Порівняння Commax CDV-43K2 vs Commax CDV-70H2

— З трубкою. Пристрої з трубками на зразок тих, що застосовуються в телефонах. Чутність в трубці буває краще, ніж у динаміці гучного зв'язку, а для відповіді на виклик, зазвичай досить просто зняти трубку з пристрою — цей спосіб інтуїтивно зрозумілий навіть для тих, хто далекий від сучасної техніки. Та й той момент, що гостя чує тільки користувач, в деяких ситуаціях теж виявляється зайвим — наприклад, щоб не заважати оточуючим. З іншого боку, ці переваги не так часто є ключовими, при цьому трубка робить конструкцію більш громіздкою, а при розмові потрібно займати одну руку (останнє, втім, може компенсуватися наявністю гучного зв'язку, див. «Додатково»). Тому даний варіант виконання зустрічається помітно рідше беструбочного (див. нижче)

— Без трубки. Домофони, не мають трубки — спілкування відбувається за допомогою динаміка гучного зв'язку і мікрофон в корпусі. Такі моделі більш компактні і виглядають більш акуратно, ніж пристрої з трубкою, при розмові руки залишаються вільними, а говорити з гостем можуть і всі, хто перебуває поруч; іноді така розмова краще бесіди через трубку. Недоліків даний варіант виконання практично не має, а тому вважається найбільш прогресивним на сьогоднішній день і застосовується в більшості домофонів.

— Переносний. Домофони, виконані у вигляді автономних пристроїв, які можна постійно носити при собі. Такі моделі дуже зру...чні, якщо користувачеві важко кожен раз підходити до стаціонарного домофону — наприклад, коли мова йде про будинок в 2 – 3 поверхи, або якщо домофон використовується літньою людиною. З іншого боку, переносні люльки дорожче стаціонарних і вимагають уважності у використанні: потрібно вчасно заряджати батарею, щоб не залишитися взагалі без домофона. А оскільки, реальна потреба у переносних пристроях виникає не так часто, а коштують вони помітно дорожче стаціонарних, то і популярність даного варіанта невисока. Зазначимо, що радиодомофонами (див. «Тип пристрою») вважаються тільки ті переносні моделі, які з'єднуються з викличної панеллю безпосередньо, без провідної бази; водночас на практиці найчастіше використовується саме варіант з базою.

Наявність в домофоні вбудованого квадратора.

Квадратор являє собою пристрій для одночасного виводу на екран відеосигналів з декількох камер спостереження; екран при цьому розділяється на «плитки», у кожній з яких показується картинка зі своєї камери. Це дозволяє користувачеві стежити за камерами, не перемикаючись і не пропускаючи «картинки» ні з однією з них, а при необхідності потрібну «плитку» можна вивести на весь екран. Найпростіші квадратори розраховані на 4 камери, проте зустрічаються рішення і на більшу кількість — у залежності від кількості камер, на яке розрахований домофон (див. нижче).

Зазначимо, що відеодомофон без цієї функції можна доповнити зовнішнім квадратором, однак простіше і дешевше придбати модель, де квадратор першопочатково передбачений в конструкції.

Тип з'єднання з додатковими моніторами (див. «Кількість моніторів»), підтримуваний домофоном

— Послідовне. При даному типі з'єднання всі зовнішні охоронні пристрої — викличні панелі, камери, замки і т. ін. — приєднуються лише до основного домофону. Використовувані в системі додаткові монітори підключаються «ланцюжком», один за іншим, і працюють тільки через основний блок; підключити охоронне обладнання безпосередньо до додаткового монітора не можна. При такому форматі роботи кількість охоронних пристроїв обмежена можливостями основного домофона, зате доступ до них можна отримати з будь-якого монітора системи.

— Паралельне. Як і послідовне, даний варіант припускає наявність основного домофона і додаткових моніторів. Ключове ж відмінність полягає в тому, що до кожного керованого монітора можна підключити свої відеокамери, які будуть контролюватися тільки з цього монітора. Цей варіант зручний при організації систем безпеки з декількома окремими зонами відеоспостереження: наприклад, основний монітор можна встановити на парадному вході, а додатковий — на службовому, і кожен з них буде працювати тільки з камерою над відповідною дверима.

Загальна кількість портів для дротового підключення різного обладнання, передбачене в домофоні; по суті — максимальна кількість дротяних пристроїв, яке можна одночасно підключити до домофону.

Варто враховувати, що ця кількість може бути меншою, ніж загальна сума підтримуваних пристроїв. Це особливо характерно в моделях з можливістю використання додаткових моніторів (див. «Підключаються моніторів»): такі пристрої часто підключаються послідовно, «ланцюжком» і займають всього 1 порт. Таким чином, наприклад, домофон на 2 викличних панелі і 3 монітора може мати всього 3 роз'єми — по одному для викличних панелей і один для моніторів. Зазначимо також, що мережевий порт LAN IP-домофони (див. «Тип пристрою») також враховується при даному підрахунку.

Кількість викличних панелей, які можна одночасно підключити до домофону.

Виклична панель — це зовнішня панель, через яку гість надсилає виклик власнику домофона і спілкується з ним. Така панель повинна бути у кожної двері, «охопленої» домофоном. А значить, кількість підтримуваних викличних панелей відповідає максимальній кількості дверей, з якими можна застосовувати дану модель. Найпростішим варіантом є 1 виклична панель, однак на практиці цього часто виявляється недостатньо. Тому більш популярні моделі, здатні перекрити відразу 2 двері — наприклад, основний і службовий вхід в офіс. А в найбільш прогресивних домофони може передбачатися підключення відразу4 викличних панелей, а то й більшої кількості.

Найбільша тривалість безперервної розмови, яку забезпечує домофон. Технічно ця тривалість може бути необмеженою, однак на практиці можуть встановлюватися обмеження — зазвичай від 1 до 4 хвилин. Це зумовлено насамперед тим, що в системах з декількома викличними панелями розмова через одну з них може перешкоджати роботі інших. Обмеження ж за тривалістю дають змогу виключити довгі розмови і можливі накладки, а доступного часу зазвичай цілком вистачає для з'ясування всіх необхідних питань протягом однієї бесіди. Також ця функція стане в нагоді у випадку, якщо ви забудете вимкнути зв'язок (повісити трубку) після закінчення розмови.

Найбільша тривалість відео, яке домофон може записати для подальшого перегляду. Це може бути як запис розмови, так і відеофіксація відвідувача під час роботи в режимі «Away» («Пішов»). І в тому, і в іншому випадку велика тривалість не потрібно, тому здебільшого цей параметр становить кілька десятків секунд.

— ОС Android. До переваг ОС Android можна віднести гнучкість, яка дає можливість встановлювати сторонні додатки, тим самим збільшуючи функціональність пристрою. До таких додатків можуть належати SIP-телефони, програми, які дають змогу вести відеоспостереження, і інші. Але варто відзначити що на роль повноцінного планшета такі пристрої не дуже підходять, по-перше, більшість має стаціонарне розміщення, по-друге, як правило, потужність домофонів не настільки висока. Також окремо можуть бути встановлені різні обмеження виробником, це потрібно уточнювати окремо.

— Wi-Fi модуль. Модуль бездротового зв'язку Wi-Fi зустрічається тільки в IP-домофонах (див. «Тип пристрою»). Дана функція дає змогу пристрою підключаються до мережі бездротовим способом — це значно зручніше, ніж тягнути кабелі, а якість зв'язку зазвичай не відрізняється від дротового. Ще один варіант застосування Wi-Fi — пряме з'єднання зі смартфоном або планшетом і використання такого гаджета в ролі пульта ДУ з зовнішнім екраном; втім, така можливість передбачається порівняно рідко.

– Мобільний додаток. Ця особливість означає, що з пристроєм можна працювати через смартфон або планшет із встановленим на нього спеціальним додатком. Такі додатки зазвичай випускаються відразу під обидві найпопулярніші в наш час мобільні ОС – Android та iOS; проте цей момент не завадить уточнити окремо. У будь-я...кому разі управління з мобільного пристрою може мати досить широку функціональність (включаючи навіть можливість роботи через Інтернет у деяких моделях); а взаємодіяти з пристроєм через гаджет, який можна постійно тримати при собі, набагато зручніше, ніж щоразу підходити до домофону чи іншого стаціонарного обладнання.

— SIP протокол. Підтримка домофоном протоколу SIP дає змогу домофону переадресовувати сигнал з викличної панелі через телефонну мережу — на мобільний пристрій, стаціонарну міні-АТС або комп'ютер з відповідним ПЗ. Подібна функція може бути корисною, наприклад, в офісі, де відвідувачів буває багато, а кожен раз підходити до домофону для відповіді — незручно. Додаткові можливості SIP в різних моделях можуть помітно відрізнятися, їх варто уточнювати окремо.

— Підтримка DVR. Можливість роботи домофона в режимі запису відео з викличних панелей або з окремих камер спостереження. У більшості таких моделей запис здійснюється не постійно, а тільки при натисканні кнопки виклику або іншій події — наприклад, спрацьовуванні детектора руху (див. нижче). Відео найчастіше зберігається на карту пам'яті (див. «Кардридер» нижче). У будь-якому разі дана функція дає змогу з'ясовувати, хто дзвонив в домофон в «позаурочний час», також вона може стати в нагоді в інших ситуаціях — аж до відновлення картини НП, що потрапила в поле зору камер.

— Внутрішній зв'язок (Інтерком). Ця функція дає змогу здійснювати дзвінки між домофонами в одній мережі. Залежно від реалізації і налаштувань, буває адресний інтерком, коли вводиться номер (ідентифікатор) пристрою в мережі, на який потрібно зробити дзвінок, а також варіанти з налаштуванням загального виклику, коли дзвінок йде на всі пристрої мережі. У будь-якому разі, ця функція буде корисна, якщо в мережі декілька домофонів, таким чином можна зателефонувати, наприклад, сусідові.

— Гучний зв'язок. Функція гучного зв'язку, аналогічна тій, що застосовується в телефонах. В такому режимі для розмови використовуються гучний динамік і чутливий мікрофон, які розташовані в корпусі домофона і дають змогу комфортно спілкуватися на деякій відстані від пристрою (до метра, а то й більше). Дана функція особливо важлива для моделей з трубкою (див. «Виконання») — вона дає можливість розмовляти, не тримаючи трубку в руках. А ось пристрої без трубки за визначенням працюють у форматі гучного зв'язку.

— Голосове повідомлення. Аналог функції автовідповідача в телефонах, коли абонент може залишити повідомлення, якщо власник домофона не реагує на виклик. Реалізована функція може бути по різному, але в будь-якому разі вона аналогічна подібній зі звичним виразом: «Залиште своє повідомлення після звукового сигналу...».

— Картинка в картинці. Можливість виводу на екран домофона другої картинки, на додаток до основного зображення. Таким чином можна, наприклад, перевірити обстановку в зоні видимості камери спостереження, не перериваючи спілкування з відвідувачем по основній відеопанелі. Додаткова картинка має невеликий розмір і зазвичай відображається в одному з кутів екрану.

— Детектор руху. Функція, що дає можливість домофону виявляти рух в зоні видимості відключених камер і реагувати на нього. Конкретний спосіб такої реакції в різних моделях може бути різним: вмикання запису, відправка повідомлення на заданий користувачем пристрій, подача сигналу на тривожний вихід тощо; ці подробиці варто уточнювати окремо. У будь-якому разі детектор руху знижує ймовірність пропустити значущі події в полі зору камер.

— Вбудована пам'ять. Вбудована пам'ять зустрічається у відео- і IP-домофонах (див. «Тип пристрою») і зазвичай призначається для зберігання даних з камер спостереження. При цьому об'єм такої пам'яті зазвичай невеликий, і вона, зазвичай, використовується лише для фотознімків (наприклад, з метою фіксації обличь відвідувачів); запис відео, якщо він передбачений, ведеться на карту пам'яті (див. нижче). У будь-якому разі особливості роботи вбудованої пам'яті не завадить уточнити окремо.

— Фоторамка. Можливість роботи домофона в режимі цифрової фоторамки — коли на екрані (зазвичай в режимі слайдшоу) відображаються фотографії, які занесені в пам'яті пристрою (або зберігаються на карті пам'яті). Обов'язковою особливістю моделей з даною функцією є досить великий кольоровий екран — тільки на ньому будуть нормально видимі фотографії; самі домофони зазвичай належать до відео- або IP-моделей. Основне призначення режиму фоторамки — естетичне: показуючи красиві картинки, домофон відіграє роль додаткового декору для приміщення.

Розмір власного дисплея домофона по діагоналі.

В сучасних домофонах зустрічаються дисплеї розміром від 2" до 10" — більш дрібні екрани нефункціональні, більш великі невиправдано громіздкі та дорогі. При цьому нормально розглянути зображення можна практично на будь-якому дисплеї з цього діапазону — якщо нахилитися до нього досить близько.

З урахуванням всього цього спеціально шукати великий екран (10") має сенс у тому випадку, якщо його треба буде нормально бачити з великої відстані (метр і більше), або якщо ви не хочете зайвий раз напружувати очі, вдивляючись у дрібне зображення. Золотою серединою є дисплей 7".