Порівняння Mutant Mass 6.8 кг vs BSN True Mass 1200 4.5 кг

Тип визначається насамперед співвідношенням основних поживних речовин — білків (протеїну) і вуглеводів — в складі гейнера.

Кожна різновид цих речовин діє на організм по-своєму: білок (протеїн) є «будівельним матеріалом» для м'язової тканини, вуглеводи грають роль «палива», забезпечують необхідний для набору маси надлишок калорій. Відповідно, оптимальний тип гейнера залежить насамперед від особливостей обміну речовин. Так, людям з переважаючою жировою тканиною краще використовувати склади з високим вмістом протеїну, а худорлявим спортсменам з швидким обміном речовин більше потрібні вуглеводи (також відзначимо, що при надмірній вазі взагалі не рекомендується використовувати гейнери). Крім того, варто пам'ятати, що в раціон спортсмена можуть входити й інші спеціальні продукти, крім гейнери — наприклад, ті ж протеїни.

— Білково-вуглеводний. Гейнери з високим вмістом протеїну: співвідношення білків до вуглеводів становить не менше 1:2, а в деяких марках може наближатися до 1:1. Розраховані переважно на спортсменів міцної статури, з високою кількістю жиру в організмі.

— Вуглеводно-білковий. Гейнери, що містять в основному вуглеводи і порівняно небагато білкових добавок. Кількість протеїну в таких складах, стосовно вуглеводів — максимум 1:2, а в деяких марках — 1:5 і навіть більше. Призначені для людей середнього і худорлявої статури, при цьому велика вірогідність, що для ефе...ктивного набору маси буде потрібно додаткове джерело протеїнів.

— Вуглеводний. Гейнери з чисто вуглеводним складом, взагалі не містять протеїнів. Прийом такого продукту обов'язково повинен поєднуватися з вживанням достатньої кількості білка.

Кількість вуглеводів, що припадає на одну стандартну порцію гейнера (див. «Порція»).

Вуглеводи є «універсальним паливом» для організму, саме вони забезпечують більшу частину калорій, одержуваних при прийомі гейнера. Власне, гейнер найчастіше використовується насамперед як джерело вуглеводів (аж до того, що випускаються чисто вуглеводні продукти, що не містять білків і жирів). Відповідно, даний параметр є ключовим для будь-якого гейнера.

Кількість білків, що припадає на одну стандартну порцію гейнера (див. «Порція»).

Білки (протеїни) незамінні для росту м'язів — власне, з них і формується м'язова тканина. Крім того, вживання деяких білків сприяє зниженню апетиту і запобігає переїданню. Докладніше про роль цієї речовини див. «Протеїн». Тут же відзначимо, що постачання білками хоча і важливим, проте не є основним завданням гейнера (точніше, воно не настільки важливо, як постачання вуглеводами). Крім того, у вигляді спортивного харчування випускається чимало «чисто протеїнових» добавок, і навіть при прийомі білково-вуглеводного гейнера (див. «Тип») може знадобитися додаткове білкове харчування.

Кількість жирів, що припадає на одну стандартну порцію гейнера (див. «Порція»).

Жири є одним з головних компонентів харчування людини, однак вони не потрібні для набору м'язової маси (точніше, не відіграють у цьому процесі ключову роль). Відповідно, в гейнери жири присутні швидше як побічний продукт виробництва, а не як основний компонент. Тим не менше, дані про жири необхідні тим, хто намагається точно дотримуватися раціону харчування.

Енергетична цінність однієї стандартної порції гейнера (див. нижче).

Ефективне спортивне харчування передбачає в тому числі і підрахунок кількості споживаних калорій. У світлі цього в харчових добавках, включаючи гейнери, обов'язково вказується калорійність. Фактична порція може не збігатися зі стандартною, однак у цьому разі харчову цінність можна елементарно перерахувати по простій пропорції.

Кількість стандартних порцій, що міститься в упаковці.

Даний параметр обчислюється простою арифметичною дією: загальна вага продукту ділиться на розмір однієї порції. Наприклад, вага 1200 г і розмір порції 120 г дає 1200/120 = 10 порцій.

Зазначимо, що на практиці оптимальний розмір однієї порції нерідко виявляється менше стандартного; докладніше про це див. «Порція».

Штатна вага однієї порції гейнера, іншими словами — кількість продукту, яку виробник рекомендує приймати за один раз.

Варто відзначити, що даний параметр є досить неоднозначним. І мова не тільки про те, що оптимальна доза буде залежати ще й від особистих особливостей спортсмена, режиму його тренувань і харчування. Річ у тім, що виробники нерідко вказують досить велику рекомендовану порцію — понад 200 г або навіть 300 г. Однак серед багатьох фахівців зі спортивного харчування існує думка, що такі рекомендації є, м'яко кажучи, не дуже чесним комерційній прийомом, спрямованим на те, щоб продукт швидше закінчувався і спортсмени його частіше купували. Прихильники цієї думки стверджують, що при прийомі подібними «ударними дозами» гейнер просто не буде повністю засвоюватися, і чимала частина недешевого продукту буде «зливатися в унітаз», проходячи через організм у незмінному вигляді. Оптимальною ж, з цієї точки зору, вважається доза не більше 100 – 150 г — саме вона гарантовано засвоїться організмом і матиме потрібний ефект; а якщо ж на таку порцію доводиться занадто мало калорій або поживних речовин — це можна компенсувати іншими продуктами харчування.

Загальна вага продукту, що поставляється в даному варіанті фасування (без урахування упаковки).

Сенс даного параметра загалом очевидна, проте виділимо кілька нюансів, пов'язаних з ним. Так, один і той самий гейнер може випускатися в декількох варіантах по вазі, що дає покупцеві додаткові опції вибору. При цьому велика упаковка в перерахунку на кілограм зазвичай обходиться дешевше, а більш дрібна буде зручна, якщо великі об'єми не потрібні, наприклад, коли продукт береться «на пробу» або під кінець курсу тренувань і посиленого харчування.

Також відзначимо, що деякі виробники прив'язують вага не до кілограмам, а до фунта (454 г). Через це на ринку зустрічаються упаковки не зовсім звичного ваги — наприклад, 0,908 кг (2 фунта) або 4,54 кг (10 фунтів).

Країна, в якій був випущений гейнер. Даним параметром нерідко приділяють чимало уваги: вважається, що продукція розвинених країн, на зразок США або Німеччини, більш якісна, ніж відбувається з менш багатих держав. Однак такий підхід в кращому випадку сумнівний, а швидше — відверто помилковий. З одного боку, під терміном «країна виробництва» нерідко мають на увазі «батьківщину» бренду або місце розташування штаб-квартири, а виробничі потужності можуть знаходитися зовсім в іншій державі (нерідко це не дуже розвинена країна з дешевою робочою силою). З іншого — сучасні технології дають змогу розгорнути повноцінне виробництво практично в будь-якому місці земної кулі. З третьої — будь-який виробник, який дбає про свою репутацію, строго стежить за якістю продукції незалежно від того, де вона випускається. У світлі всього цього загальна якість продукту залежить скоріше від конкретного бренду, а не від географії, і звертати увагу на країну виробництва має сенс в основному в тих випадках, якщо Ви принципово хочете (або не хочете) підтримати виробника певної національності.