Порівняння Trust Primo Power Bank 13000 vs Nomi M160

ЧИм вище ємність батареї — тим більше енергії повербанк здатний накопичити і потім передати при зарядці підключеним до нього гаджетам. Але варто мати на увазі, що далеко не вся накопичена енергія йде саме на зарядку — її частина витрачається на службові функції і неминучі в процесі передачі втрати. У світлі цього в показниках часто уточнюють також реальну ємність повербанка. Якщо ж даних щодо реальної ємності немає — при підрахунках варто виходити з того, що вона зазвичай десь у 1.6 рази нижча за номінальну. Наприклад, для моделі номінальною ємністю 10 000 мАгод реальне значення становитиме приблизно 6300 мАгод.

Що ж до конкретних значень номінальної ємності, то в найбільш скромних моделях вона становить 5000 – 7000 мАгод і навіть менше; такі повербанки підійдуть як запасне джерело енергії на 1 – 2 зарядки смартфона з не особливо ємною батареєю або іншого аналогічного гаджета. Найбільшою популярністю в наш час користуються рішення на 10000 мАгод – у багатьох випадках саме цей варіант дає оптимальне співвідношення ціни та ємності. Дуже поширені також варіанти на 20000 мАгод і 30000 мАгод. Але навіть ємність 40000 мАгод і більше завдяки розвитку сучасних технологій зустрічається досить часто.

Тип власних акумуляторів, встановлених в повербанку. У наш час найчастіше використовуються літій-іонні (Li-Ion) або літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Рідше зустрічаються інші варіанти — рішення на нікель-метал-гідридних (Ni-Mh) акумуляторах, а також на елементах типу LiFePO4. Крім того, відносно недавно з'явилася досить перспективна розробка - графенові акумулятори; однак за станом на початок 2021 року вони тільки починають впроваджуватися в масове виробництво. Ось основні особливості кожного з цих різновидів:

— Li-Ion. Літій-іонна технологія дає можливість створювати досить ємні акумулятори невеликих габаритів і ваги. Крім того, подібні елементи зручні у використанні (основні параметри роботи регулюються вбудованим контролером), мають високу швидкість заряду і практично не схильні до «ефекту пам'яті» (зниження ємності при зарядці батареї, яка не повністю розряджена). Головним недоліком літій-іонних акумуляторів можна назвати досить вузький діапазон допустимих температур навколишнього повітря. Це не є проблемою при «міському» застосуванні, коли повербанк використовується в основному в приміщеннях і переноситься в кишені або в щільній сумці; але ось для менш сприятливих умов (таких, як тривалі походи в холодну пору року) варто вибирати моделі з гарною теплоізоляцією. Також можна зустріти інформацію про те, що літій-іонні батареї схильні до загорянь і навіт...ь вибухів; однак це зазвичай відбувається через збої у вбудованих контролерах, а ці контролери також постійно вдосконалюються, і в наш час ризик подібних НП настільки низький, що їм фактично можна знехтувати.

— Li-Pol. Подальший розвиток і вдосконалення описаної вище літій-іонної технології; основна відмінність полягає у використанні твердого полімерного електроліту замість рідкого (звідси і назва). Це дало змогу досягти ще більшої ємності без збільшення габаритів, а також знизити потенційну ймовірність загорянь та вибухів при нештатних режимах роботи. З іншого боку, літій-полімерні батареї коштують трохи дорожче, ніж літій-іонні, і ще більш чутливі до порушень температурного режиму.

— Ni-Mh. Нікель-метал-гідридні акумулятори характеризуються надійністю і широким діапазоном допустимих температур, однак при тих же габаритах вони поступаються за ємністю літій-іонним (і тим більше літій-полімерним), до того ж потребують дотримання деяких специфічних правил експлуатації. Крім того, варто відзначити, що Ni-Mh технологія добре підходить для знімних акумуляторів. Саме в такому форматі подібні батареї найчастіше і застосовуються: повербанки формату Ni-Mh зазвичай являють собою адаптери з посадковими місцями під кілька змінних елементів стандартного типорозміру (наприклад, під «пальчикові» АА). В комплект при цьому, зазвичай, входить кілька відповідних знімних акумуляторів, однак при бажанні їх можна замінити іншими елементами — це можуть бути навіть одноразові батарейки з найближчого магазину. Така можливість може виявитися дуже до речі, якщо повербанк сів у невдалий момент, а можливості зарядити його немає; крім того, зношені акумулятори можна замінити на свіжі, не змінюючи пристрій цілком.

— LiFePO4. Ще одна модифікована версія описаних вище Li-Ion акумуляторів, так звані «літій-залізо-фосфатні». Перевагами подібних елементів перед класичними літій-іонними є, насамперед, стабільна напруга розряду (до самого вичерпання енергії), висока пікова потужність, тривалий термін служби, стійкість до низьких температур, стабільність і безпека. Крім того, завдяки використанню у складі заліза замість кобальту такі акумулятори ще й безпечніші у виробництві і простіші в утилізації. Водночас вони помітно поступаються класичним літій-іонним за ємністю, та й обходяться дорожче, через що застосовуються рідко.

— Графеновий. Акумулятори на основі графену – вуглецевої плівки товщиною в один атом. Сама батарея складається з набору таких плівок, між якими укладені пластини кремнію, а в якості анода використовується кобальтат літію або оксид магнію. Подібна конструкція дає ряд переваг перед більш ранніми акумуляторами, описаними вище. По-перше, графенова технологія забезпечує високу щільність заряду, що дає змогу створювати ємні і водноочас легкі і компактні батареї. По-друге, для виробництва таких батарей потрібно менше рідкісних ресурсів, ніж для тих же літієвих; а саме виробництво виходить безпечнішим з точки зору екології. По-третє, такі акумулятори не схильні до перегрівання і вибухів при перевантаженнях або пошкодженнях. З іншого боку, графенові джерела живлення довго заряджаються не відрізняються довговічністю. Втім, дана технологія ще тільки розвивається, і в майбутньому цілком ймовірно, що ці недоліки будуть усунуті - повністю або хоча б частково.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу повербанка.

Крім традиційного пластику, у наш час випускаються зовнішні акумулятори в корпусах з більш прогресивних і/або «престижних» матеріалів. З таких матеріалів найбільше поширення отримав алюміній; також у продажу можна зустріти вироби зі сталі, цинку, шкіри, тканини і навіть дерева. Ось основні особливості кожного з варіантів:

— Пластик. Найбільш популярний матеріал для корпусів сучасних повербанков. Пластик, з одного боку, недорогий, з іншого — досить практичний і має невелику вагу, з третьої — дозволяє з легкістю створювати корпусу будь-якої форми і кольору, що особливо актуально для пристроїв в незвичайному дизайні. По міцності і надійності звичайний пластик дещо поступається металів; однак при повсякденному використанні ця різниця не критична — хіба що подряпини на подібному корпусі будуть з'являтися швидше. А для екстремальних умов можуть випускатися корпусу із спеціального ударостійкого пластику.

— Алюміній. Корпусу з алюмінієвих сплавів відрізняються високою міцністю і невеликою вагою; крім того, вони виглядають стильно і солідно, а товарний вигляд зберігається довго завдяки стійкості до подряпин. Головним недоліком алюмінію є більш висока ціна, ніж...у пластику.

— Сталь. Сталь вирізняється високою міцністю і надійністю, за цим показником вона перевершує навіть алюміній, не кажучи вже про пластику. З іншого боку, цей матеріал має значну вагу, а тому використовується значно рідше.

— Шкіра. Твердий корпус (пластиковий або металевий) з додатковим покриттям зі шкіри. Таке покриття не впливає на функціонал і грає чисто естетичну роль: вона надає пристрою стильний і солідний зовнішній вигляд, даючи змогу перетворити повербанк у іміджевий аксесуар. Однак варто враховувати, що в конструкції таких виробів (особливо недорогих) нерідко використовується штучна шкіра, помітно поступається натуральній по міцності, довговічності, а іноді і за зовнішнім виглядом. Натуральна ж шкіра помітно позначається на ціні — її вартість може становити більше половини від загальної ціни всього повербанка.

— Тканина. Твердий корпус (зазвичай пластиковий) з зовнішнім покриттям з тканини. Таке покриття не тільки надає пристрою досить оригінальний зовнішній вигляд, але також дає деякі практичні переваги: тканина приємна на дотик і практично не ковзає в руці, що знижує ризик упустити повербанк. З іншого боку, з такої поверхні погано виводяться різні забруднення, принципових переваг перед пластиком або металом вона не має, а коштує помітно дорожче. Тому корпуси з тканини не користуються особливою популярністю.

— Дерево. Ще один дизайнерський матеріал, застосовуваний в основному через оригінального зовнішнього вигляду, ніж через практичних переваг. Тим не менш, багатьом практичним характеристиками дерево не поступається пластику; а деякі користувачі вважають важливою перевагою також натуральне походження цього матеріалу. З іншого боку, помітних переваг перед пластиковими дерев'яні корпусу не мають, а коштують вони значно дорожче.

— Цинк. Цинкові сплави по більшості властивостей схожі з описаними вище алюмінієвими, проте з низки причин (зокрема, через більшу складність у виробництві) застосовуються вкрай рідко.