудіопристроїв. Однак з недавніх пір він застосовується і для зв'язку між окремими компонентами аудіосистем. Зазначимо, що власного роз'єму цей формат не має, для прийому сигналу I2S можуть використовуватися роз'єми різних типів, включаючи LAN (RJ-45), BNC і навіть HDMI. Фактично такій роз'єм відіграє роль ще одного цифрового аудіовходу. Конкретно ж стандарт I2S, з одного боку, відрізняється гарною якістю зв'язку та схибленістю, з іншого — зустрічається відносно нечасто.

- Thunderbolt. Універсальний цифровий роз'єм, що в даному випадку використовується для підключення пристрою до комп'ютера. Найбільшого поширення такі роз'єми набули у техніці Apple; відповідно практично всі пристрої, оснащені ними, сумісні з Mac (див. відповідний пункт).

- FireWire. Також відомий як IEEE 1394 чи i-Link. Універсальний роз'єм, за функціоналом аналогічний USB, а за деякими характеристиками навіть перевершує його, проте зустрічається помітно рідше. Застосовується для підключення до комп'ютерів та деяких різновидів спеціалізованого звукового обладнання.

- Bluetooth. Підтримка бездротовою технологією Bluetooth. Основне застосування цієї технології в ЦАП – бездротова передача звуку із зовнішнього Bluetooth-пристрою (смартфону, ноутбука тощо) на перетворювач. Спочатку така передача була пов'язана зі втратою якості звучання, проте порівняно недавно з'явився формат aptX, що дає змогу передавати через Bluetooth аудіо без втрат. Наприклад що при виборі перетворювача з Bluetooth не завадить уточнити, чи він підтримує aptX (і, зрозуміло, цей стандарт повинен підтримуватися також джерелом сигналу).
Крім трансляції звуку, можливі й інші варіанти застосування Bluetooth – наприклад, використання зовнішнього гаджета як пульта дистанційного керування. Однак вони зустрічаються помітно рідше.

- Wi-Fi. Підтримка пристроєм технології Wi-Fi. Нагадаємо, що ця технологія застосовується переважно як спосіб бездротового підключення до Інтернету та локальних мереж. Відповідно, більшість моделей з цією особливістю фактично являють собою мережеві програвачі, здатні відтворювати контент із локальних мереж та/або Інтернету. Конкретні можливості таких пристроїв можуть бути різними, деякі з них можуть навіть працювати з Інтернет-радіостанціями та потоковими аудіосервісами. Також Wi-Fi може застосовуватися для прямого зв'язку з іншими пристроями на зразок смартфонів або планшетів, але таке застосування серед ЦАП практично не трапляється.

— Підключення iPod/iPhone. Наявність у пристрої спеціальних інструментів для роботи з портативними гаджетами від Apple – насамперед плеєрів iPod та смартфонів iPhone. Як правило, у подібних моделях передбачається можливість провідного підключення через стандартний роз'єм 8-pin Lightning. Крім того, програмна частина може включати спеціальні функції з інтеграції з яблучним гаджетом. А ось способи застосування такого підключення можуть бути різними. Наприклад, у ЦАП (див. «Тип») iPhone або iPod служить джерелом цифрового аудіосигналу, який конвертується перетворювачем і виводиться на колонки. А аудіоінтерфейси з цією функцією фактично є перехідниками для різних музичних інструментів: звук з інструменту обробляється інтерфейсом і в цифровому вигляді передається на гаджет для запису і подальшої обробки за допомогою вбудованого ПЗ.

- Підтримка Mac. Сумісність пристрою з комп'ютерами та ноутбуками від Apple, які працюють під керуванням фірмової ОС Mac OS X. Такі комп'ютери мають свої специфічні особливості та вимоги до периферії, тому для гарантованої сумісності варто вибирати обладнання, в якому спочатку заявлено підтримку Mac.

- Фантомне живлення. Наявність у пристрої фантомного живлення. Таке живлення, номінальною напругою 48 В, необхідне роботи деяких видів мікрофонів — зокрема, конденсаторних. Відповідно, наявність цієї функції означає сумісності з подібними типами мікрофонів - важлива особливість з урахуванням того, що багато висококласних мікрофонів студійного рівня робляться саме конденсаторними. Фантомне живлення трапляється лише серед аудіоінтерфейсів (див. «Тип»).

— Mini-Jack (3.5 мм). У даному випадку мається на увазі стандартне гніздо під mini-Jack 3.5 мм, що використовується в якості лінійного виходу (виходи на навушники, які також використовують цей роз'єм, рахуються окремо — див. відповідний пункт). На практиці такий роз'єм застосовується переважно для підключення деяких моделей активних колонок (особливо він популярний в комп'ютерній акустиці). При цьому через один роз'єм mini-Jack виводяться зазвичай відразу два канали стерео.

— Jack (6.35 мм). Вихід для передачі аналогового сигналу. Будучи схожим з популярним mini-Jack за конструкцією (і відрізняючись лише більшими розмірами), цей роз'єм має принципово іншу специфіку застосування. По-перше, штекери типу Jack (TRS) використовуються переважно в «серйозній» стаціонарній аудіотехніці, у т. ч. професійній. По-друге, виходи цього типу зазвичай працюють за принципом «один канал на роз'єм» (тобто, наприклад вихід стерео складається з двох гнізд). По-третє, даний роз'єм нерідко передбачає балансне з'єднання — з'єднання в особливому форматі, що дозволяє застосовувати довгі проводи без шкоди для якості сигналу (за рахунок того, що сам дріт працює як фільтр перешкод). Втім, з'єднання по 6.35 Jack може бути і небалансним.

— RCA. В даному випадку мова йде про аналоговий лінійний аудіовихід, що використовує роз'єми RCA (ці роз'єми можуть застосовуватися і...в інших інтерфейсах, однак ті мають свої назви). Стандартний вихід цього типу складається з двох роз'ємів — під лівий і правий канал стерео. Цей інтерфейс є одним з найпопулярніших в стаціонарній відеоапаратурі початкового і середнього рівня.

— XLR. Формально XLR — це назва типу штекера; проте, коли говорять про виходи XLR, зазвичай мають на увазі конкретний інтерфейс — аналоговий лінійний вихід з балансним підключенням. Таке підключення (з різними роз'ємами) широко застосовується в професійній техніці; воно дозволяє застосовувати кабелі великої довжини без шкоди для якості сигналу, завдяки тому, що зовнішні перешкоди гасяться прямо в кабелі. Конкретно ж роз'єм XLR примітний високою надійністю, нерідко в таких роз'ємах передбачаються замки для фіксації штекерів. Сигнал на такі виходи подається за принципом «один канал на роз'єм», так що стандартний вихід XLR складається з двох роз'ємів — під лівий і правий канал стерео.

— Коаксіальний S/P-DIF. Вихід для цифрового аудіосигналу, з можливістю передачі багатоканального звуку. Використовує роз'єм типу RCA, однак виходи S/P-DIF принципово відрізняються від виходів RCA (див. відповідний пункт) — по-перше, типом сигналу (цифровий, а не аналоговий), по-друге, кількістю роз'ємів (S/P-DIF один роз'єм відповідає за всі канали звуку). Крім того, звичайний кабель RCA для коаксіального інтерфейсу не підходить — треба використовувати екранований дріт.

— Оптичний. Вихід для передачі цифрового аудіосигналу (у тому числі багатоканального) по оптоволоконному кабелю. Таке підключення примітно повною нечутливістю до електричних перешкод, у цьому полягає його основна перевага перед коаксіальним інтерфейсом S/P-DIF, які мають подібні можливості. Водночас оптоволокно вимагає обережного поводження, від різкого згину або сильного натиску такий кабель може прийти в непридатність.

— Балансний цифровий (AES/EBU). Вихід для передачі цифрового аудіосигналу через роз'єм XLR. Від виходів XLR (див. відповідний пункт) даний роз'єм відрізняється, по-перше, форматом сигналу, по-друге, тим, що всі канали звуку в даному випадку передаються через один роз'єм. AES/EBU використовує балансне підключення; підключення дає можливість використовувати навіть досить довгі проводи без шкоди для якості звуку, так як перешкоди автоматично фільтруються при прийомі сигналу.

— MIDI. Спеціалізований вихід для передачі команд MIDI. Зустрічається виключно у аудіоінтерфейсах (див. «Тип»), мають MIDI-вхід (див. вище), і застосовуються для передачі команд MIDI, які приймаються цим входом, на зовнішній пристрій — найчастіше апаратний секвенсор або іншу спеціалізовану апаратуру.

— BNC. Коаксіальний роз'єм, який застосовується переважно для передачі звуку в цифровому вигляді. Від коаксіального S/P-DIF (див. вище) відрізняється не тільки розмірами, але і наявністю фіксатора — байонетного або різьбового — який забезпечує додаткову надійність з'єднання.

— Тригерний. Службовий роз'єм, застосовуваний для керування живленням підключених до пристрою компонентів аудіосистеми. При включенні ЦАП тригерний вихід подає керуючий сигнал на відповідний вхід керованого пристрою (наприклад, підсилювача), який «пробуджуе» його; аналогічно працює і вимикання. Таким чином, користувачеві не потрібно включати і відключати кожен компонент системи окремо — досить включити/відключити тільки ЦАП, керовані компоненти «зреагують» автоматично.