Порівняння Onkyo TX-NR656 + Dali Pack vs Onkyo HT-S7705

Номінальна потужність сабвуфера, передбаченого в комплекті поставки домашнього кінотеатру. Детальніше про номінальної потужності див. «Фронт» вище; тут же відзначимо, що «саби» часто мають досить високу потужність, оскільки вони призначені для перекриття низьких частот у всіх звукових каналах.

Діапазон звукових частот, відтворюваних акустичною системою домашнього кінотеатру. Чим ширше діапазон — тим багатша звук, тим менше ймовірність, що акустика «відріже» частина низьких або високих частот. При оцінці даного показника варто виходити з того, що діапазон, сприйманий середньостатистичним людським вухом, становить від 16 Гц до 20 кГц. Втім, сучасні домашні кінотеатри в більшості своїй перекривають цей діапазон повністю або майже повністю.

Значення чутливості визначає гучність акустичної системи при підведенні до неї зовнішнього сигналу певної потужності. При однаковій потужності сигналу і опорі (імпедансі) більш чутлива акустика забезпечують велику гучність.

Номінальна потужність, що видається вбудованим підсилювачем потужності домашнього кінотеатру на один канал сабвуфера (низькочастотний). Детальніше про даній характеристиці див. п. «Фронт» вище.

Діапазон звукових частот, які може видавати вбудований підсилювач для домашнього кінотеатру. Цей показник аналогічний описаному вище діапазону АС: чим він ширший, тим велика частина звуку охоплюється пристроєм, тим менше високих і низьких частот виявляється за межами робочого діапазону. Водночас варто відзначити, що частотний діапазон підсилювача, зазвичай, відповідає можливостям комплектних колонок. Тому звертати увагу на цей параметр, зазвичай, припадає лише при підключенні «нерідний» акустики: бажано, щоб її діапазон був не вже, ніж у підсилювача, інакше останній не зможе реалізувати всі свої можливості.

Підтримка домашнім кінотеатром прогресивної розгортки, а саме — можливість виводу відеосигналу з такою розгорткою.

Першопочатково розгорткою називали спосіб побудови зображення на екрані кінескопного телевізора. У таких екранах за зображення відповідає електронний промінь, обегающий екран і вимальовує кожен кадр рядок за рядком. Різні види розгортки відрізняються черговістю цих рядків: при чересстрочном способі промінь промальовує першопочатково непарні рядки (1, 3, ...), потім парні (2, 4, ...), а при прогресивному — кожний рядок по черзі. Другий варіант вважається більш прогресивним, оскільки покращує якість зображення і знижує ймовірність виникнення перешкод і «артефактів». У рідкокристалічних екранах використовуються інші методи побудови зображення; тим не менш, видимі особливості обох видів розгортки зберігаються і для них.

Зазначимо, що перегляд зображення з прогресивною розгорткою доступний тільки в тому випадку, якщо така розгортка підтримується не тільки домашнім кінотеатром, але і екран, на який виводиться зображення. З іншого боку, цим вимогам задовольняє більшість сучасних телевізорів; тому, хоча уточнити сумісність не завадить, але, швидше за все, проблем з ним не виникне.

— Smart TV. Дана функція фактично перетворює домашній кінотеатр в мережевий медицентр з виходом в Інтернет. Конкретні можливості Smart TV у різних виробників можуть відрізнятися, однак здебільшого вони включають як мінімум доступ до фірмовим онлайн-сховищ контенту та/або Інтернет-сервісів (на зразок YouTube). Крім цього, можуть передбачатися ігри, освітні програми, а найбільш прогресивні моделі дають змогу навіть встановлювати додаткові програми за бажанням користувача. Для підключення до мережі зазвичай використовується модуль Wi-Fi (див. нижче) або порт LAN (див. «Входи»).

— Підключення iPod. Спеціальний док-роз'єм для підключення до акустики для домашнього кінотеатру плеєрів сімейства iPod (крім shuffle, який не має док-роз'єму). Підключити такі плеєри для відтворення музики можна і через звичайний лінійний вхід, однак з'єднання через док-роз'єм дає більше додаткових можливостей — наприклад, перемикати треки можна з пульта керування домашнім кінотеатром.

— Бездротове відтворення (AirPlay). Підтримка пристроєм технології бездротового відтворення AirPlay. AirPlay створена компанією Apple на заміну фірмової бездротової технології AirTunes. Для передачі даних використовується технологія Wi-Fi, а транслювати таким чином можна не тільки музику, але і д...одаткові дані (назви пісень, обкладинки альбомів і навіть відео). AirPlay особливо зручна для портативних пристроїв (iPhone, iPod touch і т. ін.), т. до. дозволяє програвати музику, не встановлюючи гаджет на док-станцію. Хоча першопочатково технологія створена для пристроїв Apple, вона не є повністю закритою. Передавачами музики можуть служити не тільки портативні пристрої і комп'ютери Apple, але і ПК з встановленою iTunes, а приймаючі системи різного класу (від комплектів акустики до музичних центрів) випускають кілька сторонніх виробників.

— FM-тюнер. Наявність FM-тюнера дозволяє домашнього кінотеатру приймати і відтворювати через власну акустику радіопередачі FM-діапазону — тобто, фактично, перетворює пристрій в повноцінний приймач (щоправда, для впевненої роботи може знадобитися зовнішня антена). Ця функція актуальна з тієї причини, що саме FM-діапазон воліє переважна більшість сучасних музичних радіостанцій.

— ТВ-тюнер. За наявності ТВ-тюнера домашній кінотеатр може приймати телевізійні передачі кабельного, ефірного або супутникового мовлення. Ця опція може бути корисною з урахуванням того, що далеко не всі телевізори оснащуються власними вбудованими тюнерами (особливо це стосується настінних панелей). При купівлі кінотеатру з ТВ-тюнером варто окремо звернути увагу на стандарт сигналу. Основні стандарти сигналів:
DVB-T (Terrestrial) — звичайний телевізійний сигнал наземного мовлення;
DVB-C (Cable) — кабельне TV;
DVB-S (Satellite) — супутникове TV.
Крім того, потрібно врахувати, що всі зазначені стандарти — цифрові, а на пострадянському просторі все ще досить поширене аналогове мовлення.

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку між різними пристроями. В домашніх кінотеатрах Bluetooth може застосовуватися, зокрема, для відтворення музики з Bluetooth-пристрої (наприклад, мобільного телефону або плеєра), копіювання файлів з таких пристроїв на власних накопичувач домашнього кінотеатру,підключення бездротових навушників і т. ін.

— Wi-Fi. Технологія Wi-Fi найчастіше застосовується для бездротового підключення домашнього кінотеатру до локальних комп'ютерних мереж. Таким чином можна отримати доступ до контенту, що зберігається на жорстких дисках комп'ютерів домашньої мережі, і навіть вийти в Інтернет, наприклад, для оновлення прошивки плеєра. Крім того, таке підключення може застосовуватися для використання можливостей DLNA (див. Підтримка DLNA). А з недавніх пір багато модулі Wi-Fi підтримують також інші спеціальні можливості — наприклад, режим Direct (пряме з'єднання між двома пристроями, що не вимагає наявності комп'ютерної мережі). Таке з'єднання може використовуватися, наприклад, для роботи смартфона в ролі пульта ДУ, для бездротового підключення відеосигналу по технології Wi-Diили Miracast і т. ін. Конкретні можливості роботи з Wi-Fi залежать від моделі домашнього кінотеатру.

— Кардридер. Пристрій для читання інформації з карт пам'яті, що дозволяє безпосередньо відтворювати на домашньому кінотеатрі вміст таких карт — наприклад, фотографії, відзняті перед цим цифровим фотоапаратом, або відео з відеокамери. Варто враховувати, що в нинішній час активно використовується кілька видів карт пам'яті, і далеко не всі з них взаємно сумісні; тому при використанні картрідера слід звертати увагу на тип підтримуваних карт.

— NFC-чип. Технологія NFCпредназначается для прямої бездротового зв'язку між різними пристроями на малих дистанціях — до 10 см. Теоретично варіанти застосування даної технології досить різноманітні, однак, в домашніх кінотеатрах вона найчастіше застосовується для спрощення з'єднання із зовнішнім пристроєм (теж з підтримкою NFC) по технології Wi-Fi і Bluetooth. Чип найчастіше встановлюється в пульт ДК, а для установки з'єднання досить піднести підключається пристрій до цього пульта, так щоб чипи «побачили» один одного, і підтвердити підключення по Wi-Fi або Bluetooth. Це значно зручніше, ніж копатися в настройках і встановлювати з'єднання вручну.

— Караоке. Популярна розвага, яке надає користувачам можливість самим співати улюблені пісні: під відповідний музичний супровід (т. зв. фонограма-«мінус», фактично — композиція з вирізаною вокальною партією) на екран виводяться тексти пісень, підсвічуються по мірі того, як їх треба співати. Обов'язковим атрибутом домашнього кінотеатру з опцією караоке є роз'єм для мікрофона; іноді таких роз'ємів може бути два.

— Караоке Mix. Система, що надає розширені можливості використання караоке (див. Караоке). Так, учасникам можуть виставлятися бали за якість виконання, з'являється можливість влаштовувати командні змагання. Є функція створення і редагування списку улюблених пісень, їх сортування з низки параметрів (назва, виконавець, жанр) і т. ін.

— DVI. Цифровий роз'єм, який застосовується насамперед для підключення зовнішніх пристроїв до моніторів і проекторів; в телевізорах практично не зустрічається.

— SCART. Застарілий, але все ще широко застосовуваний роз'єм, що служить для підключення зовнішніх джерел сигналу до телевізора та аналогової передачі аудіо - і відеосигналу. Найбільший за розмірами роз'єм до побутової відеотехніки, має характерну прямокутну форму.

— Компонентний. Аналогове трехкабельное з'єднання (червоний, синій, зелений), що використовується для передачі відеосигналу від плеєра до телевізора. Забезпечує досить високий, за мірками аналогових інтерфейсів, якість сигналу; з іншого боку, аудіосигнал по компонентному роз'єму не передається — для нього необхідно окреме підключення.

— Композитний. Один з найбільш простих і розповсюджених аналогових виходів. Являє собою три роз'єму, один з яких відповідає за виведення відеосигналу (забарвлений в жовтий колір), а решту два — аудіо (по 1 каналу стереозвуку на роз'єм). Таким чином, композитний вихід дозволяє передавати по одному інтерфейсу і відео, і аудіо. Ще одним перевагою цього стандарту є поширеність, в т. ч. в старих моделях телевізорів. З іншого боку, композитний вихід не підходить для роботи з HD-відео, та і якість картинки виходить помітно нижче, ніж при компонентному підключенні (див. ви...ще).

— Лінійний. Вихід для аналогової передачі звуку. Може використовуватися як для підключення акустичної системи, та й для виведення аудіосигналу на музичну апаратуру — наприклад, для запису. Зазвичай, лінійний вихід забезпечує передачу звуку у форматі стерео. Він може використовувати різні роз'єми; найчастіше зустрічається або 3.5 мм mini-Jack, або пара гнізд RCA («тюльпани», по одному на кожен канал стереозвуку).

— Dolby Digital 5.1. Набір роз'ємів для підключення шестиканальної (5 колонок+сабвуфер) аудіосистеми.

— Dolby Digital 7.1. Набір роз'ємів для підключення восьмиканальної (7 колонок+сабвуфер) аудіосистеми.

— Вихід на навушники. Стандартний роз'єм для підключення навушників. Більшість сучасної техніки оснащується роз'ємами діаметром 3,5 мм, під цей вихід також робляться штекери більшості сучасних навушників. Роз'єм 6,35 мм залишається прерогативою високоякісної техніки класу Hi-Fi і Hi-End. Існують перехідники між роз'ємами різних діаметрів.

HDMI — комплексний цифровий інтерфейс, розроблений для передачі HD-контенту (включаючи багатоканальний звук) по одному кабелю. На сьогоднішній день фактично є загальноприйнятим стандартом для HD-сумісної відеотехніки, зустрічається і в аудиоустройствах. В домашніх кінотеатрах такі виходи найчастіше застосовуються для підключення телевізора, монітора, проєктора або іншого пристрою для відтворення відео (звук йде за іншим інтерфейсам на штатну акустику). Однак є й інші варіанти застосування — наприклад, трансляція звуку на зовнішній підсилювач, через який підключаються штатні колонки. Відповідно, наявність кількох виходів HDMIпозволяет тримати постійно приєднаними кілька приймачів сигналу і не морочитися з перепідключенням кабелів. У найбільш прогресивних моделях кількість таких роз'ємів може досягати 8.