Порівняння Rotel RC-1572 vs Rotel RC-1570

Більшість сучасних підсилювачів мають тороїдальні трансформатори — із сердечником у формі тороїда, простіше кажучи, «бубліка». Цей тип вважається оптимальним для підсилювачів будь-якого рівня аж до Hi-End: він створює мінімум зайвого електромагнітного випромінювання і, відповідно, перешкод. Якийсь час тому широко використовувалися також трансформатори з Ш-подібним сердечником, проте вони вважаються застарілими і зустрічаються на сьогоднішній день все рідше.

Діапазон частот звуку, з яким здатний працювати підсилювач. Чим ширше цей діапазон, тим повніше загальна картина звучання, тим менше ймовірність того, що надто високі або низькі частоти будуть «обрізані» підсилювачем на виході. Однак потрібно враховувати, що діапазон чутних людиною звуком становить в середньому від 16 Гц до 20 кГц; зустрічаються деякі відхилення від цієї норми, але вони невеликі. Водночас сучасна Hi-Fi і Hi-End техніка може мати набагато більш широкий діапазон — найчастіше він є свого роду «побічним ефектом» висококласних схем. Деякі виробники можуть використовувати цю властивість в рекламних цілях, однак практичної цінності саме по собі воно не несе.

Відзначимо, що навіть в межах чутного діапазону не завжди має сенс гнатися за максимальним охопленням. Варто, наприклад, враховувати, що фактично чутний звук не може бути краще, ніж здатні видати колонки; тому для акустичної системи з нижнім порогом, скажімо, в 70 Гц нема чого шукати підсилювач з цим показником у 16 Гц. Також не варто забувати, що сам по собі широкий частотний діапазон абсолютно не гарантує високої якості звуку — воно пов'язано з величезною кількістю інших факторів.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на балансний вхід XLR.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на лінійний вхід RCA.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Phono MM/MC.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Кількість в конструкції підсилювача лінійних входів, що використовують інтерфейс RCA. На відміну від входу Main (див. вище), який може працювати з такими ж роз'ємами, при підключенні до лінійного RCA сигнал проходить через всі стадії обробки, передбачені в підсилювачі — наприклад, регулювання балансу або частот (див. «Регулювання») і т. ін.

Детальніше про роз'ємі див. «Вхід на підсилювач (Main)». Тут же відзначимо, що при використанні RCA в ролі лінійного інтерфейсу за один вхід вважається пара таких роз'ємів. Це обумовлено тим, що по одному коаксіальному кабелю може передаватися тільки один канал, так що для роботи зі стереозвуком необхідна саме пара.

Від кількості входів під сигнал (будь-якого типу) залежить, скільки джерел сигналу можна одночасно підключити до підсилювача. Відповідно, і вибирати модель з числа входів варто з урахуванням передбачуваної кількості таких джерел: адже легше приєднати їх всі і вибирати через пульт або панель управління підсилювача, ніж щоразу морочитися з перепідключенням.

— Пряме підключення (By-pass/Direct). Можливість вмикання підсилювача в режимі By-pass/Direct. Його назва зумовлена тим, що сигнал пускається напряму на каскади підсилення, в обхід всіх додаткових регуляторів (тембру, балансу тощо). Підсилювачі потужності (див. «Тип») за визначенням використовують саме таку схему роботи. В інтегральних же моделях пряме підключення не тільки зводить до мінімуму спотворення в оброблюваному сигналі, але і забезпечує максимально близьке до оригіналу звучання, що дає змогу вимогливим слухачам оцінити майстерність звукоінженерів

— Автоматичне вимкнення живлення. Ця функція забезпечує автоматичне відключення підсилювача, якщо протягом певного часу на його вхід не надходить сигнал. Таким чином вдається уникнути простоїв — наприклад, якщо власник пішов по справах, забувши вимкнути аудіосистему. А враховуючи, що зазвичай сучасні підсилювачі навіть «на холостому ходу» потребують великої кількості енергії — економія може вийти досить значною. Варто уточнити, що мова в даному разі зазвичай йде не про повне відключення, а про перехід в режим очікування; але енергоспоживання (див. нижче) у цьому режимі зазвичай настільки незначне, що на практиці різниці практично не помітно.

— Фонокоректор ММ. Наявність в підсилювачі фонокоректора для роботи з програвачами вінілових дисків, оснащеними звукознімачами типу ММ (з рухомим магнітом). Сам по собі фонокоректор є обов'яз...ковим атрибутом моделей зі входом Phono (див. «Входи»); його необхідність пов'язана з тим, що сигнал зі звукознімачів для вінілу має специфічні характеристики і потребує додаткового оброблення. При цьому в сучасних програвачах для платівок можуть використовуватися звукознімачі двох типів — вже згаданий ММ плюс МС (з рухомою котушкою), кожен зі своїми особливостями сигналу. Тому для нормальної роботи вінілового програвача Вам у будь-якому разі буде потрібен фонокоректор відповідного типу. Таке оснащення доступне і у вигляді окремих пристроїв, однак купити підсилювач з вбудованим фонокоректором зазвичай простіше і дешевше.

— Фонокоректор МС. Наявність в підсилювачі фонокоректора для роботи з програвачами вінілових дисків, оснащеними звукознімачами типу МС (з рухомою котушкою). Докладніше про це див. підпункт «Фонокоректор ММ» вище.

— Лімітер. Наявність в підсилювачі лімітера — пристосування, що обмежує динамічний діапазон оброблюваного сигналу. Також це пристосування називають «компресором аудіосигналу» (у зв'язку з тим, що воно «стискає» динамічний діапазон). Простіше кажучи, лімітер, по суті, зменшує різницю між найбільш тихим і найбільш гучним звуком, який видається підсилювачем. Ця функція може стати в нагоді в будь-якій ситуації, коли доводиться мати справу з нерівномірною гучністю звуку. Наприклад, лімітер може зробити більш комфортним прослуховування симфонії, що має великі перепади гучності — щоб слухачеві були доступні найменші нюанси звуку і водночас гучні фрагменти, що називається, не били по вухах. А для професійної концертної діяльності наявність компресора є практично обов'язковою, зокрема, щоб компенсувати зміни гучності, що виникають при зміні відстані від мікрофону до акустичного інструменту або рота вокаліста. Звичайно, лімітер може бути виконаний у вигляді окремого пристрою; однак його наявність у самому підсилювачі іноді виявляється зручнішою. Водночас дана функція складна і дорога, а тому зустрічається переважно у професійному обладнанні та споживчих моделях топового класу.

— Підключення додаткової АС. Можливість підключення до підсилювача додаткового комплекту колонок (одного або декількох). Відзначимо, що мова йде не про окремі динаміки, а саме про комплекти, розраховані на роботу з повноформатним звуком. Іншими словами, якщо такий підсилювач на основних виходах видає звук у форматі стерео (див. «Кількість каналів»), то і додатковий комплект акустики зможе працювати в цьому форматі. Моделі з цією функцією розраховані насамперед на ситуації, коли потрібно вивести звук в кілька приміщень, а сигнал може надходити або на всі комплекти відразу, або тільки на один за вибором користувача. Також додатковий набір роз'ємів може застосовуватися для Bi-Wiring (див. нижче).

— Bi-Wiring. Підсилювачі з цією функцією використовують два окремих канали підсилення — для низьких і для високих частот — і здатні виводити кожну смугу частот через окремий комплект роз'ємів. За рахунок цього можна подавати сигнали НЧ і ВЧ по окремих дротах, причому відразу на відповідні спеціалізовані динаміки акустичної системи — замість того, щоб виводити на неї загальний сигнал і розділяти його на частоти за допомогою вбудованого кросовера АС. На практиці це означає, що підключення у форматі Bi-Wiring знижує ймовірність виникнення перешкод і покращує якість звучання. Однак потрібно враховувати, що для цього буде потрібен не тільки підсилювач, але і колонки з підтримкою цієї функції. Відзначимо, що зазвичай Bi-Wiring поєднується з описаною вище можливістю підключення додаткової АС.

— Управління зовнішніми пристроями. Можливість використання підсилювача в якості управляючого пристрою для інших компонентів аудіосистеми — наприклад, передпідсилювача, програвача тощо. Управління зазвичай здійснюється з універсального пульта ДУ, що постачається в комплекті з підсилювачем, а управляючий сигнал передається через спеціальні роз'єми — це значно зручніше, ніж регулювати кожен компонент окремо. З іншого боку, побудова таких систем можлива тільки з пристроїв одного виробника — різні фірми використовують різні стандарти управління, здебільшого не сумісні між собою.

— Bluetooth. Технологія бездротового зв'язку з дальністю дії близько 10 м (більш «далекобійні» версії в підсилювачах не використовуються), першопочатково створена для прямого з'єднання між різними пристроями. Функціонал такого з'єднання може бути різним, проте в даному разі найчастіше передбачається можливість трансляції на підсилювач звуку з зовнішнього пристрою — наприклад, смартфона або ноутбука. Втім, можуть передбачатися й інші функції — наприклад, дистанційне управління з мобільного гаджета через спеціальний додаток.

— Аварійне оповіщення. Можливість роботи підсилювача в системі аварійного оповіщення, точніше — наявність спеціальних функцій та інструментів для роботи в таких системах. Подібні інструменти можуть включати, наприклад, підключення до пожежних датчиків і автоматичне вмикання попереджень або повідомлень про евакуацію на зони, в яких спрацювали датчики; вибір типу повідомлень залежно від датчика, що спрацював; підключення мікрофона оповіщення на «пріоритетний вхід» і приглушення всіх інших каналів при надходженні звуку з мікрофона тощо. Конкретний набір можливостей варто уточнювати окремо. За ці функції можуть відповідати і спеціалізовані блоки системи безпеки, але іноді зручніше використовувати підсилювач з вбудованою підтримкою аварійного оповіщення.

Потужність, споживана підсилювачем під час роботи у штатному режимі. Деякі виробники можуть вказувати середні значення потужності, деякі — показники на максимальному навантаженні. Однак у будь-якому разі цей параметр дозволяє цілком адекватно оцінити енергоспоживання пристрою і вимоги до підключеному живлення.

Крім того, він може стати в нагоді, якщо у Вас є сумніви в достовірності заявлених даних про вихідний потужності (див. «Потужність на канал (8Ω)»). Основне правило таке: сумарна номінальна потужність по всіх каналах не може бути вище загального енергоспоживання підсилювача. Крім того, існують спеціальні формули, що дозволяють вивести максимально можливу номінальну потужність залежно від потужності живлення і типу підсилювача; з ними можна ознайомитися в спеціальних джерелах.