Порівняння Gorenje ECT 644 BSC чорний vs Gorenje ECT 644 BCSC чорний

Наявність на варильної поверхні однієї або декількох контурних конфорок — нагрівачів з можливістю збільшення діаметра.

Контурними можуть робитися тільки електроконфорки типу Hi-Light або індукційні (див. «Включає конфорки»). Такий нагрівач виглядає як кілька кіл різного діаметра з загальним центром; кожне коло відповідає одному з варіантів робочого діаметра, який можна вибрати для конфорки. Кількість цих варіантів зазвичай становить 2 або 3, а якщо контурних конфорок більше однієї — вони можуть розрізнятися за кількістю доступних діаметрів.

В будь-якому випадку, дана особливість дозволяє оптимально підбирати робочий розмір конфорки під діаметр посуду. Окремо зазначимо, що не варто плутати цю функцію з овальною зоною (див. нижче): овальна зона надає конфорці витягнуту форму, а контурні нагрівачі залишаються круглими незалежно від обраного розміру.

Номінальна потужність конфорок. Під нею розуміють споживану потужність нагрівача. Цей параметр дозволяє оцінити, скільки електрики буде витрачати конфорка під час роботи на максимальній інтенсивності нагрівання. При цьому потужність тепловіддачі у різних конфорок навіть номінально може бути різною, а фактична ефективність нагрівання буде сильно залежати ще й від особливостей посуду. Як наслідок, навряд чи має сенс оцінювати робочі можливості варильної поверхні по потужності конфорок. На практиці цілком можна виходити з того, що конфорки буде достатньо для посудини такого ж діаметра.

Від діаметра конфорок безпосередньо залежить потужність нагрівання, а разом з тим — продуктивність пристрою і швидкість приготування їжі. Чим більше конфорка, тим більшу тепловіддачу вона має. Також діаметр конфорки дає змогу визначити, які розміри посуду придатні для використання на варильній поверхні. Адже для індукційних моделей це значення є критично важливим для якісного нагрівання. Конфорки можуть мати наступний діаметр:

• маленькі — близько 145 мм, потужність в межах 1200 Вт;
• середні — близько 180 мм, потужність в межах 1700 Вт;
• великі — близько 220 мм і більше, потужність в межах 2000 Вт.

У деяких варильних плитах використовуються контурні конфорки, які дають змогу регулювати діаметр зони нагріву. Якщо зазначено, що діаметр конфорки становить 180, 200, 220 мм, то це означає, що зону нагріву на конкретно взятій конфорці можна звужувати та/або розширювати, залежно від розмірів використовуваного посуду.

Тип управління, що використовується в варильній поверхні. Варіанти можуть бути такими:

— Поворотні перемикачі. Управління на основі класичних поворотних ручок. Іноді в конструкції передбачаються також кнопки, але вони відповідають лише за допоміжні функції пристрою, а вмиканням і потужністю конфорок управляють саме ручки (а поєднання ручок і сенсорів вказується окремо — див. нижче). Даний тип управління характеризується простотою, зручністю, надійністю і невисокою вартістю, завдяки чому надзвичайно популярний — він використовується в більшості сучасних варильних поверхонь незалежного типу (див. вище).

— Сенсорне. Управління на основі сенсорних панелей. Сенсори зазвичай «зав'язані» на електронні управляючі схеми і можуть управляти практично всіма функціями варильної поверхні, при цьому набір таких функцій може бути дуже широким. З переваг сенсорних панелей можна відзначити стильний зовнішній вигляд, легкість у прибиранні за рахунок відсутності виступаючих частин, а також те, що на сенсори не потрібно натискати — досить легкого дотику. Головний недолік даного типу управління — висока вартість, однак застосовується він переважно у висококласних варильних поверхнях, де ціна сенсорів практично непомітна на тлі вартості всього пристрою.

— Поворотне+сенсорне. Поєднання поворотних перемикачів (див. вище) з сенсорами. Зазначимо, що для основного управління конфорками достатньо ті...льки поворотних ручок, а для додаткових функцій можна використовувати і кнопки — вони дешевші, ніж сенсори. Тому даний тип управління зазвичай означає, що перед нами досить дорога модель з великою кількістю додаткових функцій. З переваг сенсорів можна відзначити акуратний і стильний зовнішній вигляд, а також легкість очищення — на них, на відміну від кнопок, немає щілин і виступаючих частин, де може накопичуватися бруд. А деякі моделі з подібним управлінням мають досить незвичайне оформлення — наприклад, всього одну поворотну ручку, призначення якої змінюється командами з сенсорів.

— Сенсорне + магнітний диск. Сенсорне управління (див. вище), доповнене особливим поворотним регулятором — магнітним диском. Цей диск до певної міри схожий з поворотними перемикачами, магнітним же він називається через кріплення — за допомогою постійного магніту, що дає можливість зняти регулятор. Найчастіше диск один на всі конфорки, рідше зустрічаються моделі з власним диском на кожну конфорку. Втім, у будь-якому разі ключових відмінностей від поворотних ручок у такого регулятора дві. По-перше, магнітний диск управляє не тільки потужністю, але і більшістю інших функцій варильної поверхні. По-друге, диски виглядають акуратніше і більш зручні у використанні: вони легко обертаються, а знімна конструкція полегшує очищення і забезпечує захист від дітей. Проте застосовувати цей спосіб управління має сенс переважно у висококласних варильних поверхнях з великою кількістю функцій.

— На духовій шафі. Як випливає з назви, такі варильні поверхні не мають власного управління — воно здійснюється з панелі духової шафи, до якої підключається пристрій. Цей варіант за визначенням зустрічається тільки в залежних моделях (див. «Тип»).

— Слайдерне. Різновид сенсорного управління, представлений чутливими доріжками. Найчастіше вони витягнуті в струнку лінію, рідше виконані у формі кола. Для регулювання інтенсивності нагрівання конфорок або швидкого доступу до інших налаштувань варильної панелі необхідно провести пальцем по відповідній сенсорній шкалі до вибраного значення. Зручність слайдерного управління полягає ще й у тому, що можна відразу виставити необхідну потужність нагрівання, натиснувши певну область шкали.

— Роздільне. Управління за допомогою сенсорів або слайдерів (див. відповідні пункти), що передбачає можливість тонко налаштовувати роботу конфорок окремо – для кожної з них передбачається власна шкала регулювання потужності. Роздільне управління дає змогу встановлювати необхідний рівень нагріву для певної зони без необхідності попередньо вибирати конкретну конфорку тапом по панелі. Воно є більш інтуїтивно зрозумілим і надає більше гнучкості при приготуванні різних страв одночасно.

— Автопідпал. Система підпалювання газових конфорок, що вбудована прямо у варильну поверхню. Найчастіше автопідпал використовує електричну іскру, і пристрою потрібне підключення до мережі, навіть якщо всі конфорки на поверхні — газові. З іншого боку, ця функція значно спрощує розпалювання, даючи змогу обійтися без сірників, запальничок та інших джерел відкритого вогню. Варто сказати, що системи автопідпалу можуть працювати по-різному: в одних моделях підпалювання спрацьовує відразу за умови повороту ручки, що відкриває газ, в інших для цього потрібно натиснути окрему кнопку.

— Газ-контроль. Система безпеки, яка автоматично припиняє подачу газу, якщо полум'я випадково гасне. Складається з двох основних елементів: термопари й пристрою блокування газу. При згасанні полум'я термопара подає сигнал на пристрій блокування, який перекриває подачу газу, запобігаючи його витоку.

– Термощуп. Пристосування для вимірювання температури страви та визначення ступеня її готовності. Такі вимірювання можуть проводитися як на поверхні, так і у глибині продукту. Термозонди зазвичай обмінюються даними з варильною поверхнею в бездротовому режимі. Покладаючись на вимірювані термощупом показники панель автоматично регулює нагрівання або підтримує необхідну температуру води. Також термощуп виявиться корисним при приготуванні страв методом «сувід».

— Автоматичне вимкнення. Система, що дає можливість автоматично вимикати нагрівання за необхідності. Конкретний формат роботи автовимкнення може бути різним: в одних моделях воно спрацьовує за таймером, заданим користувачем (див. нижче), в інших — при досягненні конфоркою критичної температури чи в тому разі, якщо нагрівач довгий час пропрацював без втручання користувача. Подробиці для кожної моделі варто уточнювати окремо. Однак у будь-якому разі ця функція робить користування варильною поверхнею зручнішим, а то й безпечнішим. Відзначимо, що в газових конфорках автовимкнення майже не зустрічається з технічних причин.

— Таймер. Пристрій, який відлічує певний проміжок часу (заданий користувачем) і подає сигнал після закінчення відліку. Крім цього, таймер може забезпечувати ще й автовимкнення нагрівання (див. вище). Конкретні різновиди таймерів бувають різними — від найпростіших механічних ручок до електронних блоків з дисплеями. Перший варіант коштує дешевше, проте похибка в такому пристрої може досягати декількох хвилин; електронні пристрої дорожчі, зате набагато точніші й наочніші. В будь-якому разі, а наявність таймера може помітно спростити життя користувачу, звільнивши його від необхідності стежити за часом самостійно.

— Режим паузи. Можливість одним натисканням кнопки «поставити на паузу» всі працюючі конфорки, а потім відновити їх роботу натисканням тієї ж кнопки. У режимі паузи конфорки фактично вимикаються, і нагрівання триває тільки завдяки залишковому теплу; а після вимкнення паузи повертаються всі раніше виставлені параметри роботи — потужність, відлік часу за таймером тощо. Ця можливість може знадобитися в тому разі, коли потрібно ненадовго відлучитися з кухні — особливо якщо страва, яка готується, може згоріти або «збігти» в будь-який момент, а ви не впевнені, наскільки затягнеться відсутність. Відзначимо, що режим паузи зазвичай має обмеження за часом на декілька хвилин, після закінчення яких поверхня повністю вимикається.

— Захист від дітей. Можливість заблокувати панель управління пристроєм, щоб повороти ручок і натискання кнопок не впливали на режим його роботи (нерідко після ввімкнення блокування ручки взагалі фіксуються в нерухомому положенні). Ця функція корисна перш за все як захист від дітей: допитливий малюк не зможе на свій розсуд ввімкнути варильну поверхню або змінити режим її роботи. Знімається ж блокування зазвичай таким чином, щоб це зміг зробити дорослий, але не дитина — наприклад, натисканням кнопок у визначеному порядку.

— Індикатор залишкового тепла. Покажчик, що сигналізує про те, що ця конфорка ще гаряча. Зазвичай, реагує на нагрівання від 50 °С і вище. Головне призначення такого індикатора — запобігання опікам від дотику до конфорки, яка ще не охолола. Також його можна використовувати під час увімкнення конфорки — щоб визначити, нагрілася вона чи ні. Така функція особливо актуальна для чавунних конфорок (див. вище), хоча може знадобитися і для Hi-Light нагрівачів.

— Вбудована витяжка. Наявність власної вбудованої витяжки в конструкції варильної поверхні. Зазвичай, повітрозабірник при цьому розташовується на рівні конфорок, його розмір невеликий, а продуктивність невисока. Відповідно, вбудована витяжка навряд чи підійде на роль основної системи вентиляції на кухні, але водночас вона може виявитися непоганим доповненням до окремо встановленої витяжки. Головними недоліками варильних панелей з такою функцією є висока вартість і складність у встановленні.

— Управління витяжкою. Можливість управління кухонною витяжкою з варильної поверхні. Для цього обидва пристрої синхронізуються через той чи інший канал зв'язку, витяжка вмикається при увімкненні конфорки на варильній поверхні й підлаштовує потужність роботи залежно від того, скільки конфорок працює і на якій потужності. Це звільняє користувача від необхідності вручну вмикати й вимикати витяжку; а параметри управління зазвичай підбираються таким чином, щоб потужності вистачало навіть на найскладніші ситуації. Деякі моделі дають змогу навіть підлаштувати конкретну продуктивність витяжки в тій чи іншій ситуації. Щоправда, варто відзначити, що різні виробники кухонної техніки використовують для зв'язку різні технології, які розрізняються навіть за принципом дії: так, Con@Сtivity в Miele працює через радіозв'язок, а Hob2Hood у Electrolux — через ІЧ-канал. Тому якщо плануєте використовувати цю функцію — варто звернути особливу увагу на сумісність поверхні й витяжки; а для максимальної гарантії варто обирати серед пристроїв одного виробника.

— Управління через Інтернет. Можливість управління варильною поверхнею через Інтернет. Для підключення до мережі зазвичай використовується вбудований модуль Wi-Fi, а сам спосіб управління може бути різним: в одних моделях потрібно встановити на смартфон або планшет фірмовий додаток, у інших досить відкрити спеціальну сторінку в будь-якому браузері. В будь-якому разі, ця функція дає змогу управляти варильною поверхнею та контролювати її стан з будь-якої точки світу, де є Інтернет. Таким чином можна, наприклад, залишити на конфорці чайник і дорогою додому ввімкнути нагрівання заздалегідь, щоб гаряча вода була готова до моменту повернення. А коли зібралися в далеку подорож, можна в будь-який момент проконтролювати, чи не забули ви вимкнути плиту, і за необхідності виправити ситуацію. Щоправда, варто враховувати, що подібний функціонал помітно впливає на вартість.

Країна, в якій за заявою виробника виготовляється та чи інша модель. Не дивлячись на те, що більшість потужностей зосереджено у Китаї, європейські заводи з виробництва побутової техніки нікуди не поділися. І певні моделі можуть вироблятися саме на них. В цілому, такий поділ на китайський або європейський завод особливо не повинен впливати на якість продукції, але все ж стереотип надійної європейської збірки (Німеччина, Іспанія, Італія, Польща, Туреччина) присутній в нас. Однак не виключено, що у моделі може бути заявлена країна виробництва, наприклад, Польща, а в магазині під цим же артикулом вам зустрінеться Китай.