Дальність виявлення
Найбільшу відстань, на якому прилад нічного бачення здатний виявляти окремі предмети.
Методики, за якими виробники визначають цей параметр, можуть відрізнятися в деталях, проте загальний принцип один. Зазвичай, вказується відстань, на якому можна при освітленості 0,05 люкс (чверть Місяця) і среднеконтрастном тлі побачити досить великий об'єкт — для прикладу найчастіше береться людська фігура заввишки близько 170 см. При цьому мова йде не про те, щоб розібрати подробиці цього об'єкта, а про те, щоб лише зауважити сам факт його наявності. Простіше кажучи, дальність виявлення, скажімо, в 200 м означає, що подібний пристрій на дистанції 200 м можна побачити «щось, схоже на людину», проте окремі деталі (голову, руки) розібрати не можна.
Також варто відзначити, що на практиці цей параметр сильно залежить від особливостей обстановки. Наприклад, темний предмет на дуже світлому фоні буде видно далі, а на темному він може бути непомітний навіть поблизу; аналогічне явище спостерігається і для тепловізорів (див. «Тип»), тільки щодо різниці у температурі, а не в кольорах.
Оптичне збільшення
Ступінь збільшення зображення, яку ПНБ здатний забезпечити без цифрової обробки зображення, виключно за рахунок оптичної системи. Таке збільшення вважається краще цифрового, оскільки воно не погіршує чіткості видимого зображення; а для моделей на основі ЕОП (див. «Принцип роботи») це взагалі єдиний доступний варіант.
Теоретично чим вище кратність — тим більше дальність виявлення (див. вище), оскільки потужне збільшення дозволяє бачити більш дрібні предмети. Однак далеко не завжди має сенс гнатися за максимальними показниками. Річ у тім, що при збільшенні кратності зменшується кутове поле зору і збільшується мінімальна дистанція фокусування (і те, і інше див. нижче), що може створити проблеми на ближніх дистанціях. Також варто відзначити, що високий ступінь збільшення негативно позначається на світлосилі всієї системи — в результаті фактична дальність виявлення в повній темряві може бути вище у приладу з меншою кратністю, оскільки він «ловить» більше світла. Та й на вартість даний параметр впливає відповідно.
Зазначимо, що ПНБ, на відміну від класичних біноклів і монокулярів, найчастіше мають фіксовану кратність. Моделі з можливістю плавного регулювання практично не зустрічаються, і єдиним варіантом є застосування додаткових насадок (див. «Форм-фактор»).
Зараз на ринку представлені ПНБ з таким оптичним збільшенням:
1х,
2 – 3х,
3.1 – 4х,
...href="/ua/list/260/pr-15213/">> 4xДіаметр об'єктива
Діаметр вхідної лінзи, якою оснащений об'єктив приладу нічного бачення.
Цей параметр є одним з найважливіших для будь-якого оптичного пристрою, включаючи ПНБ: чим
крупніше об'єктив, тим більше світла (або ІЧ-випромінювання) потрапляє в нього і тим чутливіше виходить оптика, за інших рівних умов. Зворотною стороною цього є збільшення габаритів, ваги і вартості приладу. Крім того, не варто забувати, що в конструкції можуть використовуватися різні хитрощі і додаткові технології; тому сам по собі великий об'єктив далеко не завжди є однозначним показником високого класу.
Кутове поле зору
Кут огляду, забезпечуваний приладом нічного бачення — тобто кут між лініями, що з'єднують очей спостерігача з двома крайніми точками видимого простору. Широкі кути огляду дають змогу охоплювати великий простір, однак кратність збільшення (див. вище) при цьому виходить невисокою; зі свого боку, підвищення кратності веде до зменшення поля зору.
Мін. дистанція фокусування
Найменша дистанція до спостережуваного предмета, при якій він буде чітко видно через ПНБ. Для нормального використання ПНБ потрібно, щоб ця дистанція не перевищувала мінімального передбачуваного відстані до розглянутих предметів; у світлі цього потрібно враховувати, що чим вище кратність збільшення (див. вище) — тим, зазвичай, більше дистанція фокусування.
Діаметр вихідної зіниці
Діаметр вихідної зіниці, створюваного оптичною системою приладу нічного бачення. Вихідною зіницею називають проєкцію передньої лінзи об'єктива, побудовану оптикою і електронікою в районі окуляра; це зображення можна спостерігати у вигляді характерного світлого гуртка, якщо дивитися в окуляр не впритул, а з відстані в 30 – 40 см.
Практичне значення даного параметра полягає в тому, що для нормальної видимості він повинен бути не меншим, ніж розмір зіниці людини, що дивиться в окуляр. Діаметр людського зіниці може варіюватися від 2-3 мм на яскравому світлі до 7-8 мм в темряві. Тому чим більше розмір вихідної зіниці ПНБ — тим, зазвичай, краще видимість; особливо це актуально при мінімальній кількості світла, коли яскравість зображення невелика навіть при перегляді через прилад. З іншого боку, дана особливість помітно позначається на вартості пристрою.
Винос вихідної зіниці
Виносом називають відстань між лінзою окуляра і вихідною зіницею оптичного приладу (див. «Діаметр вихідного вічка»). Оптимальна якість зображення досягається в тому випадку, коли вихідний зіницю проєктується прямо на око спостерігача; так що з практичної точки зору винос — це така відстань від ока до лінзи окуляра, на якому забезпечується найкраща видимість і відсутня затемнення країв (віньєтки). Великий винос особливо важливий у тому випадку, якщо прилад нічного бачення передбачається використовувати одночасно з окулярами — адже в таких випадках немає можливості піднести окуляр впритул до ока. Також він актуальний для пристроїв, що допускають установку на зброю: чим більше відстань до ока — тим менше вірогідність отримати травму через віддачі.
Шолом-маска в комплекті
Наявність
шолома-маски в комплекті поставки приладу нічного бачення.
Шолом-маска являє собою обруч з системою ременів і кріпленням для приладу. Така конструкція дозволяє носити ПНБ на голові, за рахунок чого руки під час роботи з пристроєм залишаються вільними. При цьому товщина обруча і ременів зазвичай невелика, що дозволяє надягати їх під головний убір.
Зазначимо, що можливість установки на шолом-маску зустрічається в багатьох моделях ПНБ, однак сама шолом-маска далеко не завжди поставляється в комплекті. Купити ж її разом з пристроєм значно простіше, ніж підбирати окремо.
Час безперервної роботи
Найбільший час, яке прилад здатний безперервно пропрацювати від свіжих елементів живлення без їх заміни/підзарядки. Варто враховувати, що виробники зазвичай вказують це час для ідеальних умов: якісні батарейки, невисока яскравість видимого зображення, робота без застосування ІЧ-підсвічування, відеовиходи і відеорекордера (при їх наявності, див. «Додатково»), оптимальна робоча температура (див. нижче) і т. ін. Тому на практиці час безперервної роботи цілком може виявитися нижче заявленого. Тим не менш, цей параметр дозволяє як оцінювати автономність окремих пристроїв, так і порівнювати їх між собою.