Дальність вимірювань (з приймачем)
Найбільша дальність вимірювань, що забезпечується лазерним нівеліром (див. «Тип») при використанні спеціального приймача з фотоелементом.
Завдяки чутливості такий приймач здатний реагувати навіть на слабкий лазерний промінь, мітку від якого вже не видно неозброєним оком; при цьому площа фотоелемента досить велика, а спеціальні індикатори дають змогу визначити точне положення мітки. Крім іншого, це помітно розширює радіус дії нівеліра – дальність вимірювань з приймачем зазвичай в кілька разів більше, ніж без нього. З іншого боку, таке оснащення неминуче позначається на загальній вартості приладу; а в деяких моделях приймач і взагалі
не входить до комплекту, його потрібно купувати окремо. Втім, другий варіант має і свої переваги: не потрібно відразу платити за додатковий аксесуар, його можна придбати пізніше, коли виникне реальна необхідність, при цьому деякі моделі дають змогу на свій розсуд вибрати оптимальну модель приймача з декількох варіантів.
Відзначимо, що приймач може стати в нагоді не тільки для збільшення дальності; ці моменти докладно описані в п. «Комплектація».
Кут самовирівнювання
Максимальне відхилення від горизонтального положення, яке прилад здатний виправити «власними засобами».
Саме по собі самовирівнювання значно спрощує встановлення і початкове калібрування нівелірів (див. «Тип»), які для роботи нерідко (а для оптичних моделей — обов'язково) потрібно виставляти по горизонталі. При наявності цієї функції досить встановити прилад більше-менш рівно (у багатьох моделях для цього передбачаються спеціальні пристосування на зразок круглих рівнів) — а точне підлаштування в поздовжній та поперечній площині буде проведено автоматично. А межі самовирівнювання вказуються зазвичай для обох площин; чим більше цей показник — тим простіше прилад у встановленні, тим менше він вимогливий до початкового розміщення. В окремих моделях цей показник може досягати 6 – 8°.
Час вирівнювання
Приблизний час, який потрібен механізму самовирівнювання для того, щоб встановити нівелір в строго горизонтальне положення.
Детальніше про такий механізм див. «Межі самовирівнювання». А фактичний часом його вирівнювання напряму залежить від фактичного відхилення приладу від горизонталі. Тому в характеристиках, як правило, наводять максимальний час вирівнювання — тобто для ситуації, коли у вихідному положенні прилад нахилений на максимальний кут по обох осях, поздовжньій і поперечній. Оскільки нівеліри далеко не завжди встановлюються в такому положенні, то на практиці швидкість приведення до горизонталі нерідко виявляється вище заявленої. Проте, оцінювати різні моделі має сенс саме за заявленими в характеристиках цифрам – вони дають змогу оцінити максимальну кількість часу, який доведеться затратити на вирівнювання після чергового переміщення приладу. Що стосується конкретних показників, то вони можуть варіюватися від 1,5 – 2 с до 30 с.
У теорії чим менше час вирівнювання — тим краще, особливо якщо заплановані великі обсяги робіт з частими переміщеннями з місця на місце. Однак на практиці при порівнянні різних моделей варто враховувати інші моменти. По-перше, повторимо, що швидкість вирівнювання сильно залежить від меж вирівнювання; адже чим більше кути відхилення – тим більше часу зазвичай потрібно механізму, щоб повернути нівелір в горизонталь. Так що напряму порівнювати між собою за швидкістю роботи самовирівнювання варто переважно ті пристрої, в яких...допустимі кути відхилення однакові або відрізняються незначно. По-друге, при виборі варто враховувати специфіку планованих робіт. Наприклад, якщо прилад належить часто використовувати на дуже нерівних поверхнях — то, наприклад, модель з часом вирівнювання в 20 с і межами самовирівнювання в 6° буде більш розумним вибором, ніж прилад з часом в 5 с і межами в 2°, оскільки в другому варіанті багато часу буде йти на початкове (ручне) встановлення приладу. А для більше-менш рівних горизонтальних площин, навпаки, оптимальним варіантом може виявитися більш швидкий пристрій.
Автовимкнення
Можливість
автоматичного відключення приладу по закінченні певного часу. Дана функція зустрічається в тих різновидах вимірювальних інструментів, які вимагають живлення для роботи — насамперед мова йде про лазерних дальномерах, однак в цей список можуть входити і нівеліри (див. «Тип»), як лазерні, так і оптичні з додатковими цифровими модулями. Основним призначенням автовимкнення є економія електроенергії: адже практично всі подібні пристрої мають автономні джерела живлення (див. «Живлення»), заряд яких не нескінченний. Забувши вимкнути прилад, можна зіткнутися з неприємною ситуацією: батарейки сіли, а свіжих під рукою немає; автовимкнення запобігає подібні ситуації і загалом збільшує час роботи без заміни батарей або зарядки акумулятора. Крім того, ця функція корисна і з точки зору безпеки: автоматичне відключення лазера знижує ймовірність того, що його промінь випадково потрапить в очі кому з оточуючих (включаючи і забудькуватого оператора).
В одних моделях автовимкнення спрацьовує на всю електроніку повністю, в інших може передбачатись відключення спершу лазера (як найбільш енергоємною і небезпечною частини), і лише через деякий час — усіх інших електронних ланцюгів.
Автовимкнення приладу
Час, через який прилад сам по собі повністю вимикається, якщо користувач не робить ніяких дій.
Детальніше про автовимикання див. вище; а його час має двояке значення. З одного боку, якщо цей час невеликий — то і час роботи приладу «вхолосту» буде мінімальним, що сприяє економії енергії. З іншого боку, занадто часте автовимикання (з подальшим вмиканням для роботи) також небажане — воно підсилює знос компонентів і знижує ресурс, та й для користувача не завжди зручне. Так що виробники вибирають час з урахуванням балансу між цими моментами, а також загального класу і призначення приладу. Наприклад, в деяких далекомірах даний показник не досягає і хвилини, хоча в більшості подібних приладів він знаходиться в діапазоні від 3 до 8 хвилин; а в окремих професійних пристроях (перш за все нівелірах) час автовимикання може становити 30 хвилин і більше (до 3 годин).
Випромінювання діода
Довжина хвилі випромінювання, видається світлодіодом нівеліра або далекоміра; цей параметр визначає насамперед колір лазерного променя. Найбільше поширення в сучасних моделях набули світлодіоди з довжиною хвилі близько 635 нм — при відносно невисокій вартості вони забезпечують яскраве випромінювання червоного кольору, що дає непогано видиму проєкцію. Зустрічаються також зелені лазери, зазвичай на 532 нм — мітки від них видно ще краще, однак такі світлодіоди коштують досить дорого і застосовуються рідко. А випромінювання з хвилею довше 780 нм належить до інфрачервоного спектру. Такий лазер невидимий неозброєним оком і погано підходить для нівелювання, однак може застосовуватися в дальномерах — зрозуміло, за наявності видошукача (докладніше див. «Тип»).
Джерело живлення
Тип та кількість елементів живлення, що застосовуються у нівелірі/далекомірі. Всі елементи стандартних типорозмірів (
АА,
ААА,
C,
D,
"Крона") випускаються в двох форматах — одноразові батарейки та акумулятори, що перезаряджаються. Це дає користувачу вибір: або кожен раз докуповувати відносно недорогі батарейки, або один раз витратитися на акумулятор із зарядним пристроєм, а потім просто заряджати батарею у разі потреби.
Оригінальні акумулятори за визначенням робляться лише такими, що перезаряджаються, як і
акумулятори 18650.
Конкретні ж види живлення на сьогоднішній день можуть бути такими:
— АА. Стандартний елемент, відомий у просторіччі як «пальчикова батарейка». Потужність даних елементів — середня, вони можуть застосовуватися як у простих, так і досить прогресивних і «далекобійних» пристроях. Таке живлення зручне за рахунок того, що батареї АА поширені дуже широко і продаються практично повсюдно — завдяки цьому з їх пошуком і заміною зазвичай не виникає проблем.
— ААА. Зменшена версія елемента АА, описаного вище — практично ідентична за формою, однак тонше і коротше. Такі елементи, відомі як «мініпальчикові» або «мізинчикові», мають досить невисоку ємність і потужність, однак незамінні для
...портативних приладів, де компактність має вирішальне значення. Вони також поширені досить широко.
— C. Елемент циліндричної форми, у вигляді характерного, досить товстого «барильця» — при довжині 50 мм діаметр становить 26 мм. За рахунок більш високої ємності і потужності, ніж у АА, краще підходить для прогресивних моделей з «далекобійними» лазерами, однак застосовується рідше і загалом поширений менше.
— D. Найбільш великий і ємний тип стандартних елементів живлення, що зустрічається в сучасних нівелірах і далекомірах: товщина і діаметр становлять 62 і 34 мм, відповідно. Основною сферою застосування батарей D є потужні професійні пристрої.
— Акумулятор. У цьому разі мається на увазі живлення інструменту від оригінального акумулятора, що не відноситься до будь-якого стандартного типорозміру. Цей варіант хороший тим, що комплектні акумулятори першопочатково створюються під конкретну модель нівеліра/далекоміра і відразу ж йдуть в комплекті (а в деяких моделях взагалі робляться незнімними); крім того, їх характеристики можуть значно перевищувати показники стандартних елементів аналогічного розміру і ваги. З іншого боку, таке живлення менш зручне при вичерпанні заряду в невідповідний момент: єдиним варіантом виправлення ситуації зазвичай є перезаряджання, а воно займає досить багато часу (тоді як стандартні батарейки можна замінити буквально за хвилину).
— 18650. Назва цих батарей походить від їх габаритів: 18,6х65,2 мм, циліндричної форми, зовні вони нагадують дещо збільшені елементи АА, проте мають робочу напругу порядку 3,7 В і вищу ємність. Крім того, всі елементи типу 18650 за визначенням є не одноразовими батареями, а акумуляторами (літій-іонного типу).
– Крона. 9-вольтові батареї характерної прямокутної форми з парою контактів на одному з торців. Завдяки високій робочій напрузі забезпечують гарну потужність і фактичну ємність, так що для роботи зазвичай вистачає однієї такої батареї.
– LR44. Мініатюрні батареї типу «таблетка», діаметром 11,6 мм та товщиною 5,4 мм. Зазвичай встановлюються по 3 штуки і застосовуються в компактних малопотужних лазерних нівелірах, для яких невеликі розміри важливіші за потужність і ємність. Зазначимо, що саме маркування LR44 означає порівняно дешеві лужні батареї; дорожчі та прогресивніші срібно-цинкові джерела живлення позначаються як SR44, або 357.
– 23A12V. Досить рідкісний варіант: батарейки циліндричної форми (довжина 29 мм, діаметр 10 мм) з номінальною напругою 12 В.Час роботи
Час роботи приладу на одному заряді батареї.
Варто враховувати, що ці цифри є досить приблизними, оскільки час роботи вимірюється для певних стандартних умов (зазвичай для безперервної роботи на штатній потужності). А оскільки на практиці умови можуть помітно відрізнятися, то і час роботи може виявитися помітно менше або більше заявленого. Крім того, якщо прилад використовує змінні батарейки (ААА, АА і подібні), то автономність буде залежати ще й від якості конкретних батарейок/акумуляторів. Проте, за вказаними в характеристиках даними цілком можна оцінювати можливості конкретних моделей і порівнювати їх між собою: різниця в заявленому часі роботи, як правило, пропорційно відповідає різниці в практичній автономності при тих же умовах.
Відзначимо також, що час роботи уточнюється переважно для нівелірів; в далекомірах частіше використовується інший параметр — кількість вимірювань (див. нижче).
Комплектація
Додаткові предмети і аксесуари, що входять до комплекту постачання.
Залежно від типу і моделі приладу, в список додаткових приналежностей можуть входити, зокрема,
трегер,
тримач (звичайний або
магнітний),
приймач (хоча прилади, що допускають його використання, можуть постачатися і
без приймача),
штатив,
кейс / чохол,
пульт ДК, джерело живлення (батарейки або акумулятор), зарядний пристрій, блок живлення,
мішень,
окуляри, ремінь, рейка, штанга і набір для юстування. Ось більше докладний опис кожного з цих предметів:
— Трегер. Пристосування для встановлення на штатив або іншу підставку, що застосовується в геодезичних інструментах — в тому числі багатьох оптичних нівелірах, а також деяких ротаційних приладах. Трегер має вигляд характерної основи з трьома ніжками, які доповнені гвинтами; гвинти дають змогу змінювати висоту кожної окремої ніжки щодо основи, забезпечуючи досить точне виставлення приладу по горизонту. Крім того, подібна підставка може мати і інші додаткові функції — наприклад, центрир (оптичну або лазерну систему для точного встановлення над строго визначеною точкою).
—
...Тримач. По суті – спрощений аналог трегера, застосовуваний в лазерних нівелирах (включаючи окремі ротаційні моделі). Використовується для фіксації приладу на тій чи іншій поверхні, а в деяких пристроях — на штативі і/або штанзі; в конструкції може передбачатися кутомірна шкала для точного повороту на певний кут. Підкреслимо, що в даному разі мова йде про тримачі під відносно рівні горизонтальні поверхні або під гвинтове кріплення; магнітні пристосування винесені в окрему категорію.
– Магнітний тримач. Різновид описаних вище тримачів, оснащений постійним магнітом. Така конструкція має як мінімум дві переваги перед традиційною, без магніту. По-перше, вона забезпечує додаткову надійність при встановленні на сталеву поверхню або інший магнітний матеріал. По-друге, багато приладів з подібними тримачами можуть розміщуватися не тільки на горизонтальних поверхнях, але і на похилих і вертикальних, а також «догори ногами» на стелі — зрозуміло, за умови, що ці поверхні виконані з відповідного матеріалу.
— Приймач. Пристосування на основі чутливого фотоелемента, що реагує на лазерний промінь. Приймачами оснащуються виключно лазерні нівеліри, причому в основному ротаційні. Призначається такий аксесуар для того, щоб збільшити ефективну дальність: фотоелемент здатний розпізнати положення променя навіть на великій відстані, на якому мітка від лазера стає не видною для людського ока. Детальніше особливості використання приймача описані вище, в п. «дальність вимірювання (з приймачем)». Тут же відзначимо, що прилади, що допускають роботу з таким пристроєм, можуть і не комплектуватися ним першопочатково — в розрахунку на те, що користувач докупить приймач на свій розсуд, коли в ньому виникне реальна необхідність.
— Штатив. Класичний штатив – тринога, що дає змогу стабільно встановити прилад навіть на досить нерівній поверхні. Штативами можуть комплектуватися всі види нівелірів, а також лазерні далекоміри (в ультразвукових моделях це пристосування не використовується в силу загальних особливостей застосування). Також варто сказати, що такий аксесуар може мати різну конструкцію і функціонал — залежно від типу і загального рівня самого приладу. Наприклад, малопотужні лазерні нівеліри побутового призначення зазвичай комплектуються невеликими триногами; а оптичні та ротаційні пристрої зазвичай постачаються зі штативами, висота яких порівнянна з висотою людського зросту. Крім того, деякі штативи поєднують в собі ще й можливості розпірної штанги (див. нижче); для таких варіантів в комплектації приладу вказуються відразу обидва пункти — і штатив, і штанга.
– Кейс / чохол. Упаковка для зберігання або транспортування приладу; може мати вигляд характерної твердої валізки (кейс) або більш м'якого футляра, зазвичай з тканини (чохол). У наш час найбільшою популярністю користується перший варіант: хоча кейси досить важкі і громіздкі, проте вони дають відмінний рівень захисту — в тому числі від ударів і струсів. Кейс можна використовувати навіть в якості фабричної упаковки; багато приладів, власне, так і надходять у продаж. До переваг багатьох чохлів, зі свого боку, можна віднести легкість і компактність — в неробочий час таку упаковку можна щільно згорнути. А в деяких портативних приладах (в основному далекомірах) чохли робляться з товстого щільного матеріалу, завдяки чому майже не поступаються кейсам за рівнем ударозахисту, а також оснащуються петлею, що дає змогу носити пристрій на поясі. Ну і в будь-якому разі «рідний» кейс або чохол, як правило, значно зручніше, ніж імпровізована упаковка – в тому числі тому, що він розрахований також на комплектні аксесуари.
– Пульт ДК. Пультом дистанційного управління має сенс комплектувати лазерні нівеліри – перш за все потужні моделі, розраховані на велику дальність роботи (в тому числі ротаційні). Саме для таких приладів найбільш актуальна можливість вмикати і вимикати лазер на відстані, не підходячи зайвий раз до пристрою. Пульт ДК зазвичай працює через ІЧ-сенсор, так що нівелір повинен знаходитися в прямій видимості; втім, на практиці з цим зазвичай не виникає проблем — з урахуванням загальної специфіки застосування лазерних нівелірів.
— Батарейка. Змінні батарейки стандартного типорозміру – для приладів з відповідним живленням. Така комплектація дає змогу використовувати пристрій «з коробки», не докуповуючи джерела енергії. Відзначимо, тільки, що до комплекту зазвичай входять елементи саме у вигляді одноразових батарейок, а не акумуляторів, що перезаряджаються, хоча можливі й винятки.
— Акумулятор. Спеціалізовані акумулятори, що не належать до стандартних типорозмірів на кшталт АА («пальчикові батарейки»), ААА («мізинчикові») тощо. Детальніше про такі джерела енергії див. «живлення». А тут відзначимо кілька специфічних моментів. Так, подібний акумулятор може навіть бути вбудованим – в таких ситуаціях він за визначенням входить до комплекту постачання; ця ситуація характерна в основному для далекомірів і порівняно компактних нівелірів. Більш потужні і важкі пристрої можуть використовувати знімні акумулятори – в тому числі стандартні батареї для електроінструментів того ж бренду (і аналоги таких батарей). У будь-якому разі наявність акумулятора в комплекті означає, що прилад готовий до роботи «з коробки», до нього не доведеться шукати ще й джерело живлення.
– Зарядний пристрій. Пристосування для зарядки штатної батареї. Зарядними пристроями (ЗП) можуть комплектуватися тільки моделі, що працюють від спеціалізованих акумуляторів знімної конструкції. А якщо така модель допускає зарядку батареї прямо в приладі, а до комплекту входить адаптер для підключення до розетки — такий адаптер вважається вже не зарядним пристроєм, а блоком живлення.
– Блок живлення. Пристосування для підключення приладу до розетки. Таке підключення може застосовуватися з двома основними цілями — робота від електромережі (див. вище) і зарядка акумулятора прямо в самому приладі (причому мова може йти як про спеціалізований акумулятор, так і про стандартних батарейках, що перезаряджаються, на зразок АА або ААА). У сучасних нівелирах і далекомірах може підтримуватися як одна з цих функцій, так і обидві відразу, подібні деталі варто уточнювати додатково. Відзначимо також, що не всі прилади з можливістю роботи від мережі першопочатково комплектуються блоками живлення — в деяких варіантах подібний аксесуар потрібно купувати окремо.
— Мішень. Пристосування у вигляді спеціальної пластини, на яку нанесена прицільна марка, а також вимірювальна шкала (для визначення того, наскільки лазерна мітка виявилася вище або нижче основної марки). Мішень зазвичай виконується зі спеціального матеріалу, на якому добре видно відсвіт від лазерного променя. Це дає змогу збільшити дальність дії приладу, а також підвищити його ефективність в несприятливих умовах (дим, туман, яскраве сонячне світло тощо). При цьому мішень обходиться дешевше приймача і не потребує батарейок/акумулятора для живлення.
— Окуляри. Окуляри постачаються в основному в комплекті з деякими лазерними нівелірами, а призначаються вони для додаткової зручності при роботі з лазером. Як правило, колір лінз в окулярах відповідає кольору променя, завдяки чому мітка від приладу стає помітнішою; це буває незамінне, зокрема, під прямими променями сонця і на яскравому світлі, а також на значних відстанях, де яскравість мітки помітно падає. Підкреслимо, що подібні окуляри не призначаються для захисту очей від прямого впливу лазера, так що їх носіння не позбавляє від необхідності дотримуватися обережності.
— Ремінь. Ремінь для додаткової зручності при перенесенні пристрою в руках. Особливості залежать від типу пристрою. Наприклад, компактні прилади (перш за все лазерні далекоміри) зазвичай комплектуються невеликими ремінцями, що надягають на зап'ясті, а порівняно потужні і важкі нівеліри можуть вже оснащуватися ременями для носіння на плечі. Однак в будь-якому разі даний аксесуар полегшує перенесення, а також знижує ризик упустити і пошкодити пристрій.
— Рейка. Нівелірна рейка – досить довга планка з вимірювальною шкалою, призначена для традиційного нівелювання, тобто визначення різниці висот між обраними точками. Рейка встановлюється в потрібній точці вертикально, потім на неї наводиться візир оптичного/цифрового нівеліра або ж промінь від лазерного приладу, і за положенням «прицільної марки» або лазерної мітки щодо шкали і визначається різниця висоти. Наявність рейки в комплекті, крім іншого, зручна тим, що шкали для оптичного і для лазерного нівелювання дещо розрізняються — а комплектний аксесуар за визначенням оптимально підходить до «свого» нівеліра.
— Штанга. Пристосування у вигляді характерного стрижня телескопічної конструкції, з упорами на обох кінцях і рухомою площадкою для розміщення приладу. Такий стрижень призначається для внутрішніх робіт; він встановлюється вертикально, у вигляді розпірки між підлогою і стелею, а площадка дає змогу вибрати строго певну висоту розміщення приладу (для цього на штангу наноситься відповідна шкала). Деякі штанги також доповнюються розкладною триногою, що дає змогу використовувати конструкцію в форматі класичного штатива; для таких випадків в нашому каталозі вказується наявність відразу двох аксесуарів — і штатива, і штанги.
– Набір для юстирування. Юстируванням (іноді також калібруванням) називають тонке налаштування, здійснюване для того, щоб показання приладу максимально відповідали реальності. Таке налаштування актуальне перш за все для оптичних нівелірів, воно традиційно включає три етапи: перевірку точності показань круглого рівня, перевірку горизонтальності сітки ниток і перевірку горизонтальності візирної осі. Юстирування необхідно проводити як мінімум при виявленні значних похибок в роботі, а в деяких моделях — ще й через певні проміжки часу, незалежно від помічених похибок; також подібна процедура буває незайвою після перегрівів, падінь і інших «неприємностей», здатних збити налаштування. При цьому відзначимо, що для перевірки використовуються стандартні вимірювальні пристосування на зразок тих же нівелірних рейок; а під терміном «набір для юстирування» зазвичай мають на увазі комплект ключів та інших інструментів, за допомогою яких регулюються окремі елементи конструкції. Наявність такого набору дає можливість проводити калібрування силами самого користувача, не звертаючись в майстерні або до фахівців з геодезичної техніки; при цьому сама процедура зазвичай не особливо складна, вона цілком доступна для людей з базовими навичками використання нівелірів.
— Висок. Додаткове пристосування, що застосовується в основному при юстируванні в поєднанні з відповідним набором (див. віще). Висок дає змогу точно контролювати вертикаль, що буває незайвим в деяких ситуаціях.
– Шестигранний ключ. Шестигранний ключ може бути частиною описаного вище юстирувального набору; однак в деяких приладах подібні інструменти застосовуються і з іншими цілями — наприклад, для заміни батарей і інших завдань, пов'язаних з обслуговуванням і дрібним ремонтом.
— Монтувальний перехідник. Перехідник для монтажу приладу на штатив або тримач, що не збігається за розміром різьблення. Найчастіше такий адаптер використовується для встановлення на більшу різьбу, ніж першопочатково передбачена в нівелірі/далекомірі.
Крім описаних вище, до комплекту потсачання можуть входити і інші, більш специфічні приналежності. Їх особливості найкраще уточнювати за документацією виробника.