Порівняння Parasound Halo P6 vs Parasound P 5

Більшість сучасних підсилювачів мають тороїдальні трансформатори — із сердечником у формі тороїда, простіше кажучи, «бубліка». Цей тип вважається оптимальним для підсилювачів будь-якого рівня аж до Hi-End: він створює мінімум зайвого електромагнітного випромінювання і, відповідно, перешкод. Якийсь час тому широко використовувалися також трансформатори з Ш-подібним сердечником, проте вони вважаються застарілими і зустрічаються на сьогоднішній день все рідше.

Максимальна кількість каналів, з якою здатен працювати підсилювач. Вибір цього параметру залежить насамперед від передбачуваного формату використання пристрою.

Більшість сучасних підсилювачів має два канали для роботи із звичайним стереозвуком — цього цілком достатньо для прослуховування музики або радіопрограм. Існують і моделі, розраховані на багатоканальний об'ємний звук, проте вони зустрічаються відчутно рідше. Пов'язано це з тим, що такий звук найчастіше використовується як супровід для високоякісного відео — а тому для обробки зазвичай використовується ресивер домашнього кінотеатру, а не окремий аудіопідсилювач.

Серед моделей топового класу можуть зустрічатися одноканальні підсилювачі — вони дають максимум можливостей з тонкої настройки звуку, однак набувати таких пристроїв доводиться кілька, по одному на канал. Ще одна специфічний різновид — підсилювачі, призначені для додавання певної кількості каналів до вже наявних; найпопулярніший з таких варіантів — на 3 каналу, здатний перетворити існуючу стереосистему в багатоканальну.

оотношение сигнал/шум під час роботи підсилювача через вхід Phono. Цей інтерфейс призначений для підключення програвачів вінілових дисків; його особливості описані в п. «Входи» нижче, а про значення будь-якого співвідношення сигнал/шум див. відповідний пункт вище.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Main.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Чутливість і динамічний опір підсилювача при подачі сигналу на вхід Phono MM/MC.

Під чутливістю будь-якого входу (крім оптичного) мають на увазі найменшу напругу сигналу на цьому вході, при якому підсилювач здатний забезпечити нормальні значення номінальної потужності (див. Цей параметр визначає в першу чергу вимоги до джерела сигналу. З одного боку, напруга, що забезпечується цим джерелом, має бути не нижче вхідної чутливості підсилювача, інакше останній просто не видасть заявлених характеристик. Однак не можна допускати і значного перевищення по напрузі, інакше звук почне спотворюватися. Більш докладні рекомендації щодо вибору підсилювача по чутливості описані в спеціальних джерелах.

Для будь-якого входу, крім оптичного, вважається, що чим вище цей показник — тим менше спотворень вноситься підсилювачем в сигнал. Мінімальним рівнем вхідного імпедансу в сучасних моделях вважається 10 кОм, а в висококласних пристроях воно може досягати декількох сотень кОм.

Рівень сигналу і динамічний опір, що забезпечуються пристроєм на виході передпідсилювача (докладніше див. «Виходи»).

Рівень сигналу повинен бути не нижче, ніж чутливість підсилювача потужності (див. «Тип»), на який надходить сигнал — інакше підсилювач потужності не зможе забезпечити нормальний рівень сигналу вже на своїх виходах.

Динамічний опір (імпеданс) повністю аналогічний вхідному імпедансу виходу REC – див. відповідний пункт вище. А про сам вихід докладніше див. «Виходи»).

Кількість тригерних входів, передбачених в конструкції підсилювача.

Критичний вхід призначений для управління живленням і застосовується для побудови аудіосистем, де один з компонентів (наприклад, плеєр) відіграє роль керуючого пристрою для інших, у т. ч. і підсилювача. При включенні такого пристрою на тригерні входи «підлеглих» надходить сигнал, який і виводить їх із сплячого режиму. Це позбавляє користувача від необхідності включати кожен компонент окремо.

— Передпідсилювача (Pre-Amp). Наявність у конструкції пристрою окремого виходу для сигналу з підсилювача. В однойменному тип підсилювачів (див. «Тип») такий вихід є, за визначенням і є основним, а іноді і єдиним. В інтегральних моделях (див. там само) вихід Pre-Amp дозволяє підключати зовнішній підсилювач потужності і використовувати його замість внутрішнього. Така можливість може стати в нагоді, наприклад, для підключення більш потужної АС замість початкової, або для роботи в режимі Bi-amping. Варто зауважити, що вихід Pre-Amp може встановлюватися і у підсилювачах потужності, граючи роль «розгалужувачі».

— На сабвуфер. Наявність в конструкції підсилювача окремого виходу під сабвуфер. Зазвичай, такий вихід використовує роз'єм RCA (див. «Вхід на підсилювач (Main)»), а сама функція реалізується за рахунок кросовера, що виділяє в сигналі діапазон НЧ і перенаправляє його на низькочастотний динамік.«Власний» вихід значно полегшує підключення сабвуфера: для нього не потрібно ніякого додаткового обладнання, достатньо самого підсилювача. При цьому зазвичай передбачається можливість роботи з будь-яким типом «саба» — як з пасивними, так і з активним; щоправда, в першому випадку знадобиться додатковий зовнішній підсилювач.

— Коаксіальний S/P-DIF. Наявність в конструкції підсилювача виходу S/P-DIF електричного типу, з передачею сигналу по коаксіальному кабелю. Детальніше про це інтерфейсі див. від...повідний абзац в п. «Входи».

— Оптичний. Наявність в конструкції підсилювача виходу для передачі цифрового аудіосигналу по оптоволоконному кабелю TOSLINK. Детальніше про це інтерфейсі див. відповідний абзац в п. «Входи».

— Jack (6.35 мм). Наявність в конструкції підсилювача виходів типу TRS. Такі виходи являють собою гнізда під штекери 6.35 мм Jack і зовні можуть бути схожі на відповідні роз'єм для навушників (див. нижче). Проте ця подібність оманливе: TRS видають звук за принципом «один канал на роз'єм»(винятком можуть бути інформаційні підсилювачі). Такий варіант застосування роз'єму Jack зустрічається в основному у висококласних професійних підсилювачах.

— Speakon. Інтерфейс, застосовуваний у професійній аудіотехніці для підключення акустики до підсилювача потужності. Отримав широке поширення в обладнанні високої потужності, включаючи концертні підсилювачі (див. «Призначення»), завдяки підвищеній надійності та придатності навіть для роботи з дуже потужним аудиосигналом. А ось в техніці побутового рівня використовується рідко.

— Вихід управління (ІК). Вихід управління дозволяє використовувати вбудований ІЧ-приймач підсилювача для управління з пульта ДУ іншими компонентами аудіосистеми — наприклад, DVD-плеєром в іншій кімнаті, поза зоною досяжності пульта. При такій схемі роботи підсилювач фактично відіграє роль виносного датчика, приймаючи команди і передаючи їх через вихід управління на інший пристрій. Зазначимо, що сама наявність подібних входів і виходів не гарантує сумісність різних пристроїв, особливо якщо вони випущені різними виробниками; деталі спільного використання варто уточнювати по офіційній документації.

Тип роз'єму, що застосовується для підключення навушників до підсилювача.

— 3.5 мм (mini-Jack). Найпопулярніший аудіороз'єм в сучасній портативній електроніці, зустрічається також і серед стаціонарної техніки. Правда, він вважається не настільки підходящим для високоякісного звуку, як 6.35 мм Jack, оскільки дає підвищену ймовірність виникнення перешкод у точці з'єднання. З іншого боку, переважна більшість сучасних навушників, всіх цінових категорій, робляться саме під цей роз'єм. А отже, наявність гнізда під mini-Jack здебільшого дасть змогу підключити навушники безпосередньо, без застосування перехідників — то є оптимальним способом.

— 6.35 мм (Jack). Цей роз'єм характерний переважно для стаціонарної аудіотехніки, в т. ч. професійного класу. Він забезпечує кращу якість з'єднання, ніж mini-Jack (зокрема, менший опір через більшої площі контакту), а також більш міцний і надійний. Водночас варто відзначити, що «рідним» штекером під такий роз'єм оснащуються лише деякі висококласні моделі навушників; а для підключення популярного 3.5 мм mini-Jack знадобиться перехідник, який може вплинути на якість звучання.