Обслуговування
—
Допустимий. Обслуговуваними бувають тільки класичні свинцево-кислотні акумулятори (див. «Тип»): їх легко виділити навіть зовні — за наявності знімних пробок, які дають доступ до внутрішніх ємностей з електролітом. Останній являє собою суміш сірчаної кислоти з водою, і при кожній зарядці деяка частина цієї води «википає» (розкладається на кисень і водень і випаровується). Особливо інтенсивно це відбувається при перезаряді або зарядці на підвищеній напрузі. Обслуговування акумулятора полягає в періодичному поповненні запасів води в електроліті — без цього зниження його рівня призводить до пошкодження пластин через контакту з повітрям, що непоправно погіршує характеристики батареї. У середньому обслуговування потрібно проводити 1-2 рази на рік (15-20 тис. км пробігу для легкового авто) і ці терміни зазвичай збігаються з термінами планового ТО. Проте це значення може відрізнятися залежно від особливостей як самого акумулятора, так і його експлуатації; більш детальна інформація зазвичай міститься в інструкціях до конкретних моделей. «Дозаправка» повинна проводитися виключно дистильованою водою, тому що навіть відносно невелика кількість сторонніх домішок може пошкодити пластини.
—
Необслуговувані. Як випливає з назви, такі акумулятори не вимагають обслуговування, описаного вище; це досягається рядом способів, зокрема затокою електроліту з запасом на весь термін
...служби або використанням гелю (див. «Тип»). При явних перевагах за рахунок зручності у використанні, необслуговувані акумулятори водночас мають один недолік: вони набагато більш чутливі до глибокого розряду (знижується ємність), а, відповідно, гірше переносять холоду і тривалі простої.Полярність
В даному разі під полярністю мається на увазі розташування клем на акумуляторі. Традиційно вона називається за розташуванням клеми «+», якщо дивитися на акумулятор з лицьового боку (або, у разі бокових клем — з того боку, ближче до якого вони розташовані).
—
+ ліворуч. Стосовно легкових автомобілів таку полярність у країнах СНД часто називають «прямою» або «нашою», оскільки ліве розташування «плюса» характерне для авто радянської і російської конструкції. Водночас у вантажівках (див. «Призначення») ситуація протилежна — лівий «плюс» є європейським стандартом.
—
+ праворуч. У легкових авто правий «плюс» характерний переважно для європейських моделей, за що ця полярність у країнах СНД отримала неофіційну назву «євро», або «зворотна» (на відміну від вітчизняної «прямої»). В батареях для вантажівок все навпаки.
— + праворуч/ + ліворуч. Таке маркування означає, що дана модель акумулятора випускається як з правим так і з лівим «плюсом» (див. вище), і Ви можете вибрати варіант залежно від моделі автомобіля.
Зазначимо, що наведений вище поділ на «пряму» і «зворотну» полярність не є абсолютним, і в будь-якому разі перед покупкою акумулятора цей параметр у Вашому авто варто уточнити окремо.
Ємність батареї
Електрична ємність акумулятора, іншими словами — кількість збереженої енергії на повному заряді. Значення ємності виражається в ампер-годинах і позначає кількість годин, протягом якого повністю заряджена батарея розрядиться до мінімально допустимого заряду, видаючи на навантаження струм в 1 ампер. Наприклад, ємність 40 Агод означає, що батарея здатна видавати струм 1 А протягом 40 год, або 2 А протягом 20 год і т. ін. На практиці більш ємний акумулятор дає більше спроб запуску двигуна, а також здатний працювати довше на малому навантаженні (наприклад, при живленні авто аудіосистеми).
Вимоги до ємності для різних типів транспорту помітно відрізняються. Так, в мотоциклетних акумуляторах вона рідко перевищує 20 Агод, середнім значенням для легкових авто вважаються 40 – 80 Агод (але є варіанти на 100 Агод і більше), а для важкої техніки на зразок автобусів прийнятна ємність починається десь від 100 Агод. Оптимальне значення ємності акумулятора часто вказується виробником в характеристиках транспортного засобу, і при виборі моделі за ємністю варто орієнтуватися насамперед на ці цифри.
Пусковий струм EN
Пусковий струм акумулятора, виміряний у відповідності зі стандартом EN (єдиний стандарт Євросоюзу). Згідно з цим стандартом, пусковим струмом є максимальна сила струму, яку акумулятор за температури електроліту -18 °C може видавати протягом 30 с без падіння напруги нижче певного рівня (для стандартних 12 батарей — не нижче 7,2 В). Термін «пусковий» з'явився тому, що такий режим роботи аналогічний запуску двигуна, коли акумулятора протягом недовгого часу доводиться видавати на стартер струм високої потужності.
Рекомендоване значення пускового струму загалом пов'язане з ваговою категорією машини: чим вона важча, тим потужніший струм зазвичай потрібен для запуску. А багато виробників прямо вказують рекомендовані значення характеристик тієї або іншої моделі транспорту. Якщо ж акумулятор купується на заміну, то загальне правило таке: його пусковий струм повинен бути не менше, ніж у попередника.
Зазначимо, що на практиці можуть зустрічатися позначення пускового струму ще згідно 3 стандартам: SAE (США), DIN (Німеччина) і ТУ (ГОСТ 959-91). Перший практично ідентичний EN, а DIN і ТУ досить просто перевести в EN і назад: вони схожі між собою, і кожен з них дає число, приблизно в 1,7 разів менше NE. Тобто, наприклад, для заміни акумулятора на 200 А за ТУ варто шукати модель з струмом не нижче 340 А (200*1,7) по EN.
