Порівняння Electrolux Rainbow EAFR-150T vs Gorenje BVX S BVX 150 STS

Тип підшипника, встановленого у вентиляторі.

Підшипник — це деталь, що забезпечує кріплення частини вентилятора, що обертається, до нерухомої частини і знижує тертя між цими частинами. За типом дані деталі можуть бути такими:

— Ковзання. Дія таких підшипників заснована на терті двох сполучених між собою, тобто безпосередньо притиснутих одна до одної по всій площі, поверхонь. Втім, ці поверхні контактують одна з одної відносно слабко — між ними розташовується шар мастильного матеріалу, що знижує тертя. Крім цього, для зниження опору деталі, що труться, зазвичай, ретельно відполіровані і виконані з антифрикційних матеріалів. Головною перевагою підшипників ковзання є простота конструкції і невисока вартість, що витікає з неї, однак такі деталі менш довговічні, ніж підшипники кочення, та й створюють більше шуму.

— Кочення. Принцип роботи підшипника кочення полягає в тому, що між рухомою і нерухомою його частиною розміщується набір кульок, які і котяться всередині під час руху. В порівнянні з підшипниками ковзання такі деталі служать значно довше, та й шуму під час роботи створюють менше. З іншого боку, і обходяться вентилятори з подібним обладнанням помітно дорожче.

Даний параметр описує кількість повітря, яку вентилятор здатний пропустити через себе за годину при роботі в режимі витяжки (див. «Тип»). Це одна з ключових характеристик будь-якого витяжного вентилятора — саме вона характеризує загальну ефективність роботи і придатність агрегата для конкретного приміщення.

При виборі вентилятора за максимальною продуктивністю потрібно врахувати два основних показника — об'єм приміщення і кратність повітрообміну. Об'єм можна дізнатися, помноживши площу приміщення на висоту стель: наприклад, для кімнати в 12 м2 в житловій квартирі зі стандартними стелями 2,5 м цей показник складе 12х2,5=30 м3. Кратність повітрообміну описує, скільки разів за годину повинне повністю змінитися повітря в замкнутому просторі для того, щоб вентиляція була досить ефективною. Ця кратність є різною для різних типів приміщень: зокрема, для кухні вона становить 6 – 8, для санвузла — 8 – 10 тощо. Детальніші значення можна знайти в спеціалізованих джерелах, зокрема, санітарних нормах. А мінімально необхідна продуктивність вентилятора обчислюється шляхом множення об'єму повітря на кратність повітрообміну. Наприклад, якщо у нас є ванна площею 4 м2 з тією же стелею в 2,5 м, то об'єм повітря в ній складе 4х2=10 м3; враховуючи, що мінімальна кратність повітрообміну для ванних кімнат становить 7, для цього приміщення нам знадобиться вентилятор з продуктивністю не нижче 70 м3/год.

Штатна швидкість обертання вентилятора під час роботи.

Частота обертання є одним з факторів, що впливають на продуктивність і, відповідно, загальну ефективність вентилятора. Водночас цей фактор — далеко не єдиний, тому що багато чого залежить ще й від конструкції лопатей, їх кількості, діаметра робочого колеса і т. ін. Тому вентилятори з однаковою швидкістю можуть помітно відрізнятися за можливостями, і варто звертати увагу насамперед на продуктивність.

Водночас швидкість обертання все ж має певне практичне значення. З одного боку, більш швидкісні вентилятори виробляють більше шуму; цей недолік можна до певної міри компенсувати конструктивними хитрощами, але вони зі свого боку помітно позначаються на ціні. З іншого боку, для забезпечення потрібного рівня продуктивності менш швидкісні вентилятори повинні або мати робочі колеса більшого діаметра (що відповідним чином позначається на габаритах, а здебільшого — і на монтажному розмірі), або, знову ж таки, використовувати конструктивні фактори, що впливають на ціну.

Рівень шуму, відтворений вентилятором в штатному режимі роботи.

Чим нижче рівень шуму — тим комфортніше буде використання вентилятора, тим краще він підійде для приміщень, в яких бажано дотримуватися тиші. Крім того, існують певні приписи, записані в санітарних нормах (наприклад, для житлових приміщень днем допустимим вважається постійний рівень шуму 40 дБ, а вночі — до 30 дБ).

При виборі ж за конкретним значенням, записаним в характеристиках, варто враховувати, що децибел, що застосовується для вимірювання рівня шуму, не є лінійною величиною: наприклад, зростання потужності звуку в 2 рази відповідає збільшенню на 3 дБ, у 10 разів — на 10 дБ, в 100 разів — на 20 дБ. Тому для оцінки рівня шуму простіше всього звертатися до порівняльних таблиць, де записано відповідність конкретних величин в децибелах різних реальних джерел звуку. У більшості сучасних вентиляторів шум становить від 20 до 60 дБ, ось найпростіша таблиця для цього діапазону:

20 – 25 дБ — слабкий чутний звук, порівнянний з пошепки на відстані 1 – 2 м;
25 – 30 дБ — розбірливий шепіт на невеликій відстані, цокання настінного годинника;
35 дБ — приглушену розмову;
40 – 45 дБ — звичайна людська мова;
50 – 55 дБ — розмова на підвищених тонах, шум у офісному приміщенні;
60 дБ — голосна розмова на відстані в кілька метрів.

Відзначимо, що моделі більш ніж на 50 дБ зустрічаються рідко; зазвичай, це агрегати «промислового» к...ласу з живленням 400 В і великим монтажним діаметром (див. вище), не призначені для житлових приміщень.

Країна, зазначена як виробник вентилятора. Зазначимо, що здебільшого в цьому пункті вказується країна походження бренду, під яким випущений агрегат. Ця країна може не збігатися ні з місцем виробництва окремих комплектуючих, ні навіть з остаточним місцем складання, і часто подібна інформація є лише маркетинговим ходом, грають на національних стереотипах — наприклад, німецьку техніку багато вважають більш надійними, ніж китайську. Водночас ці стереотипи поступово втрачають актуальність, зокрема, через згаданого вище перенесення виробництва; і орієнтуватися при виборі має сенс скоріше на відгуки реальних покупців і репутацію конкретного бренду, ніж на його національну приналежність.

Зараз на ринку представлені такі країни виробники: Німеччина, Іспанія, Італія, Китай, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Швеція.

Розмір декоративної панелі вентилятора у висоту.

Про особливості таких панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі». Даний же розмір вказується в тих випадках, коли панелі мають форму квадрата або прямокутника (див. «Форма зовнішньої частини»).

Розмір декоративної панелі вентилятора в товщину.

Даний показник описує, наскільки така панель виступає над поверхнею стіни або стелі, на якій встановлений вентилятор. Про загальні особливості декоративних панелей в різних типах вентиляторів докладніше див. «Діаметр декоративної панелі».

Передні панелі є "обличчям" вентилятора, тому виробники активно витончуються у дизайні цієї частини пристрою. І в першу чергу варто виділити різні матеріали виконання, кожен з яких має свої переваги. А зокрема, дешевші, але різноманітні за формою пластикові панелі, стильні та строгі металеві накладки, елегантні та витончені скляні варіанти(зустрічається і оргскло) і звичайно ексклюзивні дерев'яні. Докладніше про кожного:

- Пластик. Пластикові панелі легко піддаються обробці на етапі виробництва та недорого обходяться. При цьому пластик досить міцний та практичний. Подібним поверхням можна надати практично будь-який відтінок та розфарбування, завдяки чому існує велика варіативність витяжних вентиляторів з лицьовою панеллю із пластику. До недоліків цього матеріалу можна віднести хіба порівняно невисоку міцність і чутливість до подряпин. Однак на практиці з подібними проблемами стикаються нечасто через особливості розміщення витяжних вентиляторів - безпосередньо контактують з ними вкрай рідко.

- Нержавіюча сталь. Нержавіюча сталь - високоміцний матеріал, який відмінно протистоїть подряпинам, а також стильно і багато виглядає. Панель з «нержавіючої сталі» підвищує надійність корпусу витяжного вентилятора і дає змогу гармонійно вписати його в сучасний інтер'єр. Існують варіан...ти оформлення як цілісним листом нержавіючої сталі, наприклад і панелями з декоративною перфорацією. Металеві панелі зазвичай коштують недешево, тому таких виробів у наш час випускається відносно небагато. У переважній більшості вони належать до преміум-класу та призначаються для інтер'єрів відповідного рівня.

- Скло. Панелі зі скла є дизайнерською особливістю оформлення витяжних вентиляторів. Цей матеріал легко миється і не піддається подряпинам, має глянцевий блиск або має стриману матову структуру. Скляні панелі у витяжних вентиляторах можуть бути пофарбовані в різні кольори, що дає змогу підібрати відповідну модель під концепцію дизайну інтер'єру приміщення. Скло для передньої панелі часто робляться загартованими - переживати за крихкість цього матеріалу не доводиться.

- Дерево. Досить рідкісний матеріал винятково декоративного призначення. Подібні панелі гармонійно поєднуються з інтер'єрами у певному стилі – наприклад, з дерев'яними стінами, приміщеннями в «еко»-оформленні, лазнями чи саунами. Однак з практичного боку вони не мають переваг перед тими ж пластиковими, а коштують помітно дорожче. Нині дерев'яні передні панелі – це скоріше екзотика, розрахована на важливих прихильників натуральних матеріалів.

- Оргскло. Більш просунутий та міцний аналог пластику. Оргскло має напівпрозоре глянсове покриття з характерним блиском на світлі. Як правило, подібні панелі робляться однотонними, без особливих «надмірностей» в оформленні. Найкращим чином вони вписуються відповідно мінімалістичним інтер'єрам приміщень. Даний варіант можна зустріти в моделях міцного середнього рівня та топового класу.

- Алюміній. Цей матеріал можна віднести до впевненого середнього класу: алюміній має невелику вагу, має високу міцність, характеризується довговічністю та стійкістю до корозії. До того ж алюміній легко піддається шліфування на етапі виробництва, що спрощує техпроцес виготовлення алюмінієвих панелей. Витяжні вентилятори з такою лицьовою панеллю виглядають стильно та дорого.

Монтажна глибина вентилятора при штатному способі установки.

Даний параметр описує, як глибоко всередину повітропроводу поміщається при установці агрегат (або його окремі деталі в разі накладних моделей, див. «Тип»). Знаючи монтажну глибину, можна оцінити придатність обраної моделі для конкретного місця установки: рівна ділянка в самому початку повітропроводу повинен мати не меншу довжину, ніж монтажна глибина вибраного вентилятора.

Найменше значення даного параметра характерно для деяких накладних моделей вентиляторів: в них основна частина конструкції знаходиться зовні, і для установки потрібно зазвичай лише 2 – 3 сантиметри. А найбільше місця вимагають приховані агрегати (див. «Тип»).