Порівняння Xiaomi Mi Power Bank 2 5000 vs Xiaomi Zmi Power Bank 5000

Тип власних акумуляторів, встановлених в повербанку. У наш час найчастіше використовуються літій-іонні (Li-Ion) або літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Рідше зустрічаються інші варіанти — рішення на нікель-метал-гідридних (Ni-Mh) акумуляторах, а також на елементах типу LiFePO4. Крім того, відносно недавно з'явилася досить перспективна розробка - графенові акумулятори; однак за станом на початок 2021 року вони тільки починають впроваджуватися в масове виробництво. Ось основні особливості кожного з цих різновидів:

— Li-Ion. Літій-іонна технологія дає можливість створювати досить ємні акумулятори невеликих габаритів і ваги. Крім того, подібні елементи зручні у використанні (основні параметри роботи регулюються вбудованим контролером), мають високу швидкість заряду і практично не схильні до «ефекту пам'яті» (зниження ємності при зарядці батареї, яка не повністю розряджена). Головним недоліком літій-іонних акумуляторів можна назвати досить вузький діапазон допустимих температур навколишнього повітря. Це не є проблемою при «міському» застосуванні, коли повербанк використовується в основному в приміщеннях і переноситься в кишені або в щільній сумці; але ось для менш сприятливих умов (таких, як тривалі походи в холодну пору року) варто вибирати моделі з гарною теплоізоляцією. Також можна зустріти інформацію про те, що літій-іонні батареї схильні до загорянь і навіт...ь вибухів; однак це зазвичай відбувається через збої у вбудованих контролерах, а ці контролери також постійно вдосконалюються, і в наш час ризик подібних НП настільки низький, що їм фактично можна знехтувати.

— Li-Pol. Подальший розвиток і вдосконалення описаної вище літій-іонної технології; основна відмінність полягає у використанні твердого полімерного електроліту замість рідкого (звідси і назва). Це дало змогу досягти ще більшої ємності без збільшення габаритів, а також знизити потенційну ймовірність загорянь та вибухів при нештатних режимах роботи. З іншого боку, літій-полімерні батареї коштують трохи дорожче, ніж літій-іонні, і ще більш чутливі до порушень температурного режиму.

— Ni-Mh. Нікель-метал-гідридні акумулятори характеризуються надійністю і широким діапазоном допустимих температур, однак при тих же габаритах вони поступаються за ємністю літій-іонним (і тим більше літій-полімерним), до того ж потребують дотримання деяких специфічних правил експлуатації. Крім того, варто відзначити, що Ni-Mh технологія добре підходить для знімних акумуляторів. Саме в такому форматі подібні батареї найчастіше і застосовуються: повербанки формату Ni-Mh зазвичай являють собою адаптери з посадковими місцями під кілька змінних елементів стандартного типорозміру (наприклад, під «пальчикові» АА). В комплект при цьому, зазвичай, входить кілька відповідних знімних акумуляторів, однак при бажанні їх можна замінити іншими елементами — це можуть бути навіть одноразові батарейки з найближчого магазину. Така можливість може виявитися дуже до речі, якщо повербанк сів у невдалий момент, а можливості зарядити його немає; крім того, зношені акумулятори можна замінити на свіжі, не змінюючи пристрій цілком.

— LiFePO4. Ще одна модифікована версія описаних вище Li-Ion акумуляторів, так звані «літій-залізо-фосфатні». Перевагами подібних елементів перед класичними літій-іонними є, насамперед, стабільна напруга розряду (до самого вичерпання енергії), висока пікова потужність, тривалий термін служби, стійкість до низьких температур, стабільність і безпека. Крім того, завдяки використанню у складі заліза замість кобальту такі акумулятори ще й безпечніші у виробництві і простіші в утилізації. Водночас вони помітно поступаються класичним літій-іонним за ємністю, та й обходяться дорожче, через що застосовуються рідко.

— Графеновий. Акумулятори на основі графену – вуглецевої плівки товщиною в один атом. Сама батарея складається з набору таких плівок, між якими укладені пластини кремнію, а в якості анода використовується кобальтат літію або оксид магнію. Подібна конструкція дає ряд переваг перед більш ранніми акумуляторами, описаними вище. По-перше, графенова технологія забезпечує високу щільність заряду, що дає змогу створювати ємні і водноочас легкі і компактні батареї. По-друге, для виробництва таких батарей потрібно менше рідкісних ресурсів, ніж для тих же літієвих; а саме виробництво виходить безпечнішим з точки зору екології. По-третє, такі акумулятори не схильні до перегрівання і вибухів при перевантаженнях або пошкодженнях. З іншого боку, графенові джерела живлення довго заряджаються не відрізняються довговічністю. Втім, дана технологія ще тільки розвивається, і в майбутньому цілком ймовірно, що ці недоліки будуть усунуті - повністю або хоча б частково.

Час, необхідний для повної зарядки розрядженого «в нуль» акумулятора (зрозуміло, при дотриманні штатної процедури). Особливості процесу зарядки в різних моделях можуть бути різними, відповідно, і час, необхідний для цього, може помітно відрізнятися навіть за однакової ємності.

«Швидкозарядні» акумулятори, зазвичай, коштують дорожче. Тому вибирати такий варіант має сенс у тому випадку, якщо в Вас не буде багато часу на поповнення запасу енергії — наприклад, для походів, де доступ до електрики буває рідко і ненадовго. Однак варто мати на увазі, що для зарядки на повній швидкості може знадобитися зарядний пристрій з підтримкою певної технології швидкої зарядки (див. нижче).

Також потрібно сказати, що в більшості сучасних акумуляторів швидкість зарядки є нерівномірною - вище за все вона на перших відсотках від нуля, потім поступово знижується. Тому час, необхідний для поповнення запасу енергії на певну кількість процентів, не буде строго пропорційним загальному заявленому часу зарядки; причому цей час буде залежати від того, наскільки вже заряджена батарея на момент початку процедури. Наприклад, зарядка від 0 до 50% займе менше часу, ніж від 50 до 100%, хоча і там, і там мова йде про половину ємності.

Максимальна потужність, яку powerbank в принципі здатний видати на один пристрій, що заряджається. Як правило, така потужність досягається за умови, що ніякого іншого навантаження, крім цього пристрою, до акумулятора не підключено (хоча можливі і винятки з цього правила). А при наявності портів з різним струмом зарядки або при підтримці декількох технологій швидкої зарядки — дана інформація наводиться для найбільш потужного виходу або технології.

Для сучасних повербанків потужність 10 Вт і менше вважається досить невисокою; крім іншого, вона зазвичай означає, що пристрій не підтримує технологію швидкої зарядки. Тим не менш, подібні характеристики обходяться недорого і нерідко виявляються цілком достатніми для нескладних побутових завдань; тому і моделей з подібними показниками на ринку чимало. Потужність в 12 – 15 Вт також є відносно невисокою, 18 Вт можна назвати середнім рівнем, 20 – 25 Вт и 30 – 50 Вт вже вважається прогресивним рівнем, а в деяких рішеннях даний параметр може і перевищувати 60 Вт.

В цілому більш висока вихідна потужність позитивно позначається на швидкості зарядки, однак на практиці з цим параметром пов'язаний ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки powerbank, але і гаджет, що заря...джається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей повербанку може знадобитися сумісність з певною технологією швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»).

Показник номінальної потужності, підтримуваної повербанком при зарядці комірок власної батареї через відповідні інтерфейси. Докладніше про них див. «Входи зарядки батареї».

Технології швидкої зарядки, підтримувані повербанком. Мова йде насамперед про зарядку зовнішніх гаджетів, однак та сама технологія може використовуватися і при поповненні запасу енергії в самому повербанку.

Функція швидкої зарядки, згідно з назвою, дає можливість помітно скоротити час, що витрачається на процедуру. Це досягається за рахунок підвищеної сили струму та/або напруги, а також «розумного» управління процесом (на кожній стадії струм і напруга відповідають оптимальним параметрам).

Швидка зарядка особливо важлива для пристроїв з ємними батареями, зарядка яких у звичайному режимі займає значний час. Однак для повноцінного використання цієї функції джерело енергії і гаджет, що заряджається, повинні підтримувати одну технологію зарядки; при цьому різні технології не сумісні між собою, хоча зрідка зустрічаються і виключення. Найбільш популярні в наш час формати швидкої зарядки — QuickCharge (3.0, 4.0 і 4.0+), Power Delivery (Power Delivery 3.0 і Power Delivery 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge; ось конкретні особливості цих, а також деяких інших варіантів:

– Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, яка створена Qualcomm і використовується в гаджетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилася плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети з більш новою версією Quick Charge сумісні і зі старішими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників/повербанків і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

– Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

– Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB type C. Використовується багатьма брендами, зустрічається в основному в зарядних пристроях (включаючи повербанки) і гаджетах, що використовують цей тип роз'єму. Представлена ​​в декількох версіях.

– Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більш нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

– Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що не гарантується сумісність. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

– Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена ​​в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але вельми солідний показник.

– Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як в фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія – під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

– OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, проте ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках і повербанках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки зустрічається рідко.

– PowerIQ. Технологія, розроблена брендом Anker. Ключовою особливістю PowerIQ є те, що вона є не окремим стандартом, а комбінованим форматом роботи, що поєднує в собі широкий асортимент популярних форматів швидкої зарядки. Зокрема, для версії 3.0 заявлена ​​можливість роботи з Quick Charge, Power Delivery, Apple Fast Charging, Samsung Adaptive Fast Charging і іншими.

Основний матеріал, що використовується в конструкції корпусу повербанка.

Крім традиційного пластику, у наш час випускаються зовнішні акумулятори в корпусах з більш прогресивних і/або «престижних» матеріалів. З таких матеріалів найбільше поширення отримав алюміній; також у продажу можна зустріти вироби зі сталі, цинку, шкіри, тканини і навіть дерева. Ось основні особливості кожного з варіантів:

— Пластик. Найбільш популярний матеріал для корпусів сучасних повербанков. Пластик, з одного боку, недорогий, з іншого — досить практичний і має невелику вагу, з третьої — дозволяє з легкістю створювати корпусу будь-якої форми і кольору, що особливо актуально для пристроїв в незвичайному дизайні. По міцності і надійності звичайний пластик дещо поступається металів; однак при повсякденному використанні ця різниця не критична — хіба що подряпини на подібному корпусі будуть з'являтися швидше. А для екстремальних умов можуть випускатися корпусу із спеціального ударостійкого пластику.

— Алюміній. Корпусу з алюмінієвих сплавів відрізняються високою міцністю і невеликою вагою; крім того, вони виглядають стильно і солідно, а товарний вигляд зберігається довго завдяки стійкості до подряпин. Головним недоліком алюмінію є більш висока ціна, ніж...у пластику.

— Сталь. Сталь вирізняється високою міцністю і надійністю, за цим показником вона перевершує навіть алюміній, не кажучи вже про пластику. З іншого боку, цей матеріал має значну вагу, а тому використовується значно рідше.

— Шкіра. Твердий корпус (пластиковий або металевий) з додатковим покриттям зі шкіри. Таке покриття не впливає на функціонал і грає чисто естетичну роль: вона надає пристрою стильний і солідний зовнішній вигляд, даючи змогу перетворити повербанк у іміджевий аксесуар. Однак варто враховувати, що в конструкції таких виробів (особливо недорогих) нерідко використовується штучна шкіра, помітно поступається натуральній по міцності, довговічності, а іноді і за зовнішнім виглядом. Натуральна ж шкіра помітно позначається на ціні — її вартість може становити більше половини від загальної ціни всього повербанка.

— Тканина. Твердий корпус (зазвичай пластиковий) з зовнішнім покриттям з тканини. Таке покриття не тільки надає пристрою досить оригінальний зовнішній вигляд, але також дає деякі практичні переваги: тканина приємна на дотик і практично не ковзає в руці, що знижує ризик упустити повербанк. З іншого боку, з такої поверхні погано виводяться різні забруднення, принципових переваг перед пластиком або металом вона не має, а коштує помітно дорожче. Тому корпуси з тканини не користуються особливою популярністю.

— Дерево. Ще один дизайнерський матеріал, застосовуваний в основному через оригінального зовнішнього вигляду, ніж через практичних переваг. Тим не менш, багатьом практичним характеристиками дерево не поступається пластику; а деякі користувачі вважають важливою перевагою також натуральне походження цього матеріалу. З іншого боку, помітних переваг перед пластиковими дерев'яні корпусу не мають, а коштують вони значно дорожче.

— Цинк. Цинкові сплави по більшості властивостей схожі з описаними вище алюмінієвими, проте з низки причин (зокрема, через більшу складність у виробництві) застосовуються вкрай рідко.