Порівняння Garmin Vivoactive 3 Music vs Garmin Vivoactive 3

Види сповіщень, а також базові функції голосового зв'язку, підтримувані гаджетом.

— Сповіщення про виклики. Сповіщення про виклики, що надходять на підключений до гаджету смартфон, а для годинників-телефонів — про дзвінки на сам годинник. У класичних розумних годинниках і фітнес-браслетах (див. «Тип») конкретний функціонал таких сповіщень може бути різним — від звичайного звукового або вібросигналу до можливості побачити на екрані номер абонента і прийняти/відхилити виклик. Але в будь-якому разі такі сповіщення часто виявляються більш помітними для користувача, ніж власний сигнал смартфона, що знаходиться глибоко в кишені або сумці.

— Сповіщення про SMS. Сповіщення про SMS-повідомлення, що прийшли або на підключений до гаджету смартфон, або на сам гаджет, якщо він здатний приймати повідомлення (таку можливість мають усі годинники-телефони та багато дитячих маячків, див. «Тип»). Конкретні можливості сповіщень можуть бути різними — від значка «вам прийшло повідомлення» до можливості прочитати SMS і відповісти на нього. У будь-якому разі дана функція нерідко забезпечує додаткову зручність — як мінімум вона знижує ймовірність пропустити важливе повідомлення, а часто ще й рятує від необхідності зайвий раз діставати телефон з кишені/сумки.

— Голосове управління. Можливість управління пристроєм за допомогою голосових команд. Щоб смартгоди...нник або фітнес-браслет виконали якусь просту функцію, достатньо промовити її назву.

– Голосовий асистент. У годиннику з підтримкою голосового помічника рівень взаємодії користувача з пристроєм виводиться на новий якісний лад. Найпопулярніші віртуальні помічники – це Google Assistant і Amazon Alexa. У «яблучних» пристроях роль помічника виконує Apple Siri, в носимих гаджетах Samsung — віртуальний підмайстер Bixby. На відміну від функції управління голосом помічник не просто включає ту чи іншу функцію, а дає змогу виконувати певні операції в додатках, що потребують фідбеку.

— Звуковий сигнал. Можливість подавати звукові сигнали за допомогою вбудованого динаміка. Ця функція буде корисна насамперед у ситуаціях, коли гаджет знаходиться не на руці — наприклад, якщо він використовується в ролі будильника і знімається на ніч.

— Вібрація. Вібросигнал на зразок того, що застосовується в мобільних телефонах. У носимих гаджетах такий сигнал особливо зручний за рахунок того, що пристрій постійно контактує з шкірою власника, завдяки чому вібрація відмінно відчувається – причому незалежно від рівня шуму навколо. Крім того, віброрежим стане в нагоді і в тихій обстановці, де гучний звуковий сигнал небажаний.

— Вбудований мікрофон. Власний мікрофон, вбудований в корпус пристрою. Таке обладнання може використовуватися з різними цілями, залежно від типу і функціоналу гаджета. Насамперед, без мікрофона неможливе голосове спілкування. Інша функція, для якої мікрофон обов'язковий — голосовий помічник (див. вище). А в дитячих маячки може передбачатися можливість дистанційно увімкнути мікрофон з батьківського гаджета і послухати, що відбувається навколо дитини; докладніше див. відповідний пункт нижче.

— Гучний зв'язок (динамік). Можливість роботи гаджета в режимі гучного зв'язку, з використанням вбудованого динаміка і мікрофону для бесіди. У звичайних розумних годинниках (див. «Тип») ця функція дає змогу розмовляти через годинник, не витягуючи смартфон з кишені; в годинниках-телефонах гучний зв'язок дає можливість обійтися без навушників та гарнітур, а для дитячих маячків дана функція практично обов'язкова. Правда, гучність вбудованого динаміка зазвичай невисока, так що в галасливій обстановці його потужності може не вистачити.

Види спортивних і медичних вимірювань, підтримувані гаджетом (плюс деякі функції схожого призначення, такі як <відстеження сну, розумний будильник, рівень стресу та жіночий календар). Зазначимо, що функції з цього списку можуть зустрічатися не тільки в спеціалізованих фітнес-браслетах (див. «Тип»), але і в більш традиційних пристроях на зразок розумних годинників. А ось, власне, найпопулярніші варіанти:

— Частота пульсу. Частота серцевих скорочень — один з найважливіших фізіологічних параметрів людини. Так, щоб спортивне тренування було максимально ефективним, пульс повинен перебувати у визначеному діапазоні (конкретне значення залежить від мети тренування та особистих особливостей користувача). А при деяких захворюваннях і процедурах лікування прискорення або уповільнення пульсу може бути важливим сигналом, у тому числі попередженням про небезпеку.

— Тиск (тонометр). Датчик, який дає змогу заміряти артеріальний тиск користувача. Варто враховувати, що точність такого датчика зазвичай досить невисока, похибка вимірів може становити 10 % і навіть більше; так що повноцінного медичного тонометра він не замінить. З іншого боку, гаджет з даною функцією цілком здатний визначити критичне підвищення або зниження тиску, що дасть змогу своєчасно п...рийняти необхідні заходи.

— ЕКГ (кардіограма). Датчик, що дає змогу одержувати детальні дані про роботу серця користувача. Зазначимо, що такий датчик не є повноцінним електрокардіографом — по суті, він являє собою прогресивний різновид пульсометра, здатний відстежувати особливості серцевого ритму. Тим не менш, навіть цього вистачає, щоб виявити деякі небезпечні явища — наприклад, фібриляцію передсердь, яка спершу буває непомітна для людини — і вчасно вжити відповідних заходів.

— Рівень кисню в крові. Датчик (так званий пульсоксиметр), що визначає насиченість крові киснем (сатурацію); при цьому вимірювання здійснюється неінвазивним методом — без проколів та інших ушкоджень шкіри. Як і більшість «медичних» датчиків в наручних гаджетах, не відрізняється точністю і не є повноцінним медичним приладом, однак цілком здатен зреагувати на критичне зниження рівня кисню в крові. Вважається, що наявність пульсоксиметра актуальна насамперед при деяких захворюваннях, коли сатурація може знижуватися через саму хворобу або особливості лікування, що застосовується. Однак ця функція може стати в нагоді і цілком здоровим користувачам, які часто бувають на великій висоті — насамперед альпіністам і повітроплавцям.

— Температура тіла. Наявність датчика для вимірювання температури дає змогу проводити вимірювання без застосування термометрів. Звичайно, похибки дають про себе знати, тому легке відхилення від норми можна і не визначити, але суттєве збільшення температури пристрій легко зафіксує.

— T° навколишнього середовища. Незважаючи на те, що розумні годинники носяться на тілі, вбудовані датчики в них зазвичай призначаються для вимірювання температури навколишнього повітря. Ця інформація може знадобитися як для загальної оцінки оточуючих умов, так і для специфічних цілей - зокрема, прогнозу погоди. Нерідко годинники з цією функцією мають також барометр (див. «Навігація»).

— Кількість кроків. Традиційний крокомір — функція для підрахунку кількості кроків, зроблених користувачем. При таких вимірюваннях зазвичай використовуються дані з акселерометра, і результати виходять досить точними: сучасні акселерометри в більшості своїй добре калібровані і цілком здатні відрізняти струси при кроках від помахів рукою і інших сторонніх рухів. Винятком є поїздки у наземному транспорті: багато наручних гаджетів сприймають тряску як кроки, що варто враховувати при оцінці отриманих результатів.

— Пройдена відстань. Вимірювання загальної відстані, пройденої користувачем. Для цього зазвичай використовуються або дані з крокоміра, або GPS-модуль (див. «Навігація»); кожен варіант має свої переваги. Так, крокомір обходиться дешевше, його можна використовувати навіть в приміщеннях без вікон, куди не доходить сигнал із супутників, і на тренажерах на зразок бігових доріжок, де користувач не рухається відносно землі. GPS, зі свого боку, дає більш високу точність, особливо на великих відстанях, і не схильний до помилкових спрацьовувань в транспорті. У деяких прогресивних гаджетах ці способи можуть поєднуватися — це недешево, проте дає змогу поєднати переваги обох варіантів і досягти максимальної точності.

— Швидкість руху. Визначення швидкості руху користувача. Як і для пройденої відстані, вимірювання може здійснюватися різними способами; детальніше про них див. вище. Тут же відзначимо, що багато гаджетів з цією функцією здатні не тільки визначати поточну швидкість, але також постійно фіксувати її значення і виводити різні показники: максимальна досягнута швидкість, середнє значення за тренування тощо.

— Витрата енергії (калорії). Вимірювання кількості калорій, витраченої користувачем в процесі руху. Ці дані є досить приблизними, оскільки обчислюються за непрямими параметрами (швидкість і дальність руху, особисті особливості людини тощо). Тим не менш, навіть такої точності буває цілком достатньо для визначення загальної ефективності тренувань.

— Кількість спалюваного жиру. Вимірювання кількості жиру, спаленого за тренування. Як і у випадку з калоріями (див. вище), результат таких вимірювань виходить досить приблизними. Тим не менш, на практиці абсолютна точність не потрібна, а дані про усунення надлишків жиру можуть стати потужним засобом мотивації.

— Час активності. Вимірювання загального часу, протягом якого користувач активно рухається. У багатьох моделях таке вимірювання може передбачати додаткові можливості — наприклад, фіксацію декількох періодів активності з перервами між ними і визначення співвідношення між часом руху і часом відпочинку.

— Розумний будильник. Будильник, що відслідковує фази сну користувача і подає сигнал для пробудження в оптимальний для цього період. Людський сон складається з чергування фаз, і пробудження в «невдалу» фазу створює відчуття в'ялості і розбитості, навіть якщо часу на сон було достатньо. Розумний будильник дає змогу уникнути таких ситуацій; його робота заснована на відстеженні пульсу, темпу дихання та інших параметрів, які розрізняються в залежності від фази сну. Варто враховувати, що відхилення сигналу від заданого часу може становити до півгодини, проте зазвичай це відхилення в бік більш раннього підйому. У результаті ризик запізнитися з розумним будильником — нульовий, а «недоспаний» час компенсується оптимальним моментом пробудження.

— Відстеження сну. Оцінка якості сну базується на даних з бортових датчиків фітнес-браслетів або розумного годинника. Зокрема, пульсометр контролює кількість скорочень серцевого м'яза, акселерометр – рухи користувача. Датчик рівня кисню в крові, якщо такий є в розпорядженні носимого гаджета, підвищує точність збору відомостей про якість сну. За показаннями сенсорів фіксуються моменти входу у фазу глибокого сну та виходу з неї. Саме в цей період відбувається відновлення нервової системи та накопичення енергії на день майбутній. У глибокому сні людина може повністю перезавантажитись і набратися сил, у стадії швидкого сну мозкова активність практично не відрізняється від стану неспання. Функція аналізу якості сну допомагає визначити найбільш підходящі тимчасові рамки для сну і надає персоналізовані рекомендації для поліпшення нічного відпочинку.

– Рівень стресу. Рівень стресу організму дає можливість оцінити метрика, що визначає варіабельність серцебиття – різницю у часі між послідовними скороченнями серцевого м'яза. До уваги також беруться частота дихання, максимальне споживання кисню та його надмірне споживання після тренування. Оцінка рівня стресу дає чітке уявлення про переживання користувача протягом дня, разом з тим цінність цього параметра полягає у визначенні найбільш оптимального режиму тіла для тренування. Висока варіабельність серцевого ритму зазвичай вказує на гарну форму для занять спортом, низька може говорити про втому, зневоднення або погане самопочуття. Усе це безпосередньо впливає на здатність ефективно тренуватися. Чітких одиниць виміру рівня стресу не існує — у смартгодинниках параметр зазвичай показується у вигляді шкали від 0 до 100, нерідко із зазначенням кількості годин перебування організму у стресі та часу його відновлення до нормального стану.

– Жіночий календар. Інструмент для відстежувння менструального циклу у представниць прекрасної статі тримає руку на пульсі подій передбачуваних дат менструального періоду, дає змогу визначити найсприятливіші дні для зачаття, допомагає вчасно помітити тривожні симптоми та запобігти багатьом захворюванням при порушеннях циклу. Виходячи із загальної тривалості циклу, пристрій розраховує імовірну дату початку наступної менструації. У жіночому календарі фіксуються дати циклу, вікна фертильності та день овуляції. Додаючи в нього власні нотатки, можна відслідковувати коливання сну, апетиту, спортивної форми, зміни настрою та прогнозувати самопочуття на певний день.

Крім описаних вище, у сучасних наручних гаджетах можуть зустрічатися і більш специфічні види вимірів.

Розмір екрану годин точок (пікселів) по горизонталі і вертикалі. Загалом це один з показників, що визначають якість зображення: чим вище роздільна здатність, тим чіткіше і рівніше картинка на екрані (при тій же діагоналі), тим менш помітні окремі точки. З іншого боку, зростання кількості пікселів впливає на вартість дисплеїв, їх енергоспоживання і вимоги до апаратної платформи (потрібна більш потужна «начинка», яка і сама буде коштувати дорожче). Крім того, специфіка використання розумних годин така, що у них «наворочені» екрани високої роздільної здатності просто нічого. Тому сучасні наручні аксесуари використовують дисплеї з відносно невеликим роздільною здатністю: наприклад, 320х320 при діагоналі близько 1,6" вважається цілком достатнім показником навіть для годин преміумкласу.

Кількість власної енергонезалежної пам'яті, передбаченої в конструкції годинника/браслета. Ця пам'ять застосовується для постійного зберігання різної інформації: журналу дзвінків, отриманих SMS та інших повідомлень, додаткових додатків, даних про фізичну активність за певний час тощо. Чим більше її об'єм — тим більше даних можна зберігати в пристрої без необхідності «чистити» його для звільнення місця. З іншого боку, в роботі розумних годинників великі об'єми (64 ГБ, 32 ГБ, 16 ГБ, навіть 8 ГБ та 4 ГБ) потрібні далеко не завжди, коштують ємні накопичувачі досить дорого, а непоганою альтернативою для них можуть стати змінні картки, що встановлюються у відповідний слот (див. нижче).

Серед додаткових функція зустрічаються вбудований плеєр, датчик освітлення, Wi-Fi, NFC, у тому числі і з безконтактною оплатою, акселерометр, камера, повноцінний ліхтарик. Докладніше про них:

– Вбудований плеєр. Наявність у смартгодиннику плеєра дає можливість використовувати гаджет для прослуховування музики. Для цього не потрібно підключатися до телефону. Композиції відтворюватимуться безпосередньо з годинника. Тому дані пристрої в обов'язковому порядку повинні мати значний (як для годинника) об'єм пам'яті і всеїдністю в підключенні (для з'єднання з навушниками).

— Датчик освітлення. Датчик, що відслідковує яскравість навколишнього освітлення. Один з найпопулярніших способів застосування цієї функції — автопідлаштування яскравості дисплея: на яскравому світлі вона збільшується, щоб зображення залишалося видимим, а в сутінках — зменшується, що знижує навантаження на очі і витрату енергії. Крім того, можуть передбачатися й інші функції, більш специфічні — наприклад, вмикання екрану при відсмикування рукава одягу.

— Wi-Fi. Технологія, що першопочатково застосовується для виходу в Інтернет через бездротові точки доступу, проте останнім часом використовуєть...ся також для прямого зв'язку між двома пристроями (таке з'єднання має ряд переваг перед традиційним Bluetooth). В наручних гаджетах найчастіше передбачається перший варіант, хоча зустрічається і другий. А ось конкретні способи застосування Wi-Fi можуть бути різними, залежно від пристрою: доступ до веб-сайтів і різних Інтернет-сервісів, віддалений зв'язок з системами «розумного дому», дистанційне управління цифровими фотоапаратами та іншою електронікою, передача через Інтернет GPS-координат (у дитячих маячках) тощо.

— NFC. Технологія бездротового зв'язку на малих відстанях (до 10 см). Способи її застосування, в тому числі в наручних пристроях, можуть бути різними. Один з найпопулярніших варіантів — використання гаджета для безконтактних платежів (див. нижче); втім, в наявності такої функції не завадить переконатися окремо. Ще одна поширена функція — спрощення з'єднання по Bluetooth зі смартфоном або планшетом, який також має NFC: замість ручного налаштування досить піднести один пристрій до іншого — і вони автоматично розпізнають один одного і встановлять зв'язок, залишиться лише підтвердити з'єднання. Можуть передбачатися й інші способи взаємодії — наприклад, запуск «спортивного» додатку на смартфоні при піднесенні до нього фітнес-браслета. А в теорії допускаються і більш специфічні варіанти застосування NFC — наприклад, в ролі проїзного, пропуска тощо. Власне у багатьох моделях наручних гаджетів набір цих способів обмежується лише встановленими додатками.

— Безконтактна оплата. Можливість застосування наручного гаджета для безконтактної оплати. Дана функція зустрічається виключно у моделях з NFC (див. вище); вона фактично перетворює пристрій в аналог кредитної картки з чипом і дає можливість розраховуватися, не виймаючи зайвий раз карту з гаманця — досить піднести руку з гаджетом до зчитувача терміналу. Це забезпечує не тільки додаткову зручність, але і безпеку. Так, піднести годинник до терміналу значно простіше, ніж лізти в кишеню або сумочку за кредиткою — особливо якщо руки зайняті покупками. А замість традиційної карти, з якої зловмисник може скопіювати основні реквізити на зразок номера, CVV-коду та терміну придатності (наприклад, «підглянувши» їх за допомогою вбудованої камери), використовується гаджет, який передає ці дані в зашифрованому вигляді і ніде не відображає їх явно.
Для використання безконтактної оплати, зазвичай, потрібно синхронізувати гаджет зі смартфоном і налаштувати таку оплату в системі Google Wallet або Apple Pay. А ось для здійснення платежів смартфон вже не обов'язковий — багато наручних пристроїв здатні виконувати цю функцію повністю автономно (хоча таку можливість все ж не завадить уточнити окремо).

— Акселерометр. Датчик, що визначає напрям сили тяжіння, а також прискорення, що діють на пристрій. Це дає можливість відстежувати відразу два параметри: поточне положення в просторі і різні фізичні впливи (на зразок постукування або струшування). Найчастіше акселерометр відповідає за дві основні функції: автоматичний поворот зображення на екрані, а також роботу крокоміра (власне, наявність такого датчика практично гарантовано означає і наявність крокоміра, см. «Можливі вимірювання»). Однак можливі й інші способи застосування цього датчика — наприклад, скидання дзвінка при струшуванні годинника, вмикання екрану при постукуванні по корпусу тощо.

— Гіроскоп. Пристосування, що дає змогу відстежувати повороти гаджета в ту або іншу сторону. Зазвичай, використовується в поєднанні з акселерометром. Гіроскоп покращує точність позиціонування в просторі (що позитивно позначається на якості роботи крокоміра та інших аналогічних функцій), а також дає додаткові можливості управління жестами. Втім, конкретні варіанти застосування цього датчика сильно залежать від моделі.

— Камера. Наявність в годиннику/браслеті власної вбудованої камери; розташування та призначення різниться від моделі до моделі. В одних пристроях об'єктив знаходиться на передній панелі, над екраном, і справа обмежується лише відеозв'язком і зйомкою селфі, інші дають змогу знімати і «класичні» фото або відео. Водночас варто відзначити, що в будь-якому разі характеристики таких камер зазвичай дуже скромні — так, роздільна здатність рідко перевищує 2 Мп, а автофокус передбачається тільки в найпрогресивніших моделях.

— Повноцінний ліхтарик. Повноцінний ліхтарик, як би голосно це не звучало в смартгодиннику, складається лише з діода. Однак, конструкційні особливості його оформлення дають змогу отримати достатній пучок світла для гарного освітлення аж до пари метрів. Звичайно, повноцінним цей ліхтарик є лише на тлі самого смартгодинника і його ніяк не можна порівняти з реальним ліхтариком, як окремим пристроєм.

Матеріал, з якого виготовлений корпус гаджета. Деякі моделі випускаються в декількох версіях, із різних матеріалів — наприклад, алюмінію або сталі; для таких випадків у характеристиках зазначаються відразу всі доступні варіанти.

— Пластик. Пластик нерідко вважають бюджетним варіантом, однак у випадку наручних гаджетів це неправильно: у таких пристроях можуть застосовуватися різні види пластику, у тому числі дуже прогресивні, міцні й надійні. Тому загальна якість подібного корпусу, зазвичай, безпосередньо залежить від цінової категорії пристрою. Загальними перевагами всіх видів пластику можна назвати порівняно невелику вагу, стійкість до вологи, можливість надати корпусу будь-яке забарвлення і форму, а також низьку теплопровідність.

— Метал. Корпуси з металу, для яких виробник із якоїсь причини не став уточнювати конкретний склад. Утім, найчастіше в таких випадках мова йде про алюміній або сталь, детальніше про обидва див. нижче. А ось такі висококласні матеріали, як золото чи титан, рідко ховаються під скромним терміном «метал» — зазвичай вони вказуються в характеристиках прямо. Хай там що, а загалом металеві корпуси дещо міцніші й надійніші за пластикові, до того ж виглядають солідніше, однак і коштують дорожче.
...r> — Сталь. Переважно для корпусів наручних гаджетів використовується нержавіюча сталь. Вона відрізняється високою міцністю та надійністю, не схильна до корозії, стильно й акуратно виглядає, а коштує порівняно недорого — дешевше багатьох алюмінієвих сплавів, не кажучи вже про титан. Однією з особливостей сталевих корпусів є досить велика вага, проте це може бути як недоліком, так і перевагою: масивний корпус створює додаткове відчуття надійності й солідності. Зазначимо, що більшість гаджетів зі сталевими корпусами мають круглі циферблати й традиційний дизайн, який добре підходить навіть до ділового стилю, проте зрідка зустрічаються і виключення.

— Алюміній. Алюмінієві сплави поєднують у собі високу міцність і невелику вагу — значно меншу, ніж у сталі. Щоправда, і коштує цей матеріал дещо дорожче. Також вважається, що він добре підходить для яскравих молодіжних гаджетів, хоча зрідка застосовується і в більш традиційних пристроях.

— Гума. Матеріал, що зустрічається в окремих моделях дитячих маячків і фітнес-браслетів (див. «Тип»), але майже не застосовується в інших видах наручних гаджетів. Однією з ключових переваг гуми є м'якість, яка створює певний захист від ударів і робить корпус максимально травмобезпечним; і те, й інше особливо важливо саме для дитячих пристроїв. Крім того, такий корпус можна легко зробити водостійким і навіть повністю герметичним, а також надати будь-який колір. З іншого боку, практично ті ж переваги (крім м'якості) має і пластик, а коштує гума трохи дорожче (хоча й помітно дешевше, ніж метали).

— Титан. Титанові сплави належать до матеріалів преміумкласу й застосовуються рідко, здебільшого в топових моделях гаджетів «екстремального» призначення. Цей матеріал легкий і водночас надзвичайно міцний, до того ж відмінно тримає форму при ударах; однак і коштує титан значно дорожче за алюміній, наприклад, притому що висока надійність не так часто виявляється вирішальною.

— Золото. Золотий або позолочений корпус перетворює гаджет на стильний іміджевий аксесуар. Обходиться подібний корпус дуже недешево, проте це не можна назвати недоліком: ціна пристрою додатково підкреслює статус власника.

— Кераміка. Спеціальна високоміцна кераміка — ще один матеріал преміумкласу, який не тільки виконує практичну функцію, але й засвідчує високий рівень гаджета та солідність його власника. З практичної сторони, крім міцності й надійності, цей матеріал вирізняється надзвичайно високою стійкістю до подряпин, що дає йому можливість дуже довго зберігати «товарний вигляд» навіть у не дуже сприятливих умовах. Водночас кераміка погано переносить сильні точкові удари.

Кольори корпусу, в яких доступний гаджет. Зазначимо, що в даному випадку «нержавіюча сталь» є виключно назвою відтінку, сам матеріал корпуса може бути іншим (наприклад, алюміній).

Колір ремінця, з яким поставляється гаджет. Якщо в даному пункті зазначено кілька варіантів — це, зазвичай, означає, що користувач може вибрати колір на свій розсуд. Можуть передбачатися й інші варіанти — наприклад, наявність декількох ремінців в комплекті, або можливість такої комплектації за бажанням користувача — однак він зустрічаються набагато рідше.

Тип застібки, використовуваний в ремінці або браслеті гаджета.

Найбільш поширеними на сьогодні типами застібок є класична пряжка, розкладні кліпса, розкладний замок, магніт, застібка з фіксатором і липучка. Якщо в характеристиках зазначено відразу кілька варіантів — значить, гаджет поставляється або може поставлятися з різними варіантами ремінців, що використовують різні типи застібок. А ось докладний опис кожного типу:

— Класична (з пряжкою). Застібка, що нагадує пряжку ременя; першопочатково використовувалася в традиційних наручних годинниках, однак у наш час отримала розповсюдження і в «розумних» гаджетах. На одній половині такий застібки знаходиться рамка П-образної або аналогічної форми, що має спеціальний стрижень, на другий — ряд отворів. При застібанні друга половина протягується через рамку, а штир фіксується в одному з отворів. При цьому, вибираючи те або інше отвір, можна налаштовувати розмір ремінця. Крім того, переваги «класики» полягають у надійності, охайному зовнішньому вигляді і сумісності з багатьма матеріалами ремінців (за винятком хіба що металевих браслетів).

— Кліпса (розкладається). Варіант, характерний для металевих браслетів. Найбільшого поширення набула різновид кліпси, що складається із двох вигнутих пластин, з'єднаних віссю. При розстіба...ння вони розкриваються як книжка, збільшуючи загальну довжину браслета і даючи змогу безперешкодно зняти годинник з руки, а при застібанні — складаються впритул один до одного і фіксуються, закріплюючи браслет на зап'ясті. Інша, менш популярний різновид — «метелик», що має дві стулки, які при розкритті піднімаються подібно крилам. Загалом кліпси дуже прості у використанні, однак складні в налаштуванні. Вони застібаються і розстібаються буквально одним клацанням, але ось переналаштувати розмір браслета з кліпсою «на ходу» неможливо — доводиться роз'єднувати і знову з'єднувати спеціальні фіксатори, для чого потрібен додатковий інструмент і деяка вправність..

— Магнітна. Застібка, роль фіксатора в якій грає сильний постійний магніт. Такі пристосування прості і зручні у використанні, так і в регулюванні: для застібання та розстібання досить «приліпити» або «відліпити» магніт, а налаштування по розміру здійснюється прямо під час застібання — шляхом затягування ремінця до потрібної довжини. Головним недоліком такої застібки є те, що її можна застосовувати тільки з металевими браслетами з магнітних сплавів — наприклад, сталевими.

— З фіксатором. Застібка, що нагадує описану вище пряжку, проте має дещо інший принцип дії. На одній стороні ремінця з такою застібкою розташовується штир фіксатора, на іншій — петля D-образної або іншої форми, а також ряд отворів. При застібанні сторона зі штирьком протягується в петлю і потім фіксується в одному з отворів; вибираючи той або інший отвір, можна регулювати ремінець по довжині. Подібна конструкція особливо зручна для ремінців з гуми, вона простіше і водночас надійніше, ніж пряжка, яка також може застосовуватися з такими ремінцями.

— Липучка. Класична застібка-липучка, застосовується виключно з ремінцями з тканини. Як і магнітні (див. вище), такі застібки дають змогу дуже точно регулювати довжину ремінця прямо в процесі застібання. З недоліків липучки, крім обмежень за матеріалами ремінця, варто відзначити схильність до зниження надійності по мірі зносу. Тому в наш час цей тип застібки зустрічається досить рідко, причому майже не використовується як єдиний доступний — зазвичай липучка доповнюється іншим варіантом, наприклад, фіксатором.

— Розкладний замок. Застібка у вигляді разьемного замку, половинки якого знаходяться на різних половинках браслета. Використовується з металевими браслетами дрібного плетіння, так званими «міланськими»; при цьому одна половинка закріплена нерухомо,а другу може рухатися вздовж своєї частини браслета — таким способом регулюється довжина. Для регулювання може знадобитися інструмент, проте сама процедура нескладна — помітно простіше, ніж в кліпсах. А слабка поширеність розкладних замків пов'язана в основному з тим, що міланські і браслети «розумних» наручних гаджетах зустрічаються рідко.