Порівняння Stern Motion 4.0 27.5 2017 vs Stern Force 2.0 2017

Номінальний діаметр коліс велосипеда. Зазвичай, в даному пункті фактично вказується розмір велопокришок, що поставляються в комплекті, якщо точніше — зовнішній діаметр покришок.

Діаметр коліс традиційно позначається в дюймах. Для велосипедів різних призначень і вікових груп (див. пункти вище) є певні стандарти за розмірами. Так, дорослі моделі гірського призначення оснащуються переважно 26" колесами, «шосейники» і міські — 3трохи більшого діаметра (переважно 28"), а BMX в більшості своїй — значно меншого; дитячі та підліткові велосипеди мають менші колеса, ніж аналогічні дорослі.

За інших рівних умов більш великі покришки краще тримають швидкість і відпрацьовують дрібні нерівності на дорозі; а порівняно невеликі колеса виходять більш «чіпкими», вони забезпечують більш високий крутний момент і краще зчеплення з поверхнею. Цим і зумовлена описана вище різниця в розмірах коліс між велосипедами різного призначення. Подібні нюанси будуть корисні в тому випадку, якщо Ви обираєте машину з декількох моделей зі схожими характеристиками, але різними діаметрами коліс. Тут варто врахувати особливості запланованого застосування. Наприклад, для міської та «дорожньої» їзди — по твердому покриттю без особливих нерівностей і перепадів висот — краще вибрати колеса побільше, а для ґрунтових доріг з підйомами та спусками — поменше.

Зазначимо також, що по...кришки є замінними, причому багато велосипедів допускають установку шин «нерідного» розміру — наприклад, 29" на модель з 28-дюймовими колесами. Також варто враховувати, що колеса (шини) одного розміру можуть розрізнятися по внутрішньому (посадковому) діаметра. Ці нюанси докладно описані в спеціальних джерелах.

Тип гальма, встановлений на передньому колесі велосипеда. Перше слово в назві гальма позначає місце застосування гальмівного зусилля, друге – особливість конструкції всієї гальмівної системи.

– Обідне (V-brake). Обідними називають гальма, що працюють за рахунок притискання гальмівних колодок до обода колеса. Гальмівне зусилля вони передають з ручки на колодки за допомогою тросової тяги. Загальними перевагами всіх обідних гальм можна назвати простоту конструкції, легку вагу, невисоку вартість, гарну взаємозамінність деталей, а також мінімальне навантаження на втулку і спиці. З іншого боку, такі гальма зношують колодки і обід, потребують періодичного підлаштування, втрачають ефективність при забрудненні, зледенінні або викривленні обода.

Конструктивно різниця між підтипами обідних гальм полягає у способах їх кріплення до рами велосипеда. При цьому кожен різновид знайшов свою сферу застосування. Наприклад, V‒brake поширений у підліткових, прогулянкових та бюджетних гірських велосипедах, кліщовий підтип знайшов застосування у шосейних та міських байках, а U-brake практикується у велосипедах BMX.

– Дискове механічне. У дискових системах гальмування здійснюється за рахунок притискання колодок не до обода колеса, а до спеціального гальмівного диска, жорстко закріпленого на його осі. Гальмівне зусилля, як і в механічних обідних (див. вище), передається на колодки за допомогою спеціального тросика. Головними перев...агами дискових систем є відчутно більша потужність, ніж у обідних, а також краща модуляція (про модуляцію див. «Обідне гідравлічне» вище). Крім того, вони менш чутливі до погодних умов (бо диск знаходиться досить високо і засмічується менше, ніж обід), спокійно переносять «вісімки» на ободах, а елементи системи зношуються повільніше і не такі вимогливі до підлаштування. З недоліків можна назвати більшу вагу, високу вартість, схильність до перегрівання, збільшення навантаження на спиці та втулку колеса, а також сладність у ремонті – останній момент погіршується тим, що різні моделі навіть одного виробника часто не сумісні за запчастинами. Однак, незважаючи на все це, дискові гальма досить широко застосовуються у велосипедах для екстремальної їзди, особливо моделях середнього та вищого класу.

– Дискове гідравлічне. Варіант дискових гальм (див. вище), у яких для передачі зусилля з ручки на колодки використовується не тросик, а гідравлічна система — герметична конструкція, заповнена рідиною і що включає систему поршнів. Однією з основних переваг гідравліки є відмінна модуляція, вона дає змогу дуже точно керувати силою гальмування. З іншого боку, такий привод складніший і дорожчий за механічний, а при пошкодженні контуру і витоку гідравлічної рідини гальма втрачають корисність. Тому гідравлічні системи застосовуються порівняно рідко, переважно у професійних велосипедах.

– Барабанне. Гальма, що використовують спеціальний барабан, усередині якого встановлені гальмівні колодки; у велосипедах роль барабана може грати безпосередньо втулка колеса або спеціальна частина втулки. У будь-якому разі колодки притискаються до барабана з внутрішнього боку, і вся конструкція гальма виходить закритою. У цьому полягає одна з основних переваг цього варіанту: механізм захищений від забруднень, зовнішні фактори на кшталт бруду або снігу практично не впливають на ефективність гальм. Крім того, до переваг барабанних механізмів можна віднести те, що вони практично не потребують обслуговування, не зношують обід і не втрачають ефективності при його викривленні. З іншого боку, такі гальма виходять досить громіздкими, а за ефективністю вони поступаються обідним і тим паче дисковим аналогам. Тому цей варіант зустрічається переважно у велосипедах міського призначення.

– Ролерне. Різновид барабанних гальм (див. вище), у яких притискання гальмівних колодок до барабана забезпечується за рахунок особливого ролерного механізму. При цьому гальмівний барабан часто виконується окремо від втулки. Подібні рішення були розроблені як спроба поєднати в одному механізмі переваги дискових і барабанних гальм, і частково це вдалося: ролерні системи помітно потужніші від класичних барабанних, вони добре захищені від пилу і бруду, практично не потребують обслуговування і ефективно працюють навіть при викривленому ободі. З іншого боку, вага, габарити і ціна таких гальм вийшли дуже значними, вони погіршують накат і досить сильно гріються при постійному використанні; та й захист від забруднень є не настільки якісним, як у барабанних системах.

Тип заднього гальма, встановлений у велосипеді. Ось основні типи гальм, що зустрічаються в наш час:

- Ободній. Ободні називають гальма, що працюють за рахунок притискання гальмівних колодок до обода колеса. Гальмівне зусилля вони передають з ручки на колодки за допомогою тросової тяги. Загальними достоїнствами всіх гальм можна назвати простоту конструкції, легку вагу, невисоку вартість, хорошу взаємозамінність деталей, а також мінімальне навантаження на втулку і спиці. З іншого боку, такі гальма зношують колодки і обід, вимагають періодичної підстроювання, втрачають ефективність при забрудненні, зледеніння або викривлення обода.

Конструктивно різницю між підтипами ободних гальм полягають у способах їх кріплення до рами велосипеда. При цьому кожен різновид знайшов свою сферу застосування. Наприклад, V‒brake поширений у підліткових, прогулянкових та бюджетних гірських велосипедах, кліщовий підтип знайшов застосування у шосейних та міських байках, а U-brake практикується у велосипедах BMX.

- Дисковий механічний. Різновид механічних гальм (див. вище), у яких колодки при гальмуванні притискаються до спеціального гальмівного диска (ротора), жорстко закріпленого на втулці колеса. Такі гальма набагато ефективніші, ніж одні, вони не такі чутливі до забруднень і зберігають повноцінну працездатність навіть при викривлення обода. З недоліків дискових систем можна відзначити більшу...вагу та вартість, підвищене навантаження на втулку та спиці, а також складність у ремонті.

- Дисковий гідравлічний. Дискові гальма (див. вище), у яких зусилля на колодки передається не тросом, як у механічних системах, а за допомогою гідравлічного контуру. Є найбільш просунутим варіантом з погляду робочих характеристик: використання диска забезпечує високу ефективність гальмування, а гідравліка дає відмінну модуляцію і дає змогу дозувати зусилля на ручці. У той же час такі системи обходяться недешево, а до загальних недоліків дискових гальм у них додається чутливість до пошкоджень: порушення герметичності контуру веде до витоку рідини та виходу гальм з ладу.

- Барабанний. Гальма, у яких колодки притискаються зсередини до спеціального барабана; у разі роль цього барабана зазвичай грає безпосередньо втулка колеса. Одна з переваг таких систем полягає в тому, що практично весь механізм прихований всередині барабана і захищений від пилу і бруду, завдяки чому для нього практично не потрібне обслуговування. Крім того, барабанні гальма не зношують обід і можуть працювати навіть при викривленому колесі. З іншого боку, такі системи досить громіздкі, а їхня ефективність нижча, ніж у ободних і дискових гальм. Крім того, барабанне гальма на задньому колесі можна використовувати або з одношвидкісною касетою, або з планетарною втулкою (див. нижче) - з класичними перемикачами швидкостей у вигляді багатозіркових касет такі гальма не сумісні.

- Роллерний. Різновид описаних вище барабанних гальм, у яких притискання колодок до барабана забезпечується за рахунок т.з. ролерного механізму. Барабан у своїй, зазвичай, виконується окремо від втулки. За рахунок цього вдалося досягти більше високої ефективності (порівняної з дисковими гальмами) при збереженні основних переваг барабанної схеми - невибагливості в обслуговуванні, гарного захисту від забруднень і незалежності від викривлень обода. Однак коштують ролерні гальма недешево, до того ж вони мають низку власних недоліків — зокрема, погіршують накат і дають ймовірність провороту колеса при затиснутому гальмі. Та й із класичними перемикачами швидкостей такі системи сумісні слабо.

- Педальний. Фактично - різновид описаного вище барабанного гальма, керована не ручкою, а педалями: гальмування здійснюється за рахунок натискання на педалі у зворотний бік. Такій спосіб керування помітно спрощує конструкцію, позбавляючи зайвих ручок і тяг. У той же час у деяких моментах він є не дуже зручним та практичним. Наприклад, ефективність гальм прямо залежить від положення педалей - для максимальної ефективності вони повинні стояти горизонтально в момент початку гальмування, а при вертикальному положенні можуть виникнути труднощі. Крім того, при спаданні ланцюга велосипедист по суті позбавляється гальма. У цьому педальні механізми застосовуються порівняно рідко — переважно у міських велосипедах, не розрахованих особливо швидкісну їзду.

Додаткове обладнання, що постачається в комплекті з велосипедом.

— Крила. Захисні пристосування у вигляді щитків, які встановлюються над колесами і захищають велосипедиста і оточуючих від води і бруду, що летять з коліс під час руху. Зазвичай, робляться знімними — на випадок, якщо потрібно максимально зменшити вагу машини.

— Сідло з пружинами. Сідло, оснащене пружинами, які роблять його більш м'яким і забезпечують амортизацію. Зазначимо, що м'які пружні сідла розраховані переважно на спокійну неквапливу їзду — для швидкісних автомобілів (у т. ч. прогресивних шосейників) більш придатними вважаються вузькі жорсткі сідла.

— Щиток на ланцюг. Захисний щиток, що прикриває ланцюг велосипеда. Зазначимо, що розміри і конструкція такого щитка можуть бути різними: в одних моделях він прикриває весь верхній ділянку ланцюга від передньої до задньої зірочки, в інших — захищає тільки саму передню зірочку з зовнішньої сторони. У будь-якому разі основне завдання подібного пристосування — захистити ланцюг від попадання сторонніх предметів, насамперед країв одягу велосипедиста. Щиток може робитися знімним — на випадок, якщо потрібно зменшити вагу.

— Підніжка. Пристосування у вигляді невеликого відкидного штиря, яке забезпечує додаткову опору. За наявності підніжки велосипед не треба спирати на стовп, стіну, паркан...тощо — можна поставити вертикально на будь порівняно рівній поверхні. Відзначимо, що багато велосипеди без підніжки допускають можливість купити і встановити її окремо.

— Пегі. Спеціальні пристосування, що встановлюються на осі «трюкових» велосипедів — BMX або гірських відповідної спеціалізації (див. «Застосування»). Пеги виглядають як продовження осей, направлені в обидві сторони. Стандартний розмір одного такого «продовження» — 11 см в довжину і 4 см в діаметрі. Вони застосовуються для різних акробатичних номерів, починаючи від їзди з опорою на пеги і закінчуючи ковзанням по гранях, перилах і т. ін.

— Багажник. Класичний велосипедний багажник — платформа для перевезення різних вантажів, встановлена над заднім колесом. Зустрічається переважно у велосипедах міської призначення (див. «Застосування»), а також деяких порівняно простих гірських та шосейних моделях. Окремо зазначимо, що перевозити пасажирів на багажнику як мінімум вкрай не рекомендується, а в багатьох країнах прямо заборонено правилами дорожнього руху.

— Передній Багажник. Багажник (див. вище), розташований над переднім колесом. Перевагою такого розміщення є те, що вантаж, багаж постійно знаходиться перед очима велосипедиста. З іншого боку, передній багажник зазвичай прикріплений до керма і повертається разом з ним; таким чином, додатковий вантаж здатний помітно ускладнити управління. Тому дана особливість зустрічається порівняно рідко, зазвичай як доповнення до традиційного (заднього) багажнику; виняток становлять туристичні моделі (див. «Застосування»).

— Корзина на кермі. Кошик для перевезення різних вантажів, встановлена перед кермом, над переднім колесом; свого роду аналог описаного вище переднього багажника. При цьому, з одного боку, кошик більш масивна, з іншого — краще підходить для перевезення великих предметів або великої кількості невеликих предметів. Крім того, вантаж на багажнику потрібно додатково закріплювати, тоді як для кошика це потрібна далеко не завжди.

— Сигнал/дзвінок. Дзвінок або інший звуковий сигнал — наприклад, клаксон — установлений звичайно на кермі, під рукою велосипедиста. Таке оснащення дуже зручно для попередження інших учасників дорожнього руху про наближення велосипеді. А в деяких країнах наявність звукового сигналу є обов'язковим згідно ПДР.

— Світлове обладнання. У цьому разі може матися на увазі наявність передньої фари, заднього ліхтаря, а в деяких випадках — того й іншого відразу; конкретну комплектацію варто уточнювати окремо. В будь-якому разі, подібне обладнання незамінне для їзди в темний час доби: воно робить велосипедиста помітним для інших учасників руху, а фара ще й освітлює дорогу. У багатьох країнах правила дорожнього руху прямо забороняють їзду в темний час доби без світлових приладів.

— Утримувач пляшки. Спеціальне кріплення для пляшки з водою, зазвичай, встановлене на рамі. Возити з собою запас води на такому кріпленні зручніше, ніж тримати пляшку в рюкзаку, сумці, на багажнику і т. ін. Деякі моделі велосипедів з даною функцією відразу комплектуються ще й пляшкою, для інших її потрібно купувати окремо.

— Насос. Наявність насоса в комплекті поставки позбавляє від необхідності купувати його окремо; до того ж «рідний» насос першопочатково підходить під наявні кріплення, тоді як зі стороннім можуть виникнути проблеми. Відзначимо, що найчастіше в комплекті постачаються порівняно прості і компактні ручні насоси; вони не розраховані на великі обсяги робіт, однак цілком можуть впоратися з повсякденними завданнями на зразок підкачки спущеного колеса.