Порівняння InterStep 26U100 vs InterStep PB2018PD

ЧИм вище ємність батареї — тим більше енергії повербанк здатний накопичити і потім передати при зарядці підключеним до нього гаджетам. Але варто мати на увазі, що далеко не вся накопичена енергія йде саме на зарядку — її частина витрачається на службові функції і неминучі в процесі передачі втрати. У світлі цього в показниках часто уточнюють також реальну ємність повербанка. Якщо ж даних щодо реальної ємності немає — при підрахунках варто виходити з того, що вона зазвичай десь у 1.6 рази нижча за номінальну. Наприклад, для моделі номінальною ємністю 10 000 мАгод реальне значення становитиме приблизно 6300 мАгод.

Що ж до конкретних значень номінальної ємності, то в найбільш скромних моделях вона становить 5000 – 7000 мАгод і навіть менше; такі повербанки підійдуть як запасне джерело енергії на 1 – 2 зарядки смартфона з не особливо ємною батареєю або іншого аналогічного гаджета. Найбільшою популярністю в наш час користуються рішення на 10000 мАгод – у багатьох випадках саме цей варіант дає оптимальне співвідношення ціни та ємності. Дуже поширені також варіанти на 20000 мАгод і 30000 мАгод. Але навіть ємність 40000 мАгод і більше завдяки розвитку сучасних технологій зустрічається досить часто.

Реальна ємність повербанка.

Реальною ємністю називають кількість енергії, яку повербанк здатний передати на гаджети, що заряджаються. Цей показник неминуче нижче номінальної ємності (див. вище) — найчастіше приблизно в 1,6 раза (через те, що частина енергії йде на сторонні функції і втрати при передачі). Однак саме за реальною ємністю найпростіше оцінити фактичні можливості зовнішнього акумулятора: приміром, якщо цей показник становить 6500 мАгод — даної моделі гарантовано вистачить на дві повних зарядки смартфона з акумулятором на 3000 мАгод і смартгодинника на 250 мАгод.

Варто мати на увазі, що ємність в даному разі вказується для 5 В — стандартної напруги USB-зарядки. При цьому особливості міліампер-годин як одиниці ємності такі, що реальна кількість енергії в батареї залежить не тільки від числа мАгод, але і від робочої напруги. На практиці це означає, що при використанні технологій швидкої зарядки (див. нижче), що передбачають підвищену напругу, фактичне значення реальної ємності буде відрізнятися від заявленого (воно буде нижче). Існують формули й методики для розрахунку цього значення, їх можна знайти в спеціальних джерелах.

Тип власних акумуляторів, встановлених в повербанку. У наш час найчастіше використовуються літій-іонні (Li-Ion) або літій-полімерні (Li-Pol) батареї. Рідше зустрічаються інші варіанти — рішення на нікель-метал-гідридних (Ni-Mh) акумуляторах, а також на елементах типу LiFePO4. Крім того, відносно недавно з'явилася досить перспективна розробка - графенові акумулятори; однак за станом на початок 2021 року вони тільки починають впроваджуватися в масове виробництво. Ось основні особливості кожного з цих різновидів:

— Li-Ion. Літій-іонна технологія дає можливість створювати досить ємні акумулятори невеликих габаритів і ваги. Крім того, подібні елементи зручні у використанні (основні параметри роботи регулюються вбудованим контролером), мають високу швидкість заряду і практично не схильні до «ефекту пам'яті» (зниження ємності при зарядці батареї, яка не повністю розряджена). Головним недоліком літій-іонних акумуляторів можна назвати досить вузький діапазон допустимих температур навколишнього повітря. Це не є проблемою при «міському» застосуванні, коли повербанк використовується переважно в приміщеннях і переноситься в кишені або в щільній сумці; але ось для менш сприятливих умов (таких, як тривалі походи в холодну пору року) варто вибирати моделі з гарною теплоізоляцією. Також можна зустріти інформацію про те, що літій-іонні батареї схильні до загорянь і навіть...вибухів; однак це зазвичай відбувається через збої у вбудованих контролерах, а ці контролери також постійно вдосконалюються, і в наш час ризик подібних НП настільки низький, що їм фактично можна знехтувати.

— Li-Pol. Подальший розвиток і вдосконалення описаної вище літій-іонної технології; основна відмінність полягає у використанні твердого полімерного електроліту замість рідкого (звідси і назва). Це дало змогу досягти ще більшої ємності без збільшення габаритів, а також знизити потенційну ймовірність загорянь та вибухів при нештатних режимах роботи. З іншого боку, літій-полімерні батареї коштують трохи дорожче, ніж літій-іонні, і ще більш чутливі до порушень температурного режиму.

— Ni-Mh. Нікель-метал-гідридні акумулятори характеризуються надійністю і широким діапазоном допустимих температур, однак при тих же габаритах вони поступаються за ємністю літій-іонним (і тим більше літій-полімерним), до того ж потребують дотримання деяких специфічних правил експлуатації. Крім того, варто відзначити, що Ni-Mh технологія добре підходить для знімних акумуляторів. Саме в такому форматі подібні батареї найчастіше і застосовуються: повербанки формату Ni-Mh зазвичай являють собою адаптери з посадковими місцями під кілька змінних елементів стандартного типорозміру (наприклад, під «пальчикові» АА). В комплект при цьому, зазвичай, входить кілька відповідних знімних акумуляторів, однак при бажанні їх можна замінити іншими елементами — це можуть бути навіть одноразові батарейки з найближчого магазину. Така можливість може виявитися дуже до речі, якщо повербанк сів у невдалий момент, а можливості зарядити його немає; крім того, зношені акумулятори можна замінити на свіжі, не змінюючи пристрій цілком.

— Li-FePO4. Ще одна модифікована версія описаних вище Li-Ion акумуляторів, так звані «літій-залізо-фосфатні». Перевагами подібних елементів перед класичними літій-іонними є, насамперед, стабільна напруга розряду (до самого вичерпання енергії), висока пікова потужність, тривалий термін служби, стійкість до низьких температур, стабільність і безпека. Крім того, завдяки використанню у складі заліза замість кобальту такі акумулятори ще й безпечніші у виробництві і простіші в утилізації. Водночас вони помітно поступаються класичним літій-іонним за ємністю, та й обходяться дорожче, через що застосовуються рідко.

— Графеновий. Акумулятори на основі графену – вуглецевої плівки товщиною в один атом. Сама батарея складається з набору таких плівок, між якими укладені пластини кремнію, а в якості анода використовується кобальтат літію або оксид магнію. Подібна конструкція дає ряд переваг перед більш ранніми акумуляторами, описаними вище. По-перше, графенова технологія забезпечує високу щільність заряду, що дає змогу створювати ємні і водноочас легкі і компактні батареї. По-друге, для виробництва таких батарей потрібно менше рідкісних ресурсів, ніж для тих же літієвих; а саме виробництво виходить безпечнішим з точки зору екології. По-третє, такі акумулятори не схильні до перегрівання і вибухів при перевантаженнях або пошкодженнях. З іншого боку, графенові джерела живлення довго заряджаються не відрізняються довговічністю. Втім, дана технологія ще тільки розвивається, і в майбутньому цілком ймовірно, що ці недоліки будуть усунуті - повністю або хоча б частково.

Загальна кількість портів USB type С для зарядки підключених гаджетів. На 2023 рік стали дуже популярними. Проте повербанки оснащуються переважно одним вихідним портом відповідного формату. Моделі на 2 виходи USB type С ще не набули такої популярності.

Максимальна потужність, яку powerbank в принципі здатний видати на один пристрій, що заряджається. Як правило, така потужність досягається за умови, що ніякого іншого навантаження, крім цього пристрою, до акумулятора не підключено (хоча можливі і винятки з цього правила). А при наявності портів з різним струмом зарядки або при підтримці декількох технологій швидкої зарядки — дана інформація наводиться для найбільш потужного виходу або технології.

Для сучасних повербанків потужність 10 Вт і менше вважається досить невисокою; крім іншого, вона зазвичай означає, що пристрій не підтримує технологію швидкої зарядки. Тим не менш, подібні характеристики обходяться недорого і нерідко виявляються цілком достатніми для нескладних побутових завдань; тому і моделей з подібними показниками на ринку чимало. Потужність в 12 – 15 Вт також є відносно невисокою, 18 Вт можна назвати середнім рівнем, 20 – 25 Вт и 30 – 50 Вт вже вважається прогресивним рівнем, а в деяких рішеннях даний параметр може і перевищувати 60 Вт.

В цілому більш висока вихідна потужність позитивно позначається на швидкості зарядки, однак на практиці з цим параметром пов'язаний ряд нюансів. По-перше, відповідну потужність повинен підтримувати не тільки powerbank, але і гаджет, що заря...джається — інакше швидкість процесу буде обмежуватися вже характеристиками гаджета. По-друге, для використання всіх можливостей повербанку може знадобитися сумісність з певною технологією швидкої зарядки (див. «Швидка зарядка»).

Загальна потужність заряду, що видається повербанком на всіх роз'ємах відразу – при підключенні пристроїв одночасно до всіх портів зарядки.

Цей параметр наводиться у зв'язку з тим, що загальна потужність заряду не завжди відповідає сумі максимальних потужностей всіх наявних портів. Вбудований акумулятор повербанка нерідко має власне обмеження за потужністю, що видається. Тому, наприклад, в моделі з двома USB-портами на 18 Вт кожен загальна потужність заряду може становити ті ж 18 Вт. Зазначимо, що розподіл потужності за роз'ємами може бути різним: в одних моделях вона ділиться порівну, в інших — пропорційно до максимальної сили струму (якщо на різних портах вона відрізняється). Ці нюанси варто уточнювати за докладними характеристиками зарядних роз'ємів.

Якщо ви плануєте регулярно використовувати всі роз'єми повербанку відразу – варто звертати увагу саме на цей показник.

Потужність у ватах, де у штатному режимі здійснюється зарядка повербанка.

Чим вище потужність зарядки — тим менший час, що витрачається на неї (при тій же ємності батареї). Наприклад, під швидкою зарядкою повербанка мається на увазі зарядна потужність від 30 Вт і більше. А ось на сумісність із зарядними пристроями цей параметр безпосередньо не впливає: сучасні портативні батареї здатні працювати із зарядниками і більшої, і меншої потужності. У першому випадку контролер батареї автоматично обмежить зарядний струм, а в другому на зарядку банально піде більше часу.

Час, необхідний для повної зарядки розрядженого «в нуль» акумулятора (зрозуміло, при дотриманні штатної процедури). Особливості процесу зарядки в різних моделях можуть бути різними, відповідно, і час, необхідний для цього, може помітно відрізнятися навіть за однакової ємності.

«Швидкозарядні» акумулятори, зазвичай, коштують дорожче. Тому вибирати такий варіант має сенс у тому випадку, якщо в Вас не буде багато часу на поповнення запасу енергії — наприклад, для походів, де доступ до електрики буває рідко і ненадовго. Однак варто мати на увазі, що для зарядки на повній швидкості може знадобитися зарядний пристрій з підтримкою певної технології швидкої зарядки (див. нижче).

Також потрібно сказати, що в більшості сучасних акумуляторів швидкість зарядки є нерівномірною - вище за все вона на перших відсотках від нуля, потім поступово знижується. Тому час, необхідний для поповнення запасу енергії на певну кількість процентів, не буде строго пропорційним загальному заявленому часу зарядки; причому цей час буде залежати від того, наскільки вже заряджена батарея на момент початку процедури. Наприклад, зарядка від 0 до 50% займе менше часу, ніж від 50 до 100%, хоча і там, і там мова йде про половину ємності.

Технології швидкої зарядки, підтримувані повербанком. Мова йде насамперед про зарядку зовнішніх гаджетів, однак та сама технологія може використовуватися і при поповненні запасу енергії в самому повербанку.

Функція швидкої зарядки, згідно з назвою, дає можливість помітно скоротити час, що витрачається на процедуру. Це досягається за рахунок підвищеної сили струму та/або напруги, а також «розумного» управління процесом (на кожній стадії струм і напруга відповідають оптимальним параметрам).

Швидка зарядка особливо важлива для пристроїв з ємними батареями, зарядка яких у звичайному режимі займає значний час. Однак для повноцінного використання цієї функції джерело енергії і гаджет, що заряджається, повинні підтримувати одну технологію зарядки; при цьому різні технології не сумісні між собою, хоча зрідка зустрічаються і виключення. Найбільш популярні в наш час формати швидкої зарядки — QuickCharge (3.0, 4.0 і 4.0+), Power Delivery (Power Delivery 3.0 і Power Delivery 3.1), Pump Express, Samsung Adaptive Fast Charging, Huawei Fast Charge Protocol, Huawei SuperCharge Protocol, OPPO VOOC, OnePlus Dash Charge; ось конкретні особливості цих, а також деяких інших варіантів:

– Quick Charge (1.0, 2.0, 3.0, 4.0, 5.0). Технологія, яка створена Qualcomm і використовується в гаджетах з процесорами від цієї компанії. Чим пізніше версія – тим досконаліше технологія: наприклад, в Quick Charge 2.0 є 3 фіксованих варіанти напруги, а у версії 3.0 з'явилася плавне регулювання в діапазоні від 3,6 до 20 В. Найчастіше гаджети з більш новою версією Quick Charge сумісні і зі старішими пристосуваннями для зарядки, але для повноцінного використання бажаний точний збіг за версіями.
Відзначимо також, що ті чи інші версії Quick Charge стали основою для деяких інших технологій. Однак, знову ж таки, взаємну сумісність зарядників/повербанків і гаджетів з підтримкою цих технологій потрібно уточнювати окремо.

– Pump Express. Власна розробка компанії MediaTek, що застосовується в портативних пристроях з процесорами цього бренду. Також доступна в декількох версіях, з поліпшеннями і доповненнями в міру розвитку.

– Power Delivery. «Рідна» технологія швидкої зарядки для роз'єму USB type C. Використовується багатьма брендами, зустрічається переважно в зарядних пристроях (включаючи повербанки) і гаджетах, що використовують цей тип роз'єму. Представлена ​​в декількох версіях.

– Samsung Adaptive Fast Charging. Фірмова технологія швидкої зарядки від Samsung. Без особливих змін застосовується ще з 2015 року, в світлі чого виглядає досить скромно на тлі більш нових стандартів. Проте, здатна забезпечити непогану швидкість, особливо на перших 50% заряду.

– Huawei FastCharge Protocol. Одна з фірмових технологій Huawei. За формальними характеристиками схожа з Quick Charge 2.0, але використовується як з Qualcomm, так і з іншими марками мобільних процесорів, так що не гарантується сумісність. В цілому вважається застарілою, поступово витісняється більш прогресивними стандартами на зразок SuperCharge Protocol.

– Huawei SuperCharge Protocol. Ще одна фірмова технологія від Huawei, представлена ​​в 2016 році; на 2021 рік доступна в декількох версіях. В окремих пристроях потужність такої зарядки перевищує 60 В – не рекордний, але вельми солідний показник.

– Oppo VOOC. Технологія компанії OPPO, що застосовується як в фірмових смартфонах, так і в техніці інших брендів. Доступна в декількох версіях; остання (на 2021 рік) версія SuperVOOC призначається для батарей на 2 комірки і іноді вказується як окрема технологія – під назвою Oppo SuperVOOC Flash Charge.

– OnePlus Dash Charge. Порівняно старий фірмовий стандарт від OnePlus. Цікавою особливістю є те, що в деяких гаджетах ефективність Dash Charge практично не залежить від використання екрану: при увімкненому дисплеї батарея заряджається практично з тією ж швидкістю, що і при вимкненому. Технічно є ліцензованою версією VOOC від OPPO, проте ці технології не сумісні. З 2018 року Dash Charge поступово витісняється Warp Charge, але в зарядниках і повербанках, що продаються окремо, ця новіша технологія поки зустрічається рідко.

– PowerIQ. Технологія, розроблена брендом Anker. Ключовою особливістю PowerIQ є те, що вона є не окремим стандартом, а комбінованим форматом роботи, що поєднує в собі широкий асортимент популярних форматів швидкої зарядки. Зокрема, для версії 3.0 заявлена ​​можливість роботи з Quick Charge, Power Delivery, Apple Fast Charging, Samsung Adaptive Fast Charging і іншими.