Порівняння Esperanza EN101 vs Agent 007 S

Види носіїв і матеріалів, які здатен утилізувати шредер. Зазначимо, що з паперовими документами, за визначенням, здатні працювати всі подібні пристрої, тому папір в даному пункті не згадується (деякі моделі взагалі сумісні тільки з папером і не допускають завантаження інших матеріалів). Втім, помітно частіше зустрічаються знищувачі з можливостями по утилізації різних додаткових предметів — в основному степлерних скоб, канцелярських скріпок, пластикових карток та/або оптичних дисків. Ось особливості кожного з цих варіантів:

— Степлерні скоби. Допоміжна функція, призначена для того, щоб скріплені степлером матеріали не доводилося розділяти перед завантаженням в шредер. Дозволяє значно економити час при утилізації таких матеріалів, особливо в великих об'ємах; також дає гарантію на випадок випадкового потрапляння скоби в агрегат.

— Канцелярські скріпки. Канцелярські скріпки знімаються значно легше степлерних скоб, з ними не виникає особливих проблем навіть при великому об'ємі документів. Тому ця функція є скоріше страхуванням від потрапляння такої скоби в пристрій разом з документом.

— Пластикові картки. Можливість утилізації різних пластикових карт з магнітними носіями — кредиток, пропусків і т. ін. Це як мінімум запобігає незаконному використанню таких карт, а...при високих рівнях секретності — ще й дозволяє зберегти в таємниці факт існування тієї чи іншої картки. Власне, рівні секретності при такій утилізації вказані в загальноприйнятому стандарті DIN 66399, як і для папери, їх сім:

• 1 — карта залишається цілою, механічно пошкоджується її поверхня;
• 2 — карта розрізається на фрагменти площею не більше 2000 мм2;
• 3 — розмір фрагмента не більше 320 мм2;
• 4 — не більше 160 мм2;
• 5 — не більше 30 мм2;
• 6 — не більше 10 мм2;
• 7 — не більше 2,5 мм2.

— Оптичні диски. Можливість утилізації оптичних дисків, на яких також може зберігатися конфіденційна інформація. Для таких носіїв стандарт DIN 66399 також передбачає 7 рівнів секретності:

• 1 — диск розрізається на фрагменти площею не більше 2000 мм2;
• 2 — не більше 800 мм2;
• 3 — не більше 160 мм2
• 4 — не більше 30 мм2;
• 5 — не більше 10 мм2;
• 6 — не більше 5 мм2;
• 7 — не більше 0,2 мм2.

Найбільший розмір фрагментів, які виходять з-під ножів знищувача після обробки матеріалу. Правда, про фрагментах мова йде тільки в разі поперечного різання; для паралельних моделей (див. «Тип різання») у цьому пункті зазначається найбільша ширина смуг. З розміром фрагментів безпосередньо пов'язаний рівень секретності, забезпечуваний шредером; докладніше див. відповідний пункт вище.

Швидкість, з якою оброблюваний матеріал рухається через механізм знищувача в процесі утилізації. Відповідно, чим більше цей показник, тим вище продуктивність шредера і тим більше матеріалів він здатний знищити за певний час. А знаючи розмір знищуваних документів, можна з легкістю визначити необхідне для утилізації час: наприклад, при швидкості 45 мм/с на один «заряд» із стандартних аркушів А4 (довжина 297 мм) потрібно 297/45=6,6 с.

Варто, однак, враховувати, що даний параметр зазвичай вказується для паперу певної щільності — 80 г/кв. м (стандартна офісна у вітчизняному діловодстві) або навіть 70 г/кв. м, залежно від виробника. Під час роботи з більш щільною папером, а також іншими матеріалами (див. «Знищує») швидкість знищення може бути відчутно нижче заявленої.

Кількість аркушів, яке знищувач здатний переробити одночасно — простіше кажучи, найбільший розмір стоси листів, яку можна «зарядити» в пристрій. Більшість сучасних шредерів можуть працювати з кількома листами ; до 5 шт за раз вважається дуже скромним показником, до 10 шт — невеликим, 11 – 15 шт можна назвати середнім значенням, 16 – 20 шт — досить солідним, а в найбільш потужних моделях цей показник перевищує 20 шт.

Відзначимо, що даний параметр наводиться папери певної щільності (і, відповідно, товщини). При цьому вітчизняним стандартом для офісного паперу є щільність 80 г/м2, а у багатьох зарубіжних країнах використовується більш тонка папір 70 г/м2, і саме для неї вказується ємність багатьох шредерів. Тому якщо в характеристиках цей момент не уточнюється — найкраще завантажувати шредер не повністю, роблячи запас на 1 аркуш на кожні 8 аркушів місткості — 1 аркуш при товщині стопки до 8 аркушів, 2 листи товщиною від 8 до 16 аркушів і т. ін. Втім, у документах до знищувачу можуть зазначатися й інші умови щодо щільності.

Також відзначимо, що кількість листів на завантаження визначається виробниками за результатами випробувань в ідеальних умовах за відсутності скріпок на папері, при невисокій її вологості, оптимальній напрузі в мережі, ідеальної заточуванні ножів і т. ін. На п...рактиці при відхиленні від цих показників можливо деяке зниження ефективності.

Робочий цикл знищувача — максимальний час, який він може пропрацювати без перерви.

Обмеження по часу роботи пов'язані з тим, що знищення документів та інших носіїв пов'язано з досить значними навантаженнями на електромотор і механізми. Це призводить до сильного нагрівання, перерви ж дають змогу «начинці» шредера охолонути. Існують, щоправда, моделі з можливістю безперервної роботи, однак вони обходяться недешево і не завжди реально необхідні; докладніше див. «Функції і можливості».

У невеликих знищувачів для побутового застосування цикл роботи нерідко становить всього кілька хвилин, а серед потужних професійних агрегатів зустрічаються значення пів години і більше. Зазначимо також, що в деяких моделях відключення після повного циклу забезпечується автоматично за рахунок захисту від перегріву (див. «Функції і можливості»), однак сама по собі наявність такої системи ще не означає наявності автовимкнення по часу — вона може спрацьовувати лише при критичному підвищенні температури.

Мінімальний час перерви, необхідне знищувачу після повного циклу роботи (див. вище).

Перерва потрібна для того, щоб мотор і механізми пристрої могли охолонути після інтенсивних навантажень, яким вони піддаються в процесі роботи. При цьому, якщо час роботи було менше повного циклу, то перерва також можна зробити більш коротким; втім, якщо пристрій пропрацював найдовше половини циклу, для повної гарантії варто все ж виділити на перерву все призначене для нього час. В окремих моделях можуть передбачатися й інші рекомендації з цього приводу — їх варто уточнювати по інструкції.

Потужність двигуна, що приводить в рух ножі знищувача.

Характеристики двигуна підбираються виробниками з таким розрахунком, щоб агрегат гарантовано міг впоратися з заявленим для нього завданнями. Тому при виборі даний параметр має другорядне значення, основну увагу варто звертати на більш наближені до життя» характеристики — ємність одного завантаження, швидкість знищення і т. ін. Тим не менш, пристрої схожої ступеня секретності та цінової категорії можуть відрізнятися по потужності. У таких випадках різниця полягає в тому, що більш потужний мотор здатний забезпечити більшу товщину завантажуваної стопки, більш високу швидкість знищення і/або більш тривалий робочий цикл (див. вище). Зворотною стороною цих переваг є збільшення вартості і енергоспоживання.

Стосовно енергоспоживання варто також відзначити, що потужність мотора зазвичай більш-менш відповідає загальної споживаної потужності шредера. Ці дані можуть бути корисні при деяких специфічних розрахунках — наприклад, обчислення загальної потужності навантаження, підключеного до джерела безперебійного живлення.

— Автостарт/автостоп. Система автоматичного включення і виключення знищувача полегшує його використання. Для керування процесом в таких моделях не потрібно натискати кнопки або вчиняти якісь ще додаткові дії: достатньо лише помістити оброблюваний матеріал в робочий отвір — і шредер сам запустить процес переробки, а по завершенню відключиться автоматично.

— Реверс. Можливість обертання ножів знищувача у зворотному напрямку. Ця функція має декілька варіантів застосування. Один з найбільш очевидних — виправлення ситуації при заклинюванні ножів (наприклад, якщо туди потрапила занадто товста стопка паперу) або засміченні механізмів: включивши реверс, можна з легкістю отримати з робочого механізму застряглі матеріали. Також реверс може знадобитися в тих випадках, коли «в останній момент» знадобилося уточнити щось не до кінця розрізаного документа. Крім того, утилізація пластикових карт і оптичних дисків (див. «Знищує») здебільшого (хоча і не обов'язково) здійснюється саме в режимі реверса.

— Безперервна робота. Ця особливість означає, що шредер не потребує перерв у роботі і може без будь-яких пауз утилізувати велику кількість документів (як мінімум на рівні щоденного ресурсу — див. вище). Такі агрегати надзвичайно зручні при великих об'ємах роботи, коли об'єм разової порції утилізованих матеріалів може вимірюватися тисячами листів. З іншого боку, для безперервної роботи потрібна дуже висок...а надійність мотора і механізмів, що помітно підвищує вартість. Так що спеціально шукати модель з можливістю безперервної роботи має сенс лише в тих випадках, коли ця функція принципово важлива.

— Захист від перегріву. Система безпеки, автоматично відключає мотор знищувача у разі критичного підвищення його температури (зазвичай таке відбувається при довгій роботі на високих навантаженнях). Це дозволяє уникнути неприємних наслідків — починаючи від поломки самого пристрою і закінчуючи пожежею. Зазначимо, що в деяких моделях захист від перегріву відіграє роль автоматичного вимикача, що спрацьовує при закінченні робочого циклу (див. вище); в інших ця функція діє лише в нештатних ситуаціях, при значному підвищенні температури через серйозної проблеми.

— Автоостановка при наповненні. Датчик, стежить за заповненою кошика і автоматично відключає пристрій при її переповнення. Така функція не тільки позбавляє від необхідності постійно стежити за наповненістю кошика, але ще й запобігає перевантаження через неможливості «пропхати» чергову пачку матеріалів в переповнений контейнер.

Максимальний рівень шуму, вироблюваний шредером під час роботи. Чим нижче цей показник, тим тихіше працює пристрій і тим комфортніше його використання, тим краще воно підходить для умов, в яких потрібно тиша (наприклад, бібліотек або архівів).

При оцінці рівня шуму потрібно враховувати, що децибел, у яких вимірюється цей показник — нелінійна величина, і шуми з різницею в кілька децибел по гучності відрізняються в рази. Для порівняння можна виходити з таких даних: офісні шредери, що позиціонуються виробником як «тихі», мають рівень шуму 55 – 60 дБ, це відповідає гучності звичайної людської мови. 65 дБ можна порівняти з гучним розмовою, 70 — з гучною вулицею, 75 — з криком, а більшої гучності серед офісних моделей практично не зустрічається.