Порівняння Bluedio T2 Plus vs Bluedio T2

Наявність в навушниках картрідера — пристрої для читання змінних карт пам'яті, зазвичай формату microSD.

Як і вбудована пам'ять (див. вище), такі карти застосовуються для зберігання різної інформації — найчастіше музичних файлів (відповідно, більшість моделей з картрідерами має і вбудований плеєр може програвати музику взагалі без підключення до зовнішніх пристроїв). При цьому карта пам'яті може бути як доповненням для вбудованого накопичувача, так і єдиним підтримуваним типом носія. Другий варіант зустрічається частіше: «знімна» пам'ять в перерахунку на гігабайт об'єму коштує помітно дешевше вбудованої. Крім того, якщо однієї карти недостатньо, музику можна тримати на декількох, «перезаряджаючи» кардридер у разі потреби.

Відзначимо, що навіть карти одного типу зазвичай випускаються в різних стандартах, наприклад, крім «звичайної» microSD, популярність отримали більш ємкі і прогресивні microSDHC, а з недавніх пір — ще й microSDXC. Ці формати не є на 100% сумісні, тому перед використанням картрідера обов'язково потрібно уточнити, які саме різновиди карт він підтримує.

Вбудований тюнер, що дозволяє за допомогою навушників приймати радіомовлення FM-діапазону — саме в цьому діапазоні мовить більшість сучасних музичних станцій (оскільки він дозволяє транслювати звук у форматі стерео). Іншими словами, «вуха» з цією функцією дають змогу слухати радіо без використання додаткового обладнання — хіба що може знадобитися підключення дроту, який грає в даному випадку роль антени.

Час роботи навушників з автономним живленням (див. вище) на одному заряді акумулятора або комплекті батарейок.

Зазвичай, в характеристиках вказується певний середній час роботи, для стандартних умов; на практиці ж він буде залежати від інтенсивності використання, рівня гучності та інших параметрів роботи, а в моделях зі змінними батарейками — ще й від якості конкретних батарейок. Тим не менш, за заявленим часу можна досить достовірно оцінити автономність вибраних навушників і порівняти їх з іншими моделями. Що стосується конкретних значень, порівняно «короткоживучі» пристрої мають автономність до 8 год, показник у 8 – 12 год можна назвати непоганим, 12 – 20 год — дуже хорошим, а в найбільш «довгограючих» навушниках час роботи може перевищувати 20 год.

Для TWS моделей із зарядним кейсом вказується саме час роботи навушників від вбудованого в них акумулятора - ємність кейса і його додаткова зарядка подовжують можливість роботи з навушниками, але лише після "дозаправки". Також відзначимо, що для моделей з активним шумозаглушенням (див. вище) в даному пункті зазвичай вказується автономність з увімкненим шумозаглушувачем; час роботи без використання цієї функції може уточнюватися окремо.

Тип роз'єму, який використовується для зарядки вбудованого акумулятора навушників, точніше — для підключення зовнішнього зарядного пристрою. Роль такого пристрою може грати мережевий або автомобільний адаптер, повербанк чи навіть USB-порт ПК або ноутбука (за наявності відповідного кабелю). При цьому в true wireless моделях (зустрічаються з довгою ніжкою, короткою ніжкою, < a href="/list/239/pr-46359/">без ніжки, з завушним кріпленням та кліпси (Clip-on)) дріт зарядного пристрою підключається до спеціальної док-станції, куди на час зарядки вкладаються «вуха» (при цьому сама станція зазвичай має власний акумулятор і може працювати як автономний повербанк). А в бездротових і комбінованих рішеннях більш традиційної конструкції вхід зарядки нерідко розташовується на самому корпусі навушників. Що стосується роз'ємів, то найбільш поширені такі варіанти:

— microUSB. Зменшена версія USB-роз'єму, яка створена для портативних пристроїв. З'явилася досить давно, проте не втрачає популярності і у наш час, використовується абсолютною більшістю виробників.

— USB-C. Мініатюрний USB-роз'єм, який позиціонується в тому числі як потенційний спадкоємець microUSB. На відміну від попередника, має двосторонню конструкцію, завдяки якій штекер можна вставити в гніздо будь-яким боком. Поки що зустрічається відносно рідко, проте з великою вірогідністю в найближчі роки ситуація зміниться.

— Lightning.... Фірмовий роз'єм компанії Apple. Як і USB-C, має двосторонню конструкцію, при цьому дещо зручніший і надійніший, однак застосування Lightning обмежується власне продукцією компанії Apple і бренду Beats, який їй належить.

Для повнорозмірних навушників амбушури найчастіше виготовляються з натуральної шкіри, шкірозамінника, текстилю, велюру, дерматину, піни з ефектом пам'яті, а також їх комбінованих варіацій. У касті внутрішньоканальних навушників застосовуються зовсім інші матеріали — найбільшого поширення набули силіконові накладки, які м'яко адаптуються під індивідуальні особливості будови вушної раковини, а альтернативою їм запропоновані пінні амбушюри пористої структури (наприклад звані «губки»). Ось деякі особливості широко використовуваних матеріалів виготовлення амбушюр:

- Текстиль. Тканинні амбушур зазвичай зустрічаються в бюджетних моделях навушників, але часом їх застосовують і в преміум-сегменті. Тактильно текстильні амбушюри приємні на дотик, також добре пропускають повітря. За акустичною властивістю це цілком нейтральні матеріали. Зазначимо, що такі амбушюри можуть виготовлятися з різноманітних типів тканин (наприклад, мікрофібри).

- Шкірзам. Штучні замінники шкіри застосовуються в навушниках будь-яких цінових категорій. Насправді властивості цього матеріалу залежать від конкретного сорту шкірозамінника: амбушюри з умовної екошкіри можуть мати відмінні «дихаючі» якості, тоді як низькосортний шкірозамінник нерідко провокує підвищене потовиділення вух (особливо в спеку року).

- Натуральна шкіра. Натуральна шкіра – продукт преміального клас...у, що використовується у відповідних моделях навушників флагманського рівня. Щільна шкіра забезпечує належну шумоізоляцію та глибоке опрацювання басів. У той же час вуха можуть потіти під час використання шкіряних амбушюр. Щоб уникнути підвищеного потовиділення, шкіру нерідко роблять перфорованою.

- Велюр. Найніжніший на дотик матеріал із відмінними звукопоглинаючими здібностями. Велюрові амбушюри забезпечують хорошу шумоізоляцію, а навушники з ними не викликають втоми навіть за тривалого перебування на голові. Втім, є у матеріалу і недоліки: він легко мажеться, притягує пил і вовна домашніх вихованців, швидко зношується.

- Алькантара. Амбушюри зі штучної замші, максимально наближені за властивостями та тактильними відчуттями до велюрових виробів. Проте алькантара простіше чиститься від забруднень і набагато довше служить. Зустрічаються алькантарові амбушюри у навушниках топового рівня.

- Поролон. Поролонові амбушюри – прерогатива бюджетних моделей накладних навушників. Справа в тому, що це недовговічний матеріал, який часто проситься на заміну через низьку міцність. Почасти проблему вирішують спеціальні просочення, але поролон все одно зберігає свою структуру відносно недовго.

- Хутро. Досить рідкісний різновид матеріалу виготовлення амбушюр. Навушники з характерними хутряними амбушюрами виконують практичну функцію - зігрівають вуха слухача в холодну пору року.

Загальна вага навушників; для моделей true wireless (див. «Тип кабелю») вказується вага кожного окремого навушника.

Цей параметр напряму пов'язаний з конструкцією (див. вище) і деякими особливостями функціоналу. Так, згадані true wireless пристрої виходять дуже легкими, їх вага не перевищує 25 г. Традиційніші внутрішньоканальні навушники та вкладиші можуть бути помітно важче — до 50 г для вкладишів і до до 100 г для більшості внутрішньоканальних. Накладні ж моделі в більшості своїй досить масивні: серед них чимало моделей вагою в 200 – 250 г, 250 – 300 г і навіть більше 300 г. Зазначимо, що значна вага для накладних вух нерідко є не недоліком, а перевагою: вона дає їм можливість надійніше триматися на голові, створює враження солідності і надійності, при цьому найчастіше не створює значних незручностей.