Порівняння Kraftech KT 6500 W vs Forte FGD 6500EW

Тип палива, на якому працює двигун електрогенератора.

— Бензин. Один з основних типів палива для двигунів внутрішнього згоряння. Бензинові генератори зазвичай коштують дешевше дизельних, за інших рівних умов, однак експлуатація їх обходиться дорожче за рахунок більш високої ціни на бензин; крім того, вони зазвичай мають менший ресурс, ніж дизельні. Тому вважається, що бензинові генератори добре підходять перш за все в якості резервного джерела живлення на випадок відключення електрики.

— Дизель. Дизельні генератори зазвичай дорожче бензинових аналогів; з іншого боку, дизельне паливо дешевше бензину, тому підвищена вартість цілком може окупитися при регулярному використанні. Крім того, дизельні генератори мають більш високий ресурс і більший діапазон потужностей, ніж бензинові. Це дозволяє застосовувати їх як резервних, так і основних джерел живлення, у тому числі на досить «енергомістких» об'єктах.

— Газ. Перевагами генераторів на газу є порівняно низький рівень шуму і невелика кількість шкідливих викидів. З іншого боку, використання газу як палива пов'язане з певними труднощами: потрібно підключення до газової магістралі або регулярна заміна спеціальних балонів, паливна система особливо чутлива до витоків, і т. ін. Тому подібних моделей випускається порівняно небагато, і більшість з них являє собою стаціонарні генератори високої потужності..., у яких згадані недоліки перекриваються перевагами.

— Бензин/газ. Моделі, здатні використовувати обидва зазначених типу палива. Це дає користувачеві можливість вибрати варіант, оптимально відповідає тій чи іншій ситуації, а також знижує ймовірність залишитися без палива в самий невідповідний момент; з іншого боку, і коштують такі моделі дорожче за однопаливні. Технічні особливості бензину і газу докладно описано вище.

Номінальна напруга на виході генератора.

– 230 В. Стандартна напруга звичайної побутової розетки. Широко застосовується в побуті та й серед спеціалізованого обладнання чимало пристроїв на 230 В; винятком є лише потужна техніка (переважно від 4-5 кВт), на яку цієї напруги недостатньо. Саме на 230-вольтові генератори варто звернути увагу тим, хто шукає пристрій для резервного живлення житлового приміщення чи невеликого офісу.

– 400 В. Генератори, здатні видавати трифазне живлення з напругою 400 В. Таке живлення дуже рідко застосовується в побуті, проте воно може знадобитися для важкого обладнання, спеціалізованого інструменту та іншого подібного навантаження. Генератори з вихідною напругою 400 В загалом потужніші, важчі, габаритніші, дорожчі і «ненажерливіші» 230-вольтових. Спеціально шукати подібний агрегат варто лише в тих випадках, якщо наявність трифазного живлення є принциповою.

– 230 і 400 В. Моделі комбінованого типу живлення — більшість генераторів з вихідною трифазною напругою 400 В оснащуються ще й однофазними розетками на 230 В. Це забезпечує універсальність їх застосування як для резервного живлення житла чи офісу, так і для виконання ресурсоємних задач (наприклад, у будівництві та ремонті, для автономної роботи високопотужних навантажень тощо).

– 110 В. Генератори з розетками на 110 В (або 120 В для окремих рег...іонів). Подібна напруга зустрічається в побутових електромережах деяких країн Північної та Центральної Америки, Японії, Саудівської Аравії, зрідка Великобританії. Підключати до таких розеток обладнання на 230 В не рекомендується (якщо інше не прописане в техдокументації до конкретного електроприладу).

– DC (48 В). Моделі з одним або декількома роз'ємами DC для живлення зовнішніх пристроїв постійним струмом. Стандартне гніздо DC має круглу форму та штирок у центрі, проте за глибиною та діаметром його розміри можуть відрізнятися. Напруги, що виводяться на DC-вихід, бувають різними – в даному разі мається на увазі 48 В.

Максимальна потужність живлення, яку здатен забезпечити генератор.

Ця потужність трохи вище номінальної (див. вище), проте режим максимальної продуктивності може підтримуватися тільки протягом дуже короткого часу — інакше виникає перевантаження. Тому практичний сенс даної характеристики полягає переважно в тому, щоб описати ефективність генератора під час роботи з підвищеними пусковими струмами.

Нагадаємо, деякі види електроприладів у момент пуску споживають в рази більший струм (і, відповідно, потужність), ніж у штатному режимі; це характерно переважно для пристроїв з електродвигунами, таких як електроінструменти, холодильники і т. ін. Однак підвищена потужність для такої техніки потрібна лише короткочасно, нормальний режим роботи відновлюється буквально за кілька секунд. А оцінити пускові характеристики можна, помноживши номінальну потужність на так званий пусковий коефіцієнт. Для техніки одного типу він більш-менш однаковий (1,2 – 1,3 для більшості електроінструментів, 2 для мікрохвильовки, 3,5 для кондиціонера тощо); детальніші дані є в спеціальних джерелах.

В ідеалі максимальна потужність генератора повинна бути не нижчою, ніж загальна пікова потужність підключеного навантаження — тобто пускова потужність обладнання з пусковим коефіцієнтом вище 1 плюс номінальна потужність всієї іншої техніки. Це максимально знизить ймовірність перевантажень.

Тип альтернатора, передбаченого в агрегаті.

Альтернатор являє собою частину генератора, безпосередньо відповідає за вироблення електрики. Така система працює за принципом руху дротів (котушок) в магнітному полі, за рахунок чого і виникає електричний струм. Однак особливості роботи альтернатора можуть бути різними, на підставі чого їх і поділяють на види: асинхронні, синхронні, інверторні і дуплекси. Ось основні особливості кожного варіанта:

— Асинхронний. Найпростіший варіант альтернатора. Ротор обертається частину) у таких моделях при обертанні дещо випереджає рух магнітного поля, створюваного статором (нерухомою частиною) — звідси і назва. Практичними перевагами асинхронних альтернаторов є простота, невисока вартість, хороша захищеність від зовнішніх впливів і нечутливість до коротких замикань і тривалим перевантаженням. Останнє робить їх оптимальним вибором для живлення зварювальних апаратів. Загалом асинхронні генератори розраховані переважно на активне навантаження: прилади освітлення, комп'ютери, електронагрівачі і т. ін. Для реактивного навантаження (з котушками і конденсаторами) краще застосовувати синхронні агрегати (див. нижче). Також варто відзначити, що в асинхронному альтернаторе напруга і частота вихідного струму безпосередньо залежать від швидкості обертання; тому такі прилади особливо вимогливі д...о стабільності роботи приводного двигуна.

— Синхронний. У альтернаторах цього типу обертання ротора і магнітного поля статора збігаються (на відміну від моделей асинхронних). Синхронні генератори дещо складніше за конструкцією і дорожче, вони більш чутливі до коротких замикань і тривалим перевантаженням. З іншого боку, такий агрегат відмінно справляється як з активним, та й з реактивним навантаженням: протягом короткого часу він здатний видавати струм, що у рази перевищує номінальний, забезпечуючи таким чином необхідну силу пускового струму для реактивної навантаження. Крім того, конструкція синхронних генераторів включає блок автоматичного регулювання, що видає на вихід стабільну напругу і здатна до певної міри компенсувати коливання обертів приводного двигуна. Втім, по стабільності напруги синхронні моделі все ж поступаються інверторним (див. нижче).

— Інверторний. Синхронний генератор (див. вище), оснащений додатковим електронним блоком — інвертором. Цей блок забезпечує подвійне перетворення струму: з змінного в постійний і потім знову в змінний. Коштують подібні пристрої недешево, однак при цьому вони мають цілу низку переваг. По-перше, на виході виходить дуже стабільний струм, практично без будь-яких стрибків і флуктуацій. По-друге, генератор здатний регулювати роботу двигуна залежно від навантаження: до прикладу, якщо навантаження складає половину від вихідної потужності, то і поточна потужність двигуна знижується вдвічі; це дає значну економію палива. По-третє, інверторні моделі виходять більш легкими і компактними, ніж традиційні генератори, та й шумлять вони менше. Саме такий генератор вважається оптимальним вибором для навантаження, чутливої до якості струму — такий, як аудіотехніка або телевізор. Водночас агрегати цього типу мають порівняно невисоку потужність і не розраховані на тривалу роботу або високі пускові навантаження, а тому вони використовуються тільки як резервні джерела живлення для порівняно малопотужних систем енергопостачання. Крім того, при виборі інверторного генератора варто уточнити форму вихідного сигналу: далеко не всі моделі дають ідеальну синусоїду — є і агрегати з трапецієподібним імпульсом, що не підходять для делікатного техніки.

— Duplex. Тип альтернаторов, розроблений компанією Endress і застосовується переважно в генераторах цього бренду (хоча зустрічаються пристрої і від інших виробників). За заявою творців, такий альтернатор поєднує в собі переваги синхронних і асинхронних моделей. Так, з одного боку, він здатний витримувати високі пускові струми без шкоди для живлення інших споживачів, а в конструкції зазвичай є авторегулятор напруги на виході; з іншого — більшість таких генераторів можна застосовувати і для живлення зварювальних апаратів, а число високочастотних гармонік на виході у них виходить дуже низьким. До недоліків «дуплексів», крім високої вартості, можна віднести необхідність налаштування під конкретний набір пристроїв.

— Мідна. Мідна обмотка характерна для генераторів високого класу. Мідний альтернатор відрізняється високою провідністю і слабким опором. Провідність міді в 1,7 рази перевищує провідність алюмінію, така обмотка менше гріється, а сполуки з цього металу стійко переносять температурні перепади і вібраційні навантаження. Серед недоліків мідної обмотки можна відзначити хіба що високу вартість альтернатора. В іншому ж генератори з мідною обмоткою характеризуються високою надійністю і довговічністю.

— Алюмінієва. Алюмінієва обмотка альтернатора характерна для генераторів бюджетного класу. Головними перевагами алюмінію є легка вага і невисока ціна, в іншому ж така обмотка, як правило, поступається мідним аналогам. На поверхні алюмінію створюється оксидна плівка, вона з'являється скрізь, навіть в місцях контактної пайки. Оксидна плівка підбиває контакти і не дає зовнішньої захисної обплетенні надійно утримувати алюмінієві жили.

Рід струму, що видається зварювальним генератором на електроди при зварюванні.

— Змінний (AC). Струм з постійно змінною полярністю — як в звичайних побутових розетках; втім, при зварюванні зазвичай використовують більш високі частоти — не 50 – 60 Гц, а порядку декількох десятків кілогерц. Ключова перевага змінного струму полягає в тому, що він не має фіксованої полярності — простіше кажучи, переплутати «плюс» і «мінус» при підключенні електродів в принципі неможливо. З іншого боку, постійна зміна напрямку струму збільшує кількість бризок і знижує якість шва порівняно з використанням постійного струму. Як наслідок, цей варіант зустрічається відносно рідко і призначається для порівняно грубих робіт.

— Постійний (DC). Струм, що має фіксовану полярність і постійно поточний в одному напрямку, без його зміни. Це дає змогу досягти більш акуратного шва з меншою кількістю бризок, ніж при змінному струмі; як наслідок, саме постійний струм використовує більшість сучасних зварювальних генераторів. Водночас під час роботи з таким пристроєм потрібно уважно контролювати полярність підключення — причому залежно від особливостей роботи може знадобитися як «прямий» («мінус» до електрода), так і «зворотна» («мінус» до матеріалу) полярність. Крім того, для постійного струму потрібні додаткові схеми, що трохи збільшує вартість генераторів.

Максимальний струм, який зварювальний генератор (див. вище) здатний видати на електроди при зварюванні.

Для різних матеріалів, різної товщини зварюваних деталей і різних видів зварювання самої оптимальний зварювальний струм теж буде різним; є спеціальні таблиці, що дозволяють визначити це значення. Загальне ж правило таке: максимальний струм генератора повинен бути не нижче необхідного зварювального струму, інакше агрегат буде працювати з перевантаженням, або не зможе забезпечити необхідної ефективності зварювання.

Максимальний діаметр зварювальних електродів, з якими може працювати зварювальний генератор (див. вище).

Чим товще оброблюваний матеріал і чим ширше шов — тим більш товсті потрібно використовувати електроди для зварювання; а більш товстий електрод, зазвичай, передбачає і більш високі струми. Існують спеціальні таблиці, що дозволяють визначити оптимальний діаметр електрода залежно від типу і товщини матеріалу, виду зварювання і т. ін. Однак у будь-якому разі товщина використовуваного електроду не повинна бути вище максимально допустимої — це загрожує перевантаженнями і поломками, а в кращому випадку генератор просто не зможе забезпечити потрібної ефективності.

Назва моделі двигуна, встановленого в генераторі. Знаючи це назва, за потреби можна знайти детальні дані по двигуну і уточнити, наскільки він задовольняє вашим вимогам. Крім того, дані про моделі можуть знадобитися для деяких специфічних задач, включаючи обслуговування і ремонт.

Зазначимо, що сучасні генератори нерідко оснащуються фірмовими двигунами від іменитих виробників: Honda, John Deere, Mitsubishi, Volvo і т. ін. Стоять такі двигуни дорожче, ніж аналогічні агрегати від маловідомих брендів, проте це компенсується більш високою якістю і/або солідними умовами гарантії, а в багатьох випадках — ще й простотою пошуку запчастин і додаткової документації (зразок посібників за спеціальним обслуговування та дрібного ремонту).