Порівняння REAL-EL Comfort 7000 vs Esperanza Austin Wired Multimedia USB Keyboard

Традиційні клавіатури поділяються на три головні різновиди: стандартні, компактні й ультракомпактні. Головна відмінність між ними полягає в тому, що стандартні моделі є повнорозмірними і мають Num-блок — додатковий блок з цифровими клавішами й знаками арифметичних дій. Компактні моделі, відповідно, num-блоку не мають, а в ультракомпактних ще й блок стрілок або взагалі відсутній, або знаходиться під клавішею Enter у вигляді дуже невеликих клавіш.

І повнорозмірні, і компактні, і ультракомпактні клавіатури можуть мати різні типи розкладки. При цьому розташування букв і цифр над літерами у всіх типах розкладок однакове, відмінності полягають у формі й положенні додаткових клавіш (спецсимволи на зразок бекслеша, системне управління, модифікатори на зразок Shift і Alt тощо). Ось найпопулярніші варіанти:

— ANSI. «Американський» формат розкладки, характерними особливостями якого є, зокрема, однакова ширина обох клавіш Shift, однакове маркування і призначення клавіш Alt, однорядна клавіша Enter і розташований над нею бекслеш (який часто робиться трохи довше стандартної клавіші).

— ISO. «Європейський» формат розкладки. Клавіша Enter займає два ряди, при цьому зверху вона трохи довше, ніж знизу; лівий Shift коротше правого, поруч з ним розташований бекслеш; поряд з нижньою ч...астиною Enter може бути другий бекслеш або інша клавіша спеціального символу; правий Alt позначений як Alt Gr і призначений для введення додаткових символів європейських мов.

— KS. «Корейська» розкладка клавіатури передбачає дворядний Enter, як і в описаній вище ISO, проте у цьому варіанті довшою робиться нижня частина Enter, а не верхня. Бекслеш знаходиться над Enter, поруч з Backspace, а сама Backspace має ту ж довжину, що й стандартні клавіші (тобто помітно коротший, ніж в інших розкладках).

— JIS. Клавіатури з «японською» розкладкою мають дворядний Enter зі збільшеною довжиною верхньої половини — як у описаних вище ISO. Проте у цьому варіанті бекслеш розташовується не в лівій частині клавіатури, а в правій, поряд з Enter (там, де в ISO може розташовуватися додаткова клавіша символів). Можуть передбачатися додаткові клавіші символів — поряд з Backspace (як у KS) і/або зліва від правого Shift. Крім того, правий Alt може мати формат Alt Gr.

Крім компактних і повнорозмірних, існують також нетрадиційні формати клавіатур:

— Num-блок. Окремо виготовлений блок цифрових клавіш. За допомогою такого пристосування можна, зокрема, перетворити компактну клавіатуру в повнорозмірну. Крім того, таке поєднання може стати в нагоді для подорожей: запакувати Num-блок окремо від клавіатури простіше, ніж знайти місце для повнорозмірної «дошки». Ще один варіант застосування Num-блока — підключення до касового апарата, термінала тощо, для роботи в ролі клавіатури калькулятора або в аналогічній ролі.

— Кейпад. Спеціалізоване пристосування у вигляді невеликої (приблизно на 15 – 20 клавіш) клавіатури для однієї руки; зазвичай, доповнюється підставкою під руку, а часто — ще й бічними кнопками для великого пальця. Такі пристосування особливо зручні для ігор і застосовуються здебільшого саме для них — на кнопки кейпада можна прив'язати певні ігрові дії (зокрема ті, які зазвичай реалізуються через меню або сполучення клавіш на стандартній клавіатурі). Кейпад може як доповнювати основну клавіатуру, так і бути повністю окремим ігровим маніпулятором.

— Нестандартна. Клавіатури нестандартного формату, які не належать до жодного з описаних вище різновидів. Конкретна конструкція і застосування таких приладів може бути різним. Так, це можуть бути ігрові моделі у вигляді лівої половини стандартної клавіатури (саме ця частина переважно використовується в іграх); ультракомпактні моделі для планшетів (див. «Призначення»); клавіатури для телевізорів, доповнені спеціальними кнопками й розраховані на утримання в двох руках на манер геймпада тощо.

Кількість додаткових клавіш, передбачених у конструкції клавіатури.

Такі клавіші не належать до стандартної розкладки і призначені для швидкого доступу до специфічних функцій або окремих додатків — наприклад, для керування медіаплеєром або відкриття пошти одним натисненням кнопки. Ця функція зручна тим, що команди з додаткових клавіш зазвичай розпізнаються системою незалежно від того, що знаходиться на екрані — завдяки цьому, приміром вам не доведеться закривати текстовий редактор для перемикання треку в плеєрі.

Зазначимо, що в даному випадку мова йде саме про окремих клавішах, мають строго визначене призначення і відповідне маркування. Програмовані кнопки, клавіша Fn (див. нижче) і функції основних клавіш, які реалізуються через Fn, в даному пункті не враховуються.

Наявність на клавіатурі клавіші Fn (скорочення від function). Вона належить до модифікаторів, аналогічно Shift або Ctrl: сама по собі не виконує ніяких дій, але при одночасному натисканні з іншого клавішею змінює її оригінальне призначення. Fn часто зустрічається в компактних клавіатурах (див. «Формат»), але може встановлюватися і в повнорозмірних. Можливості, забезпечувані нею, включають швидке зміна яскравості екрану або гучності звуку прямо з клавіатури, застосування центральних клавіш в ролі Num-блока, запуск окремих програм і т. ін. Конкретні особливості застосування клавіші Fn залежать від моделі клавіатури.

Колір букв кирилиці, нанесених на клавіатуру.

Цей колір зазвичай вибирається з таким розрахунком, щоб букви були добре помітні. На функціонал клавіатури цей момент не впливає, і вибір в даному випадку залежить переважно від особистих уподобань. Втім, є і практичний момент: для недосвідчених користувачів, не освоїли сліпий набір, бажано, щоб букви максимально виділялися на тлі клавіш.

Окремий випадок являють собою прозорі літери — вони застосовуються в клавіатурах, оснащених підсвічуванням (див. нижче), завдяки чому такі символи при включеній підсвічуванні виявляються видно навіть у темряві.

Спосіб регулювання гучності, передбачений в клавіатурі (якщо така можливість взагалі не передбачена).

— Через Fn. Регулювання з використанням клавіші Fn (див. вище): збільшення і зменшення гучності здійснюється шляхом одночасного натискання Fn і однією з основних клавіш клавіатури (зазвичай з ряду F1 – F12), Головна перевага такого управління полягає в тому, що воно дозволяє не перевантажувати клавіатуру додатковими органами управління — це, зі свого боку, позитивно позначається на габаритах і вартості. Недолік — необхідність одночасно натискати дві клавіші, що не завжди зручно.

— Дод. клавіші. Управління за допомогою додаткових клавіш, спеціально призначених для роботи з гучністю. Дуже зручний і практичний варіант: додаткові клавіші зазвичай мають цілком однозначну маркування, при цьому вони займають менше місця і обходяться дешевше, ніж колесо або сенсорний повзунок (див. нижче).

— Колесом. Управління за допомогою механічного коліщатка, обертанням якого вгору-вниз, вліво-вправо забезпечується зміна гучності. Досить зручний з точки зору користувача варіант — наочний, інтуїтивно зрозумілий і доступний навіть наосліп. Водночас колесо може займати досить багато місця, та й на вартості клавіатури воно помітно позначається.

— Сенсорний повзунок. Управління за допомогою сенсорної поверхні, рухом...пальця в ту або іншу сторону. Сенсор займає мінімум місця, виглядає акуратно і загалом зазвичай непогано вписується в загальний дизайн клавіатури, однак обходиться недешево. Тому даний варіант зустрічається вкрай рідко, переважно у висококласних клавіатурах геймерської або мультимедійної спрямованості.

Наявність додаткової підставки для рук в конструкції клавіатури. Така підставка розташований у нижній (ближній до користувачу) частини пристрою і є свого роду продовженням «дошки», що забезпечує додаткову опору і підвищує комфорт використання. Втім, комфорт багато в чому залежить від особистих уподобань, і не всім користувачам подобаються підставки; тому найчастіше вони робляться знімними.

Колір підсвічування, передбаченої в конструкції клавіатури.

Загалом підсвічування виконує дві функції: практичну (робить клавіші краще видимими при слабкому освітленні) і естетичну (надає клавіатурі гарний зовнішній вигляд). Однак не можна сказати, що без підсвічування клавіатури будуть непридатні в темряві, світло від монітора все ж освітить кнопки. Найпростішим варіантом підсвічування є одноколірна. Конкретні кольори при цьому можуть бути різними: наприклад, білий добре підходить для клавіатур загального призначення (робочої або домашній), а ось в ігрових або дизайнерських моделях можуть зустрічатися і інші відтінки, наприклад, червоний, зелений, синій, фіолетовий або помаранчевий. Якщо ж для клавіатури зазначено два або три кольори — це може означати або можливість перемикання між цими квітами, або те, що дана модель поставляється в декількох версіях, що розрізняються по відтінку підсвічування; ці нюанси варто уточнювати окремо.

Найбільш прогресивні варіанти — це багатобарвна і RGB-підсвічування. Багатобарвними називають системи, в яких передбачено більше трьох варіантів кольору, іноді з про...міжними відтінками. А RGB-підсвічування дозволяє вибрати практично будь-який відтінок за бажанням користувача; крім того, можливість синхронізації (див. «Підсвічування з ефектами») зустрічається переважно в таких системах, хоча іншими ефектами можуть оснащуватися і одноколірні клавіатури.